Езантал

діюча речовина: lercanidipine;

1 таблетка Езантал 10 містить 10 мг гідрохлориду лерканідипіну, Езантал 20 - 20 мг гідрохлориду лерканідипіну (у вигляді лерканідипіну гідрохлориду гемігідрату);

допоміжні речовини: лактоза, моногідрат; целюлоза мікрокристалічна; натрію кроскармелозу; повідон; полісорбат; магнію стеарат; гіпромелозу; поліетиленгліколь 6000 (макрогол 6000); титану діоксид (Е 171); тальк; заліза жовтий оксид (E 172).

Фармакодинаміка.

Лерканідипін — це антагоніст кальцію дигідропіридинової групи. Інгібує трансмембранний потік кальцію всередину кардіоміоцитів і гладком'язових клітин судин. Механізм антигіпертензивної дії лерканідипіну обумовлений прямим релаксуючим впливом на гладкі м'язи судин, за рахунок чого зменшується загальний судинний периферичний опір. Незважаючи на короткий Т½ з плазми крові, лерканідипін має пролонговану антигіпертензивну дію за рахунок його високого коефіцієнта мембранного розподілу. Завдяки високій судинній селективності препарат не має негативної інотропної дії. Гостра артеріальна гіпотензія з рефлекторною тахікардією виникає рідко завдяки поступовому розвитку вазодилатації при прийомі лерканідипіну.

Як і для інших асиметричних 1,4-дигідропіридинів, антигіпертензивна активність лерканідипіну в основному обумовлена його S-енантіомером. Клінічна ефективність і безпека застосування лерканідипіну в дозі 10-20 мг 1 раз на добу були вивчені в подвійному сліпому плацебо-контрольованому клінічному дослідженні (в якому 1200 пацієнтів отримували лерканідипін, 603 пацієнти отримували плацебо) загальною кількістю 3676 пацієнтів з АГ.

До більшості досліджень були залучені пацієнти з есенціальною АГ легкого або помірного ступеня тяжкості (включаючи пацієнтів похилого віку та хворих на цукровий діабет), які отримували лерканідипін в якості монотерапії або в комбінації з інгібіторами АПФ, діуретиками або блокаторами β-адренорецепторів. Додатково до клінічних досліджень, проведених для підтвердження терапевтичних показань, подальше невелике неконтрольоване, але рандомізоване дослідження препарату за участю пацієнтів з тяжкою АГ (середнє ± стандартне відхилення рівня діастолічного АТ 114,5 ± 3,7 мм рт. АТ у 40% з 25 пацієнтів, які приймали препарат у дозі 20 мг 1 раз на добу, і у 56% з 25 пацієнтів, які приймали лерканідипін у дозі 10 мг 2 рази на добу. У подвійному сліпому рандомізованому плацебо-контрольованому дослідженні у пацієнтів з ізольованою систолічною АГ лерканідипін ефективно знижував систолічний АТ з середнього початкового значення 172,6 ± 5,6 мм рт. ст. до 140,2 ± 8,7 мм рт. ст.

Діти. Клінічні дослідження в дитячій популяції не проводилися.

Фармакокінетика.

Абсорбція. Лерканідипін повністю всмоктується після прийому всередину в дозі 10–20 мг, Cmax у плазмі крові 3,30 нг/мл ± 2,09 с. і. і 7,66 нг/мл ±5,90 с. і. відповідно, реєструються приблизно через 1,5–3 год. Два енантіомери лерканідипіну демонструють подібний профіль рівнів у плазмі крові: час досягнення Cmax такий самий, і AUC в середньому в 1,2 раза вищий для S-енантіомера, і Т½ двох енантіомерів, по суті, однаковий. Взаємоперетворення енантіомерів in vivo не відзначалося. В результаті високого метаболізму при первинному проходженні через печінку абсолютна біодоступність лерканідипіну, застосованого пацієнтом після їди, становить приблизно 10%, хоча вона зменшувалася до 1/3 цього значення, якщо препарат застосовували здорові добровольці натщесерце. Якщо препарат приймати не пізніше ніж через 2 години після вживання дуже жирної їжі, його біодоступність збільшується в 4 рази. Тому лерканідипін слід приймати до їди.

Розподіл. Розподіл з плазми крові в тканини та органи швидкий і значний. Ступінь зв'язування лерканідипіну з білками сироватки крові перевищує 98%. Оскільки рівень білка в плазмі крові знижений у пацієнтів з тяжкими порушеннями функції нирок і печінки, вільна фракція може збільшуватися.

Біотрансформація. Лерканідипін екстенсивно метаболізується ізоферментом CYP 3А4, незмінений препарат в сечі або якщо не проявляється. Він перетворюється переважно в неактивні метаболіти, приблизно 50% прийнятої дози виводиться з сечею. Експерименти in vitro з людськими мікросомами печінки свідчать, що лерканідипін дещо пригнічує CYP 3A4 і CYP 2D6 при концентраціях відповідно в 160 і 40 разів вище, ніж його максимальні концентрації в плазмі крові, що досягаються після прийому дози 20 мг. Крім того, дослідження лікарської взаємодії у людей продемонстрували, що лерканідипін у плазмі крові не змінює рівень мідазоламу, типового субстрату CYP 3A4, або метопрололу, типового субстрату CYP 2D6; таким чином, при застосуванні лерканідипіну в терапевтичних дозах не очікується біотрансформація препаратів, що метаболізуються CYP 3A4 або CYP 2D6.

Виведення. Елімінація відбувається в основному шляхом біотрансформації. Середній термінальний Т½ становить 8–10 годин, а терапевтична дія триває 24 години внаслідок високого ступеня зв'язування лерканідипіну з ліпідами клітинних мембран. При повторному застосуванні кумуляція не спостерігалася.

Лінійність/нелінійність. При пероральному застосуванні лерканідипіну його концентрація в плазмі крові не прямо пропорційна прийнятій дозі (нелінійна кінетика). Після прийому 10 мг, 20 мг і 40 мг спостережувані Cmax у плазмі крові мали співвідношення 1:3:8, а AUC у плазмі крові з часом мали співвідношення 1:4:18, що вказує на поступове насичення метаболізму при першому проходженні. Таким чином, біодоступність лерканідипіну збільшується з підвищенням дози.

Додаткова інформація щодо окремих груп пацієнтів. Було показано, що фармакокінетика лерканідипіну у пацієнтів літнього віку та у пацієнтів з дисфункцією нирок або печінки слабкого або середнього ступеня тяжкості схожа на спостережувану в загальній групі пацієнтів. У хворих з тяжким ступенем дисфункції нирок або у діалізозалежних хворих концентрації лікарських засобів були вищими (приблизно 70%). У хворих із середнім або тяжким ступенем порушення функції печінки системна біодоступність лерканідипіну, ймовірно, збільшується, оскільки він метаболізується головним чином у печінці.

Есенціальна гіпертензія легкого або помірного ступеня тяжкості.

Езантал інструкція знаходиться на сайті МІС Аптека 9-1-1.

• підвищена чутливість до лерканідипіну або до будь-якого компонента лікарського засобу;
• обструкція вивідного відділу лівого шлуночка;
• нелікована застійна серцева недостатність;
• нестабільна стенокардія чи нещодавній (протягом 1 місяця) інфаркт міокарда;
• тяжка печінкова недостатність;
• тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну <30 мл/хв), включаючи пацієнтів на гемодіалізі;
• одночасне застосування з інгібіторами CYP3А4, циклоспорином, грейпфрутом та грейпфрутовим соком.

Згідно з даними клінічних досліджень та післяреєстраційного застосування побічні реакції, які зустрічалися найчастіше, – це периферичні набряки, головний біль, припливи, тахікардія і посилене серцебиття.

Лерканідипін не впливає негативно на рівень цукру в крові та рівень ліпідів у сироватці крові. У плацебо-контрольованих клінічних дослідженнях периферичні набряки становили 0,9% на фоні прийому лерканідипіну в дозі 10-20 мг та 0,83% при прийомі плацебо. Ця частота досягала 2% загальної популяції дослідження, включаючи тривалі клінічні випробування.

Застосування деяких дигідропіридинів іноді може призводити до прекордіального болю або стенокардії, у виняткових випадках у пацієнтів зі стенокардією може збільшитися частота, тривалість або тяжкість нападів, можуть спостерігатися ізольовані випадки інфаркту міокарда.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Вагітність

Клінічний досвід застосування лерканідипіну у період вагітності відсутній. Досліди на тваринах не виявили тератогенного ефекту, але він спостерігався під час застосування інших дигідропіридинових сполук. Не рекомендовано застосовувати таблетки Езантал у період вагітності або жінкам репродуктивного віку, якщо вони не застосовують ефективну контрацепцію.

Період годування груддю

Точно невідомо, чи проникає лерканідипін або його метаболіти у грудне молоко, тому ризик для дитини не може бути виключений. Не слід застосовувати лерканідипін під час годування груддю.

Діти

Безпека та ефективність застосування лікарського засобу дітям віком до 18 років не досліджувалися, дані щодо застосування дітям відсутні.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Вплив лерканідипіну на здатність керувати транспортним засобом або іншими механізмами незначний. Однак необхідно враховувати можливість запаморочення, слабкості, підвищеної втомлюваності, рідко – сонливості.

Вартість на таблетки Езантал вказана в каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1, де можна купити лікарський засіб за найвигіднішими цінами в Україні.

Протягом періоду післяреєстраційного застосування лерканідипіну повідомлялося про деякі випадки передозування (від 30–40 мг до 800 мг, у тому числі спроба суїциду).

Симптоми

За аналогією з іншими дигідропіридинами, при передозуванні лерканідипіном слід очікувати виникнення надмірної периферичної вазодилатації і явної артеріальної гіпотензії та рефлекторної тахікардії. Однак при дуже високих дозах периферична селективність може бути втрачена, що може спричинити брадикардію і негативний інотропний ефект. Найпоширеніші побічні реакції, пов’язані з передозуванням, – гіпотензія, запаморочення, головний біль та посилене серцебиття.

Лікування

При тяжкій артеріальній гіпотензії необхідно вжити заходів активної кардіоваскулярної підтримки, включаючи частий моніторинг серцевої та дихальної функцій, надання пацієнту горизонтального положення з припіднятими нижніми кінцівками, контроль рідини, що циркулює, та сечовипускання. З огляду на подовжену фармакологічну дію лерканідипіну у разі передозування є необхідним нагляд за станом серцево-судинної системи таких пацієнтів щонайменше протягом 24 годин. Беручи до уваги високе зв’язування лерканідипіну з білками, діаліз може бути неефективним. Пацієнти з очікуваною помірною або тяжкою інтоксикацією мають бути під наглядом в умовах інтенсивної терапії.

Слід уникати одночасного застосування лерканідипіну з інгібіторами CYP3A4 (з кетоконазолом, ітраконазолом, ритонавіром, еритроміцином, тролеандоміцином, кларитроміцином).

Циклоспорин

При одночасному застосуванні лерканідипіну і циклоспорину підвищується рівень обох речовин у плазмі крові. Дослідження за участю молодих здорових добровольців показало, що застосування циклоспорину через 3 години після прийому лерканідипіну не змінювало рівень лерканідипіну у плазмі крові, водночас показник AUC циклоспорину збільшувався на 27 %. Однак одночасне застосування лерканідипіну і циклоспорину призводить до 3-кратного збільшення рівня лерканідипіну у плазмі крові та збільшення показника AUC циклоспорину на 21 %.

Циклоспорин та лерканідипін не слід застосовувати разом.

Грейпфрут або грейпфрутовий сік

Як і для інших дигідропіридинів, метаболізм лерканідипіну уповільнюється під впливом соку грейпфрута з подальшим підвищенням системної доступності лерканідипіну та підсиленням гіпотензивної дії. Не слід приймати одночасно лерканідипін та грейпфрут або грейпфрутовий сік.

Зберігати при температурі не вище 25 °С в оригінальній упаковці.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Вивчіть відгуки та рекомендації, щоб зробити правильний вибір і переконатися як товар