Дуодарт

Дуодарт — засіб для лікування доброякісної гіперплазії передміхурової залози (ДГПЗ).

Лікарська форма препарату — тверді капсули, що містять як активні речовини дутастерид (0,5 мг) і тамсулозину гідрохлорид (0,4 мг). Їх фасують у флакони по 30 або 90 шт., кожен флакон разом з інструкцією пакують у картонну пачку. На ліки від простатиту Дуодарт ціна залежить від кількості капсул в упаковці.

Як допоміжні компоненти у процесі виробництва капсул використовуються желатин, мікрокристалічна целюлоза, монодигліцериди каприлової кислоти, триетилцитрат, карагінан, кукурудзяний крохмаль, лецитин, барвники та ряд інших речовин.

В аптеці купити ліки Дуодарт можна за лікарським рецептом.

Фармакодинаміка

Дуодарт — комбіновані ліки, що містять два активні компоненти:

• із групи інгібіторів 5-альфа-редуктази — дутастерид;
• із групи антагоністів адренорецепторів альфа 1A та альфа 1D — тамсулозину гідрохлорид.

Ефективність препарату обумовлена тим, що ці дві речовини, які застосовуються в комбінації, доповнюють механізм дії один одного. Дутастерид пригнічує активність обох ізоферментів 5-альфа-редуктази, що сприяють перетворенню тестостерону на дигідротестостерон. Останній, будучи андрогеном, відповідає за ріст передміхурової залози і сприяє розвитку ДГПЗ. Тамсулозин у шийці сечового міхура і гладких м’язах простати пригнічує активність альфа 1A- та альфа 1D-адренорецепторів, знижує м’язовий тонус уретри та передміхурової залози, усуває обструкцію. У результаті збільшується швидкість току сечі, знижуються набряк і симптоми подразнення. При щоденному прийомі препарату в терапевтичній дозі через 1 місяць плазмова концентрація дутастериду досягає лише 65% рівноважної концентрації, через 3 місяці лікування цей показник досягає 90%, тоді як рівноважна концентрація тамсулозину спостерігається через 5 днів. Лікування Дуодартом перевищує 12 місяців.

Фармакокінетика

Між введенням комбінації дутастерид-тамсулозин і одночасним введенням доз дутастериду і тамсулозину в капсулах окремо була продемонстрована біоеквівалентність.

Дослідження біоеквівалентності одноразових доз було проведено як натще, так і після прийому їжі. У порівнянні зі станом натще, у разі застосування після прийому їжі спостерігалося 30 % зниження Cmax (максимальної концентрації) тамсулозину у складі комбінації дутастерид-тамсулозин. Їжа не впливала на AUC (площу під фармакокінетичною кривою) тамсулозину.

Всмоктування. Після перорального введення одноразової дози 0,5 мг дутастериду час до досягнення його пікової концентрації в сироватці крові становив 1 – 3 години. Абсолютна біодоступність становила приблизно 60 %. Прийом їжі не впливав на біодоступність дутастериду. Тамсулозин всмоктується з кишечнику і є майже повністю біодоступним.

Розподіл. Дутастерид має великий об’єм розподілу (300–500 л) і високу зв’язуваність з білками плазми (>99,5 %). Після щоденного введення доз концентрація дутастериду в сироватці крові досягає 65 % рівноважної концентрації через 1 місяць і приблизно 90 % – через 3 місяці. Рівноважна концентрація в сироватці крові (Css), яка становить приблизно 40 нг/мл, досягається через 6 місяців введення дози 0,5 мг на добу. У чоловіків тамсулозин зв’язується з білками плазми приблизно на 99 %. Об’єм розподілу є невеликим (рівень приблизно 0,21/кг).

Метаболізм. В умовах in vitro дутастерид метаболізується цитохромом P450 3A4 і 3A5, утворюючи три моногідроксильованих метаболіти і один дигідрокcильований метаболіт. Після перорального введення дутастериду в дозі 0,5 мг/добу до досягнення рівноважної концентрації 1,0–15,4 % (середнє значення – 5,4 %) введеної дози дутастериду виділяється у кал у незміненому вигляді. Решта виділяється у кал у вигляді 4 основних метаболітів, що містять 39 %, 21 %, 7 % і 7 % кожної з речовин, пов’язаних з лікарським засобом, і 6 другорядних метаболітів (менше 5 % кожен). Фармакокінетичний профіль метаболітів у людини не встановлений. Тамсулозину гідрохлорид активно метаболізується ферментами цитохрому P450 у печінці, і менше 10 % дози виділяється у сечу в незміненому вигляді. Результати досліджень in vitro вказують на те, що до метаболізму тамсулозину залучаються ферменти CYP3A4 і CYP2D6, а також незначною є участь інших ізоферментів CYP. Пригнічення активності ферментів, які беруть участь у печінковому метаболізмі, може призвести до посиленої дії тамсулозину. Перед виведенням з сечею метаболіти тамсулозину гідрохлориду піддаються широкому зв’язуванню з глюкуронідом або сульфатом.

Виведення. Виведення дутастериду залежить від дози, і цей процес слід описувати як такий, що відбувається двома паралельними шляхами: один є насичуваним при клінічно значущих концентраціях, а другий – ненасичуваним. При низьких концентраціях у сироватці крові (менше 3 нг/мл) дутастерид швидко виводиться як залежним від концентрації, так і незалежним від концентрації шляхом. При терапевтичних концентраціях після повторного введення дози 0,5 мг/добу домінує повільніший, лінійний шлях виведення, а період напіввиведення становить приблизно 3–5 тижнів. Тамсулозин і його метаболіти виводяться переважно з сечею, в якій приблизно 9 % дози присутні у вигляді незміненої активної речовини.

Безпека та клінічні дослідження.

Серцева недостатність

В окремому 4-річному клінічному порівняльному дослідженні плацебо з хімічною профілактикою дутастеридом за участю 8231 чоловіка віком від 50 до 75 років з попередніми негативними даними біопсії на рак передміхурової залози і вихідним рівнем PSA між 2,5 нг/мл і 10,0 нг/мл у чоловіків від 50 до 60 років або 3 нг/мл і 10,0 нг/мл у чоловіків віком понад 60 років (дослідження REDUCE) було встановлено, що частота виникнення серцевої недостатності у пацієнтів, які приймали дутастерид 0,5 мг 1 раз на день (30/4105, 0,7 %), була вищою порівняно з пацієнтами, які приймали плацебо (16/4126, 0,4 %). Ретроспективний аналіз цього дослідження показав вищу частоту серцевої недостатності у пацієнтів, які приймали дутастерид і альфа-блокатор одночасно (12/1152, 1,0 %), порівняно з суб'єктами, які приймали дутастерид без альфа-блокатора (18/2953, 0,6 %), плацебо і альфа-блокатор (1/1399, <0,1 %) або плацебо без альфа-блокатора (15/2727, 0,6 %). Причинного взаємозв’язку між застосуванням дутастериду (самостійно або у комбінації з альфа-блокаторами) та виникненням серцевої недостатності встановлено не було.

Рак передміхурової залози і низькодиференційовані пухлини

У 4-річному дослідженні, в якому вивчали дію дутастериду порівняно з плацебо, у 8231 чоловіка віком від 50 до 75 років з попередніми негативними даними біопсії на рак передміхурової залози і вихідним рівнем PSA між 2,5 нг/мл і 10,0 нг/мл у чоловіків віком від 50 до 60 років або 3 нг/мл і 10,0 нг/мл у чоловіків віком від 60 років (дослідження REDUCE) 6706 суб’єктам було проведено голкову біопсію простати (обов’язкову за первинним протоколом), дані якої були використані для аналізу диференціювання за шкалою Глісона. В дослідженні було виявлено 1517 пацієнтів з діагнозом рак простати. Більшість пухлин простати (70 %), виявлених за допомогою біопсії, в обох групах лікування мали високий рівень диференціювання (5–6 балів за шкалою Глісона).

У групі дутастериду зареєстровано більш високу частоту (n = 29, 0,9 %) низькодиференційованого раку простати (8–10 балів за шкалою Глісона) порівняно з групою плацебо (n = 19, 0,6 %) (р = 0,15). У перші 2 роки дослідження кількість пацієнтів з раком передміхурової залози з показником 8–10 балів за шкалою Глісона була однаковою в групі дутастериду (n = 17, 0,5%) і в групі плацебо (n = 18, 0,5 %). Протягом 3–4-го років дослідження більша кількість випадків раку передміхурової залози з показником 8–10 балів за шкалою Глісона була діагностована у групі дутастериду (n = 12, 0,5 %) порівняно з групою плацебо (n = 1, передміхурової залози з показником 8–10 балів за шкалою Глісона зберігався постійним в різні періоди дослідження (1–2-ий роки, 3–4-ий роки) в групі дутастериду (0,5 % у кожний період часу), у той час як у групі плацебо відсоток пацієнтів із низькодиференційованим раком простати (8–10 балів за шкалою Глісона) був нижчим у 3–4-тий роки, ніж в 1–2-ий роки ( і 0,5 %, відповідно). Не було ніякої різниці в частоті випадків раку передміхурової залози з показником 7–10 балів за шкалою Глісона (р = 0,81). Причинний взаємозв’язок між випадками раку грудної залози у чоловіків та довготривалим застосуванням дутастериду не встановлено.

Дуодарт від чого призначається? Ліки Дуодарт використовують для терапії та профілактики прогресування ДГПЗ, що виявляється помірними й важкими порушеннями. Регулярний прийом препарату зменшує розміри простати та інтенсивність неприємних симптомів, збільшує швидкість сечовипускання, а також знижує ризики гострої затримки сечі, імовірності катетеризації та оперативного втручання.

Препарат Дуодарт не призначають особам з ортостатичною гіпотензією в анамнезі, а також хворим із важкою печінковою недостатністю.

Не можна приймати медикамент пацієнтам з алергією на арахіс або сою, гіперчутливістю до компонентів Duodart, інших інгібіторів 5-альфа-редуктази.

Лікарський засіб не призначений для лікування дітей і жінок.

Одночасне застосування тамсулозину гідрохлориду (0,4 мг) і циметидину (400 мг кожні 6 годин протягом 6 днів) призводило до зниження кліренсу (26 %) і збільшення AUC (площі під фармакокінетичною кривою) (44 %) тамсулозину гідрохлориду. Дуодарт слід з обережністю застосовувати в комбінації з циметидином.

Вплив дутастериду на фармакокінетику інших лікарських засобів

У невеликому дослідженні (N=24) тривалістю в два тижні за участю здорових чоловіків дутастерид (0,5 на добу) не впливав на фармакокінетику тамсулозину або теразозину. У цьому дослідженні також не було виявлено ознак фармакодинамічної взаємодії.

Дутастерид не впливає на фармакокінетику варфарину або дигоксину. Це вказує на те, що дутастерид не інгібує/ не індукує активність ферменту CYP2C9 або Р-глікопротеїну- переносника. Дані досліджень взаємодії in vitro вказують на те, що дутастерид не інгібує ферменти CYP1A2, CYP2D6, CYP2C9, CYP2CI9 або CYP3A4.

Ніякої взаємодії не спостерігалося, коли тамсулозину гідрохлорид вводили одночасно з атенололом або еналаприлом, або ніфедипіном, або теофіліном. Одночасне застосування фуросеміду призводить до зниження рівнів тамсулозину в сироватці крові, але, оскільки ці рівні залишаються у межах нормального діапазону, корекція дози не потрібна.

В умовах in vitro ні діазепам, ні пропранолол, ні трихлорметіазид, ні хлормадинон, ні амітриптилін, ні диклофенак, ні глібенкламід, ні симвастатин не змінюють вільну фракцію тамсулозину у плазмі крові людини. Тамсулозин також не змінює вільні фракції діазепаму, пропранололу, трихлорметіазиду і хлормадинону.

Дуодарт та алкоголь не рекомендується поєднувати через потенційне посилення побічних ефектів, у тому числі зниження артеріального тиску.

Фармакокінетика Дуодарту у хворих з нирковою недостатністю не вивчалась. Змінювати дозу препарату для лікування таких хворих не потрібно.

Сумісне застосування тамсулозину гідрохлориду з сильними інгібіторами СYP3A4 (наприклад кетоконазолом) або – у меншій мірі – з сильними інгібіторами CYP2D6 (наприклад пароксетином) може збільшувати концентрацію тамсулозину.

Артеріальна гіпотензія

Подібно до інших альфа1-адреноблокаторів, ортостатична гіпотензія може виникнути у пацієнтів, які лікувалися тамсулозином, і у рідкісних випадках може призвести до синкопе.

При перших ознаках ортостатичної гіпотензії (запаморочення, слабкість) пацієнтів, які розпочали лікування Дуодартом, слід перевести у положення сидячи або лежачи, поки симптоми не минуть.

Слід дотримуватись обережності при сумісному застосуванні альфа-адреноблокаторів, включаючи тамсулозин, та інгібіторів 5-фосфодіестерази. Альфа-адреноблокатори та інгібітори 5-фосфодіестерази є вазодилататорами та можуть знижувати артеріальний тиск. Сумісне застосування цих двох класів лікарських засобів може потенційно спричинити симптоматичну артеріальну гіпотензію.

Інтраопераційний синдром атонічної райдужки

Під час операції з приводу катаракти та глаукоми у деяких пацієнтів, які раніше отримували тамсулозин, був відзначений інтраопераційний синдром атонічної райдужки (ІСАР, варіант синдрому вузької зіниці). Інтраопераційний синдром атонічної райдужки може призвести до збільшення ризику очних ускладнень під час або після операції. Тому лікування Дуодартом не рекомендується пацієнтам, яким заплановано операцію з приводу катаракти.

Негерметичні капсули

Дутастерид абсорбується через шкіру, тому жінки та діти мають уникати контакту з негерметичними капсулами. Якщо рідина з капсули потрапила на шкіру, її слід негайно змити водою з милом.

Рак грудної залози у чоловіків

Повідомлялося про рідкісні випадки раку грудної залози у чоловіків під час клінічних досліджень та у постмаркетинговий період. При цьому епідеміологічні дослідження вказують на відсутність підвищення ризику розвитку раку грудної залози у чоловіків при застосуванні інгібіторів 5α-редуктази. Лікарі повинні попередити своїх пацієнтів про необхідність негайно повідомляти про будь-які зміни у тканині грудної залози, наприклад про виділення із соска або припухлість.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Дуодарт протипоказаний для лікування жінок. Дослідження з вивчення впливу Дуодарту на вагітність, лактацію та фертильність не проводили. Невідомо, чи впливає дутастерид, що потрапив до організму жінки з сім’ям чоловіка, який лікується Дуодартом, на плід чоловічої статі.

Який має Дуодарт вплив на потенцію? Дутастерид впливає на характеристики еякуляту - зменшення кількості сперматозоїдів, об’єму еякуляту та рухомості сперматозоїдів. Не виключений ризик зниження чоловічої фертильності. Оцінка впливу тамсулозину гідрохлориду на кількість або функцію сперматозоїдів не проводилася.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Дослідження з вивчення впливу Дуодарту на здатність керувати автотранспортом або іншими механізмами не проводилися. Однак пацієнтів потрібно проінформувати про можливе виникнення симптомів, пов’язаних з ортостатичною артеріальною гіпотензією, зокрема про запаморочення, при застосуванні Дуодарту.

Дуодарт як приймати? Тверді капсули (таблетки) Дуодарт проковтують цілими з достатньою кількістю води приблизно через пів години після їди. Бажано приймати ліки в один і той самий час доби.

Дорослі (включаючи хворих літнього віку)

Рекомендована доза Дуодарту – 1 капсула (0,5 мг/0,4 мг) на добу. Препарат приймають перорально через 30 хвилин після споживання їжі в один і той же час. Капсулу слід ковтати цілою, не відкривати та не розжовувати, оскільки при контакті із вмістом капсули можливе подразнення слизової оболонки рота та глотки.

Тривалість терапії визначається індивідуально лікарем залежно від стану людини. Курс лікування сягає 2–4 років.

Дуодарт можна застосовувати для заміщення комбінованої терапії дутастеридом та тамсулозину гідрохлоридом з метою полегшення лікування.

Купити таблетки Дуодарт можна за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1 за доступною вартістю. Актуальна на Дуодарт 90 капсул ціна вказана в каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.

Вивчіть відгуки та рекомендації, щоб зробити правильний вибір і переконатися в якості товару.

Даних про випадки передозування Дуодартом немає. Далі надається інформація про застосування кожного компонента окремо.

У разі гострої артеріальної гіпотензії, яка виникає після передозування тамсулозину гідрохлоридом, слід забезпечити підтримку діяльності серцево-судинної системи.

Можливі небажані Дуодарт побічні явища, зареєстровані у клінічних дослідженнях і зафіксовані в період післяреєстраційних спостережень:

• часто (частота від ≥ 1/100 до < 1/10) — запаморочення, порушення еякуляції; з боку репродуктивної системи та грудних залоз – імпотенція, порушення (зниження) лібідо, порушення еякуляції;
• нечасто (від ≥ 1/1000 до < 1/100) — з боку дихальної системи, органів грудної клітки і середостіння: риніт, астенія, блювота, діарея, запор, постуральна гіпотензія; з боку серця - прискорене серцебиття, серцева недостатність включаючи недостатність шлуночків, застійну серцеву недостатність, кардіогенний шок, гостру недостатність лівого шлуночка, недостатність правого шлуночка;
• рідко виникають (від ≥ 1/10 000 до < 1/1000) — непритомність, гіпертрихоз, алопеція (переважно тіла);
• дуже рідкісні (< 1/10 000, включно з одиничними випадками) — погіршення настрою, біль і набряк у ділянці мошонки, пріапізм, алергічні реакції, З боку шкіри та підшкірних тканин: синдром Стівенса — Джонсона.

Важливо! Детальніша інформація, показання, дозування та побічні дії описані в документі Дуодарт інструкція, який обов'язково додається до кожної упаковки.

Більшість препаратів, призначених для лікування ДГПЗ, містять лише один активний компонент — або дутастерид, або тамсулозину гідрохлорид.

Раніше проведене клінічне дослідження MTOPS протяжністю 4 роки показало, що комбінована терапія із застосуванням обох лікарських засобів набагато ефективніша за будь-який із варіантів монотерапії. У пацієнтів спостерігалося суттєве зменшення патологічної симптоматики та поліпшення сечовипускання. Результати дослідження показали зниження загального ризику прогресування ДГПЗ на 41%, імовірності гострої затримки сечі — на 68%, а необхідності хірургічного втручання — на 71%.

Аналогічні результати було отримано й у іншому дослідженні CombAT. Доведено однозначну перевагу тривалої комбінованої терапії над будь-яким із видів монотерапії. Причому ефективність спостерігалася у всіх пацієнтів незалежно від вихідного обсягу передміхурової залози та значення простатичного специфічного антигену, початкового ступеня важкості симптомів, попередньої терапії та інших факторів. У дослідженні брали участь чоловіки з високим ризиком прогресування ДГПЗ.

Наразі фармацевтичний ринок пропонує лише один препарат, що містить стандартні дози дутастериду та тамсулозину, — це Дуодарт.

1. Компендіум — лікарські препарати;
2. Державний реєстр лікарських засобів;
3. JAMA.

Що лікує Дуодарт?

Препарат використовується при доброякісній гіперплазії передміхурової залози для усунення помірних і виражених симптомів захворювання, запобігання його прогресуванню, для зниження ризику катетеризації та оперативного втручання.

Як правильно приймати Дуодарт?

Капсули показано приймати по 1 шт. щодня в один і той самий час доби, через 30 хвилин після їди.

Як довго приймати Дуодарт?

Мінімальний курс терапії становить 12 місяців. Оптимальна тривалість лікування визначається лікарем індивідуально, вона може досягати кількох років.

Чим можна замінити Дуодарт?

Прямих аналогів препарату немає. Замінити Дуодарт може лише лікар засобом зі схожим механізмом дії.