Дифлюзол

Капсули з вмістом флуконазолу 0,05 г.

Допоміжні речовини: кальцію стеарат, натрію карбоксиметилкрохмаль.

Купити таблетки Дифлюзол (таблетки від молочниці Дифлюзол) в Україні не можна.
Купити капсули та розчин Дифлюзол від молочниці можна за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1 за привабливою вартістю.
Актуальна ціна на Дифлюзол при молочниці вказана в каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.

За хімічною структурою Рятівник відноситься до триазольних сполук - нового класу препаратів. Пригнічує біосинтез стеролів, необхідних для формування клітинних мембран грибів. Активний відносно Crypticoccus neoformans, Microsporum spp., Candida spp, Trichophyton spp., А також Coccidioides immitis, Blastomyces dermatitidis та Histoplasmacapsulatum. Всмоктування Дифлюзолу ® в травному тракті відбувається незалежно від вживання їжі. Біодоступність Дифлюзолу ® становить 90%.

Механізм дії.

Флуконазол, протигрибковий препарат класу тріазолів – потужний та селективний інгібітор грибкових ферментів, необхідних для синтезу ергостеролу. Первинним механізмом його дії є пригнічення 14 грибкового альфа-ланостерол-деметилювання, опосередкованого цитохромом Р450, що є невід'ємним етапом біосинтезу грибкового ергостеролу. Акумуляція 14 альфа-метил-стеролів корелює з подальшою втратою ергостеролу мембраною грибкової клітини і може відповідати за протигрибкову активність флуконазолу. Флуконазол є більш селективним до грибкових ферментів цитохрому Р450, ніж до різних систем ферментів цитохрому Р450 ссавців.

Препарат після абсорбції в кишечнику здатний проникати практично в усі тканини та середовища організму, включаючи слину, мокротиння, спинномозкову рідину, потових рідина. Концентрація Дифлюзолу ® в цереброспинальной рідини становить приблизно 80% від такої в плазмі.

Виведення препарату в незміненому вигляді нирками. Достатня тривалість періоду напіввиведення (30 годин) робить можливим одноразовий прийом на добу.

Застосування флуконазолу в дозі 50 мг на добу протягом 28 днів не впливає на рівень тестостерону у плазмі у чоловіків або на рівень ендогенних стероїдів у жінок репродуктивного віку. Флуконазол у дозі 200-400 мг на добу не впливає на клінічно значний вплив на рівень ендогенних стероїдів або на відповідь на стимуляцію АКТГ у здорових добровольців чоловічої статі.

Взаємозв'язок фармакокінетичних та фармакодинамічних властивостей.

Згідно з результатами досліджень на тваринах, існує кореляція між мінімальною інгібуючою концентрацією та ефективністю проти експериментальних моделей мікозів, спричинених видами Candida. Згідно з результатами клінічних досліджень, існує лінійна залежність між AUC та дозою флуконазолу (приблизно 1:1). Також існує прямий, але недостатній зв'язок між AUC або дозою та позитивною клінічною відповіддю на лікування орального кандидозу та меншою мірою – кандидемії. Аналогічно лікування інфекцій, викликаних штамами, до яких флуконазол демонструє високу мінімальну інгібуючу концентрацію (МІК) менш задовільно.

• Криптококоз будь-якої локалізації, включаючи менінгіт, інфекції шкіри, дихальних шляхів, як у хворих з незміненим імунітетом, так і в осіб з ВІЛ-інфекцією;
• кандидоз будь-якої локалізації (очеревини, геніталій, сечових шляхів, ендокарда, шкіри, слизових оболонок, дихальних шляхів), включаючи генералізований, в тому числі у онкологічних хворих, які отримують хіміопрепарати, і в осіб з ВІЛ-інфекцією;
• мікози шкіри будь-якої локалізації (стоп, нігтів, пахової області, тіла);
• ендемічні мікози (кокцидіоїдомікоз, споротрихоз, гістоплазмоз і паракокцидіоїдомікоз);
• профілактика інфекцій, що викликаються грибками, у хворих, яким призначено цитостатична терапія.

Можна застосовувати Дифлюзол для чоловіків та жінок.

При криптококозах в перший день терапії призначається 400 мг Дифлюзолу ®, в наступні дні - щодня призначається 200-400 мг. При менінгіті лікування препаратом, в залежності від ефекту, може тривати 6-8 тижнів.

При важких кандидозах в перший день терапії призначається 400 мг препарату, в наступні дні - щодня по 200 мг до досягнення клінічного ефекту. Разова доза при кандидозах слизових оболонок дорівнює 50-100 мг. Тривалість терапії може становити 14 днів. Для лікування вагінального кандидозу 150 мг Дифлюзолу ® призначається одноразово.

При лікуванні мікозів застосовуються схеми 50 мг щодня або 150 мг щотижня протягом 2-6 тижнів. При лишаї препарат рекомендується в дозі 300 мг щотижня або 50 мг щодня протягом 2-4 тижнів. Лікування глибоких мікозів, в залежності від результату, може тривати до 14-24 місяців. Разова доза в 200-400 мг приймається щодоби.

У дитячій практиці щоденна разова доза Дифлюзолу ® для терапії кандидозу слизових оболонок дорівнює 3 мг/кг, криптококової інфекції або генералізованого кандидозу - 6-12 мг на кожний кілограм ваги. З огляду на меншу швидкість виведення Дифлюзолу ® з організму новонароджених, розрахована доза призначається з інтервалом 72 години дітям перших 2 тижнів життя і 48 годин - 3 і 4 тижнів.

У разі ниркової недостатності режим призначення коригується відповідно до кліренсом креатиніну. Після початкового прийому ударної дози в 50-400 мг (за схемами, наведеними вище), наступні дози повинні бути знижені на 50%, якщо кліренс креатиніну в хвилину менше 50 мл.

• Головний біль, судоми, зміна смаку, запаморочення;
• діарея, метеоризм, блювання, больовий синдром, гепатотоксичність;
• важкі аритмії, що виникли як наслідок подовження на ЕКГ інтервалу QT;
• алопеція, шкірні висипання, ексфоліативні процеси;
• тромбоцитопенія, пригнічення лейкопоезу (агранулоцитоз, нейтропенія);
• гіпокаліємія, гіперхолестеринемія;
• алергічні реакції (свербіж, набряк обличчя, кропив'янка, анафілактичний шок).

• Індивідуальна непереносимість;
• призначення одночасно з цизапридом або терфенадином.

Одночасне застосування флуконазолу та інших лікарських засобів, які подовжують інтервал QT та метаболізуються за допомогою ферменту CYP3A4 (наприклад, цизаприду, астемізолу, пімозиду, хінідину та еритроміцину).

Потрібна обережність при патології печінки та серця (облік можливості аритмій).

Призначення небажано. При важких грибкових інфекціях застосовується в разі потенційної загрози життю.

При спільному використанні Дифлюзолу ®:

• з варфарином - посилюється антикоагулянтний ефект;
• з короткодіючими бензодиазепинами - зростання їх концентрації;
• з цизапридом і терфенадином - жізнеугрожающіе аритмії;
• з циклоспорином - можливо повільне підвищення концентрації останнього;
• з гідрохлортіазидом - зростання концентрації Дифлюзолу ®;
• з фенітоїном, такролімусом, зидовудином і рифабутином - підвищення концентрації фенітоїну, такролімусу, зидовудину і рифабутину;
• зрифампіцином - прискорення виведення Дифлюзолу ®;
• з цукрознижувальними препаратами сульфонілсечовини - уповільнення виведення останніх з небезпекою гіпоглікемії;
• з теофіліном - знижується кліренс останнього з ймовірністю токсичної дії;
• з астемізолом - зростання сироватковоїконцентрації двох препаратів.

Преднізон: Повідомлялося про випадок, коли у пацієнта після трансплантації печінки на фоні застосування преднізону розвинулася гостра недостатність кори надниркових залоз, що виникла після припинення тримісячного курсу терапії флуконазолом. Припинення застосування флуконазолу, ймовірно, спричинило посилення активності CYP3А4, що призвело до прискорення метаболізму преднізону. Слід ретельно стежити за пацієнтами, які протягом тривалого часу одночасно застосовують флуконазол та преднізон, з метою запобігання розвитку недостатності кори надниркових залоз після припинення застосування флуконазолу.

Теофілін: У дослідженнях взаємодії препаратів застосування флуконазолу по 200 мг протягом 14 днів призвело до зниження середнього кліренсу теофіліну в плазмі на 18 %. За пацієнтами, які застосовують теофілін у високих дозах або мають підвищений ризик розвитку токсичних проявів теофіліну з інших причин, слід встановити спостереження щодо виявлення ознак розвитку токсичної дії теофіліну. Терапію слід змінити з появою ознак токсичності.

Терфенадин: Через випадки розвитку тяжких серцевих аритмій, викликаних подовженням інтервалу QTс у пацієнтів, які приймали азольні протигрибкові лікарські засоби одночасно з терфенадином, було проведено дослідження взаємодії цих препаратів. У ході одного дослідження при застосуванні флуконазолу у дозах 200 мг на добу не було виявлено подовження інтервалу QTс. Інше дослідження при застосуванні флуконазолу у дозах 400 мг та 800 мг на добу продемонструвало, що застосування флуконазолу у дозах 400 мг на добу або вище значно підвищує рівень терфенадину у плазмі при одночасному застосуванні цих препаратів. Спільне застосування флуконазолу у дозах 400 мг або вище з терфенадином протипоказане (див. розділ "Протипоказання"). При застосуванні флуконазолу в дозах нижче 400 мг на добу, одночасно з терфенадином слід проводити ретельний моніторинг стану пацієнта.

Дерматофітія. Згідно з результатами дослідження флуконазолу для лікування дерматофітій у дітей, флуконазол не перевищує гризеовульфін за ефективністю та загальний показник ефективності становить менше 20%. Тому флуконазол не слід застосовувати для лікування дерматофітії.

Криптококоз. Доказів ефективності флуконазолу для лікування криптокозу інших локалізацій (наприклад, легеневого криптокозу та криптокозу шкіри) недостатньо, тому рекомендацій щодо режиму дозування для лікування таких захворювань немає.

Глибокі ендемічні мікози. Доказів ефективності флуконазолу для лікування інших форм ендемічних мікозів, таких як паракокцидіоїдомікоз, гістоплазмоз та шкірно-лімфатичний споротрихоз, недостатньо, тому рекомендацій щодо режиму дозування для лікування таких захворювань немає.

Серцево-судинна система. Деякі азоли, у тому числі флуконазол, асоціюються з подовженням інтервалу QT на електрокардіограмі. Повідомлялося про дуже рідкісні випадки подовження інтервалу QT та пароксизмальної шлуночкової тахікардії типу «пірует» при застосуванні флуконазолу. Такі повідомлення стосувалися пацієнтів з тяжкими захворюваннями при поєднанні багатьох факторів ризику, таких як структурні захворювання серця, порушення електролітного обміну та одночасне застосування інших лікарських засобів, що впливають на інтервал QT.

Дерматологічні реакції. Під час застосування флуконазолу рідко повідомлялося про розвиток таких ексфоліативних реакцій шкіри як синдром Стівенса-Джонсона і токсичний епідермальний некроліз. Пацієнти зі СНІДом більш схильні до розвитку тяжких реакцій шкіри при застосуванні багатьох лікарських засобів. Якщо у пацієнта з поверхневою грибковою інфекцією з'являється висипання, яким можна пов'язати із застосуванням флуконазолу, подальше застосування препарату слід припинити. Якщо у пацієнта з інвазивною/системною грибковою інфекцією з'являється висипання на шкірі, за його станом слід ретельно спостерігати, а у разі розвитку бульозного висипу або мультиформної еритеми застосування флуконазолу слід припинити.

Параноїдальна поведінка, розвиток галюцинацій.

Лікування: форсований діурез, промивання шлунка, симптоматичні засоби, гемодіаліз.

Кімнатна температура.