Алзепіл

діюча речовина: донепезил;

1 таблетка, вкрита оболонкою, містить донепезилу гідрохлориду 5 мг або 10 мг;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, гідроксипропілцелюлоза низькозаміщена, магнію стеарат, гіпромелоза, титану діоксид (Е 171), макрогол 400.

Купити Алзепіл таблетки можна за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1 за привабливою вартістю. Алзепіл ціна вказана у каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.

Таблетки, вкриті оболонкою.
Основні фізико-хімічні властивості:
таблетки, вкриті оболонкою, по 5 мг: білі або майже білі, круглі двоопуклі таблетки, вкриті оболонкою, без або майже без запаху, з гравіюванням з одного боку стилізованої літери Е, а під нею номер 381;
таблетки, вкриті оболонкою, по 10 мг: білі або майже білі, круглі двоопуклі таблетки, вкриті оболонкою, без або майже без запаху, з гравіюванням з одного боку стилізованої літери Е, а під нею номер 382.

Алзепіл належить до засобів, що застосовуються при деменції, — інгібіторів холінестерази. Код АТХ — N06D A02.

Алзепіл (донепезил) — інгібітор холінестерази, що застосовується для симптоматичного лікування хвороби Альцгеймера легкого або середнього ступеня тяжкості. Основна дія препарату полягає в інгібуванні ацетилхолінестерази. Донепезил селективно та оборотно пригнічує ацетилхолінестеразу в головному мозку, перешкоджаючи розпаду ацетилхоліну.

Як довго можна приймати Алзепіл? Тривалість лікування визначає лікар. Підтримуюче лікування можна продовжувати, поки пацієнт отримує терапевтичну користь; клінічний ефект препарату необхідно регулярно оцінювати.

Серед найчастіших побічних реакцій донепезилу — діарея, м’язові спазми, підвищена втомлюваність, нудота, блювання та безсоння. Лікування слід розпочинати та продовжувати під контролем лікаря, який має досвід діагностики та лікування хвороби Альцгеймера.

Алзепіл інструкція, а також інформація «Алзепіл від чого» знаходяться на сайті МІС Аптека 9-1-1.

Фармакодинаміка

Донепезил — селективний та оборотний інгібітор ацетилхолінестерази, основного типу холінестерази в головному мозку. Він пригнічує розпад ацетилхоліну, який бере участь у передачі нервового збудження у центральній нервовій системі.

Фармакокінетика

Сmax в плазмі крові досягається приблизно через 3-4 години після прийому препарату. Концентрації у плазмі крові та площа під фармакокінетичною кривою підвищуються пропорційно дозі. Т½ становить близько 70 год, тому повторне застосування препарату 1 раз на добу поступово призводить до рівноважного стану, який досягається протягом 3 тижнів від початку терапії. У рівноважному стані концентрація донепезилу гідрохлориду в плазмі крові та відповідна фармакодинамічна активність незначно змінюються протягом дня. Їжа не впливає на всмоктування донепезилу гідрохлориду.

Донепезил зв’язується з білками плазми крові приблизно на 95 %. Розподіл донепезилу у різних тканинах вивчений недостатньо. Теоретично донепезил та його метаболіти можуть зберігатися в організмі до 10 діб.Донепезилу гідрохлорид виводиться з сечею в незміненому вигляді та зазнає біотрансформації системою цитохрому Р450 з утворенням численних метаболітів, деякі з них не встановлені.

Після одноразового введення 5 мг донепезилу гідрохлориду, міченого 14С, частка незміненого донепезилу гідрохлориду в плазмі крові становить 30 % введеної дози,
6-О-десметилдонепезилу – 11 % (єдиний метаболіт, що має схожу активність з донепезилу гідрохлоридом), донепезил-цис-N-оксиду – 9 %, 5-O-десметилдонепезилу – 7 % і глюкуронового кон’югату 5-О-десметилдонепезилу – 3 %. Приблизно 57 % введеної радіоактивної дози виявлено в сечі (17 % у вигляді незміненого донепезилу) і 14,5 % – у калі; це свідчить про те, що первинними шляхами виведення препарату є біотрансформація та екскреція із сечею. Відомостей про можливість ентерониркової рециркуляції донепезилу гідрохлориду та/або будь-якого його метаболіту немає. Зниження концентрації донепезилу гідрохлориду в плазмі крові відбувається з періодом напіввиведення приблизно 70 годин. Середні рівні донепезилу в плазмі крові хворих відповідають таким у здорових молодих добровольців. Порушення функції печінки легкого і середнього ступеня, а також порушення функції нирок не впливають суттєво на кліренс донепезилу.

Симптоматичне лікування хвороби Альцгеймера легкої або середньої тяжкості.

• Відома підвищена чутливість до донепезилу гідрохлориду, похідних піперидину або будь-яких допоміжних речовин препарату.

Донепезилу гідрохлорид і / або будь-які його метаболіти не пригнічують метаболізм теофіліну, варфарину, циметидину або дигоксину. Метаболізм донепезилу не змінюється при одночасному застосуванні дигоксину і циметидину.

При одночасному застосуванні донепезилу з кетоконазолом і хінідином, які є інгібіторами CYP3A4 і 2D6 відповідно, пригнічується метаболізм донепезилу. Тому ці та інші інгібітори CYP3A4, такі як ітраконазол і еритроміцин, а також інгібітори CYP2D6, такі як флуоксетин, здатні пригнічувати метаболізм донепезилу. У дослідженні у здорових добровольців кетоконазол підвищував середню концентрацію донепезилу приблизно на 30%.

Індуктори ферментів, такі як рифампіцин, фенітоїн, карбамазепін і алкоголь, можуть знижувати рівні донепезилу. Оскільки величина інгібуючого чи індукуючого ефекту невідома, тому донепезил слід застосовувати з обережністю в комбінації з цими препаратами.

Донепезилу гідрохлорид може впливати на дію препаратів з антихолінергічною активністю. Також можливий синергізм з такими препаратами, як сукцинілхолін і іншими нервово-м'язовими блокаторами, холінергічними агоністами або блокаторами β-адренорецепторів, що впливають на провідність серця.

При одночасному застосуванні з донепезилом інших холіноміметиків та четвертинних антихолінергічних препаратів, таких як глікопіролат, були описані випадки атипових змін артеріального тиску та частоти серцевих скорочень.

Повідомлялося про випадки подовження інтервалу QTc та torsade de pointes при застосуванні донепезилу. Рекомендується бути обережним при застосуванні донепезилу одночасно з іншими лікарськими засобами, які подовжують інтервал QTc, може бути потрібним клінічний моніторинг (ЕКГ). Нижче наведено приклади таких засобів:

- антиаритмічні засоби ІА класу (наприклад, хінідин);

- антиаритмічні засоби ІІІ класу (наприклад, аміодарон, соталол);

- деякі антидепресанти (наприклад, циталопрам, есциталопрам, амітриптилін);

- інші антипсихотичні засоби (наприклад, похідні фенотіазину, сертиндол, пімозид, зипразидон);

- деякі антибіотики (наприклад, кларитроміцин, еритроміцин, левофлоксацин, моксифлоксацин).

Лікування слід розпочинати та продовжувати під контролем лікаря, який має досвід діагностики хвороби Альцгеймера та лікування таких пацієнтів. Захворювання необхідно діагностувати відповідно до загальноприйнятих рекомендацій (наприклад, DSM, IV, ICD 10 - Міжнародна класифікація хвороб, 10-й випуск). Терапію донепезилом можна розпочинати тільки в тому випадку, якщо є людина, яка доглядає хворого і постійно контролюватиме прийом таблеток пацієнтом. Підтримуючу терапію необхідно продовжувати, доки у пацієнта зберігається терапевтичний ефект. У зв'язку з цим слід регулярно оцінювати клінічний ефект донепезилу. Якщо терапевтичний ефект не спостерігається, слід розглянути можливість відміни препарату. Індивідуальну відповідь на донепезил передбачити неможливо. Ефективність донепезилу у хворих на тяжку деменцію Альцгеймера, з іншими типами деменції та іншими типами порушення пам’яті (наприклад, вікове зниження когнітивної функції) не вивчали.

Злоякісний нейролептичний синдром (ЗНС)

Злоякісний нейролептичний синдром (ЗНС) — потенційно небезпечний для життя стан, що характеризується гіпертермією, м’язовою ригідністю, розладами вегетативної нервової системи, порушенням свідомості та підвищенням рівня сироваткової креатинфосфокінази. ЗНС дуже рідко виникає при застосуванні донепезилу, особливо у пацієнтів, які одночасно отримують нейролептики. Додатковими ознаками можуть бути міоглобінурія (рабдоміоліз) та гостра ниркова недостатність. При появі ознак ЗНС або незрозумілої високої температури без інших клінічних проявів ЗНС лікування слід припинити.

Анестезія

Як інгібітор холінестерази, Алзепіл здатний посилити сукцинілхолінову міорелаксацію під час наркозу.

Серцево-судинні порушення

Завдяки фармакологічній дії інгібітори холінестерази можуть виявляти ваготонічні ефекти на частоту серцевих скорочень (наприклад, брадикардію). Ризик подібних порушень має особливе значення у хворих з синдромом слабкості синусового вузла або іншими порушеннями надшлуночкової провідності серця (наприклад при синоатріальній або атріовентрикулярній блокаді).

Повідомлялося про запаморочення та судомні напади. При обстеженні таких пацієнтів необхідно враховувати можливість розвитку серцевої блокади або довгих пауз в синусному ритмі.

У післяреєстраційний період повідомлялося про випадки подовження інтервалу QTc та torsade de pointes (див. розділи «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» і «Побічні реакції»).

З обережністю рекомендується застосовувати пацієнтам, у яких раніше спостерігалося подовження інтервалу QTc чи у сімейному анамнезі є подовження інтервалу QTc, пацієнтам, які застосовують препарати, що впливають на інтервал QTc, пацієнтам із захворюваннями серця (наприклад, некомпенсована серцева недостатність, нещодавній інфаркт міокарда, брадіаритмія) або з електролітними порушеннями (гіпокаліємія, гіпомагніємія). Може бути потрібним клінічний моніторинг (ЕКГ).

Шлунково-кишкові порушення

Необхідне ретельне спостереження за хворими з ризиком розвитку виразки, наприклад, за пацієнтами з виразковою хворобою в анамнезі або хворими, які отримують нестероїдні протизапальні засоби. Однак в клінічних дослідженнях донепезилу порівняно з плацебо не виявлено підвищення частоти розвитку виразок або шлунково-кишкової кровотечі.

Захворювання органів сечостатевої системи

Холіноміметики можуть викликати порушення відтоку сечі з сечового міхура, хоча цей ефект не відзначений в клінічних дослідженнях донепезилу.

Неврологічні стани

Вважають, що холіноміметики деякою мірою можуть викликати генералізовані судоми. Однак судомна активність може бути також проявом хвороби Альцгеймера. Холіноміметики можуть посилити або викликати екстрапірамідні симптоми.

Порушення функції легенів

Інгібітори холінестерази слід призначати з обережністю пацієнтам з бронхіальною астмою або обструктивними захворюваннями легень в анамнезі.

Слід уникати одночасного застосування Алзепіла з іншими інгібіторами ацетилхолінестерази, агоністами або антагоністами холінергічної системи.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Донепезил не слід застосовувати у період вагітності. Жінкам, які застосовують донепезил, слід припинити годування груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами

Донепезил чинить мінімальний або помірний вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами. Деменція може погіршити здатність керувати транспортними засобами та роботі з механізмами. Крім того, донепезил може викликати стомлюваність, запаморочення і судоми м'язів, в основному на початку лікування або при підвищенні дози. Здатність пацієнтів, які приймають донепезил, керувати автомобілем та роботі зі складними механізмами повинна оцінюватися лікарем у встановленому порядку.

Летальність у клінічних дослідженнях із судинною деменцією
За участю пацієнтів, які відповідають критеріям NINDS-AIREN для ймовірної або можливої судинної деменції, було проведено 3 клінічні дослідження тривалістю по 6 місяців. Критерії NINDS-AIREN були розроблені для виявлення пацієнтів, у яких деменція може бути спричинена виключно судинними причинами, та для виключення пацієнтів із хворобою Альцгеймера. У першому дослідженні частота летальних випадків становила 2/198 (1%) при застосуванні донепезилу у дозі 5 мг, 5/206 (2,4%) при застосуванні донепезилу у дозі 10 мг та 7/199 (3,5%) при застосуванні плацебо. У другому дослідженні частота летальних випадків становила 4/208 (1,9%) при застосуванні донепезилу у дозі 5 мг, 3/215 (1,4%) при застосуванні донепезилу у дозі 10 мг та 1/193 (0,5 %) при застосуванні плацебо. У третьому дослідженні частота летальних випадків становила 11/648 (1,7%) при застосуванні донепезилу в дозі 5 мг та 0/326 (0%) при застосуванні плацебо. У всіх трьох дослідженнях при судинній деменції частота летальних випадків в об'єднаній групі застосування донепезилу (1,7%) у кількісному відношенні була вищою, ніж у групі застосування плацебо (1,1%), проте ця різниця не була статистично достовірною. Більшість летальних випадків у пацієнтів, які приймали або донепезилу гідрохлорид, або плацебо, була викликана різними судинними причинами, які можна очікувати у людей похилого віку з існуючим судинним захворюванням. При аналізі всіх серйозних нелетальних і летальних судинних явищ не відзначалась різниця у частоті цих явищ між групами застосування донепезилу гідрохлориду та плацебо.

Дорослі та пацієнти похилого віку

Лікування починають з 5 мг 1 раз на добу. Препарат необхідно приймати ввечері, безпосередньо перед сном. Добову дозу 5 мг слід застосовувати протягом принаймні одного місяця, щоб оцінити ранні прояви клінічного ефекту й досягти рівноважних концентрацій донепезилу гідрохлориду. Після клінічної оцінки ефективності препарату в дозі 5 мг/добу протягом місяця дозу можна підвищити до 10 мг 1 раз на добу. Максимальна рекомендована добова доза становить 10 мг. Дози, що перевищують 10 мг/добу, в клінічних дослідженнях не вивчали. При порушеннях сну, включно з незвичайними сновидіннями, кошмарами або безсонням, можна розглянути можливість прийому Алзепілу вранці.

Підтримуюче лікування можна продовжувати, поки пацієнт отримує терапевтичну користь; клінічну користь слід регулярно оцінювати. Після припинення лікування відбувається поступове зменшення вираженості сприятливих ефектів Алзепілу.

Діти

Алзепіл не рекомендується застосовувати дітям віком до 18 років, оскільки безпеку застосування препарату дітям не вивчали.

Порушення функції нирок і печінки

Немає необхідності змінювати схему застосування препарату для лікування хворих з порушенням функції нирок, оскільки кліренс донепезилу гідрохлориду не змінюється.

У зв'язку з можливим збільшенням експозиції у пацієнтів з легким або помірним порушенням функції печінки підвищення дози слід проводити з урахуванням індивідуальної чутливості до препарату. Дані щодо пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю відсутні.

Передозування інгібіторів холінестерази може призвести до холінергічного кризу, який характеризується вираженою нудотою, блювотою, слинотечею, підвищеною пітливістю, брадикардією, артеріальною гіпотензією, пригніченням функції дихання, колапсом і судомами.

Можлива наростаюча м'язова слабкість, яка може призвести до летального наслідку в разі ураження дихальних м'язів.

Як і при будь-якому передозуванні, показано загальне симптоматичне лікування. Як антидот можуть бути застосовані антихолінергічні засоби групи третинних амінів, наприклад атропін. Рекомендується внутрішньовенне введення атропіну сульфату, дозу якого титрують до досягнення ефекту: початкова доза атропіну сульфату — від 1 до 2 мг внутрішньовенно, потім дозу визначають залежно від клінічної відповіді. При одночасному застосуванні інших холіноміметиків у поєднанні з четвертинними антихолінергічними засобами, наприклад, глікопіролатом, відзначали атипові зміни артеріального тиску і частоти серцевих скорочень. Невідомо, чи можуть донепезилу гідрохлорид та/або його метаболіти виводитися за допомогою діалізу (гемодіалізу, перитонеального діалізу або гемофільтрації).

Найчастішими побічними реакціями є діарея, м’язові спазми, підвищена втомлюваність, нудота, блювання та безсоння. В осіб з індивідуальною непереносимістю будь-якого компонента препарату можливі реакції гіперчутливості.

Побічні реакції класифікують за частотою виникнення: дуже часто (≥ 1/10); часто (≥ 1/100, < 1/10); нечасто (≥ 1/1000, < 1/100); рідко (≥ 1/10 000, < 1/1000); дуже рідко (< 1/10 000); частота невідома (неможливо оцінити на основі доступних даних).

• Інфекції та інвазії: часто — застуда.

• Метаболічні та аліментарні розлади: часто — анорексія.

• З боку психіки: часто — галюцинації, збудження, агресивна поведінка, нічні кошмари; частота невідома — підвищення лібідо, гіперсексуальність.

• З боку нервової системи: часто — синкопе, запаморочення, безсоння; нечасто — епілептичні напади, судоми; рідко — екстрапірамідні симптоми; дуже рідко — злоякісний нейролептичний синдром; частота невідома — плевротонус (синдром Піза).

• З боку серцево-судинної системи: нечасто — брадикардія; рідко — синоатріальна та атріовентрикулярна блокада; дуже рідко — поліморфна шлуночкова тахікардія, включаючи torsade de pointes, подовження інтервалу QT на ЕКГ.

• З боку шлунково-кишкового тракту: дуже часто — нудота, діарея; часто — блювання, диспепсія, дискомфорт у животі; нечасто — шлунково-кишкова кровотеча, виразки шлунка та дванадцятипалої кишки.

• З боку печінки та жовчовивідних шляхів: рідко — печінкова дисфункція, у тому числі гепатит.

• З боку шкіри та підшкірної клітковини: часто — висипання, свербіж.

• З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини: часто — м’язові судоми; дуже рідко — рабдоміоліз.

• З боку нирок та сечовивідних шляхів: часто — нетримання сечі.

• Загальні розлади: дуже часто — головний біль; часто — підвищена втомлюваність, біль.

• Відхилення від норми, виявлені в результаті обстеження: нечасто — невелике підвищення сироваткової концентрації м’язової креатинфосфокінази.

• Травми, отруєння та процедурні ускладнення: часто — травматизм, падіння.

При обстеженні пацієнтів із синкопе або судомами слід враховувати можливість серцевої блокади або тривалих синусових пауз. Галюцинації, збудження та агресивна поведінка можуть минати після зменшення дози або відміни препарату. У разі печінкової дисфункції, яку неможливо пояснити очевидними причинами, слід розглянути можливість припинення лікування донепезилом. Про рабдоміоліз повідомляли незалежно від злоякісного нейролептичного синдрому, зокрема у тісному часовому зв’язку з початком лікування донепезилом або підвищенням дози.

Зберігати при температурі не вище 30 °С у недоступному для дітей місці. Купити Алзепіл 10 мг можна за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1 за вигідною вартістю.

• Державний реєстр лікарських засобів України / drlz.com.ua;
• Donepezil / drugs.com;
• Donepezil / ncbi.nlm.nih.gov.