Алзепіл

табл., покрита оболонкою, п / о 5 мг блістер, № 28, № 56

Алзепіл 5 мг

Донепезилу гідрохлорид 5 мг
№ UA / 10701/01/01 від 18.05.2010 до 18.05.2015

табл. п / о 10 мг блістер, № 28, № 56

Алзепіл 10 мг

Донепезилу гідрохлорид 10 мг
№ UA / 10701/01/02 від 18.05.2010 до 18.05.2015

Купити Алзепіл таблетки можна за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1 за привабливою вартістю. Алзепіл ціна вказана у каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.

Пігулки покриті оболонкою.
Основні фізико-хімічні властивості:
Таблетки, вкриті оболонкою, по 5 мг: білі або майже білі, круглі двоопуклі таблетки, вкриті оболонкою, без або майже без запаху, з гравіюванням з одного боку стилізованої літери Е, а під нею номер 381;
Таблетки, вкриті оболонкою, по 10 мг: білі або майже білі, круглі двоопуклі таблетки, вкриті оболонкою, без або майже без запаху, з гравіюванням з одного боку стилізованої літери Е, а під нею номер 382.

Фармакодинаміка. Донепезилу гідрохлорид - специфічний і оборотний інгібітор ацетилхолінестерази. Препарат проявляє свій терапевтичний ефект шляхом поліпшення холінергічної нейротрансмісії. Цей ефект досягається шляхом підвищення концентрації ацетилхоліну внаслідок оборотного пригнічення гідролізу ацетилхолінестеразою. Тому не можна вважати, що донепезил впливає на прогресування захворювання. Селективний та оборотний інгібітор ацетилхолінестерази, що є основним типом холінестерази в головному мозку. Інгібуючи холінестеразу в головному мозку, донепезил блокує розпад ацетилхоліну, який здійснює передачу нервового збудження в ЦНС. Донепезил інгібує ацетилхолінестеразу більш ніж у 1000 разів сильніше, ніж бутирилхолінестеразу, яка міститься в структурах, розташованих переважно поза центральною нервовою системою.

Фармакокінетика. Сmax в плазмі крові досягається приблизно через 3-4 години після прийому препарату. Концентрації в плазмі крові та площу під фармакокінетичною кривою підвищуються пропорційно дозі. Т½ становить близько 70 год, тому повторне застосування препарату 1 раз на добу поступово призводить до рівноважного стану, яке досягається протягом 3 тижнів від початку терапії. У рівноважному стані концентрація донепезилу гідрохлориду в плазмі крові та відповідна фармакодинамічна активність незначно змінюються протягом дня. Їжа не впливає на всмоктування донепезилу гідрохлориду.

Донепезилу гідрохлорид приблизно на 95% зв'язується з білками плазми крові. Зв'язування з білками плазми крові активного метаболіту 6-О-десметилдонепезилу невідомо. Розподіл донепезилу гідрохлориду в тканинах організму не вивчався. Однак при дослідженні з урахуванням маси тіла, проведеному у здорових добровольців, через 240 годин після одноразового прийому 5 мг донепезилу гідрохлориду, міченого 14С, близько 28% радіоактивної дози залишалося в організмі. Це дає можливість припустити, що донепезилу гідрохлорид і / або його метаболіти можуть зберігатися в організмі понад 10 днів.

Донепезилу гідрохлорид виводиться з сечею в незміненому вигляді та піддаєтьсябіотрансформації системою цитохрому Р450 з утворенням численних метаболітів, деякі з них не встановлені.

Після одноразового прийому 5 мг донепезилу гідрохлориду, міченого 14С, частина незміненого донепезилу гідрохлориду в плазмі крові становить 30% введеної дози, 6-О-десметилдонепезилу - 11% (єдиний метаболіт, який має схожу активність з донепезилу гідрохлоридом), донепезил-цис-N оксиди - 9%, 5-О-десметилдонепезилу - 7% і кон'югатів 5-О-десметилдонепезилу - 3%. Близько 57% прийнятої радіоактивної дози виявлено в сечі (17% у вигляді незміненого донепезилу) і 14,5% - в калі. Це свідчить про те, що первинними шляхами виведення препарату є біотрансформація і екскреція з сечею. Немає даних щодо кишково-печінкової циркуляції донепезилу гідрохлориду і / або будь-якого його метаболіту. Зниження концентрації донепезилу гідрохлориду в плазмі крові відбувається з Т½ близько 70 год. Пол, раса і паління істотно не впливають на концентрацію донепезилу гідрохлориду в плазмі крові. Фармакокінетика донепезилу в офіційних дослідженнях у здорових добровольців літнього віку або хворих на деменцію Альцгеймера не вивчалась. Однак середні рівні концентрації препарату в плазмі крові у хворих похилого віку подібні до таких у молодих здорових добровольців.

Симптоматичне лікування хвороби Альцгеймера легкої або середньої тяжкості. Ефективний також Алзепіл при судинній деменції.

Дорослі та пацієнти похилого віку

Лікування починають з 5 мг 1 раз на добу. Препарат необхідно приймати ввечері, безпосередньо перед сном. Добову дозу 5 мг слід застосовувати протягом принаймні одного місяця, щоб оцінити ранні прояви клінічного ефекту й досягти рівноважних концентрацій донепезилу гідрохлориду. Після клінічної оцінки ефективності препарату в дозі 5 мг/добу протягом місяця дозу можна підвищити до 10 мг 1 раз на добу. Максимальна рекомендована добова доза становить 10 мг. Дози, що перевищують 10 мг/добу, в клінічних дослідженнях не вивчали.

Підтримуючу терапію має тривати до тих пір, поки у пацієнта відзначають терапевтичний ефект. Якщо терапевтичний ефект не досягається, слід розглянути можливість припинення застосування препарату.
Тривалість лікування довше 6 місяців не вивчали. Після припинення лікування відбувається поступове зменшення вираженості сприятливих ефектів Алзепіла. Після раптового припинення прийому препарату феномен скасування не виявляли.

Порушення функції нирок і печінки

Немає необхідності змінювати схему застосування препарату для лікування хворих з порушенням функції нирок, оскільки кліренс донепезилу гідрохлориду не змінюється.

У зв'язку з можливим збільшенням експозиції у пацієнтів з легким або помірним порушенням функції печінки підвищення дози слід проводити з урахуванням індивідуальної чутливості до препарату. Відсутні дані щодо застосування препарату у пацієнтів з важкими порушеннями функції печінки.

• Найбільш поширеними побічними ефектами є діарея, судоми м'язів, стомлюваність, нудота, блювота і безсоння. Повідомлялося також про запаморочення, головного болю, інсульті, риніті.
• Побічні реакції класифіковані за частотою виникнення: дуже часто (≥1 / 10), часто (≥1 / 100, <1/10), нечасто (≥1 / 1000, <1/100), рідко (≥1 / 10 000, <1/1000), дуже рідко (<1/10 000), включаючи окремі випадки.
• Лабораторні дослідження: нечасто - незначне підвищення концентрації КФК в плазмі крові.
• З боку серцево-судинної системи: нечасто - брадикардія; рідко - синоатріальна і атріовентрикулярна блокада.
• З боку нервової системи: часто - запаморочення, безсоння, судомні напади; рідко - екстрапірамідні симптоми.
• З боку шлунково-кишкового тракту: дуже часто - діарея, нудота; часто - блювання, шлунково-кишкові порушення; нечасто - виразки шлунка і дванадцятипалої кишки, шлунково-кишкові кровотечі.
• З боку нирок і сечовивідних шляхів: часто - нетримання сечі.
• З боку шкіри та підшкірних тканин: часто - висипання, свербіж.
• З боку опорно-рухового апарату: часто - судоми.
• Метаболічні порушення: часто - анорексія.
• Загальні порушення: дуже часто - головний біль; часто - риніт, стомлюваність.
• З боку гепатобіліарної системи: окремі випадки - порушення функції печінки, гепатит. Алзепіл необхідно скасувати у разі, коли неможливо встановити причину порушень функції печінки.
• Психічні порушення: часто - галюцинації, ажитація, агресивна поведінка.

• Відома підвищена чутливість до донепезилу гідрохлориду, похідних піперидину або будь-яким допоміжних речовин препарату.
• Період вагітності.

Лікування слід розпочинати та продовжувати під контролем лікаря, який має досвід діагностики хвороби Альцгеймера та лікування таких пацієнтів. Захворювання необхідно діагностувати відповідно до загальноприйнятих рекомендацій (наприклад, DSM, IV, ICD 10 - Міжнародна класифікація хвороб, 10-й випуск). Терапію донепезилом можна розпочинати тільки в тому випадку, якщо є людина, яка доглядає хворого і постійно контролюватиме прийом таблеток пацієнтом. Підтримуючу терапію необхідно продовжувати, доки у пацієнта зберігається терапевтичний ефект. У зв'язку з цим слід регулярно оцінювати клінічний ефект донепезилу. Якщо терапевтичний ефект не спостерігається, слід розглянути можливість відміни препарату. Індивідуальну відповідь на донепезил передбачити неможливо. Ефективність донепезилу у хворих на тяжку деменцію Альцгеймера, інші типи деменції та інші типи порушення пам'яті (наприклад, вікове зниження когнітивної функції) не вивчали.

Злоякісний нейролептичний синдром (ЗНЗ)

Як повідомлялося, ЗНС відбувається дуже рідко у зв'язку з використанням донепезилу, особливо у пацієнтів, які паралельно отримують нейролептики. Додаткові ознаки можуть включати міоглобінурію (рабдоміоліз) та ГНН. Якщо у пацієнта розвинулися ознаки та симптоми, що вказують на ЗНС або стани з незрозумілою високою температурою без додаткових клінічних проявів ЗНС, лікування має бути припинено.

Ефективність донепезилу у хворих з тяжкою деменцією Альцгеймера, з іншими типами деменції та іншими типами порушення пам'яті (наприклад вікове зниження когнітивної функції) не вивчалася.

Рекомендується з обережністю застосовувати пацієнтам, у яких попередньо спостерігалося подовження інтервалу QTc або відомо з сімейного анамнезу про подовження інтервалу QTc, пацієнтам, які застосовують препарати, що впливають на інтервал QTc, пацієнтам із захворюваннями серця (наприклад, некомпенсована серцева недостатність, недавній інфаркт або з електролітними порушеннями (гіпокаліємія, гіпомагніємія). Може знадобитися клінічний моніторинг (ЕКГ).

анестезія

Як інгібітор холінестерази, Алзепіл здатний посилити сукцінілхоліновую миорелаксацию під час наркозу.

Серцево-судинні порушення

Завдяки фармакологічній дії інгібітори холінестерази можуть виявляти ваготонічні ефекти на частоту серцевих скорочень (наприклад брадикардію). Ризик подібних порушень має особливе значення у хворих з синдромом слабкості синусового вузла або іншими порушеннями надшлуночкової провідності серця (наприклад при синоатріальної або атріовентрикулярній блокаді).

Повідомлялося про запаморочення і судомних нападах. При обстеженні таких пацієнтів необхідно враховувати можливість розвитку серцевої блокади або довгих пауз в синусному ритмі.

Шлунково-кишкові порушення

Необхідно ретельне спостереження за хворими з ризиком розвитку виразки, наприклад, за пацієнтами з виразковою хворобою в анамнезі або хворими, які отримують нестероїдні протизапальні засоби. Однак в клінічних дослідженнях донепезилу порівняно з плацебо не виявлено підвищення частоти розвитку виразок або шлунково-кишкової кровотечі.

Захворювання органів сечостатевої системи

Холиномиметики можуть викликати порушення відтоку сечі з сечового міхура, хоча цей ефект не відзначений в клінічних дослідженнях донепезилу.

неврологічні стану

Вважають, що холіноміметики деякою мірою можуть викликати генералізовані судоми. Однак судомна активність може бути також проявом хвороби Альцгеймера. Холиномиметики можуть посилити або викликати екстрапірамідні симптоми.

Порушення функції легень

Інгібітори холінестерази слід призначати з обережністю пацієнтам з бронхіальною астмою або обструктивними захворюваннями легень в анамнезі.

Слід уникати одночасного застосування Алзепіла з іншими інгібіторами ацетилхолінестерази, агоністами або антагоністами холинергических рецепторів.

Період вагітності та годування груддю. Не рекомендується застосовувати препарат в період вагітності та годування груддю.

Діти. Препарат Алзепіл не рекомендують застосовувати у дітей.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Деменція може погіршити здатність керувати транспортними засобами та роботі з механізмами. Крім того, донепезил може викликати стомлюваність, запаморочення і судоми м'язів, в основному на початку лікування або при підвищенні дози. Здатність пацієнтів, які приймають донепезил, керувати автомобілем та роботі зі складними механізмами повинна оцінюватися лікарем у встановленому порядку.

Летальність у клінічних дослідженнях із судинною деменцією
За участю пацієнтів, які відповідають критеріям NINDS-AIREN для ймовірної або можливої судинної деменції, було проведено 3 клінічні дослідження тривалістю по 6 місяців. Критерії NINDS-AIREN були розроблені для виявлення пацієнтів, у яких деменція може бути спричинена виключно судинними причинами, та для виключення пацієнтів із хворобою Альцгеймера. У першому дослідженні частота летальних випадків становила 2/198 (1%) при застосуванні донепезилу у дозі 5 мг, 5/206 (2,4%) при застосуванні донепезилу у дозі 10 мг та 7/199 (3,5%) при застосуванні. плацебо. У другому дослідженні частота летальних випадків становила 4/208 (1,9%) при застосуванні донепезилу у дозі 5 мг 3/215 (1,4%) при застосуванні донепезилу у дозі 10 мг та 1/193 (0,5 %) при застосування плацебо. У третьому дослідженні частота летальних випадків становила 11/648 (1,7%) при застосуванні донепезилу в дозі 5 мг та 0/326 (0%) при застосуванні плацебо. У всіх трьох дослідженнях при судинній деменції частота летальних випадків в об'єднаній групі застосування донепезилу (1,7%) у кількісному відношенні була вищою, ніж у групі застосування плацебо (1,1%), проте ця різниця не була статистично достовірною. Більшість летальних випадків у пацієнтів, які приймали або донепезилу гідрохлорид, або плацебо, була викликана різними судинними причинами, які можна очікувати у людей похилого віку з існуючим судинним захворюванням. При аналізі всіх серйозних нелетальних та летальних судинних явищ не відрізнялася різниця у частоті цих явищ між групами застосування донепезилу та плацебо.

Передозування інгібіторів холінестерази може привести до холінергічний криз, який характеризується вираженою нудотою, блювотою, слинотечею, підвищеною пітливістю, брадикардією, артеріальною гіпотензією, пригніченням функції дихання, колапсом і судомами.

Можлива наростаюча м'язова слабкість, яка може привести до смерті в разі ураження дихальних м'язів.

Як і при будь-передозуванні, показано загальне симптоматичне лікування. Як антидот можуть бути застосовані антихолінергічні засоби групи третинних амінів, наприклад атропін. Рекомендують в / в введення атропіну сульфату, дозу якого титрують до досягнення ефекту: початкова доза становить 1-2 мг/кг маси тіла в / в, потім дозу підбирають залежно від клінічного ефекту. При одночасному застосуванні інших холіноміметиків у поєднанні з четвертинними антихолінергічними засобами, наприклад, глікопіролатом, відзначали атипові зміни артеріального тиску і частоти серцевих скорочень. Невідомо, виводяться чи донепезилу гідрохлорид і / або його метаболіти при діалізі (гемодіалізі, перитонеальний діаліз або гемофільтрації).

Клінічний досвід застосування донепезилу обмежений, тому, можливо, відомі не всі взаємодії донепезилу з іншими препаратами.

Донепезилу гідрохлорид і / або будь-які його метаболіти не пригнічують метаболізм теофіліну, варфарину, циметидину або дигоксину. Метаболізм донепезилу не змінюється при одночасному застосуванні дигоксину і циметидину.

При одночасному застосуванні донепезилу з кетоконазолом і хінідином, які є інгібіторами СУР3А4 і 2D6 відповідно, пригнічується метаболізм донепезилу. Тому ці та інші інгібітори СУР3А4, такі як ітраконазол і еритроміцин, а також інгібітори СYР 2D6, такі як флуоксетин, здатні пригнічувати метаболізм донепезилу. У дослідженні у здорових добровольців кетоконазол підвищував середню концентрацію донепезилу приблизно на 30%.

Індуктори ферментів, такі як рифампіцин, фенітоїн, карбамазепін і алкоголь, можуть знижувати рівні донепезилу. Ступінь інгібуючого або індукує ефекту невідома, тому донепезил слід застосовувати з обережністю в комбінації з цими препаратами.

Донепезилу гідрохлорид може впливати на дію препаратів з антихолінергічною активністю. Також можливий синергізм з такими препаратами, як сукцинілхолін і іншими нейром'язовими миорелаксантами, агоністами холинергических рецепторів або блокаторами β-адренорецепторів, що впливають на провідність серця.

При одночасному застосуванні з донепезилом інших холіноміметиків та четвертинних антихолінергічних препаратів, таких як глікопіролатом, були описані випадки атипових змін артеріального тиску та частоти серцевих скорочень.

При температурі не вище 30 °C.