Чи можна приймати Диклофенак та Ібупрофен разом?

Ібупрофен і Диклофенак належать до однієї фармакологічної групи — нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) та обидва використовуються для зменшення болю, запалення та зниження температури.

З клінічної точки зору, поєднання Ібупрофену та Диклофенаку не посилює знеболювальний або протизапальний ефект, але значно збільшує ймовірність небажаних реакцій. Обидва препарати пригнічують фермент циклооксигеназу (ЦОГ), що зменшує синтез простагландинів — речовин, що беруть участь у запаленні та болю. Однак простагландини також захищають слизову оболонку шлунка, підтримують кровотік у нирках і беруть участь у регуляції судинного тонусу. При одночасному застосуванні двох НПЗП ця захисна дія пригнічується сильніше.

Найбільш значущі ризики при сумісному прийомі включають:

1. Шлунково-кишкові ускладнення. Ібупрофен і Диклофенак обидва можуть подразнювати слизову оболонку шлунка і дванадцятипалої кишки. При їх поєднанні зростає ризик гастриту, ерозій, виразок та шлунково-кишкових кровотеч. Цей ризик особливо високий у людей віком від 60 років, при наявності виразкової хвороби в анамнезі, а також при прийомі алкоголю або кортикостероїдів.
2. Навантаження на нирки. НПЗП можуть знижувати нирковий кровотік. При одночасному застосуванні двох препаратів ризик погіршення функції нирок вищий, особливо у пацієнтів із зневодненням, хронічними захворюваннями нирок, серцевою недостатністю або прийомом діуретиків.
3. Серцево-судинні ефекти. Диклофенак асоціюється з вищим серцево-судинним ризиком порівняно з Ібупрофеном при тривалому застосуванні. Поєднання двох НПЗП може додатково підвищувати ймовірність підвищення артеріального тиску та тромботичних ускладнень у схильних пацієнтів.
4. Відсутність терапевтичної доцільності. З точки зору доказової медицини немає обґрунтування для одночасного прийому двох системних нестероїдних протизапальних засобів. Якщо один препарат недостатньо ефективний, краще коригувати дозу, тривалість курсу або замінити препарат, а не комбінувати їх.

Якщо виникає ситуація, коли знеболювання недостатньо ефективне, можливі безпечніші альтернативи:

• заміна одного НПЗП на інший, але не одночасно, а з інтервалом;
• поєднання Ібупрофену з препаратами з інших груп (наприклад, Парацетамолом) — за призначенням лікаря;
• використання місцевих форм НПЗП (гелі, мазі) замість другого системного препарату.

Практичні рекомендації:

• не приймати Ібупрофен та Диклофенак одночасно без призначення лікаря;
• якщо раніше був прийнятий один із препаратів, перед переходом на інший витримувати часовий інтервал;
• завжди приймати Ібупрофен та Диклофенак після їжі;
• за необхідності тривалого лікування болю чи запалення обов'язково консультуватися з лікарем;
• при появі болю в животі, чорного стільця, вираженої слабкості або набряків негайно звернутися за медичною допомогою.

Тобто, Диклофенак та Ібупрофен не слід приймати разом. Це поєднання не дає додаткової користі, але суттєво збільшує ризик побічних ефектів, особливо з боку шлунково-кишкового тракту, нирок та серцево-судинної системи.

Список використаної літератури

• Diclofenac (oral route) / mayoclinic.org;
• Peptic ulcer disease and non-steroidal anti-inflammatory drugs / pmc.ncbi.nlm.nih.gov;
• Ibuprofen (oral route) On this page / mayoclinic.org.