Неврастенія

Що таке неврастенія?

Неврастенія, або астенічний невроз, — це патологічний стан психіки людини, який викликаний нервовим виснаженням на тлі тривалої фізичної, розумової чи психічної напруги.

За МКХ-10 виділяють два основних типи цього розладу:

1. При першому типі неврастенії виникає підвищена втомлюваність після розумового навантаження. Людина відчуває неуважність, неможливість зосередитися, ослаблення пам’яті й неефективність розумової діяльності.
2. При другому типі неврастенії людина відчуває фізичну слабкість і знемогу навіть після мінімального фізичного навантаження. Усе це супроводжується м’язовим болем і неможливістю розслабитися. 

Астенічними неврозами страждають люди від 20 до 50 років. До цього захворювання більше схильні чоловіки, ніж жінки.

Причини неврастенії

Неврастенія — це захворювання, яке в більшості випадків виникає через зовнішні фактори:

• гостра психічна травма й переживання;
• хронічний багатоденний стрес;
• важке і/або тривале захворювання;
• перенесені черепно-мозкові травми, внутрішньочерепна гіпертензія, родові травми;
• пухлини головного мозку, нейроінфекція;
• зловживання наркотиками, алкоголем;
• робота з токсичними речовинами;
• переробітки, регулярна розумова чи фізична перенапруга.

Симптоми неврастенії

Клінічно лікарі виділяють три форми астенічних неврозів, які за відсутності терапії переходять у фази захворювання:

1. Гіперстенічна форма. 
2. Дратівлива слабкість.
3. Гіпостенічна форма.

Симптоми неврастенії досить специфічні, що спрощує встановлення діагнозу лікарем:

1. «Каска неврастеніка» — головний біль, який здавлює голову з усіх боків. Зазвичай з’являється ввечірі.
2. Запаморочення — другий за важливістю симптом. Підсилюється у стресових ситуаціях, у разі підвищених фізичних навантажень, зміни погоди. Пацієнти описують цей стан як відчуття постійного обертання всередині голови, при цьому всі предмети навколо здаються нерухомими.
3. Неврастенію часто супроводжують диспепсичні явища: зниження апетиту, печія, метеоризм, відрижка, важкість у шлунку, запори.
4. Можуть також підключитися «серцеві симптоми»: відчуття серцебиття, стрибки артеріального тиску, біль у грудній клітці.

Гіперстенічна форма неврастенії проявляється надмірною дратівливістю та емоційною нестійкістю. Вона також супроводжується такими симптомами:

• порушення сну;
• розбитість і втома вранці;
• сонливість протягом дня;
• зниження уваги й пам’яті;
• вибухи гніву та прояви нетерпимості.

Дратівлива слабкість виникає в тому випадку, якщо гіперстенічну форму подолати не вдалося. Основна її відмінність від попередньої фази — це те, що вибухи гніву та дратівливості стають дуже короткими, але згодом спричиняють виражене ментальне виснаження. Можливі напади істеричного плачу.

За відсутності терапії на цій фазі, неврастенія переходить у гіпостенічну стадію і проявляється так:

• втрата здатності радіти життю;
• апатія;
• постійна фізична та психічна слабкість;
• розвиток іпохондрії.

Важливо, що у тривожних і недовірливих людей неврастенія може початися саме з гіпостенічної фази.

Неврастенія в жінок також проявляється зниженням статевого потягу, часто може розвиватися в період менопаузи. 

Неврастенія в чоловіків може також проявлятися статевою слабкістю, частим сечовипусканням.

Астенічний невроз у дітей проявляється порушенням сну, підвищеною метушливістю та рухливістю, плаксивістю, примхливістю, емоційною нестабільністю.

Діагностика неврастенії

Діагностувати неврастенію може психіатр, невролог або психотерапевт. Для цього лікар застосовує такі методи:

• детальне опитування пацієнта;
• лікар може використовувати спеціальні анкети та шкали, щоб оцінити ступінь захворювання;
• загальне дослідження: клінічний аналіз крові й сечі, ЕКГ у разі скарг на біль у серці, консультація гастроентеролога при диспепсичних явищах;
• виключення органічної патології нервової системи за допомогою неврологічного огляду, у разі потреби — проведення КТ або МРТ.

Лікування неврастенії

Терапія неврастенії може бути ефективна тільки в тому випадку, якщо усунути причину. Почати краще з таких заходів:

• дотримуватися розпорядку дня, режиму сну;
• уникати переробітків і повноцінно відпочивати;
• правильно харчуватися та позбавитися шкідливих звичок;
• упровадити в розпорядок дня регулярні й помірні фізичні навантаження;
• по можливість підключити психотерапію.

Фахівець може призначити ліки залежно від фази захворювання:

1. У гіперстенічній фазі добре працюють транквілізатори та снодійні препарати, які знижують рівень збудливості нервової системи.
2. У гіпостенічній фазі лікарі призначають тонізуючі засоби, які містять кофеїн, елеутерокок, женьшень тощо. В основному це препарати рослинного походження.
3. Незалежно від фази добре себе показують вітаміни групи В, ангіопротектори.

Приклади препаратів від неврастенії, які представлені в українських аптеках:

• препарати вітаміну В1: тіаміну хлорид;
• заспокійливі препарати рослинного походження: Ново-Пасит, Релаксил, Седавіт, Седасен тощо.

Підсилити терапевтичний ефект можуть різні немедикаментозні методи:

• загальнозміцнювальний масаж;
• розслаблюючі процедури;
• фізіотерапія.

Профілактика неврастенії

Основний напрям у профілактиці розвитку неврастенії — це обмеження стресів, збалансоване харчування, режим праці й відпочинку, регулярні фізичні навантаження.

Список використаної літератури

1. МКХ-10.
2. Психиатрия: Национальное руководство : краткое издание / гл. ред. : Т. Б. Дмитриева [и др.]. - М. : Гэотар-Медиа, 2019. - 622 с.
3. Пропедевтика психиатрии. Общая психопатология - Гавенко В.Л., Самардакова Г.А., Синайко В.М.

Поширені запитання про неврастенію