Лептоспіроз

Лептоспіроз

Лептоспіроз має багато синонімів: водна лихоманка, інфекційна жовтяниця, покосно-лугова лихоманка, хвороба Васильєва — Вейля, японська 7-денна лихоманка. Це гостре інфекційне захворювання, викликане паразитними бактеріями роду Leptospira (лептоспір). Хвороба є небезпечною для життя, оскільки може вражати всі внутрішні органи. 

Навіть за умови вчасно початого лікування летальність від лептоспірозу висока.

Причини

Збудник лептоспірозу — паразитична грамнегативна бактерія-спірохета Interrogans родини Leptospiraceae. Лептоспіроз — це зооноз, тобто людина заражається хворобою переважно через тварин: свиней, собак, велику рогату худобу, пацюків, мишей, коней, кіз, які інфіковані чи є носіями інфекції. 

У тварин може бути надгострий, підгострий, гострий, латентний і хронічний лептоспіроз. До їхнього організму бактерія потрапляє через слизові оболонки та шкірні покриви.

У людей хвороба розвивається після контакту із тваринами чи водою, інфікованою екскрементами або сечею носіїв, після оброблення м’яса. До людського організму лептоспіри потрапляють через слизові оболонки та шкіру в разі наявності ушкоджень їхньої цілісності. Зараження також можливе після вживання сирої води із джерел тощо чи інфікованих м’яса та молока.

Через специфіку діяльності захворювання лептоспіроз, як правило, діагностується у працівників тваринницьких ферм і м’ясокомбінатів, мисливців, ветеринарів, лісників, пастухів, дератизаторів (фахівців, що знищують гризунів), сільськогосподарських робітників, працівників каналізаційної мережі тощо. До групи ризику входять люди, які купаються в лугових і лісових водоймах. 

Найчастіше захворюваність спостерігається в літній період, оскільки спекотна погода — ідеальні умови для розмноження лептоспір.

Симптоми лептоспірозу

Інкубаційний період у середньому становить 2 тижні, але іноді може досягати 1 місяця. 

Інфекційний процес протікає у дві фази:

1. Септична. Для лептоспірозу характерний гострий початок. У зараженої людини виникають різкий головний біль, сильна ломота в м’язах (особливо в литкових), озноб, хвилеподібна лихоманка, фарингіт, кашель, біль у грудях, безсоння, нудота, блювота, іноді — кровохаркання. Обличчя стає одутлим, шкірні покриви червоніють через розширені кровоносні судини. Спостерігається червоне забарвлення кон’юнктиви. Температура тіла підвищується до 39–40°С і може зберігатися до 9 днів, потім спадає. 
2. Імунна. Починається на 6–12-й день хвороби, взаємопов’язана з появою в сироватці крові антитіл. На тілі можуть з’являтися екзантеми різного характеру. 

Приблизно через тиждень після початку хвороби печінка й селезінка збільшуються в розмірах. Можлива поява висипання на слизових оболонках. Язик покривається жовто-коричневим нальотом. Знижується діурез. Хворий скаржиться на сухість у роті й біль у ділянці попереку. 

Можливі серцево-судинні симптоми: артеріальна гіпотензія, тахікардія, збільшення частоти серцевих скорочень. 

Захворювання може супроводжуватися жовтяницею (жовтяничний лептоспіроз), тоді приблизно на 5-й день темніє сеча, забарвлюються в жовтий колір видимі слизові оболонки та шкіра, з’являється жовтушність склер. Хвороба може починатися не дуже гостро, але потім через ушкодження капілярів з’являється геморагічний синдром, що супроводжується пурпурою, петехіями, кровотечами. Можлива тромбоцитопенія. Розвиваються ниркові порушення: азотемія, гематурія, піурія, протеїнурія. Жовтянична — важка форма хвороби, яка може призводити до летального кінця, особливо в людей похилого віку. При безжовтяничних формах захворювання смертельних випадків не спостерігається.

Можливі ускладнення лептоспірозу:

• астенічний синдром;
• отит;
• ураження оболонки очей;
• поліневрит, менінгіт;
• неспецифічна пневмонія;
• тромбоцитопенія;
• кардіопатія, міокардит;
• синдром Кавасакі (некротизуючий системний васкуліт);
• гостра серцево-судинна й дихальна недостатність;
• патології центральної нервової системи;
• ниркова/печінкова недостатність;
• панкреатит;
• холецистит;
• інфекційно-токсичний шок;
• поліорганна недостатність.

Лептоспіроз у дітей має аналогічні симптоми, може викликати такі самі ускладнення, як і в дорослих.

Хвороба важко протікає у вагітних і навіть у період видужання може стати причиною затримки розвитку плоду. Підвищується ризик викидня, а також розвитку ДВЗ-синдрому чи гострої ниркової недостатності в майбутньої матері.

Діагностика лептоспірозу

На першій консультації лікар оглядає пацієнта, вислуховує скарги, з’ясовує анамнез.

Основні методи діагностики лептоспірозу, що дають можливість виявити збудника, — бактеріальний посів крові (сечі, ліквору) і пряма мікроскопія. У разі потреби проводять серологічні імунологічні тести, ПЦР-діагностику.

Для підтвердження діагнозу й виявлення всіх можливих порушень призначають загальний і клінічний аналізи сечі, біохімічний аналіз крові, у разі потреби — УЗД нирок, електрокардіографію, біопсію литкових м’язів, рентгенографію, люмбальну пункцію, ехокардіографію тощо.

Переважні ознаки лептоспірозу схожі з багатьма захворюваннями, тому велике значення має диференціальна діагностика із грипом, малярією, вірусними й токсичними гепатитами, геморагічною лихоманкою, менінгоенцефалітом.

Лікування лептоспірозу

Захворювання не підлягає лікуванню в домашніх умовах. Хворих на лептоспіроз госпіталізують до стаціонару для надання спеціалізованої медичної допомоги.

Основу терапії становлять антибіотики. Найефективнішим є пеніцилін. У разі його непереносимості використовують такі препарати проти лептоспірозу: цефалоспорини, фторхінолони, засоби тетрациклінової групи.

Додатково проводять дезінтоксикаційну терапію: внутрішньовенно вводять розчини натрію хлориду, декстрози, гідрокарбонату натрію, меглюміну натрію сукцинату. Дозування цих препаратів лікар визначає індивідуально залежно від особливостей перебігу лептоспірозу, виразності електролітних порушень, стану функції нирок.

У разі розвитку ускладнень вживають заходів для їх усунення. У випадку гострих порушень функції нирок потрібне призначення гемодіалізу.

Протягом усього періоду лихоманки пацієнтам показаний постільний режим. При ураженні печінки чи нирок слід дотримуватися дієтичного столу № 5 або № 7 відповідно. Якщо виявляються поєднані ураження, призначають стіл № 7 з обмеженням жирів або стіл № 5 з обмеженням повареної солі.

Профілактика

До профілактичних заходів захворювання належать:

• вакцинація домашніх і сільськогосподарських тварин;
• регулярна дератизація;
• контроль об’єктів водопостачання, місць купання людей і водопою худоби.

Обов’язковою є вакцинація людей, які входять до групи ризику, – працівників тваринницьких господарств, зоомагазинів, зоопарків, розплідників, м’ясокомбінатів, боєнь тощо.

Список використаної літератури

1. Компендіум — лікарські препарати;
2. Державний реєстр лікарських засобів;
3. JAMA.

Поширені запитання про лептоспіроз

Як проявляється лептоспіроз?

Симптоми гострої (септичної) фази: різкий головний біль, сильна ломота в м’язах, озноб, хвилеподібна лихоманка, фарингіт, кашель, біль у грудях, безсоння, нудота, блювота, одутле обличчя, почервоніння шкірних покривів, червоне забарвлення кон’юнктиви, підвищення температури тіла до 39–40°С.

Як діагностувати лептоспіроз самостійно?

Самостійно зробити це неможливо. Основні методи діагностики лептоспірозу, що дають можливість виявити збудника, — бактеріальний посів крові (сечі, ліквору) і пряма мікроскопія.

Як лікувати лептоспіроз?

Основу терапії становлять антибіотики. Найефективнішим є пеніцилін. Потрібне також проведення дезінтоксикаційної терапії.

Чи можна вилікуватися від лептоспірозу?

Так, лептоспіроз — виліковне, але небезпечне для життя захворювання, оскільки може вражати всі внутрішні органи.