Доксициклін-Тева таблетки по 100мг блістер 10 шт

Артикул: 219345
Відгуки (2)
№2 в категорії «Доксициклін»

Рейтинг популярності базується на фактичній кількості замовлень клієнтами сайту за останні 30 днів. Чим більше замовлень, тим вище рейтинг.

114.30 грн.

Упаковка / 10 шт.

Ціна актуальна на 10:00 | Придатний до: травень 2024
Потрібен рецепт на ці ліки?

Звернутися до нашого лікаря.

Є питання?
Потрібна консультація?

Цілодобова підтримка клієнтів

Telegram Viber
Кому можна
Дорослим
Дозволено
Дітям
з 12-ти років
Вагітним
Протипоказано
Годуючим
Протипоказано
Алергікам
з обережністю
Діабетикам
Дозволено
Водіям
досліджень впливу не проводили
Увага! Даний препарат відпускається строго за пред’явленим в аптеці рецептом.
Торгівельна назва Доксициклін
Діючі речовини Доксициклін
Кількість діючої речовини 100 мг
Форма випуску таблетки для внутрішнього застосування
Кількість в упаковці 10 таблеток
Первинна упаковка блістер
Спосіб застосування Орально
Взаємодія з їжею Під час
Температура зберігання від 5°C до 25°C
Чутливість до світла Не чутливий
Ознака Імпортний
Походження Хімічний
Ринковий статус Дженерик-дженерик
Виробник МЕРКЛЕ ГМБХ
Країна виробництва Німеччина
Заявник Teva
Умови відпуску За рецептом
Код АТС

J Засоби для лікування інфекцій

J01 Антибактеріальні засоби

J01A Тетрацикліни

J01AA Тетрацикліни

J01AA02 Доксициклін

Завантажити сертифікат відповідності

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Доксициклін має бактеріостатичну дію; його антимікробний ефект реалізується шляхом пригнічення синтезу білків. препарат ефективний щодо широкого спектра грампозитивних і грамнегативних бактерій та інших мікроорганізмів.

Доксициклін застосовують для лікування при інфекціях, викликаних такими мікроорганізмами: Staphylococcus, Streptococcus, Pneumococcus, Salmonella typhi, Klebsiella, Morganella morganii, Escherichia coli, Haemophilus influenzae, Clostridium, Bacteroides, Fusobacterium, Legionella pneumophila. Особлива активність відзначена щодо таких мікроорганізмів: Brucella, Pasteurella, Chlamydia, Mycoplasma pneumoniae, Rickettsia, Neisseria gonorrhoeae, Treponema, Spirocheta, Vibrio cholerae, Corynebacterium acnae.

Фармакокінетика

Доксициклін практично повністю абсорбується після перорального застосування. Дослідження показують, що абсорбція доксицикліну відрізняється від інших тетрациклінів. Одночасний прийом їжі суттєво не впливає на всмоктування препарату, однак молочні продукти суттєво знижують його абсорбцію через вміст кальцію в складі та освіти важкорозчинних хелатних комплексів.

Після прийому дози 200 мг C max доксицикліну в плазмі крові здорових дорослих добровольців становила в середньому 2,6 мкг/мл через 2 год і знижувалась до 1,45 мкг/мл через 24 год. T ½ становить 15-22 год і істотно не залежить від порушення функції нирок.

Тетрацикліни легко всмоктуються і на 85-96% зв'язуються з білками плазми крові. Вони добре розподіляються в тканинах і рідинах організму, накопичуються у високих концентраціях в жовчі та слині, а також в плевральній, асцитической і синовіальній рідинах. Терапевтичні концентрації підтримуються в легких, яєчниках, передміхуровій залозі, сім'яниках і печінки. Препарат також акумулюється в кістках і зубах. Доксициклін проникає через плацентарний бар'єр і в грудне молоко. Незначна кількість препарату проникає в спинномозкову рідину, однак це не має важливого клінічного значення. Доксициклін метаболізується в печінці та частково реабсорбується в кишечнику. На відміну від інших тетрациклінів, доксициклін в основному (до 70%) виводиться з калом, частково - з сечею.

Показання

Доксициклін-Тева застосовують для лікування при різних інфекціях, викликаних чутливими штамами грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів, а також деякими іншими мікроорганізмами.

Інфекції органів дихання: пневмонія та інші захворювання нижніх дихальних шляхів, спричинені чутливими штамами Streptococcus pneumoniae, Haemophilus influenza, Klebsiella pneumoniae. Пневмонія, викликана Mycoplasma pneumoniae. Лікування при хронічному бронхіті, синуситі.

Інфекції сечовивідних шляхів: інфекції, спричинені чутливими штамами виду Klebsiella, Enterobacter, а також бактеріями Escherichia coli, Streptococcus faecalis.

Хвороби, що передаються статевим шляхом: інфекції, спричинені Chlamydia trachomatis, включаючи неускладнені уретральні та ендоцервікальную інфекції та інфекції прямої кишки. Негонококовий уретрит, викликаний Ureaplasma urealyticum (T-mycoplasma). М'який шанкр, пахова гранульома, венерична гранульома. Доксициклін є альтернативним препаратом для лікування при гонореї і сифіліс.

Інфекції шкіри: акне при необхідності застосування антибіотикотерапії.

Оскільки доксициклін відноситься до групи тетрациклінових антибіотиків, його можна застосовувати при інфекціях, викликаних мікроорганізмами, чутливими до тетрацикліну, а саме:

офтальмологічні інфекції: інфекції, спричинені чутливими бактеріями gonococci, staphylococci і Haemophilus influenza. Інфекція, яка викликає трахому, не завжди елімінується, що підтверджується при проведенні імунофлуоресцентного аналізу. Для лікування при паратрахома доксициклін можна застосовувати в якості монотерапії або в комбінації з іншими лікарськими засобами.

Рікетсійние інфекції: плямиста лихоманка скелястих гір, група висипного тифів, лихоманка Ку, ендокардит, викликаний Coxiella, кліщові лихоманка.

Інші інфекції: орнітоз, бруцельоз (при застосуванні в комбінації зі стрептоміцином), холера, бубонна чума, епідемічний поворотний тиф; кліщова поворотна лихоманка; туляремія, мелиоидоз, тропічна малярія, резистентна до хлорохіну, і гострий кишковий амебіаз (при застосуванні в комбінації з амебіцідом).

Доксициклін є альтернативним препаратом для лікування при лептоспірозі, газової гангрени та правці.

Доксициклін показаний для профілактики наступних станів: японська річкова лихоманка, діарея мандрівника (спричинена ентеротоксичними Esherihia coli), лептоспіроз, малярія. Профілактику малярії слід проводити відповідно до діючої практики через можливість розвитку резистентності.

Застосування

Препарат приймати під час їжі, запиваючи великою кількістю рідини (НЕ молока або молочних продуктів), в вертикальному положенні. не рекомендується лягати відразу після прийому препарату.

Дорослі. Звичайна доза доксицикліну у дорослих для лікування при гострих інфекціях становить 200 мг у 1-й день лікування (за один прийом або по 100 мг кожні 12 год) і 100 мг/добу в наступні дні. При важких інфекціях слід застосовувати препарат в дозі 200 мг/добу протягом усього періоду лікування.

Перевищення рекомендованої дози може привести до підвищення частоти розвитку побічних реакцій. Терапію слід продовжувати протягом 24-48 год після зникнення симптомів захворювання і лихоманки.

При стрептококових інфекційних захворюваннях застосування препарату слід продовжувати протягом 10 днів для попередження розвитку ревматичної лихоманки або гломерулонефриту.

Діти. Дітям у віці старше 12 років з масою тіла до 45 кг рекомендована доза становить 4,4 мг/кг маси тіла (в 1-й день лікування рекомендовану дозу застосовувати в один або два прийоми), в наступні дні доза становить 2,2 мг/кг маси тіла (в один або два прийоми); при більш важких інфекційних захворюваннях можна призначити до 4,4 мг/кг.

Дітям з масою тіла 45 кг призначають звичайну дозу для дорослих.

Застосування препарату для лікування при окремих інфекціях

Акне: рекомендована доза становить 50 мг/добу разом з їжею (в тому числі з рідиною) протягом 6-12 тижнів.

Хвороби, що передаються статевим шляхом: для лікування при таких захворюваннях, як неускладнені гонококові інфекції (виняток - аноректальні інфекції у чоловіків), неускладнені уретральні та ендоцервікальную інфекції та інфекції прямої кишки, викликані Chlamydia trachomatis, негонококовий уретрит, викликаний Ureaplasma urealyticum, рекомендована доза становить 100 мг 2 рази на добу протягом 7 днів.

Для лікування при гострому епідідімоорхіт, викликаному Chlamydia trachomatis або Neisseria gonorrhea, препарат слід застосовувати по 100 мг 2 рази на добу протягом 10 днів.

Для лікування при первинному і вторинному сифілісі рекомендована доза для пацієнтів без підтвердженої вагітності та з алергією на пеніциліни становить 200 мг перорально 2 рази на добу протягом 2 тижнів (як альтернатива терапії пеніцилінами).

Епідемічний поворотний тиф, кліщовий поворотний тиф: рекомендована доза становить 100-200 мг одноразово залежно від ступеня тяжкості захворювання.

Тропічна малярія, резистентна до хлорохіну: рекомендована доза становить 200 мг/добу протягом не менше 7 днів в зв'язку з потенційно тяжким перебігом інфекційного захворювання.

В якості додаткової терапії до доксицикліну завжди слід застосовувати швидкодіючий шізонтіцід (наприклад хінін), доза якого різна в залежності від випадку, в зв'язку з потенційно тяжким перебігом інфекційного захворювання.

Профілактика малярії: рекомендована доза дорослим становить 100 мг/добу. Дітям у віці старше 12 років рекомендована доза становить від 2 мг/кг/добу до загальної дози, що становить 100 мг/добу. Профілактику можна розпочати за 1-2 дня до подорожі в регіон з малярією. Профілактичне застосування препарату слід продовжувати кожен день під час перебування в регіоні з малярією і протягом 4 тижнів після того, як був покинутий регіон з малярією. Також слід враховувати чинні стандарти лікування при малярії.

Профілактика японської річковий лихоманки: рекомендована доза становить 200 мг одноразово.

Профілактика діареї мандрівника у дорослих: рекомендована доза препарату становить 200 мг у 1-й день подорожі (застосовується в єдиній дозі 200 або по 100 мг кожні 12 год) і по 100 мг/добу - протягом наступних днів подорожі. Інформація про застосування препарату довше 21 дня з метою профілактики відсутня.

Профілактика лептоспірозу: рекомендована доза становить 200 мг 1 раз на тиждень протягом всього часу перебування в регіоні з лептоспірозом і 200 мг - в кінці подорожі. Інформація про застосування препарату довше 21 дня з метою профілактики відсутня.

Застосування препарату у пацієнтів похилого віку: препарат можна застосовувати в звичайних дозах без спеціальних застережень. Немає необхідності в корекції дози при порушенні функції нирок. Доксициклін може бути препаратом вибору для пацієнтів похилого віку, оскільки його застосування менш пов'язане з розвитком роздратування і виразками стравоходу.

Застосування препарату у пацієнтів з порушеннями функцій нирок: застосування препарату в рекомендованих дозах не призводить до акумуляції антибіотика у цій категорії пацієнтів (див. Особливості застосування).

Застосування препарату у пацієнтів з порушеннями функції печінки: см. Особливості застосування.

Протипоказання

  • Підвищена чутливість до доксицикліну, до якого-небудь допоміжної речовини препарату або до інших тетрациклінів;
  • тяжкі порушення функції печінки;
  • період вагітності та годування груддю;
  • пацієнтам, які мають алергічні реакції на сою або арахіс, не слід застосовувати цей препарат.

Побічні ефекти

У пацієнтів, які отримували тетрациклін, включаючи доксициклін, відзначали такі побічні реакції.

Інфекції та інвазії: суперінфекція, яка може викликати кандидоз, глосит, стоматит, ентероколіт, псевдомембранозний коліт (зі збільшенням росту Clostridium difficile), гостре запалення зовнішніх статевих органів і піхви у жінок (вульвовагініт), проктит, свербіж в анальній зоні (анальний свербіж) .

З боку кровотворної та лімфатичної системи: порушення коагуляції крові, зниження активності протромбіну, гемолітична анемія, лейкопенія, лейкоцитоз, тромбоцитопенія, анемія, лімфоцитопенія, лімфаденопатія, наявність атипових лімфоцитів і токсичної зернистості в гранулоцитах, нейтропенія, еозинофілія.

З боку імунної системи: реакції фоточутливості, реакції гіперчутливості (у тому числі анафілактичний шок, анафілаксія, ангіоневротичний набряк, диспное, сироваткова хвороба, периферичні набряки, тахікардія, кропив'янка), анафілактоїдні реакції, анафілактоїдна пурпура, псевдоанафілактичні реакція, генералізована екзантема, еритема, свербіж, поліморфна еритема, оборотний локальний набряк шкіри, слизової оболонки чи суглобів (ангіоедема), БА, локальна екзантема геніталій та інших зон, злоякісна ексудативна еритема, набряк обличчя, набряк язика, набряк гортані зі звуженням дихальних шляхів, тахікардія, артеріальна гіпотензія, яка може прогресувати до шоку, важкі шкірні реакції з загальними реакціями (такі як ексфоліативний дерматит і синдром Лайєлла), перикардит, загострення перебігу системного червоного вовчака. Можуть виникати алергічні реакції на протеїни сої.

Психічні порушення: страх, занепокоєння, збудження, судоми (повідомляли про випадок епілептичного нападу після перорального прийому доксицикліну).

З боку нервової системи: головний біль, парестезії, злоякісна внутрішньочерепна гіпертензія (Pseudotumor cerebri), яка зникає після припинення лікування і характеризується головним болем, нудотою, блювотою, можливими порушеннями зору (розпливчасте зір, скотома, диплопія, тимчасова втрата зору) внаслідок набряку зорового нерва , припливи, оборотна часткова втрата нюхової і смакової чутливості, тривала втрата зору. Про випинанні джерельця у новонароджених і доброякісної внутрішньочерепної гіпертензії у дітей та дорослих повідомляли при застосуванні тетрацикліну в повних терапевтичних дозах.

З боку органів слуху та вестибулярного апарату: дзвін у вухах, шум у вухах, вертиго.

З боку серцево-судинної системи: тахікардія.

Шлунково-кишковий тракт: нудота, діарея, диспепсія, печія, біль в животі, зміна кольору зубної емалі, блювота, дисфагія, езофагіт, панкреатит, ворсинчастий мова, почорніння мови, гіпоплазія емалі, здуття живота, метеоризм, стеаторея, стоматит, фарингіт, дисфония, утруднення ковтання, псевдомембранозний ентероколіт, анорексія, незворотна зміна кольору зубів і пошкодження емалі. При неправильному ковтанні таблетки доксицикліну моногідрату (наприклад в положенні лежачи) можуть виникнути виразки стравоходу, оскільки таблетки прилипають до слизової оболонки стравоходу і шляхом гідролізу можуть бути локально вивільнені потужні кислоти. Загальні симптоми езофагіту і виразок стравоходу включають одінофагію, біль в грудях і дисфагію.

З боку гепатобіліарної системи: гепатит, жовтяниця, печінкова недостатність, гепатотоксичність з тимчасовим підвищенням значень показників функції печінки.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: ексфоліативний дерматит, мультиформна еритема, синдром Стівенса - Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, висип, включаючи макулопапульозні та еритематозні висипання, фотосенсибілізація шкіри (почервоніння, набряк, формування бульбашок і знебарвлення шкіри), фотооніхолізіс, алергічна реакція може захопити нігті (відшарування і знебарвлення нігтів), синдром медикаментозної гіперчутливості з еозинофілією і системними симптомами (DRESS).

З боку скелетно-м'язової та сполучної тканин: міалгія, артралгія.

З боку нирок і сечовивідних шляхів: гематурія, інтерстиціальний нефрит, гостра ниркова недостатність, анурія, підвищення рівня сечовини в крові. Метаболізованих тетрациклін викликали синдром, подібний до синдрому Фанконі, включаючи альбуминурию, аміноацидурія, гіпофосфатемію, гіпокаліємію та ацидоз в канальцях нирок.

Тетрацикліни можуть викликати нефротоксичність або погіршувати попереднє ураження нирок (що характеризується підвищенням рівнів креатиніну і сечовини в плазмі крові).

Інші порушення: при застосуванні тетрацикліну протягом тривалого часу відзначали мікроскопічну забарвлення тканини щитоподібної залози в коричнево-чорний колір. При цьому не виявлено жодної патології щитоподібної залози.

Особливі вказівки

Фоточутливість. випадки фоточутливості з клінічними проявами вираженої реакції сонячного опіку можуть виникнути у пацієнтів, які застосовують препарати тетрациклінового ряду, після перебування під прямим сонячним опроміненням або ультрафіолетовим випромінюванням. пацієнти з ймовірністю перебування під прямим сонячним або ультрафіолетовим випромінюванням повинні бути проінформовані щодо розвитку зазначених реакцій при застосуванні препаратів тетрациклінового ряду з рекомендацією припинити лікування при перших ознаках еритеми.

Пацієнти з порушеннями функції печінки. Доксициклін слід застосовувати з обережністю пацієнтам з порушеннями функції печінки, а також тим, хто одночасно застосовує потенційно гепатотоксичні препарати. Про порушення показників функції печінки, що виникали під час як перорального, так і парентерального застосування тетрацикліну, включаючи доксициклін, повідомляли рідко. У разі тривалого застосування і при порушенні функції печінки слід контролювати рівень доксицикліну в плазмі крові та при необхідності проводити корекцію дози.

Пацієнти з порушеннями функції нирок. У пацієнтів з нормальною функцією нирок екскреція доксицикліну нирками становить близько 40% за 72 год. Цей показник може знижуватися до 1-5% за 72 год у пацієнтів з нирковою недостатністю тяжкого ступеня (кліренс креатиніну 10 мл/хв). Результати дослідження свідчать про те, що не існує значущої різниці в T ½ доксицикліну з плазми крові у пацієнтів з нормальною функцією нирок і при нирковій недостатності тяжкого ступеня. Гемодіаліз не впливає на T ½ доксицикліну з плазми крові.

Антіанаболітіческое дія тетрациклінів може підвищувати рівень сечовини крові. Дослідження показали, що такий антіанаболітіческій ефект не виникає при застосуванні доксицикліну у пацієнтів з нирковою недостатністю тяжкого ступеня.

Тетрацикліни можуть викликати нефротоксичність або погіршити наявне ураження нирок (для якого характерне підвищення рівнів креатиніну і сечовини в плазмі крові).

Збільшення росту мікрофлори. Застосування антибіотиків в деяких випадках може призводити до збільшення зростання нечутливих мікроорганізмів, в тому числі Candida.

Через підвищення резистентності багатьох штамів груп мікроорганізмів після виділення збудника необхідно перевірити його чутливість до препарату. У разі розвитку суперінфекції, викликаної резистентними мікроорганізмами, антибіотик слід скасувати та призначити відповідну терапію.

Випадки розвитку псевдомембранозного коліту реєстрували при застосуванні майже всіх класів антибактеріальних препаратів, в тому числі доксицикліну. Повідомлялося про виникнення псевдомембранозного коліту у пацієнтів, які отримували антибактеріальні препарати, включаючи доксициклін. Тяжкість захворювання варіювалася від легкої до жізнеугрожающих ступеня. Важливо розглянути можливість наявності цього діагнозу у пацієнтів з діареєю, яка є наслідком антибактеріальної терапії.

При застосуванні антибактеріальних препаратів, включаючи доксициклін, повідомляли про розвиток діареї, асоційованої з Clostridium difficile (CDAD), зі ступенем тяжкості від легкої до коліту з летальним результатом. Застосування антибактеріальних препаратів впливає на нормальну флору кишечника і призводить до підвищеного росту C. difficile.

C. difficile виробляє токсини А і В, що, в свою чергу, обусловліват розвиток CDAD.

Штами C. difficile, що продукують токсини, можуть підвищувати захворюваність і летальність, оскільки такі інфекції резистентні до антибактеріальної терапії та можуть вимагати колектоміі. Важливо розглянути можливість наявності цього діагнозу у пацієнтів з діареєю, яка є наслідком антибактеріальної терапії. Необхідний ретельний аналіз анамнезу, оскільки про розвиток CDAD повідомлялося після 2 місяців з часу завершення антибактеріальної терапії.

Доксициклін може викликати зміну кольору зубів і гіпоплазію емалі.

Езофагіт. Повідомлялося про розвиток езофагіту і виразок стравоходу при застосуванні тетрациклінів, включаючи доксициклін, у формі таблеток і капсул. Більшість пацієнтів з такими скаргами застосовували препарат відразу перед сном або з недостатньою кількістю рідини.

Порфирія. Рідко повідомлялося про розвиток порфірії у пацієнтів, які отримували тетрациклін.

Венеричні захворювання. Під час лікування при венеричних захворюваннях при підозрі на супутнє захворювання на сифіліс необхідно проводити відповідну діагностику, включаючи мікроскопічне дослідження в темному полі. У таких випадках серологічні дослідження слід проводити щомісяця протягом не менше 4 міс.

У деяких пацієнтів з інфекціями, викликаними спірохетами, незабаром після початку лікування доксицикліном може виникнути реакція Яриша - Герксгеймера. У цьому випадку пацієнтам необхідно пояснити, що ця реакція є наслідком антибактеріальної терапії при інфекціях, викликаних спірохетами, і зазвичай проходить самостійно.

Інфекції, викликані β-гемолітичним стрептококом. При інфекціях, викликаних β-гемолітичними стрептококами групи А, лікування слід проводити не менше 10 днів.

Міастенія gravis. Через можливість слабкої нейром'язової блокади препарат слід застосовувати з обережністю у пацієнтів з міастенією gravis.

Системна червона вовчанка. Застосування тетрацикліну може привести до загострення перебігу системного червоного вовчака.

Метоксифлуран. Застосовувати метоксифлуран разом з тетрациклінами слід з обережністю.

Доброякісна внутрішньочерепна гіпертензія. Про випинанні джерельця у новонароджених і доброякісної внутрішньочерепної гіпертензії у підлітків і дорослих повідомлялося при застосуванні препарату в повних терапевтичних дозах. Клінічні прояви зазначених розладів швидко зникали після відміни доксицикліну.

Застосування в період вагітності або годування груддю. Препарат протипоказаний для застосування в період вагітності. Доксициклін проникає через плацентарний бар'єр. Ризики, пов'язані із застосуванням тетрацикліну в період вагітності, в основному обумовлені їх впливом на зубну емаль і розвиток кісток скелета.

Застосування тетрацикліну в період розвитку зубів (в період вагітності) може викликати постійна зміна кольору зубів (жовтий-коричневий-сірий). Така побічна реакція відзначається частіше при тривалому застосуванні, але також можлива при повторних коротких курсах лікування. Також були повідомлення про гіпоплазія емалі.

Тетрацикліни проникають в грудне молоко, тому застосування препарату протипоказано в період годування груддю.

Діти. Препарат протипоказаний дітям віком до 12 років.

Як і інші тетрацикліни, доксициклін формує стабільні кальцієві комплекси в будь-якій тканині, яка формує кістки. Зниження рівня зростання малогомілкової кістки відзначали у недоношених дітей, які отримували тетрациклін всередину в дозі 25 мг/кг кожні 6 ч. Ця побічна реакція є оборотною при відміні препарату.

Застосування тетрацикліну в період розвитку зубів (у дітей у віці до 12 років) може викликати постійна зміна кольору зубів (жовтий-коричневий-сірий). Така побічна реакція відзначається частіше при тривалому застосуванні, але також можлива при повторних коротких курсах лікування. Також були повідомлення про гіпоплазії емалі.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Вплив доксицикліну на здатність керувати транспортними засобами або працювати з іншими механізмами не досліджувався. При виникненні таких небажаних реакцій, як артеріальна гіпотензія, дзвін у вухах, нечіткість зору, скотома, диплопія або довгострокова втрата зору, слід утримуватися від керування транспортними засобами або роботи з іншими механізмами.

Взаємодії

Абсорбція доксицикліну в жкт може бути знижена при одночасному застосуванні антацидів, що містять алюміній, кальцій, магній, або інших препаратів і продуктів, що містять ці катіони (наприклад молока, молочних продуктів і фруктових соків, що містять кальцій), при пероральному застосуванні цинку, препаратів солей заліза або вісмуту, активованого вугілля або холестираміну. застосування доксицикліну разом з такими препаратами має бути максимально розподілено в часі.

Бактеріостатичні препарати можуть впливати на бактерицидну дію пеніциліну, тому рекомендується уникати одночасного застосування доксицикліну з пеніциліном.

Були повідомлення про продовження протромбінового часу у пацієнтів, які приймали антикоагулянти (наприклад, варфарин, фенпрокумон) і доксициклін. Тетрацикліни знижують активність протромбіну в плазмі крові, тому при такому комбінованому застосуванні слід постійно контролювати параметри зсідання крові та при необхідності знижувати дози антикоагулянтів.

Рифампіцин, індукуючи речовини класу барбітуратів, а також препарати з протисудомну дію, такі як карбамазепін, дифенілгідантоїн і примідон, може прискорити метаболізм доксицикліну в печінці шляхом індукції ферментів печінки, в результаті чого досягнення терапевтично ефективних концентрацій доксицикліну в крові під час прийому в стандартній дозі буде неможливим.

Алкоголь може знижувати T ½ доксицикліну.

Препарат може посилювати гіпоглікемічний ефект похідних сульфонілсечовини. При такому комбінованому застосуванні слід постійно контролювати рівень глюкози в крові та при необхідності знижувати дози цих препаратів.

Доксициклін може підвищувати концентрацію циклоспорину А в плазмі крові, збільшуючи його токсичний ефект. У разі одночасного застосування цих препаратів потрібен ретельний контроль.

Одночасне застосування з метотрексатом може призводити до підвищення токсичності останнього.

Слід уникати одночасного застосування доксицикліну з β-лактамними антибіотиками (пеніцилінами, цефалоспоринами), оскільки це може привести до зниження їх антибактеріальної ефективності.

Одночасне застосування метоксифлурану або інших потенційно нефротоксичних засобів і доксицикліну може викликати потенційно летальні побічні реакції нефротоксичності.

При лікуванні акне ізотретиноїном необхідно витримати перерву після терапії доксицикліном, оскільки обидва препарати в деяких випадках можуть призводити до оборотного підвищення внутрішньочерепного тиску.

Одночасне застосування теофіліну і доксицикліну може посилити ризик виникнення побічних ефектів з боку шлунково-кишкового тракту.

Доксициклін може привести як до підвищення, так і до зниження рівня літію в плазмі крові при одночасному застосуванні з препаратами літію.

У рідкісних випадках може бути знижена ефективність дії пероральних гормональних контрацептивів. Повідомлялося про декілька випадків вагітності та проривної кровотечі при одночасному застосуванні доксицикліну та пероральних контрацептивів. Тому рекомендується користуватися негормональними протизаплідними засобами.

Взаємодія з проведенням лабораторних досліджень: застосування тетрацикліну може привести до отримання неточних результатів лабораторних аналізів при визначенні рівня глюкози, білка, уробилиногена і катехоламінів в сечі.

Тетрациклін може пригнічувати розпад алкалоїдів ріжків в печінці (можливі індивідуальні випадки Ерготизм).

Оскільки доксициклін містить магній, він може посилити ефекти тубокурарину, сукцинілхоліну та інших міорелаксантів.

Передозування

Гостру передозування антибіотиків зустрічаються рідко. передозування може проявлятися ураженням паренхіми нирок, розвитком панкреатиту.

При передозуванні слід припинити застосування препарату, провести промивання шлунка та підтримуючу терапію.

У разі передозування доксицикліну, прийнятого перорально, можливе застосування антацидів, солей магнію або кальцію для зв'язування неабсорбованими частини препарату, оскільки тетрациклін може утворювати з цими речовинами хелатні комплекси, що не абсорбуються. Діаліз майже не впливає на T ½ з плазми крові, тому він малоефективний при передозуванні.

Умови зберігання

При температурі не вище 30°C.

Опис товару завірено виробником Меркле.

Редакторська група
Дата створення: 02.07.2023       Дата оновлення: 23.02.2024

Зверніть увагу!

Опис препарату Доксициклін-Тева табл. 100мг №10 на цій сторінці — спрощена авторська версія сайту apteka911, створена на підставі інструкції/ій по застосуванню. Перед придбанням або використанням препарату ви повинні проконсультуватися з лікарем і ознайомитися з оригінальною інструкцією виробника (додається до кожної упаковки препарату).

Інформація про препарат надана виключно з ознайомлювальною метою і не має бути використана як керівництво до самолікування. Тільки лікар може прийняти рішення про призначення препарату, а також визначити дози та способи його застосування.

НАПИСАТИ ВІДГУК ПРИХОВАТИ ФОРМУ
Оцінити*:
Оцініть, будь ласка товар!
Захисний код
Невірно зазначений код


Відгуки покупців

Катерина 23 грудня 2023
Лікарка призначила по 100 мг двічі на день. Я змогла пропити лише 3,5 дня, потім з'явилась нудота та блювотні позиви за годину після таблетки.
Коментувати Чи був відгук корисний для вас: Поскаржитись
Ольга 16 жовтня 2021
Пила от Уреаплазма. Хорошо перенесла, без побочки.. И не дорого. Вроде помогло🙂
Коментувати Чи був відгук корисний для вас: Поскаржитись

Поширені запитання

Скільки коштує Доксициклін-Тева табл. 100мг №10?

Ціна Доксициклін-Тева табл. 100мг №10 стартує від 114.30 грн. за упаковку.

Чи можна давати ці ліки дітям?

З 12-ти років. Детальніше необхідно проконсультуватися з вашим лікарем.

Які умови зберігання у таблеток Доксициклін (Меркле)?

Згідно з інструкцією температура зберігання Доксициклін Меркле становить від 5°C до 25°C. Зберігати в недоступному для дітей місці.

Які аналоги у таблеток Доксициклін №10?

Повними аналогами Доксициклін-Тева табл. 100мг №10 є:

Яка країна виробництва у Доксициклін (Меркле)?

Країна виробник у Доксициклін (Меркле) - Німеччина.

Динамика цен на "Доксициклін-Тева табл. 100мг №10"

РАНІШЕ ВИ ДИВИЛИСЯ

Промокод скопійовано!
Завантаження