Ліки, які призначають для лікування:
Аскаридоз — паразитарне захворювання, зумовлене гельмінтами роду Ascaris lumbricoides (аскаридами). Індукує інтоксикацію організму, яка виявляється алергічними реакціями і диспептичними явищами різного ступеня. Лікування медикаментозне. Відсутність своєчасного втручання, особливо у дітей, призводить до серйозних ускладнень.
Аскаридоз — кишковий нематодоз (глистяні інвазії тонкого кишечника). Захворювання поширене. Вражає людей незалежно від статі і віку. Кліматичні особливості не впливають на поширення патології. Аскаридоз у дітей трапляється частіше (до 65% усіх випадків).
Аскариди — двостатеві круглі черви, паразити, збудники аскаридозу. Місце проживання — клубова і порожня кишки. Самка може бути завдовжки 40 см, завтовшки — до 6 мм. Самець завдовжки максимум 25 см (максимальний діаметр перетину — 4 мм). Тіло бежевого кольору, звужене до кінців. На бічних поверхнях розташовуються видільні канальці. До стінок кишечника не прикріплюються, постійно рухаються.
Розмножуються статевим шляхом. Яйця мають малий розмір. Це ускладнює їхнє виявлення у випорожненнях. За добу самка здатна відкласти близько 250 000 яєць. За сприятливих умов вони зберігають життєздатність понад 10 років. За оптимальної температури і достатньої вологості яйця дозрівають поза організмом людини за 2–3 тижні, стають інвазивними.
Для розвитку личинки в яйці необхідні кисень, температура навколишнього середовища близько 23–25 °C і вологість не менше 8%. Усередині кишечника анаеробне середовище, через це вихід личинки з яйця всередині організму неможливий. Тому заразитися від хворої людини, що має гельмінти, не можна.
Шляхи інвазії:
Потрапивши до кишечника, личинка виходить із яйця. Вона проникає у слизову оболонку. Зі стінки тонкої кишки гематогенним шляхом незрілі личинки заносяться до бронхіол, де вони розвиваються протягом 10 днів. При ковтанні мокротиння черви потрапляють назад до кишечника, дозрівають до статевозрілих гельмінтів.
Кишковий нематодоз може розвиватися в легкій, середній або тяжкій формах. Тяжкість аскаридозу залежить від кількості яєць аскарид, що потрапила до організму. Клінічна картина захворювання на аскаридоз не вирізняється специфічністю. Вона характерна для плевриту, пневмонії, дизентерії, холери, токсокарозу тощо. Патологія часто має стерту або безсимптомну форму. Симптоматика залежить від стадії розвитку гельмінтозу:
Личинковий (бронхолегеневий) етап |
Кишковий етап |
|
|
При підозрі на зараження аскаридами велике значення має виявлення яєць паразита у фекаліях. Однак на ранніх етапах (2–3 місяці після первинної інвазії) вони відсутні в калі, оскільки в організмі немає статевозрілих особин. Крім того, яйця не виявляються, якщо кишечник заповнений виключно особинами чоловічої статі. У таких випадках із метою постановки діагнозу застосовують інші методи клініко-лабораторної та інструментальної діагностики:
Мікроскопія мокротиння (виявлення личинок).
Серологічне дослідження сироватки крові на маркери до аскарид.
Загальноклінічний аналіз крові. Для гельмінтозів характерною ознакою слугує еозинофілія.
Рентгенодіагностика грудної клітки (на ранніх стадіях аскаридозу виявляють інфільтрат).
Крім того, застосовують іригоскопію тонкого кишечника з пасажем барію (візуалізує червів у вигляді стрічкоподібних просвітів усередині кишки).
Як лікувати аскаридоз на певному етапі розвитку паразитів, приймає рішення лікар-інфекціоніст. Хворий не потребує ізоляції від суспільства. Госпіталізація необхідна тільки при тяжкому перебігу захворювання. Після постановки діагнозу лікар призначає такі лікарські препарати:
протигельмінтні (Альдазол, Мебендазол, Пірантел, Піперазин, Зентелу, Ворміл, Левамізол та ін.);
антигістамінні (Супрастин, Фрібріс);
ентеросорбентні (Полісорб, Ентеродез, Ентеросгель).
Схема і курс лікування аскаридозу визначаються індивідуально. Для виведення аскарид у дітей і вагітних жінок найчастіше використовують Piperazin. Якщо після прийому протигельмінтних засобів розвивається закреп, призначають проносні препарати (на наступний день після закінчення лікування). Для відновлення порушеної мікробіоти кишечника рекомендують курс пробіотиків. Спеціальна дієта на період терапії не потрібна.
Запобігти зараженню гельмінтами можна, якщо дотримуватися превентивних заходів:
ретельно мити руки, не гризти нігті;
добре мити фрукти, зелень, овочі;
пити тільки очищену воду;
навчати дітей методам особистої гігієни;
своєчасно знищувати комах, які є переносниками яєць аскарид (мухи, таргани).
При виникненні підозри на захворювання необхідно звернутися до фахівця для проходження діагностики та лікування. Це дасть змогу запобігти розвитку небажаних наслідків.
Нелікований або погано пролікований аскаридоз може спричинити серйозні ускладнення, здатні призвести до смерті (особливо в педіатрії):
непрохідність кишечника;
холангіт;
обтураційна жовтяниця;
абсцес печінки;
бронхіальна астма;
менінгоенцефаліт та інші патології.
Легенева форма може перейти в хронічний аскаридоз. Він супроводжується періодами ремісії і загострення. Аскаридоз легенів призводить до розтягування альвеолярної тканини, розвитку набряків.
Звернутися до інфекціоніста, пройти запропоноване лікарем обстеження (кал на яйця глистів, імуноферментний аналіз на антитіла до аскарид та ін.).
Аскаридоз.
До основних ознак належать сухий кашель, алергічний дерматит, порушення евакуації кишечника (проноси, закрепи), анорексія, відсутність апетиту, занепад сил, зниження імунітету.
Домашніми тестами не можна зі 100% гарантією підтвердити наявність паразитів в організмі. Ознаки, за якими можна припустити наявність глистів у людини: свербіж в області ануса, скрегіт зубами уві сні, безпричинні алергічні реакції і кашель без ознак застуди.
Увага! Карта симптомів призначена виключно для освітніх цілей. Не займайтеся самолікуванням; з усіх питань, які стосуються визначення захворювання і способів його лікування, звертайтеся до лікаря. Наш сайт не несе відповідальності за наслідки, спричинені використанням розміщеної на ньому інформації.