Венокор

Склад:

діюча речовина: ethylmethylhydroxypyridine succinate;

• 1 мл розчину містить етілметілгідроксіпірідіна сукцината 50 мг;
• допоміжні речовини: натрію метабісульфіт (Е 223), вода для ін'єкцій.

Форма випуску:

• розчин д / ін., 50 мг/мл по 5 мл в амп. №10 у пачці;
• розчин д / ін., 50 мг/мл по 5 мл в амп. №5;
• розчин д / ін., 50 мг/мл по 5 мл в амп. №100;
• розчин д / ін., 50 мг/мл по 2 мл в амп. №10;
• розчин д / ін., 50 мг/мл по 2 мл в амп. №100.

Основні фізико-хімічні властивості:

Безбарвна або злегка жовтувата прозора рідина.

Препарат Венокор (етилметилгідроксипіридину сукцинат) широко застосовується в неврології та кардіології для покращення мозкового кровообігу та захисту клітин від гіпоксії. Як зазначає Венокор інструкція, його дія спрямована на покращення метаболізму тканин, що дозволяє значно підвищити стійкість організму до кисневого голодування. У ситуаціях, коли у людини діагностовано когнітивні порушення або ішемічна хвороба серця, цей медикамент допомагає стабілізувати функціональний стан нервової системи.

Для досягнення найкращого результату часто використовують поєднання Венокора з базовою терапією, при цьому повинен проводитися контрольний моніторинг стану пацієнта. Важливо взяти до уваги, що на початку курсу може виникнути індивідуальна реакція у вигляді сонливості чи сухості у роті, тому вся інформація про побічні ефекти має бути вивчена заздалегідь. Терапевтична відповідь на лікування зазвичай формується протягом декількох днів, після чого основний показник ефективності – покращення пам'яті та зниження тривожності – стає стабільним. Препарат вводиться внутрішньовенно або внутрішньом'язово, яке стандартне дозування підбирається лікарем індивідуально.

Актуальна ціна на уколи Венокор вказана в каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1. 

Фармакодинаміка

Венокор є інгібітором вільнорадикальних процесів, мембранопротектором, чинить антигіпоксичну, стресопротекторну, ноотропну, протисудомну та анксіолітичну дію. Препарат підвищує резистентність організму до дії різних шкідливих факторів, до кисневозалежних патологічних станів (шок, гіпоксія та ішемія, порушення мозкового кровообігу, інтоксикація алкоголем та антипсихотичними засобами (нейролептиками)). Венокор препарат покращує мозковий метаболізм i кровозабезпечення головного мозку, покращує мікроциркуляцію та реологічні властивості крові, зменшує агрегацію тромбоцитів. Стабілізує мембранні структури клітин крові (еритроцитів і тромбоцитів) при гемолізі. Чинить гіполіпідемічну дію, зменшує вміст загального холестерину та ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ). Зменшує ферментативну токсемію та ендогенну інтоксикацію при гострому панкреатиті.

Механізм дії препарату зумовлений його антиоксидантною та мембранопротекторною дією. Biн інгібує перекисне окиснення ліпідів, підвищує активність супероксиддисмутази, підвищує співвідношення ліпід – білок, зменшує в’язкість мембрани, збільшує її плинність. Модулює активність мембранозв’язаних ферментів (кальційнезалежної фосфодіестерази, аденілатциклази, ацетилхолінестерази), рецепторних комплексів (бензодіазепінового, гамма-аміномасляної кислоти (ГАМК), ацетилхолінового), що посилює їх можливість зв’язуватися з лігандами, сприяє збереженню структурно-функціональної організації біомембран, транспорту нейромедіаторів і покращенню синаптичної передачі. Венокор підвищує вміст у головному мозку дофаміну. Викликає посилення компенсаторної активації аеробного гліколізу та зниження ступеня пригнічення окисних процесів у циклі Кребса в умовах гіпоксії з підвищенням вмісту аденозинтрифосфату (АТФ) і креатинфосфату, активацію енергосинтезувальних функцій мітохондрій, стабілізацію клітинних мембран.

Венокор нормалізує метаболічні процеси в ішемізованому міокарді, зменшує зону некрозу, відновлює і покращує електричну активність та скоротливість міокарда, а також збільшує коронарний кровотік у зоні ішемії, зменшує наслідки реперфузійного синдрому при гострій коронарній недостатності. Підвищує антиангінальну активність нітропрепаратів. Венокор сприяє збереженню гангліозних клітин сітківки та волокон зорового нерва при прогресуючій нейропатії, наслідками якої є хронічна ішемія і гіпоксія. Покращує функціональну активність сітківки і зорового нерва, збільшує гостроту зору. Застосування Венокора може уповільнити дегенеративні процеси через відновлення нормального доступу кисню до нейронів, нормалізації обмінних процесів, клітинного метаболізму.

Фармакокінетика

При внутрішньом’язовому введенні препарат визначається у плазмі крові протягом 4 годин після введення. Час досягнення максимальної концентрації становить 0,45-0,5 години. Максимальна концентрація при дозах 400-500 мг – 3,5-4,0 мкг/мл. Венокор швидко переходить з кровоносного русла в органи і тканини та швидко елімінується з організму. Препарат виводиться з організму із сечею, в основному в глюкуронокон’югованій формі та в незначних кількостях – у незміненому вигляді.

Препарат призначається як додатковий лікарський засіб при захворюваннях, що супроводжуються гіпоксичним станом, головним чином при гострих порушеннях мозкового кровообігу.

• Гострі порушення мозкового кровообігу (ішемічний інсульт - виникає в разі різкого звуження просвіту кровоносної судини, що живить певну ділянку головного мозку, та геморагічний - виникає часто внаслідок порушення цілісності кровоносної судини, що живить нервову тканину);
• черепно-мозкова травма (забої головного мозку, струс головного мозку, переломи кісток черепа), наслідки черепно-мозкових травм внаслідок зовнішніх впливів;
• дисциркуляторна енцефалопатія (порушується обмін речовин, можуть з'являтися насильницький сміх, плач, паркінсонізм, порушується мова, погіршення пам'яті), ураження, які розвиваються, як правило, внаслідок атеросклерозу;
• нейроциркуляторна дистонія (патологія серцево-судинної системи, функціональне порушення, проявляється у вигляді нестійкості до стресових впливів, фізичної роботи);
• легкі когнітивні порушення атеросклеротичного генезу (зменшення доставки кисню до нейронів);
• тривожні розлади при невротичних і неврозоподібних станах (захворювання супроводжується такими вегетативними порушеннями, як тремтіння, напади тахікардії, підвищене потовиділення);
• гострий інфаркт міокарда (різке припинення кровопостачання ділянки серцевого м'яза), з першої доби, в складі комплексної терапії;
• первинна відкритокутова глаукома (захворювання, пов'язане з порушенням відтоку внутрішньоочної рідини, як наслідок - підвищення внутрішньоочного тиску) різних стадій, в складі комплексної терапії;
• купірування абстинентного синдрому при алкоголізмі з переважання неврозоподібних і вегетативно-судинних розладів (прискорення серцебиття, тремор, зниження артеріального тиску);
• гостра інтоксикація антипсихотичними засобами (мідріаз, судомні напади, прискорення серцебиття, різке зниження артеріального тиску, розвиток кисневого голодування);
• гострі гнійно-запальні процеси в черевній порожнині (гострий некротичний панкреатит, перитоніт ), у складі комплексної терапії.

Гостра печінкова або ниркова недостатність, підвищена індивідуальна чутливість до діючої речовини та/або до допоміжних речовин лікарського засобу.

Період вагітності або годування груддю. Дитячий вік до 18 років у зв’язку з недостатньою вивченістю дії препарату.

Схема застосування залежить від захворювання

Внутрішньом’язово або внутрішньовенно (струминно або краплинно). При інфузійному способі введення слід розводити в 100–150 мл 0,9 % розчину натрію хлориду або 5 % розчину глюкози. Струминно лікарський засіб Венокор вводити повільно протягом 5–7 хвилин, краплинно – зі швидкістю 40–60 крапель за хвилину. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 1200 мг.

При гострих порушеннях мозкового кровообігу лікарський засіб Венокор застосовувати у перші 10–14 днів – внутрішньовенно краплинно по 200–500 мг 2–4 рази на добу, потім – внутрішньом’язово по 200–250 мг 2–3 рази на добу протягом 14 діб, після чого рекомендовано перехід на прийом пероральних лікарських форм.

При черепно-мозковій травмі та наслідках черепно-мозкових травм лікарський засіб Венокор застосовувати протягом 10–15 днів шляхом внутрішньовенного краплинного введення по 200–500 мг 2–4 рази на добу, після чого рекомендовано перехід на прийом пероральних лікарських форм.

При дисциркуляторній енцефалопатії у фазі декомпенсації лікарський засіб Венокор слід застосовувати внутрішньовенно струминно або краплинно в дозі 200–500 мг 1–2 рази на добу протягом 14 днів. Потім препарат вводять внутрішньом’язово по 100–250 мг на добу протягом наступних 2 тижнів, після чого рекомендовано перехід на прийом пероральних лікарських форм.

Для курсової профілактики дисциркуляторної енцефалопатії лікарський засіб вводити внутрішньом’язово по 200–250 мг 2 рази на добу протягом 10–14 днів, після чого рекомендовано перехід на прийом пероральних лікарських форм.

При хронічній ішемії мозку лікарський засіб слід призначати по 10 мл (500 мг) 1 раз на добу внутрішньовенно краплинно або внутрішньовенно струминно повільно протягом 14 днів, після чого рекомендовано перехід на пероральні лікарські форми.

При легких (помірних) когнітивних порушеннях у хворих літнього віку лікарський засіб слід призначати по 10 мл (500 мг) 1 раз на добу внутрішньовенно краплинно або внутрішньовенно струминно повільно протягом 14 днів, після чого рекомендовано перехід на пероральні лікарські форми.

При тривожних розладах лікарський засіб застосовувати внутрішньом’язово у добовій дозі 100–300 мг на добу протягом 14–30 днів, після чого рекомендовано перехід на прийом пероральних лікарських форм.

При гострому інфаркті міокарда лікарський засіб Венокор вводити внутрішньовенно або внутрішньом’язово протягом 14 діб на тлі традиційної терапії інфаркту міокарда, що включає нітрати, β-адреноблокатори, інгібітори АПФ, тромболітики, антикоагулянтні та антиагрегантні засоби, а також симптоматичні засоби за показаннями. У перші 5 діб для досягнення максимального ефекту бажане внутрішньовенне введення лікарського засобу, в наступні 9 діб можливе внутрішньом’язове введення. Внутрішньовенне введення проводити шляхом краплинної інфузії, повільно (щоб уникнути побічних реакцій), з 0,9 % розчином хлориду натрію або 5 % розчином глюкози в об’ємі 100–150 мл протягом 30–90 хв. За необхідності можливе повільне струминне введення протягом не менше 5 хвилин.

Введення лікарського засобу Венокор (внутрішньовенне або внутрішньом’язове) здійснювати 3 рази на добу, через кожні 8 годин. Добова терапевтична доза становить 6–9 мг на кожен кілограм маси тіла на добу, разова доза – 2–3 мг/кг маси тіла. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 800 мг, разова – 250 мг.

При відкритокутовій глаукомі різних стадій лікарський засіб застосовувати у складі комплексної терапії внутрішньом’язово по 100–300 мг на добу, 1–3 рази на добу протягом 14 днів.

При абстинентному алкогольному синдромі вводити у дозі 200–500 мг внутрішньовенно або внутрішньом’язово 2–3 рази на добу протягом 5–7 днів.

При гострій інтоксикації антипсихотичними засобами препарат вводити внутрішньовенно в дозі 200–500 мг на добу протягом 7–14 днів.

При гострих гнійно-запальних процесах черевної порожнини (гострий некротичний панкреатит, перитоніт) препарат призначати у першу добу як у передопераційному, так і в післяопераційному періоді. Дози залежать від форми та тяжкості захворювання, поширеності процесу, варіантів клінічного перебігу. Відміна препарату повинна проводитись поступово, тільки після стійкого позитивного клінічно-лабораторного ефекту.

При гострому набряковому (інтерстиціальному) панкреатиті лікарський засіб призначати по 200–500 мг 3 рази на добу внутрішньовенно краплинно (в ізотонічному розчині натрію хлориду) та внутрішньом’язово. Легкий ступінь тяжкості некротичного панкреатиту – по 100–200 мг 3 рази на добу внутрішньовенно краплинно (в ізотонічному розчині натрію хлориду) та внутрішньом’язово. Середній ступінь тяжкості – по 200 мг 3 рази на добу внутрішньовенно краплинно (в ізотонічному розчині натрію хлориду). Тяжкий перебіг – у пульс-дозуванні 800 мг у першу добу, при дворазовому режимі введення; далі – по 200–500 мг 2 рази на добу з поступовим зниженням добової дози. Дуже тяжкий перебіг – у початковій дозі 800 мг на добу до стійкого купірування прояву панкреатогенного шоку, після стабілізації стану – по 300–500 мг 2 рази на добу внутрішньовенно краплинно (в ізотонічному розчині натрію хлориду) з поступовим зниженням добової дози.

Пацієнти літнього віку. Коригування дози для пацієнтів літнього віку не потрібно.

Діти.

Суворо контрольованих клiнiчних досліджень безпеки застосування препарату дітям не проводилося, тому Венокор протипоказано застосовувати цій категорії пацієнтів.

Купити Венокор в ампулах за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1 за привабливою вартістю. Актуальна на Венокор ціна вказана в каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.

При передозуванні можливі такі симптоми: сонливість, безсоння. Лікування - дезінтоксикаційна терапія.

Інструкція попереджує, щоб уникнути виникнення побічних ефектів рекомендується дотримуватися режиму дозування і швидкості введення препарату. Частота побічних ефектів визначалася у відповідності до класифікації Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ): дуже часто (≥ 10 %); часто (≥ 1 % але ≤ 10 %); нечасто (≥ 0,1 % але ≤ 1 %); рідко (≥ 0,01 % але ≤ 0,1 %); дуже рідко (≤ 0,01 %); частота невідома (частота не може бути визначена на основі наявних даних).

• З боку імунної системи: дуже рідко – анафілактичний шок, ангіоневротичний набряк, кропив’янка; частота невідома – алергічні реакції, гіперемія, можливі тяжкі реакції гіперчутливості.
• Психічні порушення: дуже рідко – сонливість; частота невідома – порушення процесу засинання, відчуття тривожності, емоційна реактивність.
• З боку серцево-судинної системи: частота невідома – відчуття серцебиття, тахікардія.
• З боку нервової системи: дуже рідко – головний біль, запаморочення (може бути пов’язане з надмірно високою швидкістю введення і носити короткочасний характер); частота невідома – порушення координації, тремор.
• З боку судин: дуже рідко – зниження АТ, підвищення АТ (може бути пов’язане з надмірно високою швидкістю введення і носити короткочасний характер).
• З боку дихальної системи, органів грудної клітки і середостіння: дуже рідко – сухий кашель, першіння у горлі, дискомфорт у грудній клітині, затруднення дихання (може бути пов’язане з надмірно високою швидкістю введення і носити короткочасний характер); частота невідома – бронхоспазм.
• З боку шлунково-кишкового тракту: дуже рідко – сухість у роті, нудота, відчуття неприємного запаху, металевий присмак у роті; частота невідома – диспепсичні розлади, діарея.
• З боку шкіри і підшкірних тканин: дуже рідко – свербіж, висипання, гіперемія обличчя; частота невідома – дистальний гіпергідроз.
• Загальні порушення і реакції в місці введення: дуже рідко – відчуття тепла; частота невідома – зміни у місці введення.
• На фоні довготривалого введення препарату можливе виникнення таких побічних ефектів: метеоризм, слабкість, периферичні набряки.

В окремих випадках, особливо у схильних пацієнтів, у пацієнтів із бронхіальною астмою при підвищеній чутливості до сульфітів, можливий розвиток тяжких реакцій гіперчутливості. Лікарський засіб містить натрію метабісульфіт, який може спричиняти бронхоспазм.

Цей лікарський засіб містить менше 1 ммоль (23 мг)/дозу натрію, тобто практично вільний від натрію.

З обережністю слід застосовувати лікарський засіб Венокор хворим із діабетичною ретинопатією (курс не повинен перевищувати 7–10 днів) у зв’язку з властивістю потенціювати проліферативні процеси.

Після завершення парентерального введення для підтримки досягнутого ефекту рекомендується продовжити застосування препарату у вигляді таблеток перорально.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Вагітність. Дані про застосування етилметилгідроксипіридину сукцинату у вагітних жінок відсутні. Дослідження репродуктивної токсичності на тваринах не свідчать про наявність прямих чи шкідливих ефектів. Лікарський засіб протипоказаний під час вагітності.

Період лактації. Відомості про проникнення етилметилгідроксипіридину сукцинату (метаболітів) у грудне молоко жінки, що годує, відсутні. Лікарський засіб протипоказаний у період грудного вигодовування.

Фертильність. Дослідження репродуктивної токсичності тварин не свідчать про наявність репродуктивної токсичності.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

У період прийому препарату слід бути обережним при роботі, що потребує швидкості психофізичних реакцій (керування транспортними засобами, механізмами).

Венокор підсилює дію бензодіазепінових анксіолітиків, протисудомних засобів (карбамазепіну), протипаркінсонічних засобів (леводопи). Зменшує токсичний ефект етилового спирту.

Призначення Венокору на додаток до інших препаратів здатне компенсувати нестачу кисню, потенціювати дію інших препаратів і поліпшити умови для реабілітації пацієнта.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °C. Зберігати в недоступному для дітей місці.

 2 роки.

• Державний реєстр лікарських засобів України / drlz.com.ua;
• How does the blood circulatory system work? - NCBI Bookshelf / ncbi.nlm.nih.gov;
• How the Heart Works: Parts, Blood Flow & Function - Cleveland Clinic / my.clevelandclinic.org.