Венокор

Склад:

діюча речовина: ethylmethylhydroxypyridine succinate;

• 1 мл розчину містить етілметілгідроксіпірідіна сукцината 50 мг;
• допоміжні речовини: натрію метабісульфіт (Е 223), вода для ін'єкцій.

Форма випуску:

• розчин д / ін., 50 мг/мл по 5 мл в амп. №10 у пачці;
• розчин д / ін., 50 мг/мл по 5 мл в амп. №5;
• розчин д / ін., 50 мг/мл по 5 мл в амп. №100;
• розчин д / ін., 50 мг/мл по 2 мл в амп. №10;
• розчин д / ін., 50 мг/мл по 2 мл в амп. №100.

Основні фізико-хімічні властивості:

Безбарвна або злегка жовтувата прозора рідина.

Фармакодинаміка

Венокор є інгібітором вільнорадикальних процесів, мембранопротектором, чинить антигіпоксичну, стресопротекторну, ноотропну, протисудомну та анксіолітичну дію. Препарат підвищує резистентність організму до дії різних шкідливих факторів, до кисневозалежних патологічних станів (шок, гіпоксія та ішемія, порушення мозкового кровообігу, інтоксикація алкоголем та антипсихотичними засобами (нейролептиками)). Венокор препарат покращує мозковий метаболізм i кровозабезпечення головного мозку, покращує мікроциркуляцію та реологічні властивості крові, зменшує агрегацію тромбоцитів. Стабілізує мембранні структури клітин крові (еритроцитів і тромбоцитів) при гемолізі. Чинить гіполіпідемічну дію, зменшує вміст загального холестерину та ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ). Зменшує ферментативну токсемію та ендогенну інтоксикацію при гострому панкреатиті.

Механізм дії препарату зумовлений його антиоксидантною та мембранопротекторною дією. Biн інгібує перекисне окиснення ліпідів, підвищує активність супероксиддисмутази, підвищує співвідношення ліпід – білок, зменшує в’язкість мембрани, збільшує її плинність. Модулює активність мембранозв’язаних ферментів (кальційнезалежної фосфодіестерази, аденілатциклази, ацетилхолінестерази), рецепторних комплексів (бензодіазепінового, гамма-аміномасляної кислоти (ГАМК), ацетилхолінового), що посилює їх можливість зв’язуватися з лігандами, сприяє збереженню структурно-функціональної організації біомембран, транспорту нейромедіаторів і покращенню синаптичної передачі. Венокор підвищує вміст у головному мозку дофаміну. Викликає посилення компенсаторної активації аеробного гліколізу та зниження ступеня пригнічення окисних процесів у циклі Кребса в умовах гіпоксії з підвищенням вмісту аденозинтрифосфату (АТФ) і креатинфосфату, активацію енергосинтезувальних функцій мітохондрій, стабілізацію клітинних мембран.

Венокор нормалізує метаболічні процеси в ішемізованому міокарді, зменшує зону некрозу, відновлює і покращує електричну активність та скоротливість міокарда, а також збільшує коронарний кровотік у зоні ішемії, зменшує наслідки реперфузійного синдрому при гострій коронарній недостатності. Підвищує антиангінальну активність нітропрепаратів. Венокор сприяє збереженню гангліозних клітин сітківки та волокон зорового нерва при прогресуючій нейропатії, наслідками якої є хронічна ішемія і гіпоксія. Покращує функціональну активність сітківки і зорового нерва, збільшує гостроту зору. Застосування Венокора може уповільнити дегенеративні процеси через відновлення нормального доступу кисню до нейронів, нормалізації обмінних процесів, клітинного метаболізму.

Фармакокінетика

При внутрішньом’язовому введенні препарат визначається у плазмі крові протягом 4 годин після введення. Час досягнення максимальної концентрації становить 0,45-0,5 години. Максимальна концентрація при дозах 400-500 мг – 3,5-4,0 мкг/мл. Венокор швидко переходить з кровоносного русла в органи і тканини та швидко елімінується з організму. Препарат виводиться з організму із сечею, в основному в глюкуронокон’югованій формі та в незначних кількостях – у незміненому вигляді.

Внаслідок дослідження було встановлено, що внутрішньовенне вливання етилметилгідроксипіридину сукцинату щурам перед оклюзією коронарної артерії (моделювання інфаркту) достовірно відбувається зменшення розмірів вогнища інфаркту, зниження рівня тропоніну I.

Препарат призначається як додатковий лікарський засіб при захворюваннях, що супроводжуються гіпоксичним станом, головним чином при гострих порушеннях мозкового кровообігу.

• Гострі порушення мозкового кровообігу (ішемічний інсульт - виникає в разі різкого звуження просвіту кровоносної судини, що живить певну ділянку головного мозку, та геморагічний - виникає часто внаслідок порушення цілісності кровоносної судини, що живить нервову тканину);
• черепно-мозкова травма (забої головного мозку, струс головного мозку, переломи кісток черепа), наслідки черепно-мозкових травм внаслідок зовнішніх впливів;
• дисциркуляторна енцефалопатія (порушується обмін речовин, можуть з'являтися насильницький сміх, плач, паркінсонізм, порушується мова, погіршення пам'яті), ураження, які розвиваються, як правило, внаслідок атеросклерозу;
• нейроциркуляторна дистонія (патологія серцево-судинної системи, функціональне порушення, проявляється у вигляді нестійкості до стресових впливів, фізичної роботи);
• легкі когнітивні порушення атеросклеротичного генезу (зменшення доставки кисню до нейронів);
• тривожні розлади при невротичних і неврозоподібних станах (захворювання супроводжується такими вегетативними порушеннями, як тремтіння, напади тахікардії, підвищене потовиділення);
• гострий інфаркт міокарда (різке припинення кровопостачання ділянки серцевого м'яза), з першої доби, в складі комплексної терапії;
• первинна відкритокутова глаукома (захворювання, пов'язане з порушенням відтоку внутрішньоочної рідини, як наслідок - підвищення внутрішньоочного тиску) різних стадій, в складі комплексної терапії;
• купірування абстинентного синдрому при алкоголізмі з переважання неврозоподібних і вегетативно-судинних розладів (прискорення серцебиття, тремор, зниження артеріального тиску);
• гостра інтоксикація антипсихотичними засобами (мідріаз, судомні напади, прискорення серцебиття, різке зниження артеріального тиску, розвиток кисневого голодування);
• гострі гнійно-запальні процеси в черевній порожнині (гострий некротичний панкреатит, перитоніт ), у складі комплексної терапії.

Гостра печінкова або ниркова недостатність, підвищена чутливість до препарату, дитячий вік, вагітність, період годування груддю.

Препарат Венокор призначають внутрішньом'язово або внутрішньовенно (струминно, краплинно). Дози підбирають індивідуально. При інфузійного способі введення препарат слід розводити у фізіологічному розчині натрію хлориду (200 мл). Починають лікування дорослих з дози 50-100 мг 1-3 рази на добу, поступово підвищуючи дозу до отримання терапевтичного ефекту. Струйно Венокор вводять повільно протягом 5-7 хвилин, краплинно - зі швидкістю 40-60 крапель за 1 хвилину. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 800 мг.

При гострих порушеннях мозкового кровообігу ліки Венокор призначають дорослим у комплексній терапії в перші 2-4 дня внутрішньовенно крапельно по 200-300 мг 1 раз на добу, потім внутрішньом'язово по 100 мг 3 рази на добу. Термін лікування становить 10-14 діб.

При черепно-мозковій травмі та наслідки черепно-мозкових травм Венокор ампули застосовують протягом 10-15 днів шляхом внутрішньовенного крапельного введення по 200-500 мг 2-4 рази на добу.

При дисциркуляторній енцефалопатії у фазі декомпенсації Венокор ін'єкції слід застосовувати внутрішньовенно струменевий або краплинно в дозі 100 мг 2-3 рази на добу протягом 14 днів. Потім препарат вводять внутрішньом'язово по 100 мг на добу протягом 2 тижнів.

Для курсової профілактики дисциркуляторної енцефалопатії препарат вводять внутрішньом'язово по 100 мг 2 рази на добу протягом 10-14 днів.

При легких когнітивних порушеннях в хворих похилого віку та при тривожних станах препарат застосовують внутрішньом'язово в дозі 100-300 мг на добу протягом 14-30 днів.

При гострому інфаркті міокарда Венокор ліки вводять внутрішньовенно або внутрішньом'язово протягом 14 діб на фоні традиційної терапії інфаркту міокарда, яка включає нітрати, бета-адреноблокатори, інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ), тромболітиків, антікогулянтние і антиагрегантний кошти, а також симптоматичні засоби за показаннями. У перші 5 діб, для досягнення максимального ефекту, бажано внутрішньовенне введення, в наступні 9 діб можливо внутрішньом'язове введення. Внутрішньовенне введення Венокора проводять шляхом крапельної інфузії, повільно (щоб уникнути побічних ефектів), з 0,9% розчином хлориду натрію або 5% розчином глюкози (глюкози) в обсязі 100-150 мл протягом 30-90 хв. При необхідності, можливе повільне струминне введення препарату протягом не менше 5 хвилин.

Введення Венокора (внутрішньовенно або внутрішньом'язово) здійснюють 3 рази на добу, через кожні 8 годин. Добова терапевтична доза становить 6-9 мг на кожний кілограм маси тіла в день, разова доза - 2-3 мг/кг маси тіла. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 800 мг, разова - 250 мг.

При відкритокутовій глаукомі різних стадій лікарський засіб застосовують у складі комплексної терапії внутрішньом'язово по 100-300 мг на добу, 1-3 рази на добу протягом 14 днів.

При абстинентному алкогольному синдромі Венокор вводять в дозі 100-200 мг внутрішньом'язово 2-3 рази на добу або внутрішньовенно крапельно 1-2 рази на добу протягом 5-7 днів.

При гострій інтоксикації антипсихотичними засобами препарат вводять внутрішньовенно в дозі 50-300 мг на добу протягом 7-14 днів.

При гострих гнійно-запальних процесах черевної порожнини (гострий некротичний панкреатит, перитоніт) препарат призначають в першу добу як у передопераційний, так і в післяопераційний період. Дози залежать від форми та тяжкості захворювання, поширеності процесу, клінічного перебігу. Відміна препарату повинна проводиться поступово, тільки після стійкого позитивного клініко-лабораторного ефекту. При гострому набряковому (інтерстиціальному) панкреатиті Венокор призначають по 100 мг 3 рази на добу внутрішньовенно крапельно (з фізіологічним розчином натрію хлориду) та внутрішньом'язово. Середній ступінь тяжкості: дорослим - по 200 мг 3 рази на добу внутрішньовенно крапельно (з фізіологічним розчином натрію хлориду). Важкий перебіг: в пульс-дозуванні 800 мг у першу добу при дворазовому введенні; далі - по 300 мг 2 рази на добу з поступовим зниження добової дози. Дуже тяжкий перебіг: в початковій дозі 800 мг на добу до стійкого купірування прояву панкреатогенного шоку, після стабілізації стану - по 300-400 мг 2 рази на добу внутрішньовенно крапельно (з фізіологічним розчином натрію хлориду) з поступовим зниження добової дози.

Купити Венокор в ампулах за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1 за привабливою вартістю. Актуальна на Венокор ціна вказана в каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.

При передозуванні можливі такі симптоми: сонливість, безсоння. Лікування - дезінтоксикаційна терапія.

Інструкція попереджує, щоб уникнути виникнення побічних ефектів рекомендується дотримуватися режиму дозування і швидкості введення препарату. Частота побічних ефектів визначалася у відповідності до класифікації Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ): дуже часто (≥ 10 %); часто (≥ 1 % але ≤ 10 %); нечасто (≥ 0,1 % але ≤ 1 %); рідко (≥ 0,01 % але ≤ 0,1 %); дуже рідко (≤ 0,01 %); частота невідома (частота не може бути визначена на основі наявних даних).

• З боку імунної системи: дуже рідко – анафілактичний шок, ангіоневротичний набряк, кропив’янка; частота невідома – алергічні реакції, гіперемія, можливі тяжкі реакції гіперчутливості.
• Психічні порушення: дуже рідко – сонливість; частота невідома – порушення процесу засинання, відчуття тривожності, емоційна реактивність.
• З боку серцево-судинної системи: частота невідома – відчуття серцебиття, тахікардія.
• З боку нервової системи: дуже рідко – головний біль, запаморочення (може бути пов’язане з надмірно високою швидкістю введення і носити короткочасний характер); частота невідома – порушення координації, тремор.
• З боку судин: дуже рідко – зниження АТ, підвищення АТ (може бути пов’язане з надмірно високою швидкістю введення і носити короткочасний характер).
• З боку дихальної системи, органів грудної клітки і середостіння: дуже рідко – сухий кашель, першіння у горлі, дискомфорт у грудній клітині, затруднення дихання (може бути пов’язане з надмірно високою швидкістю введення і носити короткочасний характер); частота невідома – бронхоспазм.
• З боку шлунково-кишкового тракту: дуже рідко – сухість у роті, нудота, відчуття неприємного запаху, металевий присмак у роті; частота невідома – диспепсичні розлади, діарея.
• З боку шкіри і підшкірних тканин: дуже рідко – свербіж, висипання, гіперемія обличчя; частота невідома – дистальний гіпергідроз.
• Загальні порушення і реакції в місці введення: дуже рідко – відчуття тепла; частота невідома – зміни у місці введення.
• На фоні довготривалого введення препарату можливе виникнення таких побічних ефектів: метеоризм, слабкість, периферичні набряки.

В окремих випадках, особливо у пацієнтів з бронхіальною астмою при підвищеній чутливості до сульфітів, можливий розвиток тяжких реакцій гіперчутливості. Лікарський засіб містить метабісульфіт натрію, який може спричиняти бронхоспазм.

Введення 100 мг/кг при інфаркті призводить до зменшення вираженості кардіопротекторної дії, що зумовлює підвищення рівня маркерів інфаркту та погіршення перебігу хвороби.

Застосування в період вагітності або годування груддю

Строго контрольованих клінічних досліджень безпеки застосування препарату в період вагітності та годування груддю не проводилося, тому Венокор 2 мл або Венокор 5 мл не застосовується в цей період. Якщо виникає необхідність у застосуванні лікарського засобу жінкам, які годують груддю, малюків переводять на штучне вигодовування.

Діти

Строго контрольованих клінічних досліджень безпеки застосування препарату дітям не проводилося, тому Венокор не застосовується цієї категорії пацієнтів.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

В період лікування необхідно дотримуватися обережності при керуванні автотранспортом або роботі з механізмами, З огляду на ймовірність побічних ефектів, які можуть влият на швидкість реакції і здатність концентриров увагу.

Венокор підсилює дію бензодіазепінових анксіолітиків, протисудомних засобів (карбамазепіну), протипаркінсонічних засобів (леводопи). Зменшує токсичний ефект етилового спирту.

Призначення Венокору на додаток до інших препаратів здатне компенсувати нестачу кисню, потенціювати дію інших препаратів і поліпшити умови для реабілітації пацієнта.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °C. Зберігати в недоступному для дітей місці.

Термін придатності - 2 роки.