Торарен

Склад

діюча речовина: 1 таблетка містить торасеміду 10 мг

допоміжні речовини: лактоза, крохмаль кукурудзяний, кремнію діоксид колоїдний, кополівідон, натрію кроскармелоза, магнію стеарат.

Форма випуску

Таблетки (по 10 таблеток в блістері, по 1, 3 або 8 блістерів в пачці).

Основні фізико-хімічні властивості

Таблетки плоскоциліндричної форми з фаскою і рискою, білого або майже білого кольору.

Торарен (торасемід) – це петльовий діуретик, який використовується для лікування набряків та артеріальної гіпертензії. Відповідь на запитання: торарен таблетки від чого? - Вони призначаються для посилення виділення рідини.

Перед початком прийому необхідна перевірка балансу електролітів, оскільки терапія торасемідом може супроводжуватися втратами калію та магнію. Регулярний контроль рівня електролітів критично важливий.

Якщо виник електролітний дисбаланс, його необхідно усунути у вигляді поповнення дефіциту. В інструкції докладно описано, як приймати Торарен (торорен як приймати). При нирковій недостатності його дія є оборотною. Якщо стан нормалізувався, прийом можна поновити під контролем лікаря.

Актуальна ціна на таблетки Торарен 10 мг вказана в каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1. Торарен інструкція, а також інформація «Торарен для чого» знаходиться на сайті МІС Аптека 9-1-1.

Фармакодинаміка

Торасемід діє як салуретик, дія пов'язана з пригніченням ниркової абсорбції іонів натрію і хлору у висхідній частині петлі Генле. У людини діуретичний ефект швидко досягає свого максимуму протягом перших 2-3 годин після внутрішньовенного та перорального застосування відповідно і залишається постійним протягом майже 12.00. Є інформація, що в діапазоні доз 5-100 мг спостерігалося пропорційне логарифму дози збільшення діурезу (петлевая активність діуретиків). Збільшення діурезу спостерігалося навіть у тих випадках, коли інші сечогінні засоби, наприклад, дистально діючі діуретики тіазидового ряду вже не чинили потрібного ефекту, наприклад, при нирковій недостатності. Завдяки такому механізму дії торасемід призводить до зменшення набряків. У разі серцевої недостатності торасемід зменшує прояви захворювання та покращує функціонування міокарда за рахунок зменшення пре- і постнавантаження. Після прийому всередину антигіпертензивнудію торасеміду розвивається поступово, починаючи з першого тижня після початку лікування. Максимум антигіпертензивної дії досягається не пізніше, ніж через 12 тижнів. Торасемід знижує артеріальний тиск за рахунок зниження загального периферичного опору судин. Це вплив пояснюється нормалізацією порушеного електролітного балансу, головним чином за рахунок зменшення підвищеної активності вільних іонів кальцію в клітинах м'язів артеріальних судин, було виявлено у пацієнтів, які страждають на артеріальну гіпертензію. Ймовірно, це вплив знижує підвищену сприйнятливість судин до ендогенних вазопресорних речовин, наприклад, катехоламінів.

Фармакокінетика

Після перорального застосування торасемід швидко і повністю всмоктується. Максимальна концентрація в сироватці крові досягається протягом 1-2 годин. Біодоступність становить приблизно 80-90%; за умови повного всмоктування максимальне значення ефекту першого проходження становить 10-20%. Їжа знижує швидкість (динамічну складову) всмоктування торасеміду (зменшується C _max і збільшується t _max), але не впливає на загальну абсорбцію. Зв'язування торасеміду з білками плазми крові становить 99%, метаболітів М _1, М _3, і М ₅ - 86%, 95% і 97% відповідно. Обсяг розподілу (Vz) дорівнює 16 л. У людини торасемід метаболізується з утворенням трьох метаболітів М _1, М ₃ і М _5. Докази існування інших метаболітів відсутні. Метаболіти М _1, М ₃ і М ₅ утворюються в результаті окислення метальної групи, що знаходиться на фенільному кільці, до карбонової кислоти, метаболіт М ₃ утворюється в результаті гідроксилювання кільця. Фармакокінетика торасеміду і його метаболітів характеризується лінійною залежністю. Це означає, що його максимальна концентрація в сироватці крові та площа під кривою вмісту в сироватці крові збільшується пропорційно дозування. Кінцевий період напіввиведення (t _1/2) торасеміду і його метаболітів у здорових людей становить 3-4 години. Загальний кліренс торасеміду становить 40 мл/хв., Ренальний кліренс - близько 10 мл/хв. У здорових людей приблизно 80% від введеної дози виводиться у вигляді торасеміду і його метаболітів в наступному процентному співвідношенні: торасемід - приблизно 24%, метаболіт M ₁ - приблизно 12%, метаболіт M ₃ - приблизно 3%, метаболіт M ₅ - приблизно 41% . Основний метаболіт М ₅ діуретичного ефекту не має, а на рахунок діючих метаболітів М ₁ і М ₃ разом припадає приблизно 10% всієї фармакодинамічної дії. При нирковій недостатності загальний кліренс і період напіввиведення торасеміду не змінюються, а період напіввиведення М ₃ і М ₅ збільшується. Однак фармакодинамічні характеристики залишаються незмінними, а ступінь тяжкості ниркової недостатності на тривалість дії не впливає. У пацієнтів з порушенням функції печінки або із серцевою недостатністю періоди напіввиведення торасеміду і метаболіту М ₅ незначно подовжуються, а кількість речовини, виводиться з сечею, майже повністю дорівнює кількості виведеного у здорових людей, тому накопичення торасеміду і його метаболітів не відбувається. Торасемід та його метаболіти практично не виводяться при гемодіалізі та гемофільтрації.

Лікування і профілактика рецидивів набряків і / або випотів, спричинених серцевою недостатністю.

Купити таблетки Торарен можна у мережі аптек-партнерів МІС Аптека 9-1-1.

Підвищена чутливість до діючої речовини, препаратів сульфонілсечовини та до допоміжних речовин препарату. Ниркова недостатність з анурією. Печінкова кома або прекома. Артеріальна гіпотензія. Гіповолемія. Гипонатриемия. Гіпокаліємія. Значне порушення сечовипускання, наприклад, внаслідок гіпертрофії передміхурової залози.

Дорослі. Лікування почати з застосування добової дози 5 мг торасеміду, що становить ½ таблетки лікарського засобу Торарен. Зазвичай ця доза вважається підтримуючою. Для поділу таблетки на дві половини виконувати наступні дії: таблетку розмістити на твердій поверхні та натиснути великими пальцями праворуч і ліворуч від ризику для поділу, яка забезпечує можливість отримання необхідної дози. Якщо добова доза 5 мг недостатньо, то слід застосовувати добову дозу 10 мг торасеміду, яку призначає лікар щодня. Залежно від тяжкості стану пацієнта доза може бути збільшена до 20 мг торасеміду. Таблетки застосовувати натщесерце, не розжовуючи, запиваючи невеликою кількістю рідини. Біодоступність торасеміду не залежить від споживання продуктів харчування. Торарен зазвичай можна застосовувати протягом тривалого часу або до зменшення вираженості набряків.

Пацієнти з печінковою недостатністю. Лікування таких пацієнтів слід проводити з обережністю, оскільки можливе підвищення концентрації торасеміду в плазмі крові.

Пацієнти похилого віку. Спеціального підбору дози не потрібно. Однак надійних досліджень в порівнянні дії препарату у молодих і літніх пацієнтів не проводили.

Діти та підлітки. Безпека і ефективність застосування лікарського засобу Торарен у дітей не встановлені. У зв'язку з цим дітям торасемід протипоказаний.

Вартість на ліки Торарен вказана в каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1, де можна купити лікарський засіб за найвигіднішими цінами в Україні.

Типова симптоматика невідома. Передозування може викликати сильний діурез, у тому числі ризик надмірної втрати води та електролітів, сонливість, аментивний синдром (одна з форм порушення свідомості), симптоматична артеріальна гіпотензія, серцево-судинну недостатність і порушення з боку травної системи.

Лікування передозування. Специфічний антидот не відомий. Симптоми інтоксикації зникають, як правило, при зменшенні дозування та відміні лікарського засобу та при відповідному заміщенні рідини та електролітів (треба контролювати рівень електролітів у крові). Торасемід не виводиться з крові за допомогою гемодіалізу.

Лікування в разі гіповолемії: заміщення об'єму рідини.

Лікування в разі гіпокаліємії: призначення препаратів калію.

Лікування серцево-судинної недостатності: положення лежачи пацієнта і, в разі необхідності, призначити симптоматичну терапію.

Анафілактичний шок (негайні заходи). При першій появі шкірних реакцій (таких як, наприклад, кропив'янка або почервоніння шкіри), збудженого стану хворого, головного болю, пітливості, нудоти, ціанозу слід проводити катетеризацію вени пацієнта покласти в горизонтальне положення, забезпечити вільне надходження повітря, призначити кисень. У разі необхідності застосовувати введення адреналіну, розчинів, що заміщають обсяг рідини, глюкокортикоїдних гормонів.

Метаболізм / електроліти: посилення метаболічного алкалозу. Спазми м'язів (особливо на початку лікування), неперетравлюваність їжі, метеоризм, позиви до сечовипускання, висипання. Підвищення концентрації сечової кислоти та глюкози в крові, а також холестерину та тригліцеридів. Гіпокаліємія при супутній безкаліевій дієті, при блювоті, діареї, після надмірного застосування проносних засобів, а також у пацієнтів з хронічною дисфункцією печінки. Залежно від дозування та тривалості лікування можливі порушення водного та електролітного балансів, наприклад, гіповолемія, гіпокаліємія та / або гіпонатріємія. При значних втратах рідини та електролітів в результаті посиленого сечовипускання може спостерігатися артеріальна гіпотензія, головний біль, втома, сонливість, особливо на початку лікування і у пацієнтів літнього віку.

З боку серцево-судинної системи: через можливе згущення крові можуть спостерігатися тромбоемболічні ускладнення, сплутаність свідомості, артеріальна гіпотензія, а також розлади кровообігу та серцевої діяльності, в тому числі ішемія серця і мозку, що може призвести, наприклад, до аритмії, стенокардії , гострого інфаркту міокарда, синкопе.

З боку травної системи: розлади травної системи (особливо на початку лікування), в тому числі відсутність апетиту, біль в шлунку, нудота, блювота, діарея, запор, панкреатит.

З боку нирок і сечовивідних шляхів: підвищення концентрації креатиніну і сечовини. У пацієнтів з розладами сечовипускання (наприклад, при гіпертрофії передміхурової залози) підвищене утворення сечі може призвести до її затримки та надмірного розтягнення сечового міхура.

З боку печінки: підвищення концентрації деяких печінкових ферментів (гама-глутаміл-транспептидази) в крові.

З боку імунної системи: алергічні реакції, наприклад, свербіж, висип, фотосенсибілізація, шкірні реакції.

З боку системи крові та кровотворної системи: зниження кількості тромбоцитів, еритроцитів і / чи лейкоцитів як результат гемоконцентрация.

Загальні прояви та реакції в місці введення лікарського засобу: головний біль, запаморочення, підвищена стомлюваність, загальна слабкість (особливо на початку лікування) сухість у роті, неприємні відчуття в кінцівках (парестезії) розлади зору, шум у вухах, втрата слуху.

Застосування в період вагітності та годування груддю

Вагітність. Достовірні дані про вплив торасеміду на ембріон і плід у людини відсутні. Наявна інформація по репродуктивної токсичності торасеміду. Торасемід проникає через плацентарний бар'єр. У зв'язку з вищевикладеним торасемід можна застосовувати в період вагітності тільки за життєвими показаннями та в мінімально можливої ефективної дозі.

Діуретики непридатні для стандартної схеми лікування артеріальної гіпертензії або набряків у вагітних, оскільки вони здатні знижувати перфузію плацентарного бар'єру і викликати токсичний вплив на внутрішньоутробний розвиток плода. Якщо торасемід застосовувати для лікування вагітних із серцевою недостатністю або нирковою недостатністю, то необхідно проводити ретельний моніторинг за електролітами та гематокриту, а також за розвитком плоду.

Період годування груддю. Нині не встановлено, проникає торасемід у материнське молоко тварин або людини. Не можна виключити ризик застосування препарату у новонароджених / грудних дітей. Тому застосування препарату в період годування груддю протипоказано. Якщо необхідно застосовувати торасеміду в цей період, то годування груддю слід припинити.

Фертильність. Дослідження впливу торасеміду на фертильність у людей не проводили.

Діти

Застосовувати торасеміду дітям не слід у зв'язку з відсутністю достатнього клінічного досвіду.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Навіть при належному застосуванні торасемід може вплинути на реакцію пацієнта до такої міри, що це спричинить значний негативний вплив на здатність керувати автотранспортом або виконувати роботу з механізмами. Це багато в чому стосується таких випадків як початок лікування, збільшення дози лікарського засобу, заміна лікарського засобу або при призначенні супутньої терапії. Тому під час застосування препарату потрібно бути дуже обережним при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Торасемід підсилює дію інших антигіпертензивних засобів, зокрема, інгібіторів АПФ, що може привести надмірне зниження артеріального тиску при їх одночасному застосуванні. При одночасному застосуванні торасеміду з препаратами дигіталісу дефіцит калію, викликаний застосуванням діуретика, може призвести до підвищення або посилення побічної дії обох препаратів. Торасемід може знижувати ефективність антидіабетичних засобів. Пробенецид та нестероїдні протизапальні засоби (наприклад, індометацин, ацетилсаліцилова кислота) можуть гальмувати діуретичну та гіпотензивну дію торасеміду. При терапії саліцилатами у високих дозах торасемід може підвищити їх токсичну дію на центральну нервову систему. Торасемід, особливо у високих дозах, може підсилити ото і нефротоксичність етакриновою кислоти та аміноглікозиднихантибіотиків, наприклад, канаміцину, гентаміцину, тобраміцину та цитостатиків - активних похідних платини, а також посилити нефротоксичність цефалоспоринів. Торасемід може підсилювати дію теофіліну, а також вплив курареподібних лікарських засобів. Проносні засоби, а також минерало- і глюкокортикоїди можуть підсилити втрату калію, обумовлену торасемідом. При одночасному застосуванні торасеміду і препаратів літію можливе підвищення концентрації літію в плазмі крові, що може викликати посилення впливу і посилення побічних дій літію. Торасемід може знижувати судинозвужувальну дію катехоламінів, наприклад, адреналіну та норадреналіну. При одночасному застосуванні з холестираміном може знижуватися всмоктування торасеміду і, відповідно, його очікувана ефективність.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °C.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Термін придатності - 3 роки.  Вивчіть відгуки та рекомендації, щоб зробити правильний вибір та переконатися у якості товару.