Сидокард

Склад

діюча речовина: молсидомін; 1 таблетка містить молсидоміну 2 мг або 4 мг

допоміжні речовини: лактоза моногідрат, маніт (Е 421) крохмаль пшеничний; целюлоза мікрокристалічна гіпромелоза (гідроксипропілметилцелюлоза) кремнію діоксид колоїдний магнію стеарат масло м'яти; жовтий захід FCF (Е 110).

Форма випуску

Таблетки (по 10 таблеток в блістері, по 3 блістери в пачці).

Сидокард інструкція описує дозування Сідокард 2 мг та Сідокард 4 мг.

Сидокард для чого? Може рекомендуватися при ішемічній хворобі серця та для профілактики нападів стабільної і нестабільної стенокардії, особливо у людей похилого віку або при непереносності нітратів. У комплексному лікуванні хронічної серцевої недостатності препарат знижує АТ у легеневій артерії, зменшує наповнення лівого шлуночка і навантаження стінки міокарда.

Сидокард від чого? Це безпечний, алкалоїд з венодилататорною дією, розчинний оксид азоту, чий механізм полягає в активації фде та підвищенні активності цГМФ. Цей безводний препарат включає оксид азоту, що має судинорозширювальні властивості. Сідокард знижує тиск у легеневій артерії, тому його застосовують у комплексній терапії хронічної серцевої недостатності.

При дефіциті ферментів або наявності хвороб необхідна обережність через можливість геморагічних ускладнень і його вхідний вплив на внутрішньочерепний кровообіг. Препарат входить до групи засобів, що впливають на глюкозо‑галактозний обмін і стимулюють його виділення. Сідокард протипоказаний пацієнтам із глюкозо-галактозною мальабсорбцією через вміст лактози. Необхідно враховувати всі наявності протипоказань та реакцій при застосуванні або одночасно з іншими засобами. Вивчіть відгуки та рекомендації, щоб зробити правильний вибір і переконатися в якості товару.

Фармакодинаміка

Молсидомін виявляє венодилататорну, антиагрегантну, аналгезивну та тривалу антиангінальну дію. Венодилататорна активність зумовлена виділенням після ряду метаболічних перетворень оксиду азоту (NO), що стимулює розчинну гуанілатциклазу, у зв’язку з цим молсидомін розглядається як донор NO. Накопичення циклічного гуанозинмонофосфату (цГМФ) зумовлює розслаблення гладком’язових клітин судинної стінки (більшою мірою — вен). Зниження переднавантаження навіть без впливу на скоротність міокарда сприяє відновленню порушеного у хворих з коронарною недостатністю співвідношення між потребою у кисні і його надходженням. Розширює уражені атеросклерозом, але здатні до дилатації великі епікардіальні коронарні артерії, покращує периферичний кровообіг.

Підвищує толерантність до фізичного навантаження, зменшує прояви ангіоспазму. Пригнічує ранню фазу агрегації тромбоцитів, знижує синтез і виділення серотоніну, тромбоксану та інших проагрегантів.

Зменшує переднавантаження на міокард у хворих із хронічною серцевою недостатністю, знижує тиск у легеневій артерії, зменшує наповнення лівого шлуночка і напруження стінки міокарда, ударний об’єм серця. Дія починається через 20 хв після прийому, досягає максимуму через 0,5–1 годину та зберігається протягом 6 годин. На відміну від терапії нітратами, розвиток толерантності зі зниженням ефективності під час тривалої терапії молсидоміном зазвичай не спостерігається.

Фармакокінетика

Після прийому всередину практично повністю абсорбується зі шлунково-кишкового тракту. Біодоступність - 60-70%. Максимальна концентрація (4,4 мкг/мл) досягається через 1:00. При прийомі всередину після їди всмоктування сповільнюється, але не знижується (максимальна концентрація в плазмі крові досягається на 30-60 хвилин пізніше, ніж при прийомі натще). Мінімальна ефективна концентрація молсидоміну в плазмі крові становить 3-5 нг / мл. Практично не зв'язується з білками плазми крові. В печінці метаболізується з утворенням фармакологічно активного з'єднання SIN-1 (3-морфоліно-сиднониминов), з якої утворюється дуже нестійка речовина SIN-1a (N-морфоліно-N-аміносінтонітріл), що виділяє NO з утворенням фармакологічно неактивного з'єднання SIN-1с. В ході метаболізму утворюються і інші метаболіти. Виводиться нирками на 90% (у вигляді метаболітів), 9% -через кишечник. Період напіввиведення становить від 1 до 3,5 години. Чи не кумулює (в т. Ч У хворих з нирковою недостатністю).

При тяжкій печінковій недостатності (збільшення значення бромсульфалеіновоі проби від 20% до 50%) відзначено уповільнення виведення і збільшення його концентрації в плазмі крові.

Ішемічна хвороба серця: профілактика нападів стабільної і нестабільної стенокардії (особливо у пацієнтів похилого віку та при індивідуальній непереносимості нітратів).

У складі комбінованого лікування хронічної серцевої недостатності.

Відомо, що Сидокард знижує тиск у легеневій артерії, зменшує наповнення лівого шлуночка та напруження стінки міокарда, ударний об'єм серця.
Купити таблетки Сидокард можна за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1 за привабливою вартістю.
Актуальна ціна на препарат Сидокард вказана в каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.

Гіперчутливість до компонентів лікарського засобу, гострий ангінозних напад, гостра недостатність кровообігу, включаючи шок (в т. Ч Кардіогенний), судинний колапс, важка артеріальна гіпотензія (систолічний тиск нижче 100 мм рт. Ст.), Глаукома, особливо закритокутова, гостра стадія інфаркту міокарда, особливо зі зниженням артеріального тиску, одночасне застосування інгібіторів фосфодіестерази 5 (ФДЕ5) (силденафіл, варденафіл, тадалафіл) -в зв'язку з високим ризиком розвитку артеріальної гіпотензії; токсичний набряк легенів, зниження центрального венозного тиску, період вагітності та годування груддю, дитячий вік (до 18 років).

Не застосовувати для лікування гострих нападів стенокардії!

З обережністю призначати при гіпертрофічній обструктивній кардіоміопатії, констриктивному перикардиті, зниженні тиску у шлуночках серця, при стенозі аорти чи мітральному стенозі. При вираженому порушенні функції печінки (збільшення бромсульфалеїнової проби на 20-50%) збільшується концентрація молсидоміну в плазмі та збільшується період напіввиведення, що потребує корекції дози препарату.

Лікарський засіб застосовувати внутрішньо під час або після їди, запиваючи достатньою кількістю рідини.

Для профілактики нападів стенокардії застосовувати в перший і другий день терапії по 1-2 мг (½-1 таблетка) 4-6 разів на добу, після чого при необхідності дозу підвищувати до 24 мг 2-3 рази на добу.

Режим дозування індивідуальний та залежить від характеру і стадії захворювання, вираженості клінічної симптоматики. Зазвичай добова доза становить 2-4 мг, розділені на 2 рівномірних прийоми. Іноді дозу збільшують до 6-8 мг, які розподіляють на 3-4 прийоми.

Максимальна добова доза-12 мг.

Тривалість лікування залежить від перебігу захворювання і визначається лікарем.

Симптоми: брадикардія, слабкість, тахікардія, сильний головний біль, запаморочення і артеріальна гіпотензія, що супроводжуються нудотою і блювотою; у важких випадках - колапс.

Лікування вживаються заходи, спрямовані на швидке виведення лікарського засобу з організму (промивання шлунка, форсований діурез), симптоматична терапія.

Немає даних про ефективність діалізу при передозуванні.

З боку нервової системи: головний біль (зазвичай незначний, зникає в процесі подальшого лікування), запаморочення, підвищення стомлюваності, уповільнена швидкість психомоторних і рухових реакцій (в більшості випадків на початку лікування), слабкість.

З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, втрата апетиту, діарея, блювота.

З боку серцево-судинної системи: тромбоцитопенія, недостатність кровообігу, шок з підвищеним артеріальним тиском, виражене зниження артеріального тиску, рідко - до розвитку колапсу, тахікардія, почервоніння шкіри обличчя.

З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, включаючи алергічні реакції, свербіж, висипи, бронхоспазм, анафілактичний шок.

З боку шкіри та підшкірних тканин: кропив'янка.

Не застосовувати для лікування гострих нападів стенокардії!

Молсидомін зазвичай не викликає суттєвого зниження артеріального тиску, однак при застосуванні пацієнтам з артеріальною гіпотензією чи підвищеним ризиком артеріальної гіпотензії, пацієнтам літнього віку зі зниженим об’ємом циркулюючої крові та пацієнтам, які лікуються іншими вазодилататорами, слід бути обережним. Необхідно забезпечити ретельне спостереження та коригувати дозу відповідно стану пацієнта.

Під час застосування лікарського засобу Сидокард необхідно враховувати, що артеріальний тиск (АТ) у стані спокою, зокрема систолічний АТ, може зменшуватись. У цьому випадку гіпертонічний початковий тиск реагує значно сильніше, ніж нормотензивний або гіпотензивний тиск.

З обережністю призначати при гіпертрофічній обструктивній кардіоміопатії, констриктивному (стенозуючому) перикардиті, тампонаді порожнини перикарда, зниженні тиску у шлуночках серця, при стенозі аорти або мітральному стенозі, при гострому інфаркті міокарда, порушенні функції лівого шлуночка (недостатності лівого шлуночка).

Враховуючи, що 90–95 % метаболітів молсидоміну виводиться нирками, можливе зниження дози або збільшення інтервалів між прийомами препарату, з огляду на індивідуальну реакцію пацієнта на препарат. Пацієнтам з печінковою або нирковою недостатністю слід застосовувати більш низькі дози з поступовим їх підвищенням до отримання необхідного терапевтичного ефекту. При вираженому порушенні функції печінки (збільшення бромсульфалеїнової проби на 20–50 %) збільшується концентрація молсидоміну в плазмі крові та збільшується період напіввиведення, що потребує коригування дози препарату.

Особливої уваги при застосуванні лікарського засобу Сидокард потребують пацієнти після геморагічного інсульту мозку, з порушеннями мозкового кровообігу та підвищеним внутрішньочерепним тиском; пацієнти, які нещодавно перенесли інфаркт міокарда, пацієнти з глаукомою та зі схильністю до гіпотензивних реакцій або при наявності артеріальної гіпотензії. Застосовувати лікарський засіб Сидокард слід тільки під суворим медичним наглядом з постійним контролем кровообігу.

При тривалому застосуванні нітратів рекомендується включати у схему лікування молсидомін для запобігання розвитку толерантності до нітратів.

При вираженому порушенні функції печінки (підвищення значення бромсульфалеїнової проби на 20–50%) буде зростати концентрація молсидоміну в плазмі крові та збільшуватися Т½, що потребує корекції дози препарату.

Застосування в період вагітності та годування груддю

Протипоказано застосовувати препарат в період вагітності та годування груддю.

У разі необхідності застосування лікарського засобу годують груддю, на період лікування слід припинити годування груддю.

Діти

Застосування лікарського засобу протипоказано дітям (віком до 18 років).

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

З огляду на побічні реакції лікарського засобу (запаморочення) і можливий негативний вплив на концентрацію уваги тих, хто управляє автомобілем або працюють з іншими механізмами, лікарський засіб призначають з обережністю після ретельної оцінки можливого ризику.

При одночасному застосуванні з периферичними вазодилататорами, блокаторами «повільних» кальцієвих каналів (БПКК), гіпотензивними засобами та етанолом посилюється антигіпертензивний ефект лікарського засобу.

Сидокард можна одночасно застосовувати з іншими антиангінальними препаратами (наприклад, добавляти до дво- або трикомпонентної терапії — нітратами, БПКК та блокаторами β-адренорецепторів).

Слід уникати вживання алкоголю під час лікування лікарським засобом Сидокард.

При одночасному застосуванні з ацетилсаліциловою кислотою буде посилюватися її антиагрегантна активність.

Існує великий ризик розвитку артеріальної гіпотензії при одночасному застосуванні з інгібіторами ФДЕ 5, такими як силденафіл, варденафіл, тадалафіл. Сумісне застосування лікарського засобу Сидокард з інгібіторами ФДЕ 5 протипоказано.

Алкалоїди ріжків. Існує можливість фармакодинамічної взаємодії між донорами оксиду азоту й алкалоїдами ріжків, що може призвести до антагоністичного впливу лікарських засобів. Необхідно уникати одночасного використання донорів оксиду азоту й алкалоїдів ріжків.

Одночасне застосування молсидоміну і стимуляторів розчинної гуанілатциклази (наприклад, ріоцигуат), яка є рецептором оксиду азоту, протипоказане, тому що комбінація підвищує ризик гіпотензії.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °C.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Термін придатності - 2 роки.