Сиднофарм

Препарат випускається в таблетках по 2 мг і 4 мг; а також в таблетках з пролонгованим дією по 8 мг.

Таблетки упаковані в пористі контурні пластинки по 10 штук, в картонній упаковці по 3 пластинки (30 шт.).

Основна діюча  речовина - молсидомін.

Допоміжні речовини: крохмаль, лактоза, манітол, аеросил 200, стеарат магнію, м'ятна олія, гідроксипропілметилцелюлоза, авіцел РН 101.

Фармакодинаміка

Препарат Сиднофарм застосовується для усунення та профілактики нападів стенокардії, а також при гострій недостатності лівого шлуночка та гострому інфаркті міокарда у стадії стабілізації гемодинамічних показників. Він ефективний при хронічному «легеневому» серці та хронічній серцевій недостатності, особливо в комбінації з сечогінними препаратами та серцевими глікозидами.

Сиднофарм є блокатором, який сприяє зниженню підвищеного тиску в легеневому колі кровообігу та зменшенню симптоматики серцевих захворювань. Регулярне вживання препарату у правильно підібраному дозуванні дозволяє досягти стабільного стану пацієнта та відновити порушені функції організму.

Препарат Сиднофарм використовується у комбінованій терапії серцево-судинних захворювань, таких як стенокардія, гостра недостатність лівого шлуночка та хронічна серцева недостатність. У поєднанні з сечогінними засобами та серцевими глікозидами він сприяє зниженню тиску та покращенню гемодинаміки.

Для запобігання подальшому погіршенню та компенсації дефіциту необхідних речовин призначення препарату має здійснюватися за рецептом лікаря. При правильному застосуванні спостерігається зниження нестачі кисню в тканинах та зменшення симптомів захворювання. Сиднофарм інструкція, а також інформація «Сиднофарм від чого» знаходиться на сайті МІС Аптека 9-1-1.

Молсидомін виявляє венодилатуючу, антиагрегантну, аналгезуючу та тривалу антиангінальну дію. Активний периферичний вазодилятатор, є «замовником» оксиду азоту (NO), який виділяється препаратом в ході метаболічних реакцій і який стимулює розчинну гуанілатциклазу (цГМФ).

Підвищення концентрації цГМФ сприяє розслабленню гладких клітин стінок судин, переважно венозного русла, таким чином, знижуючи переднавантаження, що дає можливість відновлення співвідношення між надходженням кисню і його потребою.

Потреба в кисні зменшується на 26%. Здатні до розширення звужені судини серця під впливом Сиднофарм розширюються.
В результаті: поліпшується кровообігу в колатералей; збільшується переносимість навантажень; зменшується частота нападів стенокардії при фізичному навантаженні.

Препарат зменшує синтез і виділення проагрегантов (серотоніну, тромбоксану), таким чином, пригнічуючи ранню фазу тромбоцитарной агрегації, що призводить до зниження згортання крові.
Крім цього ліки Сиднофарм: при наявності хронічної серцевої недостатності зменшує розміри камер серця, знижує рівень тиску в легеневій артерії, таким чином, зменшуючи наповнення кров'ю лівого шлуночка і знижуючи напругу стінки міокарда.

Зниження переднавантаження навіть без впливу на скоротливість міокарда призводить до відновлення порушеного у хворих з коронарною недостатністю співвідношення між потребою в кисні та її надходженням. Розширює уражені атеросклерозом, але здатні до дилатації великі епікардіальні коронарні артерії, покращує периферичний кровообіг.

Зменшує переднавантаження на міокард у хворих з хронічною серцевою недостатністю, знижує тиск у легеневій артерії, зменшує наповнення лівого шлуночка та напруження стінки міокарда, ударний об'єм серця. Дія починається через 20 хв після прийому, досягає максимуму через 0,5-1 годину та зберігається протягом 6 годин. На відміну від терапії нітратами, розвитку толерантності зі зниженням ефективності під час тривалої терапії молсидоміном зазвичай не спостерігається.

Фармакокінетика

Препарат Сиднофарм після прийому внутрішньо практично повністю абсорбується із шлунково-кишкового тракту. При прийомі внутрішньо після їди всмоктування сповільнюється, але не знижується (максимальна концентрація в плазмі досягається на 30-60 хв пізніше, ніж при прийомі натще).

У печінці метаболізується з утворенням фармакологічно активної сполуки SIN-1 (3-морфоліно-сиднонімін), з якої утворюється дуже нестійка речовина SIN-1a (N-морфоліно-N-аміносинтонітрил), що виділяє NO з утворенням фармакологічно неактивної сполуки SIN-1с. У ході метаболізму утворюються інші метаболіти. Виводиться нирками на 90% (у вигляді метаболітів), 9% – через кишківник. Період напіввиведення становить від 1 до 35 години. Не кумулюється (у т. ч. у хворих із нирковою недостатністю).

При тяжкій печінковій недостатності (збільшення бромсульфалеїнової проби від 20% до 50%) відмічено уповільнення виведення та збільшення концентрації молсидоміну в плазмі крові.

• Купірування та профілактика нападів стенокардії;
• гостра недостатність лівого шлуночка;
• гострий інфаркт міокарда в стадії стабілізації гемодинамічних показників;
• хронічне «легеневе» серце;
• хронічна серцева недостатність (разом з сечогінними препаратами та серцевимиглікозидами);
• підвищений тиск в легеневій колі кровообігу.

Препарат протипоказаний при:

• Інфаркт міокарда в гострій стадії;
• глаукома, особливо закритокутова;
• порушення мозкового кровообігу;
• перший триместр вагітності та лактація;
• черепно-мозкова гіпертензія;
• виражена артеріальна гіпотензія (систолічний тиск менше ніж 100 мм рт. ст.);
• судинний колапс;
• похилий вік;
• індивідуальна непереносимість (гіперчутливість).

Протипоказано одночасне введення донорів оксиду азоту в будь-якій формі та стимуляторів розчинної гуанілатциклази (наприклад ріоцигуат) через ризик гіпотензії; одночасне застосування інгібіторів фосфодіестерази 5 (ФДЕ 5) (силденафіл, варденафіл, тадалафіл) через високий ризик розвитку артеріальної гіпотензії.

При одночасному застосуванні з периферичними вазодилататорами, блокаторами «повільних» кальцієвих каналів (БПКК), гіпотензивними засобами та етанолом посилюється антигіпертензивний ефект лікарського засобу. Сиднофарм можна одночасно застосовувати з іншими антиангінальними препаратами (наприклад, добавляти до дво- або трикомпонентної терапії – нітратами, БПКК та блокаторами β-адренорецепторів). Слід уникати вживання алкоголю під час лікування препаратом Сиднофарм.

При одночасному застосуванні з ацетилсаліциловою кислотою посилюється її антиагрегантна активність.

Алкалоїди ріжків. Існує можливість фармакодинамічної взаємодії між донорами оксиду азоту та алкалоїдами ріжків, що може призвести до антагоністичного впливу лікарських засобів. Необхідно уникати одночасного використання донорів оксиду азоту та алкалоїдів ріжків.

Не застосовувати для лікування гострих нападів стенокардії!

Молсидомін зазвичай не викликає суттєвого зниження артеріального тиску, проте при застосуванні пацієнтами з артеріальною гіпотензією або підвищеним ризиком артеріальної гіпотензії, пацієнтами похилого віку зі зниженим об'ємом циркулюючої крові та пацієнтами, які лікуються іншими вазодилататорами, слід бути обережним. Необхідно забезпечити ретельне спостереження та коригувати дозу відповідно до стану пацієнта.

З обережністю призначати при гіпертрофічній обструктивній кардіоміопатії, констриктивному (стенозуючому) перикардиті, тампонаді порожнини перикарда, зниженні тиску у шлуночках серця, при стенозі аорти або мітральному стенозі, при гострому інфаркті міокарда, порушенні функції лівого шлуночка (недостатності лівого шлуночка).

Враховуючи, що 90-95% метаболітів молсидоміну виводиться нирками, можливе зниження дози або збільшення інтервалів між прийомами препарату, враховуючи індивідуальну реакцію пацієнта на препарат. Пацієнтам з печінковою або нирковою недостатністю слід застосовувати нижчі дози з поступовим підвищенням до отримання необхідного терапевтичного ефекту. При вираженому порушенні функції печінки (збільшення бромсульфалеїнової проби на 20-50%) зростає концентрація молсидоміну в плазмі крові та збільшується період напіввиведення, що потребує коригування дози препарату.

Особливої уваги при лікуванні препаратом потребують пацієнти після геморагічного інсульту, при порушенні мозкового кровообігу та підвищенні внутрішньочерепного тиску; пацієнти з нещодавно перенесеним інфарктом міокарда, пацієнти з глаукомою та зі схильністю до гіпотензивних реакцій або при наявності артеріальної гіпотензії. Застосовувати препарат Сиднофарм слід тільки під суворим медичним наглядом з безперервним контролем кровообігу.

Інструкція не повідомляє про ефективність застосування препарату Сиднофарм при задишці, при миготливій аритмії.

Препарат містить 0,06 г лактози моногідрату. Пацієнтам із рідкісними спадковими проблемами непереносимості галактози, дефіцитом лактази Лаппа або глюкозо-галактозною мальабсорбцією не слід застосовувати лікарський засіб.

Крохмаль пшеничний може містити глютен, але у незначній кількості, і тому вважається безпечним для осіб із целіакією.

Період вагітності та годування груддю

У першому триместрі препарат не призначають. У II і III триместрах препарат застосовують тільки в ситуаціях, коли необхідність лікування їм значно більше, ніж можливий ризик для дитини.

Сиднофарм проникає в материнське молоко, тому під час його призначення матері-годувальниці, дитини від грудей віднімають.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортом чи іншими механізмами

Враховуючи побічні реакції препарату (запаморочення) та можливий негативний вплив на концентрацію уваги, особам, які керують автотранспортом або працюють з іншими механізмами, препарат призначати з обережністю після ретельної оцінки можливого ризику.

Сиднофарм як приймати? З метою попередження нападів грудної жаби (стенокардії) таблетку Сиднофарм приймають цілком всередину, запиваючи її водою в достатній кількості, по 0,001-0,004 г 2-3 рази за добу, після чого дозу збільшувати до 2-4 мг 2-3 рази на добу за необхідності.

Пролонговану форму препарату - по 0,008 мг 1-2 рази за добу, при необхідності до 3-х разів. Сиднофарм при нападі стенокардії, для його купірування таблетку (1-2 мг) кладуть під язик.

Режим дозування – індивідуальний і залежить від виду та стадії захворювання, вираженості клінічніх симптомів. Добова доза зазвичай становить 2-4 мг (1-2 таблетки), розподілені на 2 рівномірні прийоми. Іноді дозу можна збільшувати до 6-8 мг (3-4 таблетки), які слід розподіляти на 3-4 прийоми.

Максимальна добова доза – 12 мг.

Сиднофарм тривалість прийому? Тривалість лікування залежить від перебігу хвороби та визначається лікарем.

Купити Сиднофарм таблетки можна за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1 за вигідною вартістю. Актуальна вартість препарату Сиднофарм 2 мг або Сиднофарм 4 мг вказана в каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.

Вивчіть відгуки та рекомендації, щоб зробити правильний вибір та переконатися у якості товару.

При передозуванні можливе виникнення нудоти, блювоти, слабкості, сильного головного болю і запаморочення. Небезпечно різке зниження артеріального тиску.

Лікування: вживаються заходи, спрямовані на швидке виведення препарату з організму (промивання шлунка, форсований діурез), симптоматична терапія.

Препарат може викликати незначну головний біль, яка при продовженні прийому препарату зникає. Можливе зниження артеріального тиску аж до колапсу. Причому, чим вище початкове АТ, тим більше виражено його зниження.

Можуть сповільнюватися психічні та рухові реакції. Цей факт, особливо на початку лікування, потрібно враховувати водіям автотранспорту та представникам інших професій, що вимагають концентрації уваги, швидкості психічних і фізичних реакцій.

З боку нервової системи: головний біль (зазвичай незначний, зникає у процесі подальшого лікування), запаморочення, підвищена втомлюваність, сповільнена швидкість психомоторних та рухових реакцій (у більшості випадків на початку лікування), слабкість.

З боку серцево-судинної системи: тромбоцитопенія, недостатність кровообігу, виражене зниження артеріального тиску, ортостатична гіпотензія, рідко – до розвитку колапсу чи шоку, тахікардія, почервоніння шкіри обличчя. У таких випадках може знадобитися зниження дози або скасування лікарського засобу.

Можуть виникати запаморочення, нудота, шкірний висип, бронхоспазм, свербіж, а також і інші прояви алергічних реакцій.

Максимальна добова доза – 12 мг.

Тривалість лікування залежить від перебігу хвороби та визначається лікарем.

Місце для зберігання повинно бути сухим і прохолодним, з температурою близько 15-25 градусів Цельсія.

Зберігати не більше 3 років.