Моксопрес

Артеріальна гіпертензія.

Моксонідин протипоказаний при:

• гіперчутливості до діючої речовини або до будь-якого компонента лікарського засобу;
• синдромі слабкості синусового вузла;
• брадикардії (частота серцевих скорочень (ЧСС) у спокої нижче 50 уд/хв);
• атріовентрикулярній (АВ) блокаді ІІ та ІІІ ступеня;
• серцевій недостатності.

Найчастіші побічні ефекти при прийомі моксонідину включають сухість у роті, запаморочення, астенію та сонливість. Ці симптоми часто зменшуються після перших кількох тижнів лікування.

З боку психіки: часто — безсоння; нечасто — знервованість.

З боку нервової системи: часто — головний біль*, запаморочення, вертиго, сонливість; нечасто — непритомність*.

З боку органів слуху та лабіринту: нечасто — дзвін у вухах.

З боку серцево-судинної системи: нечасто — брадикардія, гіпотензія (включаючи ортостатичну гіпотензію).

З боку шлунково-кишкового тракту: дуже часто — сухість у роті; часто — діарея, нудота, блювання, диспепсія.

З боку шкіри та підшкірної тканини: часто — висипання, свербіж; нечасто — ангіоневротичний набряк.

З боку скелетно-м’язової системи та сполучної тканини: часто — біль у спині; нечасто — біль у шиї.

Загальні порушення: часто — астенія; нечасто — набряк.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Вагітність. Відповідних даних щодо застосування моксонідину вагітним жінкам немає. Дослідження на тваринах продемонстрували ембріотоксичний ефект. Потенційний ризик для людини невідомий. Моксонідин не слід застосовувати протягом вагітності, якщо немає нагальної потреби.

Годування груддю. Моксонідин проникає у грудне молоко, тому його не слід застосовувати у період годування груддю. Якщо терапія моксонідином вважається абсолютно необхідною, годування груддю слід припинити.

Діти

Моксонідин не рекомендується для застосування дітям та підліткам (віком до 18 років) через недостатність даних щодо безпеки та ефективності препарату для цієї групи пацієнтів.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Дослідження щодо впливу моксонідину на здатність керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами не проводилися.

Лікування артеріальної гіпертензії цим лікарським засобом потребує регулярного медичного нагляду. Різні реакції, про які повідомлялося в окремих випадках (наприклад запаморочення, сонливість), можуть змінювати реакцію, погіршуючи здатність керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами. Це більшою мірою стосується періодів початку лікування, збільшення дози, зміни препарату та взаємодії з алкоголем.

Симптоми передозування.

В окремих випадках передозування моксонідину, навіть у дозі 19,6 мг, прийнятій за 1 раз, не призводило до летального наслідку. Ознаки та симптоми передозування включають: головний біль, седативний ефект, сонливість, артеріальну гіпотензію, запаморочення, астенію, брадикардію, сухість у роті, блювання, втому, біль у верхній ділянці живота. У разі тяжкого передозування рекомендується ретельний моніторинг щодо виникнення порушень свідомості та пригнічення дихання.

Після випадкового прийому дворічною дитиною невідомої кількості моксонідину (можливо, 14 мг) спостерігалися седативний ефект, кома, артеріальна гіпотензія, міоз і диспное. Промивання шлунка, інфузія глюкози, контрольована вентиляція легенів та іммобілізація сприяли повному зникненню симптомів протягом 11 годин.

З огляду на дослідження застосування високих доз препарату у тварин, додатково можна очікувати появу ортостатичної дисрегуляції, тимчасової гіпертензії, тахікардії і гіперглікемії.

Необхідні заходи при передозуванні.

Специфічні антидоти невідомі. У разі гіпотензії для підтримки гемоциркуляції рекомендується застосування допаміну і введення плазмозамінних розчинів. При появі брадикардії можна застосовувати атропін.

Антагоністи α-адренорецепторів можуть зменшити або усунути парадоксальні гіпертензивні ефекти передозування моксонідину.

Одночасне застосування моксонідину з іншими антигіпертензивними засобами призводить до адитивного ефекту.

Оскільки трициклічні антидепресанти можуть зменшити ефективність антигіпертензивних препаратів центральної дії, одночасне призначення цих препаратів з моксонідином не рекомендовано.

Моксонідин може посилювати седативний ефект трициклічних антидепресантів (одночасного призначення слід уникати), транквілізаторів, алкоголю, седативних та снодійних засобів.

Моксонідин помірно підсилює порушення когнітивної функції у пацієнтів, які отримують лоразепам. Моксонідин може посилювати седативний ефект бензодіазепінів при одночасному застосуванні.

В оригінальній упаковці. Лікарський засіб не потребує спеціальних умов зберігання.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Термін придатності 2 роки.