Бетагіс

табл. 16 мг контурні. ячейк. уп., № 10, № 30, № 90;

бетагістину дигідрохлориду 16 мг.

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки круглої форми, з фаскою, ризиком, білого або майже білого кольору.

Фармакодинаміка

Бетагістину - синтетичний аналог гістаміну. Препарат активізує органну мікроциркуляцію, зокрема, збільшує кровотік у внутрішньому вусі та в базилярних артеріях. При стабілізації лабіринтового кровотоку відбувається нормалізація ендолімфатичного тиску як у лабіринті, так і в завитковому апараті внутрішнього вуха, внаслідок чого зменшується суб'єктивне відчуття запаморочення. Препарат усуває гострі напади вестибулярного запаморочення різної етіології, усуває кохлеарні порушення, шум і дзвін у вухах, попереджує розвиток глухоти. Профілактична та терапевтична ефективність системного застосування бетагістину проявляється при хворобі Меньєра, до основних клінічних симптомів якої відносяться напади запаморочення (вертиго), що супроводжуються нудотою і блювотою; шум в вухах; прогресуюча туговухість. Найкращі результати спостерігалися при призначенні препарату на початкових стадіях хвороби Меньєра.

Механізм дії бетагістину вивчений лише частково. Існує кілька достовірних гіпотез, що були підтверджені даними досліджень, проведених на тваринах та за участю людей. Встановлено, що бетагістин частково проявляє агоністичну активність щодо Н1-рецепторів, а також антагоністичну активність щодо Н3-рецепторів гістаміну в нервовій тканині та має незначну активність щодо Н2-рецепторів гістаміну.

Бетагістину пригнічує діаміноксидазу, блокуючи розпад ендогенного гістаміну, та стимулює Н1-рецептори внутрішнього вуха. Результатом є вплив на прекапілярні сфінктери та збільшення прекапілярного кровотоку в лабіринті та витку.

Бетагістину має виражену центральну дію. Блокуючи Н3-рецептори, препарат нормалізує нейрональную трансмісію в полісинаптичних нейронах бічних ядер вестибулярного нерва на рівні моста стовбурної частини головного мозку.

Хоча бетагистин є гістаміноподібною речовиною, він не викликає порушень проникності капілярів, змін системного артеріального тиску, не впливає на тонус гладких м'язів внутрішніх органів і секрецію шлункового соку.

Бетагістин сприяє вестибулярній компенсації.

Бетагістин прискорює відновлення вестибулярної функції після односторонньої нефректомії у тварин, стимулюючи та сприяючи процесу центральної вестибулярної компенсації. Цей ефект досягається посиленням регуляції обміну та вивільнення гістаміну та реалізується в результаті антагонізму H3-рецепторів. У людей під час лікування бетагістином також зменшувався час відновлення вестибулярної функції після нейректомії.

Фармакокінетика

При прийомі всередину бетагистин швидко абсорбується в шлунково-кишковому тракті. Біодоступність препарату досягає 100%. Cmax бетагистина в плазмі крові (та в сечі) визначається через 2 години після застосування.

При пероральному введенні бетагістин швидко та практично повністю всмоктується у всіх відділах шлунково-кишкового тракту. Після всмоктування препарат швидко та майже повністю метаболізується з утворенням метаболіту 2-піридилуцтової кислоти.

При прийомі препарату з їжею максимальна концентрація (Cmax) препарату нижча, ніж при прийомі натщесерце. При цьому повне всмоктування бетагістину ідентичне в обох випадках, що вказує на те, що їда лише уповільнює процес всмоктування препарату.

При первинному проходженні через печінку бетагістину дигідрохлорид метаболізується до 2-піріділоуксусной кислоти. З організму виводиться нирками. T1 / 2 - 3-4 ч. Повністю препарат виводиться через 24 годин після застосування.

Швидкість відновлення залишається постійною при пероральному прийомі 8–48 мг препарату, що вказує на лінійність фармакокінетики бетагістину і дає можливість припустити, що задіяний метаболічний шлях є ненасичуваним.

• хвороба і синдром Меньєра;
• запаморочення різного генезу (при остеохондрозі шийного відділу хребта, вертебро-базилярної недостатності, атеросклерозі судин головного мозку, після черепно-мозкової травми, хірургічних операцій, психотичного генезу, идиопатических вертиго).

При одночасному застосуванні з антигістамінними препаратами ефективність Бетагісу знижується.

Дані, отримані в умовах in vitro, свідчать про пригнічення метаболізму бетагістину препаратами, що інгібують активність моноаміноксидази (МАО), у тому числі підтипу В МАО (наприклад, селегіліном). Рекомендується дотримуватися обережності при одночасному застосуванні бетагістину та інгібіторів МАО (включаючи вибірково підтип В МАО).

З особливою обережністю призначають препарат пацієнтам з БА, а також хворим з виразкою шлунка і / або дванадцятипалої кишки в анамнезі.

Не рекомендується призначати Бетагіс одночасно з антигістамінними препаратами.

Діти

Застосування Бетагісу у дітей у віці до 12 років не рекомендується, оскільки для пацієнтів цієї вікової групи визначали безпеку і ефективність препарату.

Період вагітності та годування груддю

У період вагітності та годування груддю застосування Бетагісу дозволяється строго за показаннями та під безпосереднім контролем лікаря лише в тих випадках, коли очікувана користь перевищує можливий ризик. Потенційний ризик для людини невідомий.

Період годування груддю. Невідомо, чи проникає бетагістин у грудне молоко. Досліджень на тваринах щодо проникнення бетагістину в молоко не проводили. Користь від застосування препарату для матері слід співвідносити з перевагами годування груддю та потенційним ризиком для дитини.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами

Бетагістин показаний для лікування синдрому Меньєра, що характеризується тріадою основних симптомів: запамороченням, зниженням слуху, шумом у вухах, а також для симптоматичного лікування вестибулярного запаморочення. Обидва стани можуть негативно впливати на здатність керувати автомобілем та працювати з механізмами. За даними клінічних досліджень, що вивчали вплив на здатність керувати автомобілем та працювати з механізмами, бетагістин не впливав або мав несуттєвий вплив на цю здатність.

Таблетки Бетагіс приймають всередину під час або після їди. Дозу препарату і тривалість курсу лікування визначають індивідуально для кожного пацієнта залежно від показань і тяжкості захворювання.

При курсовому лікуванні дорослим призначають 24-48 мг бетагістину на добу (по 1 / 2-1 таблетці 3 рази на добу).

У більшості випадків поліпшення стану спостерігається через 2-3 тижнів, при необхідності курс лікування Бетагіс можна продовжити до декількох місяців.

Пацієнти літнього віку

Хоча на сьогодні дані досліджень у цій групі пацієнтів обмежені, широкий досвід застосування бетагістину свідчить, що корекція дози для цієї популяції пацієнтів не потрібна.

Ниркова/печінкова недостатність

У цій групі пацієнтів спеціальні клінічні випробування не проводили, але з огляду на досвід застосування бетагістину корекція дози не потрібна.

Купити препарат Бетагіс 16 мг або Бетагіс 24 мг  можна за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1 за доступною вартістю. Актуальна ціна на ліки Бетагіс вказана в каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.

Вивчіть відгуки та рекомендації, щоб зробити правильний вибір та переконатися у якості товару.

Підвищена індивідуальна чутливість до бетагістину або до інших компонентів препарату, виразка шлунка та / або дванадцятипалої кишки у фазі загострення, феохромоцитома, бронхіальна астма з частими нападами. Дитячий вік до 12 років.

Симптоми: нудота, блювота, біль в епігастральній ділянці, головний біль, сонливість, підвищення артеріального тиску, у важких випадках - судоми.

Лікування: штучно викликати блювання або промити шлунок. Специфічного антидоту немає. Лікування симптоматичне.

Побічні реакції за частотою виникнення класифікують за такими категоріями: дуже часті (> 1/10), часті (> 1/100 і < 1/10), нечасті (> 1/1000 і < 1/100), рідкі (> 1/10000 і < 1/1000), дуже рідкі (< 1/10000), частота невідома (неможливо визначити за наявними даними).

З боку шлунково-кишкового тракту: відчуття дискомфорту в епігастральній ділянці, нудота, блювання (часто - у пацієнтів з хронічними захворюваннями шлунково-кишкового тракту).

З боку нервової системи: дуже рідко - головний біль.

З боку шкіри і підшкірної клітковини: частота невідома - реакції гіперчутливості з боку шкіри та підшкірної жирової клітковини, зокрема ангіоневротичний набряк, висипання, свербіж і кропив’янка.

При лікуванні вестибулярних порушень лікар може розглянути Бетагіс аналоги для зменшення запаморочення, шуму у вухах і покращення слуху.

Важливо! Детальніша інформація, показання, дозування та побічні дії описані в документі Бетагіс інструкція, який обов'язково додається до кожної упаковки.

При температурі 15-25 °C.