Асентра

Склад

Діюча речовина: сертралін;

1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить 50 мг або 100 мг сертраліну у вигляді сертраліну гідрохлориду;

допоміжні речовини: кальцію гідрофосфат, целюлоза мікрокристалічна, натрію крохмальгліколят (тип А), гідроксипропілцелюлоза, тальк, магнію стеарат;

оболонка: Опадрай 03H28758 білий (гіпромелоза, титану діоксид (Е 171), тальк, пропіленгліколь).

Лікарська форма

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості: круглі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, білого кольору, зі скошеними краями та розподільчою рискою з одного боку.

Фармакотерапевтична група

Антидепресанти. Селективні інгібітори зворотного нейронального захоплення серотоніну. Код АТХ N06А В06.

Фармакодинаміка

Механізм дії

Основний ефект: Потужний і специфічний інгібітор зворотного нейронального захоплення серотоніну (5-НТ). Не стимулює катехоламінергічну активність.

Вплив на інші нейромедіатори: Має дуже слабкий вплив на норадреналін і допамін. Повністю позбавлений спорідненості до мускаринових, серотонінергічних, дофамінергічних, адренергічних, гістамінергічних, ГАМК та бензодіазепінових рецепторів.

Відсутність залежності: Не викликає медикаментозного зловживання, стимулюючого ефекту чи седативної дії (на відміну від амфетаміну, алпразоламу чи кокаїну).

Серцева електрофізіологія (QTc)

Дослідження: При надтерапевтичній дозі (400 мг/добу, вдвічі вище максимальної) верхня межа ДІ для різниці QTcF становила 11,666 мс (перевищує поріг 10 мс через 4 години після прийому).

Ризик: Поріг клінічно значущого подовження QTcF щонайменше у 2,6 раза перевищує середню максимальну концентрацію (Cmax = 86 нг/мл) при максимальній рекомендованій дозі (200 мг/добу).

ОКР у пацієнтів дитячого віку

Ефективність: Досліджено у дітей (6–12 років) і підлітків (13–17 років) із дозуванням 50–200 мг/добу. Сертралін продемонстрував значно кращі результати порівняно з плацебо за шкалами CY-BOCS, NIMH та загальною клінічною оцінкою (p < 0,05).

Відповідь на терапію: Зниження балів за шкалою CY-BOCS на 25 % і більше зафіксовано у 53 % пацієнтів на сертраліні проти 37 % на плацебо (p = 0,03).

Вікові обмеження: Дані для дітей віком до 6 років та довгострокові дані безпеки у цій популяції відсутні.

Дослідження безпеки SPRITES

Дизайн: Обсерваційне трирічне дослідження за участю 941 пацієнта (6–16 років) для оцінки довгострокової безпеки (когнітивне, емоційне, фізичне та статеве дозрівання).

Результати: Загальний розвиток відповідав нормі. Статистично значущих відмінностей за когнітивними та емоційними показниками не виявлено.

Маса тіла: Виявлено невелике, але статистично значуще збільшення стандартизованої маси тіла із залежністю «доза – відповідь» (зміна z-оцінок менше 0,5 СВ).

Фармакокінетика

Абсорбція та розподіл

Дозозалежність: Фармакокінетика лінійна в діапазоні доз 50–200 мг.

Максимальна концентрація (Cmax): Досягається через 4,5–8,4 години після прийому (1 раз на добу протягом 14 днів).

Вплив їжі: Прийом їжі суттєво не змінює біодоступність таблеток.

Зв'язування з білками: Приблизно 98% препарату зв'язується з білками плазми.

Метаболізм та елімінація

Метаболізм: Проходить інтенсивний пресистемний метаболізм (ефект першого проходження) у печінці. Основний метаболіт — N-дезметилсертралін.

Період напіввиведення (t1/2):

Для сертраліну — приблизно 26 годин (22–36 годин).

Для N-дезметилсертраліну — 62–104 години.

Кумуляція: Рівноважна концентрація досягається за 1 тиждень (збільшення рівня приблизно вдвічі).

Виведення: Метаболіти виводяться сечею та калом у рівних кількостях; у незміненому вигляді виводиться менше 0,2% сертраліну.

Фармакокінетика в окремих групах

Діти (з ОКР): Рекомендується низька початкова доза з титруванням кроком по 25 мг (особливо при низькій масі тіла). Підлітки та літні люди мають профіль, подібний до дорослих (18–65 років).

Порушення функції печінки: t1/2 подовжується, а AUC збільшується втричі.

Порушення функції нирок: При помірних або тяжких порушеннях значущої кумуляції не спостерігається.

Сертралін показаний для лікування таких розладів:

• Великі депресивні епізоди (ВДЕ). Запобігання рецидиву ВДЕ.
• Панічні розлади з наявністю або відсутністю агорафобії.
• Обсесивно-компульсивний розлад (ОКР) у дорослих та дітей віком 6-17 років.
• Соціальний тривожний розлад.
• Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР).

• Підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якої з допоміжних речовин препарату.
• Протипоказане застосування сертраліну разом з інгібіторами моноаміноксидази (МАО) незворотної дії у зв’язку з ризиком розвитку серотонінового синдрому з проявами таких симптомів як збудження, тремор та гіпертермія.
• Розпочинати терапію сертраліном можна щонайменше через 14 днів після припинення курсу лікування інгібіторами МАО незворотної дії.
• Застосування сертраліну слід припинити щонайменше за 7 днів до початку терапії інгібіторами МАО незворотної дії.
• Протипоказане одночасне застосування сертраліну та пімозиду.

Початкова доза

Депресія та ОКР: 50 мг на добу.

Панічні розлади, ПТСР та соціальний тривожний розлад: 25 мг на добу (через 1 тиждень підвищують до 50 мг на добу для зниження ранніх побічних ефектів).

Титрування та максимальна доза
Збільшення дози: Кроками по 50 мг із проміжками щонайменше в 1 тиждень.

Максимальна доза: До 200 мг на добу.

Ефект: Перші покращення можливі через 7 днів, але для повноцінної відповіді (особливо при ОКР) потрібен більш тривалий час.

Підтримуюча терапія та тривалість

Дозування: Найнижча ефективна доза з коригуванням за відповіддю пацієнта.

Депресія: Лікування триває щонайменше 6 місяців після зникнення симптомів для профілактики рецидивів (у тій самій дозі).

Панічні розлади та ОКР: Потребують регулярної оцінки доцільності продовження терапії.

Особливі групи пацієнтів

Літні пацієнти: Призначати з обережністю через ризик гіпонатріємії.

Печінкова недостатність: Потребує зниження дози або частоти прийому. При тяжкій недостатності застосування протипоказане.

Ниркова недостатність: Коригування дози не потрібне.

Діти з ОКР (6–17 років):

6–12 років: Починати з 25 мг на добу, через тиждень — 50 мг на добу.

13–17 років: Початкова доза 50 мг на добу.

За потреби дозу збільшують кроками по 50 мг (враховуючи меншу масу тіла дітей) із інтервалом не частіше 1 разу на тиждень (до 200 мг на добу). До віку 6 років дані відсутні.

Відміна препарату

Правила припинення: Уникати різкої відміни; дозу знижують поступово протягом щонайменше 1–2 тижнів для попередження синдрому відміни.

У разі тяжких симптомів: Можливе тимчасове повернення до попередньої дози з подальшим ще більш плавним зниженням.

Загальний профіль та частота

Динаміка: Інтенсивність і частота деяких реакцій можуть зменшуватися з часом (скасування лікування зазвичай не потрібне).

Найчастіші побічні ефекти (дорослі): Нудота, діарея, сухість у роті, безсоння, сонливість, головний біль, запаморочення, підвищена втомлюваність, ажитація, тремор, сексуальнні дисфункції (зокрема порушення еякуляції).

Тяжкі/рідкісні реакції: Серотоніновий або злоякісний нейролептичний синдром, суїцидальна поведінка, подовження інтервалу QTc (або тахікардія типу «пірует»), тяжкі шкірні реакції (синдром Стівенса - Джонсона, епідермальний некроліз), судомні напади, серйозні порушення функції печінки, рабдоміоліз, аномальні кровотечі.

Синдром відміни

Причина: Раптове припинення прийому препарату.

Симптоми: Запаморочення, сенсорні порушення (включаючи парестезію), порушення сну (безсоння, яскраві сновидіння), тривога/збудження, нудота/блювання, тремор, головний біль.

Рекомендація: Поступова відміна шляхом планового зниження дози.

Особливі групи пацієнтів

Пацієнти літнього віку: Підвищений ризик розвитку гіпонатріємії (характерно для класу СІЗЗС/ІЗЗНС). У пацієнтів віком від 50 років також спостерігається підвищений ризик переломів кісток.

Діти (профіль подібний до дорослих):

Дуже часто (≥ 1/10): Головний біль (22%), безсоння (21%), нудота (15%), діарея (11%).

Часто (≥ 1/100 — < 1/10): Біль у грудях, манія, пірексія, блювання, збудження, нервозність, тремор, сонливість, мігрень, носова кровотеча, висипання тощо.

Нечасто (≥ 1/1000 — < 1/100): Подовження інтервалу QT на ЕКГ, суїцидальні спроби, судоми, екстрапірамідні розлади.

Серйозні синдроми та психічні стани

Серотоніновий (СС) та злоякісний нейролептичний синдром (ЗНС): Небезпечні для життя стани. Ризик зростає при комбінації з іншими серотонінергічними засобами (триптани, ІМАО, опіати, бупренорфін тощо).

Суїцидальний ризик: Депресія та інші розлади пов'язані з підвищеним ризиком суїцидальних проявів. Особливо ретельний нагляд потрібен на початку терапії та у пацієнтів віком до 25 років.

Активація манії/гіпоманії та психозів: Потребує обережності у пацієнтів із манією в анамнезі або шизофренією; при появі маніакальної фази препарат відміняють.

Судоми: Протипоказаний при нестабільній епілепсії; при контрольованій — потрібен нагляд (при судомах препарат відміняють).

З боку внутрішніх органів та систем

Подовження інтервалу QTc: Зафіксовані випадки тахікардії типу «пірует». Обережно призначати при факторах ризику (хвороби серця, електролітні порушення, брадикардія).

Кровотечі: Підвищений ризик геморагічних явищ (шлунково-кишкові кровотечі, екхімози) та післяпологових кровотеч, особливо при комбінації з антикоагулянтами чи НПЗП.

Гіпонатріємія: Часто пов'язана з синдромом неадекватної секреції АДГ; підвищений ризик у літніх пацієнтів та на тлі прийому діуретиків.

Закритокутова глаукома: Через розвиток мідріазу СІЗЗС можуть підвищувати внутрішньоочний тиск (обережно при схильності до глаукоми).

Цукровий діабет: Можливий вплив на глікемічний контроль (може знадобитися коригування доз інсуліну або гіпоглікемічних засобів).

Особливі групи пацієнтів та стани

Діти та підлітки: Застосування дозволене лише при ОКР (6–17 років). Уникати при інших показаннях через ризик суїцидальної поведінки та ворожості; необхідний моніторинг росту й статевого дозрівання.

Порушення функції печінки: При легкій формі цирозу AUC та Cmax зростають утричі (необхідно знижувати дозу або частоту прийому). При тяжкій печінковій недостатності застосування протипоказане.

Порушення функції нирок: Не потребує корекції дози, оскільки препарат переважно метаболізується в печінці.

Акатизія: Можливий психомоторний неспокій (особливо в перші 2 тижні); збільшення дози в цей період є шкідливим.

Додаткові застереження

Синдром відміни: Виникає при різкому припиненні прийому (запаморочення, порушення сну, тривога, тремор). Рекомендується поступове зниження дози протягом кількох тижнів або місяців.

Харчування та тести: Слід уникати вживання грейпфрутового соку. Сертралін може давати хибнопозитивні результати імунологічних тестів сечі на бензодіазепини.

Застосування в період вагітності або годування груддю

Препарат не рекомендується застосовувати в період вагітності, крім випадків, коли клінічний стан жінки таке, що очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плоду. Застосування препарату в період годування груддю не рекомендується, крім випадків, коли, на думку лікаря, користь від прийому препарату перевищує можливий ризик.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Клініко-фармакологічні дослідження свідчать про відсутність впливу сертраліну на психомоторні функції. Однак хворим слід дотримуватися обережності, оскільки препарат може порушувати психічні або фізичні реакції, необхідні для виконання потенційно небезпечних видів діяльності, таких як керування автомобілем або робота з механізмами.

Токсичність

Сертралін має широкий діапазон безпеки при передозуванні, що залежить від популяції пацієнтів та/або супутнього застосування лікарських засобів. Повідомлялося про випадки передозування препарату при його прийомі як монотерапії у дозі до 13,5 г. Зафіксовані летальні випадки при передозуванні сертраліну як при окремому застосуванні, так і в комбінації з іншими засобами та/або алкоголем. У зв’язку з цим кожен випадок передозування потребує інтенсивної терапії.
Симптоми

Симптоми передозування включають серотонін-опосередковані побічні ефекти, зокрема сонливість, шлунково-кишкові порушення (у тому числі такі як нудота та блювання), тахікардія, тремор, збудження і запаморочення. Рідше були повідомлення про випадки коми. Після передозування сертраліну повідомлялося про подовження інтервалу QTc / шлуночкову тахікардію типу пірует, тому в усіх випадках передозування рекомендується проводити ЕКГ-моніторинг.

Терапія

Специфічних антидотів сертраліну не існує. Рекомендується забезпечити і підтримувати (за необхідності) прохідність дихальних шляхів та достатній рівень оксигенації і вентиляції. Прийом активованого вугілля, що можна застосовувати разом із проносним засобом, може бути не менш ефективним за промивання шлунка, що слід враховувати у випадку терапії передозування. Не рекомендовано викликати блювання. Рекомендований моніторинг серцевої діяльності (наприклад, ЕКГ), а також основних життєвих показників разом із симптоматичною та підтримуючою терапією. Враховуючи значний об’єм розподілу сертраліну, такі заходи як форсований діурез, діаліз, гемоперфузія або замінна гемотрансфузія навряд чи можуть бути корисними.

Протипоказані комбінації

Інгібітори МАО (ІМАО):

Незворотні (наприклад, селегілік) та селективні зворотні (моклобемід): протипоказані через ризик серотонінового синдрому. Необхідна перерва щонайменше 14 днів після відміни ІМАО до початку прийому сертраліну, і щонайменше 7 днів після відміни сертраліну до початку прийому ІМАО.

Лінезолід (слабкий неселективний ІМАО) та метиленовий синій: також протипоказані (високий ризик тяжких реакцій, подібних до ЗНС, тремору, гіпертермії).

Пімозид: Протипоказано через вузький терапевтичний діапазон пімозиду (навіть незначне підвищення його рівня є ризикованим).

Не рекомендується одночасне застосування
Алкоголь та засоби, що пригнічують ЦНС: Хоча значного впливу на психомоторні функції у дослідженнях не виявлено, поєднувати сертралін з алкоголем не рекомендується.

Інші серотонінергічні засоби: Потребують обережності або виключення (фентаніл, амфетаміни, триптани, опіоїди включно з бупренорфіном, звіробій).

Запобіжні заходи та моніторинг

Препарати, що подовжують інтервал QT: З обережністю через ризик аритмій (шлуночкова тахікардія типу «пірует»).

Літій: Можливе посилення тремору (необхідний контроль стану пацієнта).

Фенітоїн та інші індуктори CYP3A4 (карбамазепін, фенобарбітал, рифампіцин, звіробій, а також метамізол): можуть знижувати рівень сертраліну в крові; водночас сертралін може підвищувати рівень фенітоїну (потрібен моніторинг концентрації).

Триптани: Зафіксовані поодинокі випадки слабкості, гіперрефлексії та тривожності при комбінації із суматриптаном (потребує нагляду).

Варфарин: Можливе незначне збільшення протромбінового часу / МНВ (необхідний контроль на початку та при відміні терапії).

Препарати, що впливають на гемостаз (НПЗП, ацетилсаліцилова кислота, тиклопідин): підвищують ризик кровотеч.

Мівакурій та інші блокатори нервово-м'язової передачі: СІЗЗС можуть подовжувати їх ефект через зниження активності холінестерази.

Препарати з вузьким терапевтичним індексом, що метаболізуються через CYP2D6 (пропафенон, флекаїнід, трициклічні антидепресанти, типові антипсихотики): сертралін є слабким/помірним інгібітором CYP2D6, тому може підвищувати їх концентрацію.

Циметидин: Істотно знижує кліренс сертраліну (клінічне значення не з'ясоване).

Препарат не вимагає спеціальних умов збергання. Зберігати в недоступному для дітей місці.

• Державний реєстр лікарських засобів України / drlz.com.ua;
• Sertraline: medicine to treat depression and anxiety / nhs.uk;
• Sertraline / medlineplus.gov.