Аміцитрон

склад:

• діючі речовини: 1 саше містить парацетамолу 500 мг, фенілефрину гідрохлориду 10 мг, феніраміну малеату 20 мг, кислоти аскорбінової 50 мг;
• допоміжні речовини: сахароза, барвник жовтий захід FCF (E 110), кислота лимонна, натрію цитрат, ароматизатор лимонний натуральний.

Форма випуску:

Порошок для орального розчину по 23 г у саше № 1.

Порошок для орального розчину по 23 г у саше; по 10 саше в пачці з картону.

Жарознижувальну, болезаспокійливу, антигістамінний, судинозвужувальний комбінований лікарський препарат, дія якого обумовлена властивостями компонентів, що входять до його складу.

Парацетамол має жарознижувальну, болезаспокійливу і протизапальну действіе.Парацетамол переважно пригнічує синтез простагландинів у центральній нервовій системі (ЦНС) та в меншій мірі впливає на периферичну нервову систему, блокуючи проведення больових імпульсів.

Добре абсорбується, проникає через плацентарний бар'єр, у незначній кількості потрапляє в грудне молоко, метаболізується в печінці, виводиться нирками, період напіввиведення - 1-4 часа.Продолжітельность дії - 3-4 години.

Фенірамін - антигістамінний засіб, блокатор гістамінових Н1-рецепторів на ефекторних клітинах, зменшує проникність судин, попереджає розвиток набряку тканин, зменшує вираженість місцевих ексудативних процесів, усуває сльозотечу, свербіж очей і носа.

Добре абсорбується, метаболізується в печінці, виводиться переважно нирками, період напіввиведення - 16-18 годин.

Фенілефрин - симпатомиметик, в основному стимулює α-адренорецептори, чинить судинозвужувальну дію, зменшує набряк слизової оболонки носа і придаткових пазух.

Дія фенілефрину настає швидко і триває близько 20 хв. Метаболізується в печінці або в травному тракті, виводиться нирками.

Аскорбінова кислота компенсує підвищену потребу у вітаміні С при респіраторних інфекціях, посилює неспецифічну резистентність організму.

Швидко абсорбується в шлунково-кишковому тракті, метаболізується в печінці, виводиться нирками.

Симптоматичне лікування гострих респіраторних інфекцій та грипу: підвищеної температури тіла, головного болю, закладеності носа, нежитю, болю і ломоти в м'язах.

Аміцитрон у порошку або Аміцитрон у таблетках можна купити за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1. Актуальна ціна на медикамент вказана у каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.

Підвищена чутливість до діючих речовин або до будь-якого з компонентів лікарського засобу, пілородуоденальна обструкція, гострий панкреатит, тяжкі порушення функції печінки та/або нирок, вроджені гіпербілірубінемії, дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, фенілкетонурія, цукровий діабет, гіпертиреоз, гіпертрофія передміхурової залози з затримкою сечі, феохромоцитома, обструкція шийки сечового міхура, тяжкі форми аритмії, артеріальної гіпертензії, атеросклерозу, ішемічної хвороби серця; захворювання крові, лейкопенія, анемія, тромбоз, тромбофлебіт, бронхіальна астма, закритокутова глаукома, епілепсія, алкоголізм, стани підвищеного збудження, порушення сну, супутнє лікування β-блокаторами, іншими симпатоміметиками, лікування лікарськими засобами, що пригнічують або підвищують апетит, та амфетаміноподібними психостимуляторами, трициклічними антидепресантами, інгібіторами моноаміноксидази (МАО) та період протягом 2 тижнів після припинення їх застосування.

Не можна перевищувати рекомендованих доз.

1 саше препарату Аміцітрон містить 20 г сахарози, тому чай від застуди аміцитрон не слід призначати хворим, що страждають на цукровий діабет та пацієнтам з непереносимістю і порушенням всмоктування фруктози, глюкози-галактози або сахарози-ізомальтози. Не застосовувати одночасно з іншими препаратами, призначеними для симптоматичного лікування застуди та нежитю (судинозвужувальними, парацетамолвмісніми).

З особливою обережністю призначати пацієнтам з порушенням метаболізму заліза (гемосидероз, гемохроматоз, таласемія), з нефролітіазом в анамнезі (ризик гіпероксалурії та осаду оксалатів у сечовому тракті після прийому високих доз аскорбінової кислоти). З обережністю призначати при хворобі Рейно, артеріальної гіпертензії, захворюваннях серця, аритміях (брадикардії і т.д.), при гіпертрофії передміхурової залози, феохромоцитомі, при захворюваннях щитоподібної залози, печінки та нирок, при глаукомі, хронічних хворобах легенів і особам похилого віку. Ризик гепатотоксичності підвищується у осіб з алкогольними ураженнями печінки та тих, хто зловживає алкоголем. Препарат містить фенілефрин, який може викликати напади стенокардії.

Якщо стан пацієнта не покращується, слід звернутися до лікаря.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Не застосовують порошок від застуди Аміцитрон під час вагітності і годування груддю.

ЗДАТНІСТЬ ВПЛИВАТИ НА ШВИДКІСТЬ РЕАКЦІЇ ПРИ УПРАВЛІННІ автотранспортом АБО РОБОТІ З ІНШИМИ МЕХАНІЗМАМИ

При застосуванні Аміцітрону не рекомендується керувати автомобілем або працювати з іншими механізмами, оскільки препарат може викликати сонливість.

ДІТИ

Препарат не призначають дітям до 14 років.

Препарат призначають дорослим і дітям від 14 років. Приймають всередину у вигляді розчину. Зміст саше розчиняють у склянці гарячої води (не окропу). Можна приймати через кожні 3-4 години, але не більше 3 саше на добу. Тривалість лікування - до 5 днів.

При передозуванні парацетамолу може виникнути ураження печінки у дорослих, які прийняли 10 г і більше парацетамолу та у дітей, які прийняли понад 150 мг/кг маси тіла. Може призвести до ураження печінки застосування 5 г або більше парацетамолу у пацієнтів з факторами ризику (тривале лікування лікарськими засобами, які індукують ферменти печінки; регулярний прийом надмірних кількостей етанолу; глутатіонової кахексія). У перші 24 години з'являються блідість шкіри, нудота, блювання, анорексія та біль у животі. Ураження печінки може стати явним через 12-48 годин після передозування. Можуть виникати порушення метаболізму глюкози та метаболічний ацидоз. При тяжкому отруєнні печінкова недостатність може прогресувати в енцефалопатію, крововиливи, гіпоглікемію, кому та мати летальний результат. У рідкісних випадках повідомлялося про ОПН з некрозом канальців, проявляється болем в області попереку, гематурією, протеїнурією. Відзначалися також серцева аритмія і панкреатит.

При тривалому застосуванні парацетамолу у великих дозах з боку органів кровотворення можливий розвиток апластичної анемії, панцитопенія, агранулоцитоз, нейтропенія, лейкопенія, тромбоцитопенія. При прийомі великих доз з боку центральної нервової системи можуть спостерігатися запаморочення, психомоторне збудження і порушення орієнтації; з боку сечовидільної системи - нефротоксичність (ниркова колька, інтерстиціальний нефрит, капілярний некроз).

При передозуванні фенілефрину виникають гіпергідроз, психомоторне збудження або пригнічення центральної нервової системи, головний біль, запаморочення, сонливість, порушення свідомості, аритмії, тремор, гіперрефлексія, судоми, нудота, блювота, дратівливість, неспокій, артеріальна гіпертензія.

При передозуванні феніраміну виникають атропіноподібні симптоми: мідріаз, фотофобія, сухість шкіри та слизових, гіпертермія, атонія кишечника. Пригнічення центральної нервової системи призводить до порушення роботи дихальної та серцево-судинної систем (брадикардії, артеріальної гіпотонії, колапсу).

При передозуванні аскорбінової кислоти виникають нудота, блювота, здуття і біль в животі, свербіж, шкірні висипання, підвищена збудливість. Передозування сприяє підвищеному тромбоутворення. Тривале застосування у високих дозах може призвести до пригнічення інсулярного апарату підшлункової залози, викликати значні зміни в обміні речовин.

Лікування: симптоматична терапія. Протягом 6 годин після передозування необхідно провести промивання шлунка, а протягом перших 8 годин - перорально ввести метіонін або внутрішньовенно цистеаміну або N-ацетилцистеїн.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: висип, свербіж, дерматит, кропив'янка, мультиформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз.

З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, включаючи анафілактичний шок, ангіоневротичний набряк.

З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, тремор, психомоторне збудження і порушення орієнтації, занепокоєність, нервова збудливість, відчуття страху, дратівливість, порушення сну, безсоння, сонливість, сплутаність свідомості, галюцинації, депресивні стани, парестезії, шум у вухах; в окремих випадках - кома, судоми, дискінезія, зміни поведінки.

З боку органів зору: порушення зору і акомодації, мідріаз, підвищення внутрішньоочного тиску, сухість очей.

З боку дихальної системи: бронхоспазм у пацієнтів, чутливих до ацетилсаліцилової кислоти та інших нестероїдних протизапальних засобів.

Шлунково-кишковий тракт: нудота, блювання, печія, сухість у роті, дискомфорт і біль в епігастральній ділянці, запор, діарея, метеоризм, анорексія, афти, гіперсалівація, геморагії.

З боку травної системи: порушення функції печінки, гіпертрансаміназемія, як правило, без жовтяниці, гепатонекроз (при застосуванні високих доз).

З боку ендокринної системи: гіпоглікемія, аж до гіпоглікемічної коми.

З боку сечовидільної системи: нефротоксичність, інтерстиціальний нефрит, капілярний некроз, дизурія, затримка сечі та утруднення сечовипускання.

З боку серцево-судинної системи: артеріальна гіпертензія, аритмії (тахікардія, брадикардія і т.д.), задишка, біль в області серця.

З боку крові: анемія, в тому числі гемолітична; сульфгемоглобінемія і метгемоглобінемія (ціаноз, задишка, болі в області серця), кровотечі.

Інші: загальна слабкість.

Швидкість всмоктування парацетамолу може збільшуватися при застосуванні з метоклопрамідом та домперидоном і зменшуватися - з холестираміном. При одночасному тривалому застосуванні посилюється антикоагулянтний ефект кумаринів (наприклад варфарину). Барбітурати зменшують жарознижуючий ефект парацетамолу. Антісудомні препарати (фенітоїн, барбітурати, карбамазепін), що стимулюють ферменти печінки та ізоніазид можуть посилювати вплив гепатотоксичності парацетамолу. Парацетамол знижує ефективність діуретиків.

Взаємодія фенілефрину з інгібіторами моноаміноксидази спричиняє гіпертензивний ефект, з трициклічними антидепресантами (амітриптиліном) - підвищує ризик кардіоваскулярних побічних ефектів, з дигоксином і серцевими глікозидами - призводить до аритмій і інфаркту. Фенілефрин іншими симпатоміметиками підвищує ризик побічних серцево-судинних реакцій, може знижувати ефективність β-блокаторів та інших антигіпертензивних препаратів (резерпіну, метилдопи) з підвищенням ризику артеріальної гіпертензії і побічних серцево-судинних реакцій.

Фенірамін підсилює антихолінергічну дію атропіну, спазмолітиків, трициклічних антидепресантів, протипаркінсонічних препаратів. Одночасне застосування феніраміну зі снодійними засобами, барбітуратами, заспокійливими засобами, нейролептиками, транквілізаторами, анестетиками, наркотичними анальгетиками, алкоголем може значно збільшити його гальмівну дію.

Аскорбінова кислота при пероральному прийомі підвищує всмоктування пеніциліну, заліза, знижує ефективність гепарину та непрямих антикоагулянтів, підвищує ризик кристалурії при лікуванні саліцилатами та ризик глаукоми при лікуванні ГКС, великі дози зменшують ефективність трициклічних антидепресантів. Антидепресанти, протипаркінсонічні та антипсихотичні препарати, похідні фенотіазину підвищують ризик затримки сечі, сухості в роті, запоров.Аскорбіновую кислоту можна приймати тільки через 2 години після ін'єкції дефероксаміну, оскільки їх одночасний прийом підвищує токсичність заліза, особливо в міокарді. Тривалий прийом великих доз при лікуванні дисульфірамом гальмує реакцію дисульфірам-алкоголь.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °C. Зберігати в недоступному для дітей місці.

Термін придатності - 3 роки.