Аллеста

Склад

діюча речовина: симвастатин;

1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить симвастатину 10 мг або 20 мг, 40 мг;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна; лактоза, моногідрат; кислота лимонна, моногідрат; кислота аскорбінова; магнію стеарат; бутилгідрокситолуол (Е 321); крохмаль прежелатинізований; повідон; опадрай II рожевий.

Форма випуску

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою:

• 10 мг: по 10 таблеток у блістері, по 3 блістери в картонній коробці.
• 20 мг: по 10 або 14 таблеток у блістері; по 3 блістери по 10 таблеток або по 2 блістери по 14 таблеток у картонній коробці.
• 40 мг: по 15 або 14 таблеток у блістері, по 2 блістери в картонній коробці.

Основні фізико-хімічні властивості

Круглі двоопуклі червоно-рожевого кольору з рискою з одного боку.

Аллеста - гіполіпідемічний засіб, що застосовується для лікування первинної гіперхолестеринемії та змішаної дисліпідемії, особливо у випадках, коли дієта та фізична активність виявляються недостатніми. Також препарат використовується при гомозиготній сімейній гіперхолестеринемії у складі комплексного лікування та для серцево-судинної профілактики.

Аллести дозволяє знизити рівень загального холестерину та ліпопротеїдів низької щільності, що особливо важливо у пацієнтів з високим ризиком серцево-судинних ускладнень. Ефективність препарату доведена у клінічних дослідженнях: протягом тривалого часу прийом Аллести сприяє зменшенню частоти інфарктів та інших серцевих подій.

Під час лікування симвастатином необхідно враховувати ризик розвитку побічних реакцій, зокрема з боку м’язової системи та печінки. Ризик міопатії та рабдоміолізу підвищується при застосуванні високих доз симвастатину та при одночасному застосуванні деяких лікарських засобів.

Підвищений рівень холестерину, особливо ХС-ЛПНЩ, є одним із факторів ризику розвитку атеросклерозу та пов’язаних із ним серцево-судинних ускладнень. Лікування порушень ліпідного обміну передбачає комплексний підхід, що включає дієту, фізичну активність, корекцію інших факторів ризику та, за показаннями, медикаментозну терапію.

Аллеста застосовується для зниження рівня холестерину як доповнення до дієти та інших немедикаментозних заходів, а також для серцево-судинної профілактики у пацієнтів з атеросклеротичними серцево-судинними захворюваннями або цукровим діабетом. Препарат слід застосовувати за призначенням лікаря з урахуванням показань, протипоказань та можливих лікарських взаємодій.

Актуальна ціна на таблетки Аллеста, зокрема Аллеста 20 мг, вказана в каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1. На сайті також можна ознайомитися з інструкцією до препарату та інформацією про його застосування.

Фармакодинаміка

Після прийому внутрішньо симвастатин, що є неактивним лактоном, гідролізується у печінці з утворенням відповідного бета-гідроксикислотного похідного, що має високу інгібуючу активність щодо ГМГ-КоА-редуктази (3-гідрокси-3-метилглютарил-КоА-редуктази) – фермента, що каталізує перетворення ГМГ-КоА в мевалонат, початкову та найбільш значущу стадію біосинтезу холестерину. Доведено, що симвастатин знижує нормальний та підвищений рівень холестерину ліпопротеїнів низької щільності (ХС-ЛПНЩ). Ліпопротеїни низької щільності (ЛПНЩ) утворюються з ліпопротеїнів дуже низької щільності (ЛПДНЩ) та катаболізуються головним чином рецепторами з високою спорідненістю до ЛПНЩ. Механізм ЛПНЩ-знижувального ефекту симвастатину може складатись як зі зниження концентрації ХС-ЛПДНЩ, так і зі стимуляції рецепторів ЛПНЩ, призводячи до зменшеного продукування та збільшеного катаболізму холестерину ЛПНЩ. Рівень аполіпопротеїну B також значно знижується під час лікування симвастатином. Крім того, симвастатин помітно збільшує холестерин ліпопротеїнів високої щільності (ХС-ЛПВЩ) та знижує рівень тригліцеридів у плазмі крові. У результаті цих змін знижується співвідношення загального ХС до ХС-ЛПВЩ та ХС-ЛПНЩ до ХС-ЛПВЩ.

Фармакокінетика

Симвастатин є неактивним лактоном, що легко гідролізується, перетворюючись in vivo у бета-гідроксикислоту, потужний інгібітор ГМГ-КоА-редуктази. Гідроліз відбувається головним чином у печінці; швидкість гідролізу у плазмі крові людини дуже мала. Фармакокінетичні властивості оцінювалися за участю дорослих. Фармакокінетичні дані щодо дітей та підлітків відсутні.

Абсорбція. У людини симвастатин добре всмоктується та проходить екстенсивний первинний печінковий метаболізм. Виділення у печінку залежить від кровотоку в печінці. Печінка є первинним центром дії активної форми. Було виявлено, що доступність бета-гідроксикислоти до системного кровообігу після пероральної дози симвастатину становить менше 5 % дози. Максимальна концентрація активних інгібіторів у плазмі крові досягається приблизно через 1-2 години після прийому симвастатину. Супутнє вживання їжі не впливає на абсорбцію. Фармакокінетика одноразової та багаторазових доз симвастатину продемонструвала, що не відбувається ніякого накопичення лікарського засобу після багаторазового дозування.

Розподіл. Зв’язування симвастатину та його активного метаболіту з білками плазми крові становить > 95 %.

Виведення. Симвастатин є субстратом CYP3A4. Найбільшими метаболітами симвастатину, представленими у плазмі крові людини, є бета-гідроксикислота та чотири додаткові активні метаболіти. Після введення людині пероральної дози радіоактивного симвастатину за 96 годин 60 % міченого препарату було виділено у випорожненнях і 13 % – у сечі. Виявлена у випорожненнях кількість представляє еквівалентний абсорбований лікарський засіб, що виділяється з жовчю, а також неабсорбований лікарський засіб. Після внутрішньовенної ін’єкції метаболіту бета-гідроксикислоти його період напіввиведення становить у середньому 1,9 години. У формі інгібіторів зі сечею виводиться у середньому тільки 0,3 % дози.

Симвастатинова кислота активно захоплюється гепатоцитами за допомогою переносника OATP1B1.

Поліморфізм SLCO1B1

У носіїв алелі с.521Т>C гена SLCO1B1 спостерігається зменшена активність білка OATP1B1. Середня площа під фармакокінетичною кривою «концентрація-час» (AUC) головного активного метаболіту – симвастатинової кислоти – становить 120 % у гетерозиготних носіїв (СТ) алелі С і 221 % у гомозиготних (СС) носіїв порівняно з пацієнтами, які мають найпоширеніший генотип (ТТ). Алель С у європейській популяції зустрічається з частотою 18 %, при цьому гомозиготний генотип СС виявляють із частотою 1,5 %. У пацієнтів з поліморфізмом гена SLCO1B1 існує ризик підвищеної експозиції симвастатинової кислоти, що може збільшувати ризик розвитку рабдоміолізу.

Гіперхолестеринемія

Лікування первинної гіперхолестеринемії або змішаної дисліпідемії як доповнення до дієти, коли відповідь на дієту та інші немедикаментозні засоби лікування (наприклад, фізичні вправи, зниження маси тіла) є недостатньою.

Лікування гомозиготної сімейної гіперхолестеринемії як доповнення до дієти та іншого ліпідознижувального лікування (наприклад, аферезу ліпідів низької щільності) або якщо такі методи лікування не є належними.

Серцево-судинна профілактика

Зниження ризику летальності у пацієтів із серцево-судинними захворюваннями та захворюваності у пацієнтів з явною атеросклеротичною серцево-судинною хворобою або цукровим діабетом з нормальним або підвищеним рівнем холестерину як додаткова терапія для корекції інших факторів ризику та до іншої кардіопротективної терапії.

• Гіперчутливість до симвастатину або до будь-якого компонента цього препарату.
• Захворювання печінки у гострій стадії або незрозуміле персистуюче підвищення рівня трансаміназ сироватки крові.
• Вагітність і період годування груддю.
• Супутній прийом потужних інгібіторів CYP3A4 (препаратів, що збільшують AUC приблизно у 5 разів або більше), таких як ітраконазол, кетоконазол, посаконазол, вориконазол, інгібітори ВІЛ-протеази (наприклад, нелфінавір), боцепревір, телапревір, еритроміцин, кларитроміцин, телітроміцин і нефазодон, та лікарських засобів, які містять кобіцистат.
• Супутній прийом гемфіброзилу, циклоспорину або даназолу.
• У разі гомозиготної сімейної гіперхолестеринемії пацієнтам, які отримують ломітапід, протипоказано застосовувати cимвастатин у дозах більше 40 мг.

Діапазон дозування препарату становить від 5 до 80 мг перорально 1 раз на добу ввечері. За необхідності дозу слід коригувати з інтервалами не менше 4 тижнів. Максимальна добова доза становить 80 мг. Дозу 80 мг застосовують тільки пацієнтам із тяжкою гіперхолестеринемією та високим ризиком розвитку серцево-судинних ускладнень, у яких необхідного терапевтичного ефекту не було досягнуто при застосуванні нижчих доз, і лише якщо очікувана користь переважає потенційний ризик.

Гіперхолестеринемія

Пацієнту слід призначити стандартну холестеринознижувальну дієту, якої необхідно дотримуватися протягом усього курсу лікування симвастатином. Зазвичай початкова доза становить 10–20 мг 1 раз на добу ввечері. Пацієнтам, яким необхідне значне (більше ніж на 45 %) зниження рівня ХС-ЛПНЩ, початкова доза може становити 20–40 мг 1 раз на добу ввечері. За необхідності дозу коригують з інтервалами не менше 4 тижнів.

Гомозиготна сімейна гіперхолестеринемія

Рекомендована початкова доза симвастатину становить 40 мг 1 раз на добу ввечері. Симвастатин слід застосовувати як доповнення до іншого ліпідознижувального лікування, наприклад аферезу ЛПНЩ, або якщо таке лікування недоступне.

Пацієнтам, які одночасно із симвастатином приймають ломітапід, доза симвастатину не повинна перевищувати 40 мг на добу.

Серцево-судинна профілактика

Зазвичай доза симвастатину для пацієнтів із високим ризиком розвитку ішемічної хвороби серця, з гіперліпідемією або без неї, становить 20–40 мг 1 раз на добу ввечері. Медикаментозну терапію можна розпочинати одночасно з дієтою та фізичними вправами. За необхідності дозу коригують з інтервалами не менше 4 тижнів.

Супутня терапія

Симвастатин можна застосовувати як монотерапію або у комбінації із секвестрантами жовчних кислот. Препарат слід приймати не пізніше ніж за 2 години до або не раніше ніж через 4 години після прийому секвестрантів жовчних кислот.

Для пацієнтів, які одночасно із симвастатином приймають фібрати, крім гемфіброзилу, застосування якого протипоказане, або фенофібрат, доза симвастатину не повинна перевищувати 10 мг на добу.

При одночасному застосуванні аміодарону, амлодипіну, верапамілу, дилтіазему або лікарських засобів, що містять елбасвір чи гразопревір, доза симвастатину не повинна перевищувати 20 мг на добу.

Дозування при нирковій недостатності

Пацієнтам із помірною нирковою недостатністю коригування дози не потрібне.

При тяжкій нирковій недостатності (кліренс креатиніну <30 мл/хв) необхідність застосування симвастатину в дозі 10 мг на добу слід ретельно оцінити. Якщо таке лікування необхідне, препарат застосовують з обережністю.

Застосування пацієнтам літнього віку

Коригування дози не потрібне.

Застосування дітям (10–17 років)

Дітям віком 10–17 років із гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією — хлопцям вікової стадії Таннера II і старшим та дівчатам, у яких менструальний цикл триває щонайменше один рік, — рекомендована початкова доза становить 10 мг 1 раз на добу ввечері.

До початку лікування дитині слід призначити стандартну холестеринознижувальну дієту, якої необхідно дотримуватися протягом лікування.

Рекомендований діапазон доз становить 10–40 мг на добу, максимальна рекомендована доза — 40 мг на добу. Дозу підбирають індивідуально відповідно до мети лікування з інтервалами 4 тижні або більше.

Безпеку та ефективність застосування доз понад 40 мг на добу дітям із гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією не вивчали. Симвастатин не досліджували у дітей віком до 10 років, дітей препубертатного віку та дівчат, у яких ще не почалися менструації.

Діти

Безпеку та ефективність симвастатину у дітей віком 10–17 років із гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією оцінювали у контрольованому клінічному дослідженні. Профіль побічних реакцій у дітей, які застосовували симвастатин, загалом був подібним до такого у групі плацебо. У дослідженні не було виявлено впливу симвастатину на ріст і статевий розвиток дітей або тривалість менструального циклу у дівчат.

Безпеку та ефективність лікування пацієнтів віком до 18 років протягом періоду понад 48 тижнів не вивчали; віддалений вплив на фізичний, розумовий і статевий розвиток невідомий.

Дівчат, які застосовують симвастатин, слід проконсультувати щодо доступних методів контрацепції.

Симвастатин не досліджували у дітей віком до 10 років, дітей препубертатного віку та дівчат, у яких ще не почалися менструації.

Нині відомі кілька випадків передозування. Максимальна прийнята доза становила 3,6 г. Всі пацієнти одужали без наслідків. Не існує специфічного лікування передозування. У разі передозування слід застосовувати симптоматичні та підтримуючі заходи.

Частота побічних реакцій визначається таким чином: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100, < 1/10), нечасто (≥ 1/1000, < 1/100), рідко (≥ 1/10000, < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000), частота невідома (не можна визначити за наявними даними).

З боку крові та лімфатичної системи

• Рідко: анемія.

З боку імунної системи

• Дуже рідко: анафілаксія.

Психічні розлади

• Дуже рідко: безсоння.
• Частота невідома: депресія.

З боку нервової системи

• Рідко: головний біль, парестезії, запаморочення, периферична невропатія.
• Дуже рідко: порушення пам’яті.
• Частота невідома: міастенія гравіс.

З боку органів зору

• Рідко: затуманення зору, погіршення зору.
• Частота невідома: очна міастенія.

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння

• Частота невідома: інтерстиціальна хвороба легень.

З боку шлунково-кишкового тракту

• Рідко: запор, біль у животі, метеоризм, диспепсія, діарея, нудота, блювання, панкреатит.

З боку печінки та жовчовивідних шляхів

• Рідко: гепатит/жовтяниця.
• Дуже рідко: летальна та нелетальна печінкова недостатність.

З боку шкіри та підшкірних тканин

• Рідко: висипання, свербіж, алопеція.
• Дуже рідко: ліхеноїдні реакції.

З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини

• Рідко: міопатія (включаючи міозит), рабдоміоліз із гострою нирковою недостатністю або без неї, міалгія, м’язові спазми.
• Дуже рідко: розрив м’язів.
• Частота невідома: тендинопатія, іноді ускладнена розривом сухожилля; імуноопосередкована некротизуюча міопатія.

З боку репродуктивної системи та молочних залоз

• Дуже рідко: гінекомастія.
• Частота невідома: еректильна дисфункція.

Загальні розлади

• Рідко: астенія.

Рідко повідомляли про синдром гіперчутливості, що включав один або декілька з таких проявів: ангіоневротичний набряк, вовчакоподібний синдром, ревматична поліміалгія, дерматоміозит, васкуліт, тромбоцитопенія, еозинофілія, підвищення ШОЕ, артрит та артралгія, кропив’янка, фоточутливість, гарячка, припливи, задишка та слабкість.

Лабораторні показники

• Рідко: підвищення рівня сироваткових трансаміназ (АЛТ, АСТ, γ-глутамілтранспептидази), лужної фосфатази та креатинкінази.

При застосуванні статинів, у тому числі симвастатину, повідомляли про підвищення рівня HbA1c та концентрації глюкози крові натще.

Також надходили рідкісні постреєстраційні повідомлення про когнітивні порушення (наприклад, втрату пам’яті, забудькуватість, амнезію, порушення пам’яті, сплутаність свідомості), пов’язані із застосуванням статинів. Зазвичай такі порушення були нетяжкими та оборотними після припинення застосування статинів.

При застосуванні деяких статинів також повідомляли про порушення сну, включаючи нічні кошмари, сексуальну дисфункцію та цукровий діабет.

Міопатія та рабдоміоліз

Симвастатин, як і інші інгібітори ГМГ-КоА-редуктази, може спричиняти міопатію, що проявляється болем, болючістю або слабкістю м’язів та супроводжується підвищенням рівня креатинкінази (КК). У рідкісних випадках можливий рабдоміоліз із гострою нирковою недостатністю або без неї. Ризик розвитку міопатії та рабдоміолізу залежить від дози симвастатину та підвищується при одночасному застосуванні деяких лікарських засобів.

Пацієнтам слід негайно повідомляти лікаря про появу незрозумілого м’язового болю, болючості або слабкості м’язів. Якщо діагностовано або підозрюється міопатія, лікування симвастатином слід припинити.

Рівень креатинкінази не слід визначати після значних фізичних навантажень або за наявності інших можливих причин його підвищення. Якщо рівень КК значно підвищений до початку лікування, його слід повторно визначити через 5–7 днів для підтвердження результату.

Перед початком лікування або підвищенням дози симвастатину пацієнта необхідно попередити про ризик розвитку міопатії та необхідність негайно повідомляти про незрозумілий біль, болючість або слабкість м’язів.

Вплив на печінку

Перед початком лікування рекомендується перевірити показники функції печінки, а надалі проводити контроль за клінічними показаннями. Пацієнтам, яким дозу підвищують до 80 мг, функцію печінки слід перевіряти до підвищення дози, через 3 місяці після її підвищення до 80 мг та періодично надалі, наприклад 1 раз на пів року протягом першого року лікування.

Якщо рівень сироваткових трансаміназ прогресивно підвищується, особливо якщо він перевищує верхню межу норми більш ніж у 3 рази та залишається стійко підвищеним, застосування симвастатину слід припинити.

Препарат слід застосовувати з обережністю пацієнтам, які вживають значну кількість алкоголю.

Цукровий діабет

Статини можуть підвищувати рівень глюкози у крові. У пацієнтів із високим ризиком розвитку цукрового діабету можливе виникнення гіперглікемії, що потребує відповідного контролю. Однак ризик розвитку гіперглікемії не є підставою для припинення терапії статинами, оскільки зниження серцево-судинного ризику переважає цей ризик.

Інтерстиціальна хвороба легень

При застосуванні деяких статинів, особливо протягом тривалого часу, повідомляли про поодинокі випадки інтерстиціальної хвороби легень. Її проявами можуть бути задишка, непродуктивний кашель та погіршення загального стану, зокрема втомлюваність, зниження маси тіла та підвищення температури тіла. При підозрі на інтерстиціальну хворобу легень терапію статинами слід припинити.

Міастенія

У поодиноких випадках статини можуть спричиняти розвиток або загострення міастенії гравіс чи очної міастенії. У разі погіршення відповідних симптомів застосування препарату слід припинити. Повідомлялося про повторне виникнення симптомів при повторному застосуванні того самого або іншого статину.

Допоміжні речовини

Препарат містить лактозу. Пацієнтам із рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, дефіцитом лактази Лаппа або синдромом мальабсорбції глюкози-галактози не слід застосовувати цей препарат.

Застосування в період вагітності та годування груддю

Вагітність

Симвастатин протипоказаний в період вагітності, оскільки безпека застосування препарату вагітним не встановлена. Не було проведено жодних контрольованих клінічних досліджень за участю вагітних. Рідко повідомлялося про вроджені аномалії після внутрішньоматкової експозиції інгібіторів ГМК-КоА-редуктази. Однак при аналізі даних, отриманих при подальшому спостереженні близько 200 вагітних, симвастатин або інші аналогічні інгібітори ГМГ-КоА-редуктази в I триместрі вагітності, було встановлено, що частота виникнення вродженої патології була порівнянна з частотою в загальній популяції. Спостереження такої кількості вагітностей було статистично досить, щоб виключити підвищення частоти вроджених аномалій в 2,5 рази та вище в порівнянні з початковою частотою.

Годування грудьми

Невідомо, чи проникає симвастатин або його метаболіти в грудне молоко. Оскільки значна кількість лікарських засобів проникає в грудне молоко, а також з-за високого ризику серйозних побічних реакцій жінкам, які приймають симвастатин, слід відмовитися від годування грудьми.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Симвастатин не має ніякого або має незначний вплив на здатність керувати автомобілем та іншими механізмами. Однак при управлінні автомобілями або іншими механізмами слід врахувати, що протягом періоду постмаркетингових досліджень зрідка надходили повідомлення про запаморочення.

Ризик розвитку міопатії та рабдоміолізу підвищується при одночасному застосуванні симвастатину з лікарськими засобами, які збільшують його концентрацію у плазмі крові або самі можуть спричиняти міопатію.

Протипоказані комбінації

Одночасне застосування симвастатину з потужними інгібіторами CYP3A4 протипоказане. До них належать ітраконазол, кетоконазол, посаконазол, вориконазол, інгібітори ВІЛ-протеази (наприклад нелфінавір), боцепревір, телапревір, еритроміцин, кларитроміцин, телітроміцин, нефазодон та лікарські засоби, що містять кобіцистат.

Також протипоказане одночасне застосування симвастатину з гемфіброзилом, циклоспорином та даназолом. Якщо лікування потужними інгібіторами CYP3A4 є необхідним, застосування симвастатину слід припинити на період такого лікування.

Фібрати

Гемфіброзил протипоказано застосовувати одночасно із симвастатином.

При одночасному застосуванні інших фібратів, крім фенофібрату, доза симвастатину не повинна перевищувати 10 мг на добу. При застосуванні симвастатину з фенофібратом слід враховувати, що кожен із цих препаратів окремо може спричиняти міопатію.

Фузидова кислота

Симвастатин не слід застосовувати одночасно із системними препаратами фузидової кислоти або протягом 7 днів після припинення лікування фузидовою кислотою через ризик розвитку міопатії та рабдоміолізу. Якщо системне застосування фузидової кислоти є необхідним, терапію симвастатином слід тимчасово припинити на весь період лікування. Застосування симвастатину можна відновити через 7 днів після прийому останньої дози фузидової кислоти.

Аміодарон, амлодипін, верапаміл і дилтіазем

При одночасному застосуванні симвастатину з аміодароном, амлодипіном, верапамілом або дилтіаземом підвищується ризик розвитку міопатії та рабдоміолізу. Доза симвастатину при таких комбінаціях не повинна перевищувати 20 мг на добу.

Елбасвір і гразопревір

При одночасному застосуванні препаратів, що містять елбасвір або гразопревір, доза симвастатину не повинна перевищувати 20 мг на добу.

Ломітапід

У пацієнтів із гомозиготною сімейною гіперхолестеринемією, які одночасно застосовують ломітапід, доза симвастатину не повинна перевищувати 40 мг на добу.

Ніацин

При одночасному застосуванні симвастатину з ліпідомодифікуючими дозами ніацину (нікотинової кислоти) — 1 г на добу або більше — або препаратами, що містять ніацин, можливе підвищення ризику міопатії та рабдоміолізу. Одночасне застосування симвастатину з ліпідомодифікуючими дозами ніацину не рекомендується пацієнтам азійського походження.

Даптоміцин

При одночасному застосуванні інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази та даптоміцину повідомляли про випадки міопатії та/або рабдоміолізу. Слід розглянути можливість тимчасового припинення застосування симвастатину під час лікування даптоміцином.

Грейпфрутовий сік

Грейпфрутовий сік пригнічує активність CYP3A4 і може підвищувати концентрацію симвастатину та ризик розвитку міопатії. Під час лікування симвастатином слід уникати вживання грейпфрутового соку.

Колхіцин

Повідомляли про випадки міопатії та рабдоміолізу при одночасному застосуванні колхіцину і симвастатину у пацієнтів із нирковою недостатністю. За такими пацієнтами необхідне ретельне клінічне спостереження.

Рифампіцин

Рифампіцин є потужним індуктором CYP3A4, тому при його тривалому застосуванні можливе зниження ефективності симвастатину.

Пероральні антикоагулянти

Симвастатин може посилювати дію кумаринових антикоагулянтів. Пацієнтам, які застосовують такі препарати, протромбіновий час слід визначати до початку лікування симвастатином і достатньо часто на початку терапії. Після стабілізації показника його можна контролювати з інтервалами, рекомендованими для пацієнтів, які отримують кумаринові антикоагулянти.

У разі зміни дози або припинення застосування симвастатину необхідно повторно контролювати протромбіновий час.

Зберігати при температурі не вище 25 °C в недоступному для дітей місці.

Термін придатності - 2 роки. Не застосовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

• Державний реєстр лікарських засобів України / drlz.com.ua;
• Simvastatin / drugs.com;
• Simvastatin / nhs.uk.