Афлугрип

1 саше містить: парацетамол 500 мг, гвайфенезин 200 мг, фенілефрин гідрохлорид 10 мг;

допоміжні речовини: сахароза, лимонна кислота безводна (E 330), винна кислота (E 334), натрію цикламат (E 952), натрію цитрат (E 331), аспартам (Е 951), калію ацесульфам (E 950), ароматизатор лимонку гуміарабік (Е 414), натрію цитрат (Е 331), лимонна кислота (Е 330), бутилгідроксіанізол (Е 320) (0,01 %)) ароматизатор, смакові речовини, смакова речовина натурального походження, мальтодекстрин, модифікований крохмаль 3 )), ароматизатор ментоловий порошок (ментол натурального походження, мальтодекстрин кукурудзяний, мальтодекстрин кукурудзяний) 104).

Парацетамол Швидко і майже повністю всмоктується у шлунково-кишковому тракті, проходить через плацентарний бар'єр, незначна частина проникає у грудне молоко. После приема парацетамола, растворенного в горячем напитке, абсорбция парацетамола была значительно более быстрой и значимой в течение первых 60 минут после приема по сравнению с обычными таблетками, о чем свидетельствует более быстрое появление парацетамола в плазме крови (среднее время достижения концентрации 0,25 мкг/г ,6 мин после приема горячего напитка и 23,1 мин после приема обычных таблеток. Кроме того, время достижения максимальной концентрации (tmax) было значительно короче после приема горячего напитка по сравнению с обычными таблетками. Такую разницу можно объяснить более быстрым опорожнением желудка после приема горячего напитка. Максимальная концентрация (Cmax) в плазме крови достигается через 10-60 мин после перорального приема. Парацетамол в основном метаболизируется в печени тремя способами: глюкуронидация, сульфатирование и окисление. Он выводится из организма с мочой, главным образом в виде глюкуронида и сульфатных конъюгатов. Период полувыведения (t1/2) составляет от 1 до 3 часов.

Гвайфенезин Швидко всмоктується у шлунково-кишковому тракті після прийому внутрішньо, а Cmax у крові досягається протягом 15 хвилин після прийому. Він швидко метаболізується у нирках шляхом окислення на β-(2-метокси-фенокси)-молочну кислоту, яка виводиться із сечею. Період напіввиведення становить 1:00.

Гідрохлорид фенілефрину нерівномірно всмоктується у шлунково-кишковому тракті і проходить процес передсистемного метаболізму моноаміноксидазою в кишечнику та печінці; Пероральний прийом фенілефрину призводить до зниження його біодоступності. Він виводиться з організму із сечею майже повністю у вигляді сульфатного кон'югату. Cmax у плазмі досягається протягом 1-2 годин, а t1/2 становить від 2 до 3 годин.

Короткочасне полегшення симптомів застуди, ознобу та грипу, включаючи грудний кашель. Купити Афлугрип порошок можна за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1 за вигідною вартістю.

Гіперчутливість до діючих або допоміжних речовин препарату. Порушення функції печінки, тяжке порушення функції нирок. Cерцеві захворювання та серцево-судинні розлади. Гіпертензія. Гіпертиреоз. Діабет. Феохромоцитома. Пацієнтам, які приймають трициклічні антидепресанти, β-блокатори.

Пацієнтам, які приймають інгібітори моноаміноксидази (МАО) (або протягом двох тижнів після припинення такого лікування).

Пацієнтам із закритокутовою глаукомою. Пацієнтам із затримкою сечовипускання та при гіперплазії передміхурової залози.

Пацієнтам, які в даний час приймають інші симпатоміметичні препарати (деконгестанти, препарати, які знижують апетит, амфетаміноподібні психостимулятори).

З боку кровоносної та лімфатичної систем: тромбоцитопенія, агранулоцитоз. Вони не обов’язково мають причинно-наслідковий зв’язок із парацетамолом.

З боку імунної системи: анафілаксія; реакції гіперчутливості, включаючи шкірний свербіж; висипання, кропив'янка, ангіоневротичний набряк, мультиформна ексудативна еритема (в т. ч. синдром Стівенса-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз (синдром Лаєлла).

З боку дихальної системи: бронхоспазм у пацієнтів з астмою, чутливих до ацетилсаліцилової кислоти та до інших НПЗП.

З боку гепатобіліарної системи: порушення функції печінки.

Порушення з боку імунної системи: алергічні реакції, ангіоневротичний набряк, анафілактичні реакції.

З боку травної системи: гострий панкреатит.

Гіперчутливість до діючих чи допоміжних речовин. Порушення функції печінки; тяжке порушення функції нирок. Серцеві захворювання та серцево-судинні розлади. Гіпертензія. Гіпертиреоз. Діабет. Феохромоцитома. Пацієнтам, які приймають трициклічні антидепресанти, -блокатори.

У разі появи високої температури або ознак вторинної інфекції, або якщо симптоми не зникають впродовж більше 3 днів, необхідно звернутися за консультацією до лікаря.

Одночасне застосування лікарського засобу з іншими лікарськими засобами, що містять парацетамол, може призвести до передозування. Передозування парацетамолу може спричинити печінкову недостатність, що може потребувати пересадки печінки або призвести до летального наслідку.

Лікар або фармацевт повинен перевірити, щоб симпатоміметичні препарати одночасно не застосовувались декількома шляхами, тобто перорально і місцево (препарати для носа, вух та очей).

Симпатоміметичні препарати потрібно застосовувати дуже обережно хворим на ангіну.

Пацієнтам, які страждають на хронічний кашль або астму, слід звернутися за консультацією до лікаря, перш ніж застосовувати цей препарат, або якщо захворювання супроводжується лихоманкою, висипаннями або постійним головним болем.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Вагітність

Препарат не рекомендується застосовувати під час вагітності без консультації з лікарем.

Період годування груддю

Не рекомендується застосовувати цей препарат під час годування груддю без консультації з лікарем через недостатній обсяг даних.

Парацетамол. Парацетамол/метаболіти виділяються у грудне молоко, але в терапевтичних дозах препарату не впливають на новонароджених/немовлят під час годування груддю.

Діти

Не застосовувати дітям віком до 12 років.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Слід уникати керування автотранспортом або іншими механізмами, якщо після застосування препарату виникає запаморочення.

Парацетамол

Повідомлялося про фармакологічну взаємодію між парацетамолом та іншими препаратами. Вважається, що така взаємодія має малоймовірну клінічну значущість при застосуванні в межах дозування, що рекомендується.

У разі терапії з одночасним застосуванням пробенециду дозу парацетамолу слід зменшити, оскільки пробенецид запобігає зв'язуванню парацетамолу з глюкуроновою кислотою і таким чином знижує кліренс парацетамолу на 50%.

Метоклопрамід або домперидон можуть збільшувати швидкість всмоктування парацетамолу, а холестирамін знижувати.

При подовженому регулярному застосуванні парацетамолу може посилюватись антикоагуляційна дія варфарину та інших кумаринів із зростанням ризику кровотечі; рідкісне застосування не має такого ефекту. Перед застосуванням препарату необхідно порадитися з лікарем, якщо пацієнт застосовує варфарин або подібні препарати, які мають антикоагулянтний ефект.

Гепатотоксичність парацетамолу може посилюватись при надмірному вживанні алкоголю.

Одночасне застосування високих доз парацетамолу з ізоніазидом збільшує ризик розвитку гепатотоксичного синдрому.

Препарати, що стимулюють активність мікросомальних ферментів печінки, такі як етанол, барбітурати, інгібітори МАО та трициклічні антидепресанти, можуть посилювати токсичний вплив парацетамолу на печінку, особливо після передозування. Парацетамол протипоказаний пацієнтам, які приймають інгібітори МАО або припинили їх приймати за два тижні до лікування препаратом АфлуГріп через ризик розвитку гіпертонічного кризу.

Супутнє застосування парацетамолу та зидовудину може знизити метаболізм зидовудину, що підвищує ризик виникнення нейтропенії. Таким чином, одночасне застосування парацетамолу та зидовудину необхідно здійснювати під наглядом лікаря.

Саліцилати (ацетилсаліцилова кислота) можуть подовжувати t1/2 парацетамолу.

Супутнє застосування парацетамолу та нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗЗ) підвищує ризик розвитку ниркової дисфункції.

Парацетамол знижує ефективність діуретиків.

Парацетамол може впливати на результати лабораторних досліджень з використанням фосфорно-вольфрамового реактиву за вмістом у крові сечової кислоти та глюкози.

Гвайфенезін

Гвайфенезин посилює дію седативних препаратів та міорелаксантів.

При заборі аналізу сечі протягом 24 годин після прийому готового напою препарату метаболіт може викликати інтерференцію кольорів з лабораторними визначеннями 5-гідроксиіндолоцтової кислоти (5-ГІОК) і ванілміндальної кислоти (ВМК).

Парацетамол

Передозування парацетамолу може призвести до ураження печінки, яке може бути летальним.

Ознаки та симптоми. Симптоми зазвичай з’являються протягом перших 24 годин і можуть включати нудоту, блювання, анорексію, блідість, біль у животі, або симптоми можуть бути відсутні.

Ураження печінки може стати очевидним через 12 - 48 годин після прийому препарату. Можуть виникнути аномалії метаболізму глюкози та метаболічний ацидоз. Одночасно з цим можуть спостерігатися підвищений рівень печінкових трансаміназ (АСТ, АЛТ), лактатдегідрогенази і білірубіну, а також підвищення рівня протромбіну. Передозування парацетамолу може викликати некроз клітин печінки, і, при тяжкому отруєнні, печінкова недостатність може прогресувати, може спостерігатися енцефалопатія, крововиливи, гіпоглікемія, набряк головного мозку, смерть.

У дорослих, які приймали 10 г або більше парацетамолу, можливе ураження печінки. Прийом 5 г або більше парацетамолу може призвести до пошкодження печінки, якщо пацієнт має фактори ризику (див. нижче).

Фактори ризику:

• Пацієнти із хворобою печінки.

• Пацієнти похилого віку.

• Маленькі діти.

• Пацієнти, які протягом тривалого часу отримують карбамазепін, фенобарбітал, фенітоїн, примідон, рифампіцин, звіробій або інші препарати, що індукують ферменти печінки.

• Пацієнти, які регулярно вживають надмірну кількість алкоголю.

• Пацієнти з нестачею глутатіону, наприклад через порушення норм харчування, з муковісцидозом, з ВІЛ-інфекцією, при голодуванні та з кахексією.

Може розвинутися гостра ниркова недостатність із гострим тубулярним некрозом, на що чітко вказуватиме біль у попереку, гематурія і протеїнурія, навіть при відсутності тяжкого ураження печінки.

Також є дані про виникнення серцевої аритмії та панкреатиту.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.

Зберігати у недоступному для дітей місці. Актуальна ціна на Aflugrip порошок вказана в каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.