Фосфомед гранули для орального розчину в саше по 3 г 1 шт

Фармакодинаміка

Фосфоміцин - антибіотик широкого спектру дії. механізм його впливу полягає в інгібуванні синтезу клітинної стінки бактерій шляхом інактивації фосфоенолпіруваттрансферази, що призводить до необоротного пригнічення конденсації n-ацетилглюкозамін з фосфоенолпіруват. фосфоміцин також зменшує коагрегацію бактерій, що є фактором розвитку інфекцій, і характеризується відсутністю перехресної резистентності з іншими антибіотиками. також надає антиадгезивну дію на бактерії, що мають властивість адгезії до епітелію, який вистилає сечовивідні шляхи.

Він ефективний відносно штамів збудників інфекцій сечовивідних шляхів, які найбільш часто виділяються: Citrobacter spp., Escherichia coli, Klebsiella oxytoca, Proteusmirabilis, Staphylococcus aureus - навіть якщо вони стійкі до інших антибактеріальних препаратів. Також активний відносно Enterococcus faecalis, Enterobacter clo acae, Pseudomonas aeruginosa, Serratia marcescens, проте можливий розвиток резистентності. Bacteroides spp. стійкий до дії фосфоміцину.

Фармакокінетика

Фосфоміцин легко абсорбується в шлунково-кишковому тракті. Абсолютна біодоступність після одноразового застосування становить 34-41%. Одночасний прийом їжі зменшує ступінь і швидкість абсорбції. C _max в плазмі крові спостерігається через 2 год і становить 30-35 мкг/мл. Чи не зв'язується з білками плазми крові. Проникає в тканини організму, в тому числі нирки та сечовий міхур. Накопичується переважно в нирках в концентрації 2500-3500 мкг/мл (МПК для E. coli становить 128 мкг/мл). Чи не проникає через плацентарний бар'єр. T _½ з плазми крові становить близько 4 год.

Фосфоміцин не метаболізується в організмі, а виводиться шляхом гломерулярної фільтрації в біологічно активні форми. Терапевтичні концентрації в сечі, як правило, зберігаються до 48 годин, що є достатнім для стерилізації сечі та видужання.

Особливі категорії пацієнтів. У пацієнтів з порушенням функції нирок T _½ збільшується пропорційно ступеню порушення. У осіб похилого віку кліренс фосфоміцину зменшується відповідно до вікових змін функції нирок.

• Лікування при гострих неускладнених інфекціях нижніх сечовивідних шляхів, спричинених чутливими до фосфоміцину мікроорганізмами, у дорослих і дівчаток у віці від 12 років; профілактика інфікування сечовивідних шляхів під час діагностичних процедур і хірургічних втручань у дорослих.

Препарат приймають внутрішньо натще (за 2-3 год до або через 2-3 години після їжі), бажано перед сном, після спорожнення сечового міхура. вміст саше розчинити в склянці води та відразу випити.

Лікування при гострих неускладнених інфекціях нижніх сечовивідних шляхів. Звичайна разова доза дорослим і дівчаткам у віці від 12 років у гострій фазі захворювання становить 1 саше (3 г) одноразово.

Профілактика інфікування сечовивідних шляхів під час діагностичних процедур і хірургічних втручань. Препарат застосовувати в дозі 1 саше (3 г) за 3 год до втручання і повторно 1 саше (3 г) через 24 год після втручання.

Діти. Можливе застосування для лікування при гострих неускладнених інфекціях нижніх сечовивідних шляхів у дівчаток у віці від 12 років.

Немає достатніх даних щодо застосування препарату в терапевтичних цілях хлопчикам у віці від 12 років, як і достатніх даних щодо застосування препарату з профілактичною метою як хлопчикам, так і дівчаткам.

• Підвищена чутливість до діючої речовини або інших компонентів препарату; застосування у пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну 10 мл/хв); застосування у пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі; дитячий вік до 12 років.

До найбільш частих побічних реакцій при одноразовому прийомі фосфоміцину відносяться порушення роботи шлунково-кишкового тракту, в основному діарея. ці явища найчастіше нетривалі та проходять самостійно.

Частота побічних ефектів визначається таким чином: дуже часто (1/10); часто (1 / 100-1 / 10); нечасто (1 / 1000-1 / 100); рідко (1/10 000-1 / 1000); дуже рідко (1/100 000); невідомо (не можна визначити за наявними даними).

У кожній частотній групі побічні реакції представлені в порядку зменшення їх тяжкості.

При застосуванні фосфоміцину можливий розвиток анафілаксії і анафілактичного шоку. в разі розвитку таких реакцій слід припинити застосування препарату і провести адекватну терапію. ніколи не застосовувати препарат повторно.

При застосуванні антибіотиків широкого спектра дії, в тому числі фосфоміцину, можливий розвиток антибіотико коліту (включаючи псевдомембранозний коліт). Необхідно враховувати ймовірність цього діагнозу у пацієнтів при виникненні сильної діареї під час або після прийому фосфоміцину трометамолу. У разі підтвердження діагнозу необхідно негайно розпочати відповідне лікування. В даному випадку препарати, інгібуючі перистальтику, протипоказані.

Ефективні концентрації фосфоміцину в сечі зберігаються до 48 годин при КК 10 мл/хв.

Препарат містить сахарозу. Пацієнтам з непереносимістю фруктози, глюкозо-галактозним мальабсорбціонним синдромом або дефіцитом сахарози-ізомальтази не слід застосовувати цей лікарський засіб.

Застосування в період вагітності або годування груддю

Період вагітності. За наявними даними фосфоміцин не робить тератогенної / фетотоксичну дії. У період вагітності застосування препарату можливо в разі необхідності, коли очікувана користь для жінки перевищує потенційний ризик для

діюча речовина: fosfomycin trometamol;

1 саше містить фосфоміцину (в формі трометамолу) 3 г;

допоміжні речовини: сахароза, кремнію діоксид колоїдний безводний, апельсинова есенція, мандаринова есенція, натрію сахарин.

Гранули для орального розчину.

Основні фізико-хімічні властивості: однорідний гранульований порошок білого або майже білого кольору з апельсиново-мандариновим запахом.

Протимікробні засоби для системного застосування. Інші антибактеріальні засоби. Фосфомiцин. Код АТХ J01X X01.

Фармакодинаміка

Фосфоміцин є антибіотиком бактерицидної дії (похідне фосфоновой кислоти). Він інгібує синтез клітинної стінки бактерій, блокуючи один з перших етапів синтезу пептидоглікану.

Фосфоміцин [моно (2-аміно-2-гідроксиметил-1,3-пропандіол) (2R-цис)-(3-метилоксиранiл) фосфонат] – антибіотик, який одержують з фосфонової кислоти та застосовують для лікування інфекцій сечовивідних шляхів.

Фосфоміцин впливає на перший етап синтезу клітинної стінки бактерій.

Структура фосфоміцину аналогічна структурі фосфоенолпірувату. Саме тому він інактивує фермент енолпiрувiл-трансферазу, тим самим необоротно блокуючи конденсацію уридиндифосфат-N-ацетилглюкозаміну з фосфоенолпiруватом, одну з перших стадій синтезу клітинної стінки бактерій. Фосфоміцин може також знижувати адгезію бактерій на епітелії слизової оболонки сечового міхура, яка може бути провокуючим фактором розвитку рецидивуючих інфекцій.

У таблиці нижче представлені дані активності фосфоміцину трометамолу in vitro проти клінічно ізольованих мікроорганізмів. Мінімальна інгібуюча концентрація (МIК) була визначена диско-дифузним методом з використанням дисків фосфоміцину трометамолу 200 мкг.

Мікроорганізми з діаметром зони повного пригнічення > 16 мм (на середовищі Мюллера – Хінтона) класифікувалися як чутливі (що відповідає 200 мкг/мл).

Резистентність/ Перехресна резистентність.

Фосфоміцин зберігає свою ефективність щодо найбільш поширених бактерій, виявлених при інфекціях сечовивідних шляхів.

Лише деякі бактерій можуть набути резистентності. Показник резистентності E. coli, яка викликає розвиток неускладнених інфекцій сечовивідних шляхів, є вкрай низьким.

Велика частина мультирезистентних E. coli та інших ентеробактерій, що продукують БЛРС (бета-лактамази розширеного спектру), чутливі до фосфоміцину. Так само, більшість типів резистентного до метициліну золотистого стафілокока чутливі до фосфоміцину.

До цього часу не було зареєстровано випадків перехресної резистентності з іншими антибактеріальними речовинами. Перехресна резистентність малоймовірна, оскільки фосфоміцин відрізняється від будь-якого іншого антибіотика за хімічною структурою та має унікальний механізм дії.

Клінічна ефективність.

Фосфоміцин володіє широким спектром антибактеріальної дії, в тому числі на більшість грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів, що спричиняють інфекції сечовивідних шляхів, а також пенiцилiназопродукуючi штами.

In vivo спостерігається резистентність до Enterobacter spp., Klebsiella spp., Enterococci, Proteus mirabilis, Staph. aureus та Staph. saprophyticus.

Крім того, фосфоміцин знижує адгезію бактерій на епітелії слизової оболонки сечового міхура, яка може бути провокуючим фактором розвитку рецидивуючих інфекцій.

Фармакокінетика

Абсорбція.

Після перорального застосування близько 50 % фосфоміцину швидко всмоктується. Після прийому 50 мг/кг маси тіла, час досягнення максимальної концентрації у плазмі крові (tmax) становить 2–2,5 години, а максимальна концентрація у плазмі крові (Crnax) становить 20–30 мкг/мл.

Розподіл.

Зв’язування фосфоміцину з білками плазми крові дуже низьке (менше 5%). Об’єм розподілу становить 1,5–2,4 л/кг маси тіла.

Фосфоміцин проникає через плацентарний бар’єр і виділяється у грудне молоко.

Метаболізм.

Фосфоміцин не метаболізується.

Виведення.

Період напіввиведення (t1/2)з плазми крові становить близько 4 годин. Після одноразового прийому 3 г фосфоміцину концентрація в сечі 1800–3000 мкг/мл досягається через 2–4 години. Терапевтично ефективні концентрації (200–300 мкг/мл) зберігаються до 48 годин після введення. Близько 40–50% дози виводиться із сечею протягом перших 48 годин у незміненому вигляді.

Кінетика в особливих груп пацієнтів.

У пацієнтів з нирковою недостатністю виведення фосфоміцину сповільнюється відповідно до ступеня функціонального порушення, тоді як t1/2 збільшується (до 50 годин при кліренсі креатиніну 10 мл/хв).

Лiкування гострих неускладнених інфекцій сечового міхура, спричинених чутливими до фосфомiцину мiкроорганiзмами, у жінок та дівчат віком від 12 років. Для запобігання інфікування чоловіків, яким проводилась біопсія передміхурової залози.

· Підвищена чутливість до діючої речовини або до інших компонентів препарату.

· Застосування пацієнтам з тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну

· Застосування пацієнтам, що перебувають на гемодіалізі.

· Дитячий вік до 12 років.

При одночасному застосуванні з метоклопрамідом та іншими засобами, що підвищують моторику травного тракту, знижується абсорбція фосфоміцину, що призводить до зниження його рівнів у плазмі крові та сечі.

При прийомі фосфоміцину під час їди рівні фосфоміцину у плазмі крові та сечі також знижуються. Тому рекомендується застосовувати препарат натще або через 2–3 години після їди чи прийому інших препаратів.

Специфічні проблеми при коливаннях МНВ (міжнародного нормованого відношення, INR)

Повідомлялося про численні випадки підвищеної антагоністичної активності антивітаміну К у пацієнтів, які приймають антибіотики. До факторів ризику належать: серйозні інфекції або запалення, літній вік і поганий загальний стан здоров’я. У цих випадках важко визначити, пов'язана зміна МНВ з інфекційним захворюванням чи вона викликана застосуванням фосфоміцину. Проте існують певні класи антибіотиків, застосування яких частіше пов’язують з коливаннями МНВ, зокрема: фторхінолони, макроліди, циклiни, котримоксазол і деякі цефалоспорини.

Дослідження взаємодії проводилися тільки за участю дорослих.

Немає достатніх доказів ефективності застосування фософміцину дітям, оскiльки дозування 3 г не призначене для дітей вiком до 12 років, то препарат не слід застосовувати цій віковій групі.

Під час застосування фосфоміцину можливий розвиток реакцій гіперчутливості, включаючи анафілаксію та анафілактичний шок, які можуть бути небезпечними для життя (див. розділ «Побічні реакції»). У разі розвитку таких реакцій слід припинити застосування препарату та провести адекватну терапію. Ніколи не застосовувати препарат повторно.

Застосування антибіотиків, у тому числі фосфомiцину, може призвести до виникнення асоційованої з антибіотиком діареї. Ступінь тяжкості може варіюватися від легкої діареї до коліту з летальним наслідком. Виникнення тяжкої, стійкої та/або кров’яної діареї під час або після (у тому числі через кілька тижнів) закінчення лікування антибіотиками може являти собою симптом діареї, викликаної Clostridium difficile (CDAD). Тому необхідно враховувати вірогідність цього діагнозу у пацієнтів при виникненні сильної діареї під час або після застосування фосфоміцину. У разі підозри або підтвердження діагнозу необхідно негайно почати відповідне лікування. В даному випадку препарати, що інгібують перистальтику, протипоказані.

Ефективні концентрації фосфоміцину в сечі зберігаються до 48 годин при кліренсі креатиніну вище 10 мл/хв.

Препарат містить сахарозу. Хворим на цукровий діабет та тим, хто повинен дотримуватись дієти, слід враховувати, що в 1 саше міститься 2,173 г сахарози. Пацієнтам з непереносимістю фруктози, глюкозо-галактозним мальабсорбційним синдромом або дефіцитом сахарози-ізомальтази не слід застосовувати цей препарат.

Період вагітності.

Застосування разових доз для лікування інфекцій сечовивідних шляхів у вагітних жінок не вважається доцільним.

Дослідження на тваринах не виявили прямої або непрямої токсичності, що впливає на вагітність, ембріональний розвиток, розвиток плода та/або постнатальний розвиток.

Є лише обмежені дані про безпеку застосування фосфоміцину вагітними жінками. Ці дані не вказують на розвиток вроджених вад або фетальної/неонатальної токсичності фосфоміцину.

У період вагітності застосування препарату можливе у разі необхідності, коли очікуваний ефект терапії для вагітної перевищує потенційний ризик для плода.

Період годування груддю.

Фософміцин виділяється у грудне молоко навіть після прийому разової дози. У період годування груддю застосування препарату слід припинити.

Фертильність.

Під час проведення досліджень на тваринах не було виявлено репродуктивної токсичності. Дані щодо пливу на фертильність людини відсутні.

Досліджень не проводилось. Під час застосування препарату можливий розвиток запаморочення, що може впливати швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Препарат призначений для перорального застосування. Вміст саше розчинити у склянці води та одразу випити. Приймати натще бажано перед сном пiсля випорожнення сечового мiхура.

Одночасне вживання їжі уповільнює всмоктування фосфоміцину. Тому бажано застосовувати препарат натще або через 2–3 години після їди.

Препарат в даному дозуванні (3 г) застосовують за показаннями пацієнтам з масою тіла від 50 кг.

Лікування.

Жінкам і дівчатам віком від 12 років з масою тіла від 50 кг слід застосовувати по 1 саше (3 г) одноразово.

Профілактика.

Для запобігання інфікування чоловіків, яким проводилась біопсія передміхурової залози, з масою тіла від 50 кг слід застосовувати по 1 саше (3 г) за 3 години до і через 24 години після втручання.

Діти.

Можливе застосування для лікування гострих неускладнених інфекцій сечового міхура у дівчат віком від 12 років.

Немає достатніх даних щодо застосування препарату з терапевтичною метою хлопцям віком від 12 років, як і достатніх даних щодо застосування препарату з профілактичною метою як хлопчикам, так і дівчатам.

Дані про передозування фосфоміцину при пероральному способі застосування обмежені.

Симптоми.

Можливі вестибулярні порушення, погіршення слуху, металевий присмак у роті і загальне зниження смакового сприйняття.

Випадки гіпотензії, тяжка сонливість, електролітні порушення, тромбоцитопенія, а також гіпопротромбінемія були зареєстровані при парентеральному введенні фосфоміцину.

Лікування.

У разі передозування слід проводити симптоматичну і підтримувальну терапію. Рекомендується вжити багато рідини для збільшення діурезу.

До найбільш частих побічних реакцій при одноразовому прийомі фосфоміцину належать порушення роботи травного тракту, в основному діарея. Ці явища найчастіше нетривалі та проходять самостійно.

Частота побічних ефектів визначається таким чином: дуже часто (> 1/10); часто (> 1/100 - 1/1000 - 1/10000 -

У кожній частотній групі побічні реакції представлені в порядку зменшення їх тяжкості.

Повідомлення про підозрювані побічні реакції.

Повідомлення про підозрювані побічні реакції, що виникли після реєстрації лікарського засобу, дуже важливі. Це дає змогу постійно спостерігати за співвідношенням користі/ризику при застосуванні лікарського засобу. Працівники системи охорони здоров’я повинні повідомляти про будь-які підозрювані побічні реакції через національну систему фармаконагляду.

3 роки.

Зберігати при температурі не вище 25 °C у недоступному для дітей місці.

По 8 г гранул (3 г діючої речовини) у саше; 1 або 2 саше у картонній коробці.

За рецептом.

УОРЛД МЕДИЦИН ІЛАЧ САН. ВЕ ТІДЖ. A.Ш., Туреччина/

WORLD MEDICINE ILAC SAN. VE TIC. A.S., Turkey.

15 Теммуз Махаллеші Джамі Йолу Джаддесі №50 Гюнешлі Багджилар/Стамбул/

15 Temmuz Mahallesi Cami Yolu Caddesi No:50 Gunesli Bagcilar/Istanbul.

ТОВ «УОРЛД МЕДИЦИН», Україна/

WORLD MEDICINE, LLC, Ukraine.