Упаковка / 10 шт.
| Торгівельна назва | Доксициклін |
| Діючі речовини | Доксициклін |
| Кількість діючої речовини | 100 мг |
| Форма випуску | таблетки для внутрішнього застосування |
| Кількість в упаковці | 10 таблеток |
| Спосіб застосування | Орально |
| Температура зберігання | від 5°C до 25°C |
| Чутливість до світла | Не чутливий |
| Ознака | Імпортний |
| Походження | Хімічний |
| Виробник | МЕРКЛЕ ГМБХ |
| Країна виробництва | Німеччина |
| Заявник | Teva |
| Умови відпуску | За рецептом |
| Код АТС |
J Засоби для лікування інфекцій J01 Антибактеріальні засоби J01A Тетрацикліни J01AA Тетрацикліни J01AA02 Доксициклін |
Фармакологічні властивості
Напівсинтетичний антибіотик групи тетрациклінів. препарат має незначну токсичність порівняно з тетрацикліном гідрохлоридом. ефективність препарату обумовлена, головним чином, хорошою проникністю в тканини. спектр дії Докса-м-ратіофарм не відрізняється від спектра дії інших тетрациклінів. він включає багато грампозитивні бактерії: аеробні спороутворюючі бактерії - bacillus anthracis; аеробні споронеобразующіх бактерії - listeria monocytogenes, анаеробні спороутворюючі бактерії - clostridium spp. препарат активний також щодо грамнегативних бактерій: аеробних коків - neisseria gonorrhoeae, аеробних бактерій - escherichia coli, shigella spp., salmonella spp., enterobacter spp., klebsiella spp., bordetella pertussis. препарат також активний відносно інших мікроорганізмів: chlamydia spp., rickettsia spp., treponema spp., mycoplasma spp., ureaplasma urealyticum і ін.
Стійкі до препарату Pseudomonas aeruginosa, Proteus spp., Serratia spp., Більшість штамів Bacteroides fragilis.
Механізм антибактеріальної дії препарату обумовлений пригніченням біосинтезу білка в рибосомах мікробної клітини.
Майже повністю всмоктується в травному тракті. Прийом їжі мало впливає на абсорбцію препарату. Максимальна концентрація в плазмі крові досягається через 2 години після прийому препарату. Доксициклін має більшу ліпофільність, ніж класичні тетрацикліни, і відрізняється найкращим проникненням в тканини. Оборотно зв'язується з білками плазми крові (80-90%). Швидко розподіляється у всіх тканинах організму, проте проникнення в ЦНС, а також в запалені мозкові оболонки відносно низьке. Значна концентрація препарату відзначається в паренхімі нирок, концентрація в жовчі в 5-10 разів вища, ніж в плазмі крові. Терапевтична концентрація антибіотика досягається в м'язах, кістках, дванадцятипалій кишці, нирках, печінці, апендиксі, легенях, яєчниках, матці, у придаткових пазухах носа, щитовидній та передміхуровій залозах, у лімфатичних вузлах.
Доксициклін незначно метаболізується в печінці (менше 10% дози). Період напіввиведення становить 12-18 год, при курсовому лікуванні збільшується до 22-24 год. Елімінація здійснюється головним чином у вигляді біологічно активної форми через нирки (30-55%) і через кишечник у вигляді неактивних форм (хелатів) в кількості 20-40 %. Період напіввиведення препарату у пацієнтів з порушеннями функції нирок не змінюється, оскільки підвищується його екскреція через кишечник. При порушенні видільної функції нирок можлива кумуляція препарату. Гемодіаліз не впливає на концентрацію доксицикліну в плазмі крові.
Показання
Інфекції, спричинені чутливими до препарату мікроорганізмами - інфекції ЛОР-органів і дихальних шляхів (синусит, хронічний бронхіт в фазі загострення, середній отит, мікоплазменна, риккетсіозних або хламідійна пневмонія), інфекції урогенітального тракту (уретрит, викликаний хламідіями та уреаплазмою, гострий простатит, пієлонефрит , цистит, уретрит, гонорея, інфекції жіночих статевих органів, а також сифіліс при алергії до пеніциліну), інфекції жовчних шляхів, хламідійний кон'юнктивіт і трахома, хвороба лайма, інфекційні захворювання шкіри, тяжкі форми акне, інфекції м'яких тканин і суглобів, інфекції очей ( трахома); специфічні інфекції - бруцельоз, туляремія, чума, сибірка, газова гангрена, орнітоз, бартонеллез, лістеріоз, рикетсіоз, мелиоидоз, холера, пахова гранульома та ін.
Застосування
Всередину вранці під час прийому їжі, запиваючи великою кількістю води (молоком запивати не можна!).
У важких випадках пацієнтам з масою тіла більше 70 кг призначають по 200 мг/добу (2 таблетки) протягом усього курсу лікування; підліткам і дорослим з масою тіла від 50 до 70 кг - в перший день лікування в дозі 200 мг (2 таблетки), потім - по 100 мг/добу (1 таблетка); дітям у віці старше 8 років і з масою тіла до 50 кг доза в перший день лікування становить 4 мг/кг, з другого дня - 2 мг/кг; при важких захворюваннях можна призначати по 4 мг/кг на добу. Добову дозу можна приймати за один прийом.
Для лікування дітей віком до 8 років пероральний прийом препарату не рекомендується.
При гострому гонококовому уретриті у чоловіків і гострої гонококової інфекції у жінок призначають в дозі 200 мг протягом 1 тижня.
При первинному і вторинному сифілісі у осіб з алергією до пеніциліну призначають в дозі 300 мг протягом 15 днів. Добову дозу можна призначати на 1 прийом.
При дерматологічних захворюваннях, включаючи тяжкі інфіковані форми акне, - щодня по 100 мг (1 таблетка) протягом 7-21 дня. При необхідності можливе застосування доксицикліну в дозі 50 мг (1/2 таблетки) 1 раз на добу як підтримуючу терапію протягом наступних 2-3 тижнів. Залежно від терапевтичного ефекту лікування доксицикліном в дозі 50 мг/добу може бути продовжено до 12 тижнів.
Тривалість лікування при інфекціях, як правило, становить від 5 до 21 дня. Після зникнення симптомів рекомендується продовжувати лікування ще протягом 1-3 днів. При інфекціях, викликаних бета-гемолітичними стрептококами, тривалість лікування не повинна бути менше 10 днів, застосовують також для профілактики розвитку ревматизму.
Протипоказання
Підвищена чутливість до доксицикліну та інших тетрациклінів або до інших компонентів препарату, тяжкі порушення функції печінки, вік до 8 років.
Побічні ефекти
Прояви підвищеної чутливості: фотосенсибілізація, кропив'янка, набряки шкіри, слизових оболонок або суглобів, бронхоспазм, анафілактичні прояви (задишка, нудота, запаморочення, зниження пекло), свербіж шкіри, лихоманка, головний біль і біль у суглобах, в поодиноких випадках - набряк Квінке.
З боку шлунково-кишкового тракту: печія, тяжкість в шлунку, блювота, метеоризм, езофагіт, діарея, при тривалому застосуванні - дисбактеріоз кишечника, при неправильному застосуванні (прийом в положенні лежачи з невеликою кількістю води) - ерозія стравоходу (прийом препарату під час або після їди може значною мірою знизити ці небажані прояви).
Нирки: підвищення рівня креатиніну в сечі та в плазмі крові.
Інші небажані ефекти: кандидоз шкіри або слизових оболонок (головним чином статевих органів, слизової оболонки порожнини рота і кишечника), оборотне підвищення внутрішньочерепного тиску; при передозуванні виникає небезпека порушення функції печінки або розвитку панкреатиту.
Особливі вказівки
Слід з обережністю призначати препарат хворим з алергічними захворюваннями, аритміями, а також при необхідності застосування препаратів наперстянки, циклоспорину-а, курареподібних засобів, а також метоксифлуранового наркозу, ізотретиноїну.
У разі тривалого застосування (більше 21 дня) необхідно проводити лабораторні діагностичні дослідження для оцінки функції печінки та нирок, а також кровотворення.
Прийом препарату під час їжі може знизити частоту побічних ефектів з боку травного тракту. Не рекомендується приймати таблетки безпосередньо перед сном.
Якщо відомо, що захворювання викликане стафілококами, стрептококами та / або пневмококами, не рекомендоване застосування доксицикліну в зв'язку з можливою резистентністю.
У період вагітності при прийомі тетрацикліну виникає підвищений ризик порушення функції печінки. У період вагітності, годування грудьми доксициклін призначають тільки при станах, що представляють загрозу для життя, і неможливості застосування інших антибіотиків.
Під час лікування доксицикліном слід уникати інсоляції та інших видів променевого впливу на увазі фотосенсибилизации в цей період.
Препарат не впливає на здатність керувати транспортом і виконувати роботи, пов'язані з підвищенням концентрації уваги.
Взаємодії
Препарат може посилювати ефект антикоагулянтів непрямої дії, гіпоглікемічний ефект похідних сульфонілсечовини. період напіввиведення доксицикліну зменшується при його одночасному прийомі з фенобарбіталом, карбамазепіном, а також при хронічному алкоголізмі. препарат проявляє антагоністичну активність щодо бактерицидної дії пеніцилінів та цефалоспоринів. доксициклін потенціює ефект похідних кураре.
При одночасному прийомі доксицикліну та циклоспорину може спостерігатися підвищення токсичного дії, яке супроводжується пригніченням імунітету.
Комбінація потенційно нефротоксичної метоксифлуранового наркозу з терапією доксицикліном може призвести до гострої ниркової недостатності.
При лікуванні акне ізотретиноїном необхідно витримати перерву після терапії доксицикліном, оскільки обидва препарати в деяких випадках можуть призводити до оборотного підвищення внутрішньочерепного тиску.
Одночасне застосування теофіліну і доксицикліну може посилити ризик розвитку побічних ефектів з боку травного тракту.
Доксициклін може привести як до підвищення, так і до зниження рівня літію в плазмі крові при одночасному застосуванні з препаратами літію. В поодиноких випадках може знижувати ефективність гормональних контрацептивів, в зв'язку з чим рекомендується користуватися негормональними протизаплідними засобами.
Передозування
Гостра інтоксикація доксициклином не описана. існує небезпека порушення функції печінки, нирок, а також розвитку панкреатиту.
Промивають шлунок, призначають активоване вугілля, проводять симптоматичну і підтримуючу терапію. Оскільки препарат здатний утворювати хелатні комплекси з солями кальцію, при інтоксикації як антидот можливе застосування солей кальцію.
Умови зберігання
При температурі не вище 25 °C.
Опис товару завірено виробником Меркле.
Зверніть увагу!
Опис препарату Докси-М-Ратіофарм табл.100мг №10 на цій сторінці — спрощена авторська версія сайту apteka911, створена на підставі інструкції/ій по застосуванню. Перед придбанням або використанням препарату ви повинні проконсультуватися з лікарем і ознайомитися з оригінальною інструкцією виробника (додається до кожної упаковки препарату).
Інформація про препарат надана виключно з ознайомлювальною метою і не має бути використана як керівництво до самолікування. Тільки лікар може прийняти рішення про призначення препарату, а також визначити дози та способи його застосування.
