Жировий гепатоз

Жировий гепатоз

Жировий гепатоз печінки (синоніми – жирова дистрофія, стеатоз) – це, по суті, ожиріння печінки. Захворювання має хронічний перебіг і характеризується накопиченням гепатоцитами печінки крапель жиру, внаслідок чого здорова печінкова тканина поступово перероджується в жирову.

Причини жирового гепатозу

Виділяють три основні причини розвитку стеатозу печінки:

• Ожиріння. Якщо показник індексу маси тіла перевищує 30, ймовірність утворення жирової дистрофії становить близько 40%.
• Вживання алкогольних напоїв. Причому гепатоз може виникати навіть у людей, які п'ють небагато, але щодня. Існує пряма залежність між тривалістю вживання алкоголю і виразністю дистрофії печінки і, як наслідок, ризиком розвитку цирозу.
• Тривале застосування медикаментозних препаратів із гепатотоксичною дією, тобто такими, що негативно впливають на печінку.

Рідше жировий гепатоз розвивається на тлі захворювань, що протікають із порушеннями метаболізму, до цієї категорії належать гіперліпідемія, гіперхолестеринемія, цукровий діабет, тиреотоксикоз, мікседема, синдром Іценка-Кушинга, злоякісні новоутворення, хронічні хвороби шлунково-кишкового тракту, за яких порушується процес всмоктування, та ін.

Жирова дистрофія печінки може бути спровокована не тільки ожирінням, а й неправильним харчуванням – переїданням, зловживанням жирною їжею і продуктами, що містять гідрогенізовані жири, прості вуглеводи.

Хвороба іноді діагностується у людей, що мають дефіцит ферментів, які беруть участь у ліпідному обміні (спадкове захворювання).

Найчастіше до розвитку стеатозу призводить не один фактор. У більшості випадків спостерігається мультифакторність, наприклад, вживання спиртних напоїв людиною, яка неправильно харчується або приймає токсичні ліки.

Форми жирового гепатозу

За етіологічною ознакою гепатоз ділять на неалкогольну жирову хворобу печінки та алкогольний стеатоз. Перший тип захворювання діагностується лише в 7–10% випадків.

Жировий гепатоз буває:

• первинним – викликаний метаболічними порушеннями, наприклад, ожирінням або гіперліпідемією;
• вторинним – зумовлений впливом на організм зовнішніх негативних факторів, які в подальшому призводять до порушення обміну речовин, наприклад, голодуванням, тривалим прийомом кортикостероїдів, резекцією кишечника.

Лікарі враховують і особливості відкладення жиру, за якими ділять гепатоз на:

• дифузний;
• зональний;
• вогнищевий дисемінований;
• виражений дисемінований.

Симптоми жирового гепатозу

Специфічні ознаки жирового гепатозу печінки відсутні, навіть коли в печінці вже є істотні морфологічні зміни. У цьому полягає підступність недуги і криється серйозна небезпека.

На початковій стадії можуть виникати такі неспецифічні симптоми жирового гепатозу:

• загальна втома, астенія, зниження працездатності;
• важкість у животі, нестабільність стільця, дискомфорт у правому підребер'ї, нудота, метеоризм, іноді блювота;
• збільшення маси тіла;
• безпричинне підвищення температури тіла протягом тривалого періоду часу;
• незначне збільшення печінки;
• свербіж шкіри.

Із прогресуванням захворювання можливе жовте забарвлення слизових оболонок і шкірних покривів. Нерідко знижується артеріальний тиск, людина непритомніє. Відзначається схильність до геморагій (підвищена кровоточивість).

Виділяють 3 ступеня жирового гепатозу залежно від ураження печінки:

1. до 33% – I ступінь;
2. 33–66% – II ступінь;
3. більше 66% – III ступінь.

Діагностика

Діагностика захворювання складна. По-перше, у гепатозу немає специфічних симптомів. По-друге, біохімічні аналізи не показують суттєвих змін. Іноді підвищується активність сироваткових трансаміназ, однак цей показник змінюється не в усіх хворих на стеатоз. З огляду на це першочергове значення має диференціальна діагностика з гепатитами, обструкцією жовчовивідних шляхів, первинним гемохроматозом, гепатоцеребральною дистрофією.

Остаточний діагноз лікар ставить на основі комплексного обстеження та серії аналізів, включаючи УЗД, біопсію печінки.

Щоб з'ясувати причину виникнення жирового гепатозу, визначають рівень інсуліну в крові, сироваткову концентрацію глюкози, гормональний статус, антитіла до цитомегаловірусу і вірусів гепатитів, маркери аутоімунного гепатиту та ін.

Лікування жирового гепатозу

Лікування жирового гепатозу зазвичай комплексне, що включає дієтотерапію, медикаментозну терапію і лікувальну фізкультуру.

Дієта має важливе, а іноді й пріоритетне значення в лікуванні стеатозу. Іноді, щоб вилікувати першу стадію, досить дотримуватися дієти. Завдяки суттєвому обмеженню споживання жирів здорові клітини, а їх більше 66%, самостійно виводять наявний у печінці жир. Але і на пізніх стадіях корекція харчування є обов'язковою умовою. Рекомендується готувати їжу на пару, вживати більше зелені та овочів, знежирені молочні продукти, яйця, крупи, вегетаріанські страви.

Причина виникнення безпосередньо впливає на те, як лікувати жировий гепатоз.

Зниження маси тіла – необхідна умова для пацієнтів із ожирінням. Як правило, це допомагає позбутися інсулінорезистентності, що сприяє нормалізації вуглеводного і ліпідного обміну. Але тут є один важливий нюанс – вагу не можна втрачати занадто швидко (допускається до 600 г на тиждень), інакше є ризик прогресування жирового гепатозу.

При алкогольній жировій дистрофії успішне лікування можливе тільки за повної відмови від алкоголю. Пацієнтам рекомендується консультація нарколога.

Ліпотропні препарати при жировому гепатозі призначають для пришвидшення виведення жиру з печінки. До цієї категорії належать ліки, які нормалізують обмін холестерину і ліпідів, сприяють окисленню жиру та його мобілізації з печінки: ліпоєва кислота, есенціальні фосфоліпіди, фолієва кислота, вітаміни групи B.

Для запобігання руйнуванню клітинних мембран і стимуляції регенерації гепатоцитів призначають гепатопротекторні ліки при жировому гепатозі печінки: бетаїн, таурин, урсодезоксихолеву кислоту, глутаргін, фосфатидилхолін.

Часто призначаються при жировому гепатозі таблетки, що містять урсодезоксихолеву кислоту: Ліводекса, Грінтерол, Урдокса, Урсодез, Урсофальк, Ексхол, Екурохол.

Для усунення стійкості до інсуліну застосовують тіазолідиндіони і бігуаніди.

Утилізацію жирних кислот поліпшують фізичні навантаження, тому вони рекомендовані всім пацієнтам із цим захворюванням.

Ускладнення

Функціональні порушення печінки впливають на роботу практично всіх внутрішніх органів, можуть бути причиною виникнення серйозних ускладнень, серед яких:

• жовчнокам'яна хвороба;
• панкреатит;
• хвороби серцево-судинної системи;
• ендокринні порушення;
• фіброз печінки;
• стеатогепатит;
• цироз печінки.

Жировий гепатоз вагітних

Окремо виділяють стеатоз печінки, що виникає без видимої причини у жінок, які виношують дитину. Гострий жировий гепатоз вагітних діагностується в однієї з 13000 жінок. Смертю закінчуються 20–25% випадків, за даними зарубіжних авторів, і до 60%, за інформацією вітчизняних джерел.

Хвороба прогресує швидко, протягом 2–3 тижнів. Виникає переважно на пізньому терміні вагітності – 32–36 тижні. Точну причину цієї патології встановити досі не вдалося.

Симптоми, які можуть вказувати, на гострий жировий гепатоз у вагітних: надмірна блювота, важкі нервові розлади, загальна слабкість, сонливість.

Єдиний метод лікування – термінові пологи. Протягом 5 тижнів після пологів хвороба регресує.

Профілактика

Профілактичні заходи передбачають:

• правильне харчування, зокрема обмеження жирних, гострих, смажених і копчених страв;
• помірність у вживанні алкогольних напоїв;
• правильний прийом медикаментів;
• регулярні фізичні навантаження.

Причиною накопичення жиру часто стає надмірна вага через малорухливий спосіб життя. Вчені довели: якщо протягом 4 тижнів вживати тільки фаст-фуд, майже напевно виникне це захворювання. В експерименті брали участь студенти-добровольці. Причому перші ознаки з'являлися вже через 1 тиждень такого харчування. Тому велике значення мають харчування і контроль маси тіла.

Для профілактики слід застосовувати гепатопротектори, особливо в періоди підвищеного навантаження на печінку, наприклад, при тривалому вживанні алкоголю, лікуванні антибіотиками, дотриманні дієти, спрямованої на зниження ваги.

Список використаної літератури

1. ВООЗ;
2. Doc.ua — медичний онлайн - хаб;
3. The New England Journal of Medicine.

Поширені запитання про жировий гепатоз

До якого лікаря звернутися?

На захворюваннях печінки спеціалізується гепатолог.

Як визначити жировий гепатоз?

На жаль, специфічні симптоми у хвороби відсутні. Виявити відхилення дає змогу комплексне обстеження.

Чи можна вилікувати стеатоз печінки?

При грамотній і вчасно розпочатій терапії зміни в печінці зворотні. Головне, суворо дотримуватися всіх рекомендацій лікаря, дотримуватися дієти, відмовитися від алкоголю і «шкідливих» продуктів.

Що буде, якщо не лікувати жировий гепатоз?

За відсутності лікування стеатоз може призвести до цирозу, стеатогепатиту, фіброзу, панкреатиту, жовчнокам'яної хвороби і навіть до захворювань серцево-судинної системи.