Камені в нирках

Камені в нирках

Утворення каменів у нирках відбувається через порушення обміну речовин. Складові сечі не виводяться, а накопичуються в просвітах нирок, утворюючи спочатку дрібні (пісок), а потім і великі конкременти (камені). За статистикою, камені в нирках виявляються приблизно у 20% населення, і кожне сьоме звернення до уролога відбувається саме з цієї причини. Найчастіше сечокам'яна хвороба вражає чоловіків віком 40–50 років, проте іноді діагностують камені в нирках у дітей.

Причини розвитку

У сечі міститься безліч органічних та неорганічних сполук, які в нормі виводяться з організму. Якщо обмін речовин порушується, ці сполуки виводяться не повністю, і з частинок, що залишилися, формуються конкременти. Причинами розвитку каменів у нирках є також систематична дегідратація (дефіцит в організмі води), тривалий прийом кальційвмісних препаратів.

До утворення конкрементів можуть призводити фізіологічні причини, наприклад рефлюкс, при якому з сечового міхура сеча закидається назад у сечоводи або навіть нирки.

Камені у нирках можуть розвиватися як ускладнення системного чи інфекційного захворювання. При цьому лікування основного захворювання може запобігти утворенню нових конкрементів, але для видалення вже існуючих необхідне спеціальне лікування. У деяких пацієнтів виявляється генетична схильність до цього захворювання. У такому разі нефролітіаз виявляється у близьких родичів пацієнта.

Різновиди конкрементів

Основні види каменів у нирках — це оксалати або фосфати (складаються переважно з оксалату або фосфату кальцію), урати та карбонати (складаються із солей сечової та вугільної кислот). Рідше виявляються конкременти, що складаються з білкової, холестеринової, цистинової або сульфаніламідної маси.

Симптом

Характерних ознак розвитку каменів у нирках може не бути. Найчастіше хвороба починається і прогресує безболісно і дається взнаки сильним болем тільки тоді, коли конкремент зривається зі свого місця і намагається вийти назовні через сечовід, що супроводжується різким болем. При цьому болі при каменях у нирках зумовлені тим, що вони або занадто великі і перекривають просвіт сечоводів, або мають гострі краї, які дряпають ніжні тканини внутрішніх порожнин.

• При перекритті просвіту сечовивідних каналів припиняється відтік сечі, і пацієнт відчуває у попереку гострий хвилеподібний біль — починається ниркова колька. Хворого нудить, лихоманить. Сеча може забарвитися кров'ю.
• Якщо конкремент зрушив зі свого місця або став надто великим, але не перекрив сечовід, пацієнт періодично відчуває тупий біль у боці, локалізований у тому самому місці.

У багатьох випадках конкременти, які ще не стали причиною дискомфорту, виявляються під час УЗД.

Захворювання, що мають схожі симптоми

Подібні симптоми спостерігаються, коли у пацієнта починають виходити конкременти із жовчного міхура. Однак розрізняються локалізація та інтенсивність больових відчуттів. При перекритті жовчної протоки розвивається механічна жовтяниця, чого не відбувається під час ниркової кольки.

Діагностика

Основний метод діагностики — УЗД. Під час процедури визначаються кількість, розміри та розташування конкрементів, а також те, наскільки вони перекривають сечові шляхи. Точнішу інформацію можна отримати під час рентгенологічного дослідження, а також комп'ютерної томографії. Також здаються аналізи крові та сечі.

Лікування

Методика лікування каменів у нирках залежить від симптоматики захворювання, щільності, розмірів та локалізації конкрементів, стану пацієнта. За сприятливого прогнозу (відсутній дискомфорт, можливий самостійний вихід конкрементів) лікування обмежується призначенням ліків від каменів у нирках — консервативна терапія. У стандартних випадках 95% дрібних включень виходять самі через 6–8 тижнів після старту терапії.

За наявності великих конкрементів, які можуть перекрити сечоводи або навіть їх травмувати, застосовується інша методика лікування. Призначаються так звані літолітичні пігулки від каменів у нирках, під дією яких вони розчиняються. Особливо ефективна ця методика для солей сечової кислоти. У цей час особливо важливо пити багато рідини.

Під час руху конкременту показана також літокінетична терапія — комплекс заходів, які допомагають піску та більшим утворенням проходити сечовими шляхами.

Лікування у лікаря обов'язкове, якщо:

1. Послідовні обстеження свідчать про збільшення конкременту.
2. Починають формуватися інші конкременти.
3. Долучається інфекція сечостатевої системи.
4. Виявлено камені великих розмірів.

Хірургічне лікування призначають, коли:

1. Консервативна терапія виявилася неефективною.
2. У пацієнта лише 1 нирка.
3. Камінь спричинює запальні процеси, інфекційні захворювання.
4. Кількість та/або розміри конкрементів збільшуються.
5. Каменеутворення є фактором, який пригнічує роботу сечовивідної системи.

Основні хірургічні методики: 

• Дистанційна ударно-хвильова літотрипсія. Це метод дроблення конкрементів на частини, які протягом кількох діб після сеансу виводяться із сечею.
• Перкутанна нефролітотрипсія. Під загальним наркозом у сечовий міхур і сечовід вводяться катетери. Виявивши конкремент, вводять нефроскоп, який дає змогу отримати візуальну інформацію. Потім конкремент видаляється.
• Уретерореноскопія. Через сечівник у сечовід або нирку вводиться уретероскоп. Після виявлення конкременту його витягають щипцями або дроблять, а потім витягають частинами.

Під час лікування та після нього слід стежити за режимом харчування — обмежити кількість тваринних білків, кислот, жирної їжі, алкоголю. Слід взяти за правило випивати щонайменше 2,5 л води на день.

Ускладнення

Ускладненнями утворення каменів у нирках є розвиток гнійних вогнищ, часта ниркова колька, низька опірність до інфікування, зморщування гладких поверхонь органу та розвиток ниркової недостатності.

Профілактика

Щоб не турбуватися про те, як вивести камені з нирок, слід пити достатньо рідини, не зловживати вітамінними добавками, жирною та кислою їжею, а також солодощами.

Список використаної літератури

1. Компендіум — лікарські препарати;
2. ВООЗ;
3. JAMA.

Поширені запитання про камені в нирках