Гінгівіт

Гінгівіт - це запалення ясен, що супроводжується набряком, почервонінням і кровоточивістю. Важливим є те, що гінгівіт досить часто є лише ознакою пародонтиту (запалення тканин, що оточують корінь зуба, кісткової тканини альвеоли та ясна) або пародонтозу (при цьому запалення виражене слабкіше, ніж деструктивні процеси).

Загальні відомості

Гінгівіт - досить поширене захворювання. Гінгівіт часто зустрічається у підлітків і вагітних. У цих категорій хворих хвороба зазвичай протікає важче у зв'язку з гормональними змінами в організмі.

Прогресування гінгівіту без необхідного лікування може призвести до більш важких ускладнень, таким, як пародонтит, який в кінцевому підсумку веде до випадання зубів.

Причини гінгівіту

Причини розвитку гінгівіту вельми різноманітні. Їх можна умовно поділити на внутрішні та зовнішні.

До внутрішніх причин відносять: зростання зубів (зростаючий зуб травмує ясна), патологія прикусу, нестача вітамінів, захворювання шлунково-кишкового тракту (усі відділи травлення так чи інакше пов'язані між собою), зниження імунітету (для порожнини рота особливе значення має не тільки загальний, а й місцевий імунітет) і ін. причини.

До зовнішніх причин відносять вплив фізичних (травма, опік, променева дія), хімічних (вплив агресивних речовин), біологічних (інфекції) і медичних (ятрогенних) чинників. Частіше за інших гінгівіти викликають зубний камінь, зубний наліт, залишки їжі, неправильно накладені пломби, ротове дихання, куріння, хімічне роздратування, інфекція. Найбільш актуальні для дітей і дорослих саме інфекційні гінгівіти. У дітей вони найчастіше виникають при відсутності належної гігієни. Справа в тому, що місцевий імунний захист до 7 років тільки формується, а повністю його формування закінчується лише до початку пубертатного періоду, тому навіть при відсутності хронічних запальних вогнищ ризик розвитку гінгівіту у дітей вище. Ще вище він у дітей, що мають осередок інфекції у вигляді карієсу. Саме безліч нелікованих каріозних зубів часта причина гінгівіту. Гінгівіти поширені також у дітей, які страждають на ревматизм, туберкульоз, цукровий діабет, хвороби печінки та жовчного міхура, нефропатію тощо.

Тривале застосування деяких препаратів, наприклад, оральних контрацептивів, може посилити запальні явища в яснах. Важкі метали (свинець, вісмут) також іноді здатні провокувати гінгівіт.

Симптоми

Розрізняють такі види гінгівіту: катаральний, виразково-некротичний, гіпертрофічний і атрофічний гінгівіт.

З точки зору форми захворювання, традиційно розрізняють гостру і хронічну. Хронічна форма загострюється переважно взимку і навесні (це проявляється посиленою кровотечею ясен) і зустрічається частіше у дорослих людей.

Якщо захворювання вражає ясна в області всіх зубів однієї або обох щелеп, то говорять про генералізований (поширений) гінгівіт, локалізований же характеризується запальним процесом на окремих ділянках ясен в області одного або декількох зубів.

Клінічними симптомами катарального гінгівіту є обумовлене запальним процесом почервоніння, набряк слизової оболонки ясен, кровоточивість. Суб'єктивні відчуття хворого при такій формі гінгівіту представлені невеликою сверблячкою ясен, хворобливістю під час прийому їжі.

Виразково-некротичний гінгівіт характеризується виникненням на слизовій оболонці ясен виразок і некротизованих ділянок. Його клінічні симптоми такі: галитоз (неприємний запах з рота), сильний біль ясен; загальний стан організму також погіршується і хворий відчуває загальну слабкість, можливо підвищення температури тіла до 39оС, збільшення лімфатичних вузлів.

При гіпертрофічному гінгівіті відбувається збільшення ясенних сосочків, які починають покривати собою частину зуба. На початкових стадіях захворювання не проявляється якими-небудь клінічними симптомами та неприємними відчуттями, на більш пізніх виникають кровоточивість і болючість ясен при доторканні та під час прийому їжі.

При атрофічному гінгівіті, навпаки, відбувається атрофія (зменшення обсягу) тканин ясен, поступово рівень ясна знижується і вона оголює корінь зуба. Суб'єктивно для людини атрофічний гінгівіт проявляється болем на холодне або гаряче.

Важливим є те, що гінгівіт досить часто є лише ознакою пародонтиту (запалення тканин, що оточують корінь зуба, кісткової тканини альвеоли та ясна) або пародонтозу (при цьому запалення виражене слабкіше, ніж деструктивні процеси).

Що можете зробити ви при гінгівіті

У першу чергу, необхідно ретельно дотримуватися гігієни порожнини рота. Лікар забезпечить Вас необхідними рекомендаціями.

Що може зробити лікар

Лікування гінгівітів повинно проводитися тільки лікарем-стоматологом. Лікування гінгівіту полягає у впливі на зубні бляшки, усунення місцевих та загальних сприятливих факторів. У деяких випадках необхідно хірургічне втручання (кюретаж).

Крім цього часто необхідно вдаватися до спеціальних засобів, причому не тільки для лікування гострої фази захворювання, але і для того, щоб уповільнити або зупинити розвиток серйозних ускладнень.

Застосовують різні препарати: антибіотики, протизапальні засоби, місцеві імуномодулятори.

При гінгівітах, обумовлених інфекційно-запальними процесами, необхідно усунути збудника інфекції. Тому лікар може призначити антибактеріальні засоби або протигрибковий препарат.

Профілактичні заходи при гінгівіті

Для профілактики гінгівітів необхідно виконувати наступні нескладні правила:

• Регулярно проходити обстеження у стоматолога.
• Щодня видаляти зубні бляшки за допомогою зубної пасти та шовкової нитки.
• Очищати зуби у стоматолога кожні 3-6 місяців.