Золеум

Склад

діюча речовина: золедронова кислота;

100 мл розчину містять золедронової кислоти моногідрату у перерахуванні на Зомети 5 мг;

допоміжні речовини: маніт (Е 421), натрію, вода для ін'єкцій.

Форма випуску

Розчин для інфузій.

По 100 мл препарату в контейнерах. По 1 контейнеру в плівці в коробці.

Придбати Золеум можна за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1 за привабливою вартістю.
Актуальна ціна на медикамент вказана у каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.

Фармакодинаміка

Механізм дії. Золедронова кислота відноситься до класу азотвмісних бісфосфонатів і діє насамперед на кістки. Вона є інгібітором опосередкованої остеокластів резорбції кісткової тканини.

Фармакодинамічні ефекти

Селективну дію бісфосфонатів на кістки зумовлена ​​їх високою спорідненістю з мінералізованою кістковою тканиною. Головною молекулярною мішенню золедронової кислоти в остеокластів є фермент фарнезілпірофосфатсінтаза. Довга тривалість дії золедронової кислоти обумовлена ​​її високою спорідненістю зв'язування з активним центром фарнезілпірофосфатсінтази та сильною спорідненістю до зв'язування з кістковими мінералами.

Остеопороз

Ефективність та безпека золедронової кислоти в дозі 5 мг 1 раз на рік впродовж 3 років поспіль були доведені для жінок у періоді постменопаузи (7736 жінок віком 65–89 років) з такими показниками: Т-показник мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ) у ділянці шийки стегна ≤ –1,5 та принаймні один перелом хребця помірної тяжкості або два легких; Т-показник МЩКТ шийки стегна ≤ –2,5 з ознаками перелому хребця або без. 85 % пацієнток раніше ніколи не приймали бісфосфонати.

Лікування Зомети швидко зменшує інтенсивність метаболізму в кістковій тканині від підвищених в постклімактеричному періоді рівнів з низькою точкою для маркерів ресорбции на 7 добу і до маркерів формації на 12 тиждень. Після цього рівень маркерів стану кісткової тканини встановлювався в межах діапазону, що спостерігався до менопаузи. Чи не спостерігалося прогресуючого зниження рівня маркерів метаболізму в кістковій тканині при введенні повторних щорічних доз.

Дослідження безпеки впливу на кісткову тканину: доза-реакція і тривалість дії одноразового введення золедронової кислоти (від 0,8 до 500 мг/кг) досліджувалися у тварин. Отримані результати дають принципові докази ефективності та безпеки для кісткової тканини при введенні золедронової кислоти в клінічно прийнятних дозах. Чи не спостерігалося ознак будь-яких відхилень від норми в тканини кісток або кісткового мозку, ознак порушення мінералізації, накопичення остеоід і перетінчатоі ретикулофіброзної кісткової тканини.

Вплив на мінеральну щільність кісткової тканини (МЩКТ)

На тлі лікування золедроновою кислотою спостерігалося статистично значуще підвищення МЩКТ поперекових хребців, кісток стегна та дистального відділу променевої кістки відносно лікування плацебо в усіх часових точках (6, 12, 24 та 36 місяців). Лікування золедроновою кислотою зумовило зростання на 6,7 % МЩКТ поперекових хребців, на 6,0 % – усіх кісток стегна, на 5,1 % – шийки стегнової кістки та на 3,2 % – дистального відділу променевої кістки порівняно з плацебо протягом 3 років.

Зростання МЩКТ поперекових хребців та шийки стегнової кістки було статистично значуще вищим у групі лікування золедроновою кислотою порівняно з ризедронатом (для усіх показників р < 0,03).

Клінічна ефективність при лікуванні хвороби Педжета з ураженням кісток

Ефективність золедронової кислоти вивчали у пацієнтів чоловічої та жіночої статі віком понад 30 років з первинною легкою або помірною хворобою Педжета з ураженням кісток (медіана рівня сироваткової лужної фосфатази у 2,6–3,0 разу вище верхньої межі визначеного для певного віку нормального діапазону значень на момент введення в дослідження), підтвердженою рентгенологічно.

Ефективність однієї інфузії 5 мг золедронової кислоти порівняно зі щоденним прийомом 30 мг ризедронату протягом 2 місяців була доведена у двох 6-місячних порівняльних дослідженнях. Через 6 місяців у групі золедронової кислоти відповідь і нормалізація рівня сироваткової лужної фосфатази (СЛФ) спостерігалася у 96 % (169/176) та 89 % (156/176) пацієнтів порівняно з 74 % (127/171) та 58 % (99/171) пацієнтами, які приймали ризедронат (для усіх показників р < 0,001).

Фармакокінетика

Після початку інфузії золедронової кислоти плазмові концентрації активної речовини швидко збільшувалася, досягаючи піку в кінці інфузії, потім швидко знижувалася до <10% піка через 4:00 і до <1% піка - через 24 години з подальшим тривалим періодом дуже низьких концентрацій, що не перевищують 0, 1% пікового рівня.

Внутрішньовенно введена Зомети виділяється нирками в три етапи: швидке двофазне виведення препарату із системної циркуляції з періодами напіввиведення t1 / 2a 0,24 і t1 / 2b 1,87 години, потім тривала фаза елімінації з кінцевим періодом напіввиведення t1 / 2g 146 годин. Накопичення активної речовини в плазмі крові після багаторазових доз, які вводять кожні 28 днів, не спостерігалося. На ранніх фазах диспозицій (альфа і бета, з t½ значення і вище) можливе швидке розподілу в кістках і виведення нирками. Золедронова кислота не метаболізується і виводиться в незміненому вигляді нирками. Протягом перших 24 годин 39 ± 16% введеної дози виводиться з сечею, тоді як решта препарату зв'язується з кістковою тканиною. Потім повільно відбувається зворотне вивільнення золедронової кислоти з кісткової тканини в системну циркуляцію і її виділення нирками. Загальний кліренс становить 5,04 ± 2,5 л / год. Він не залежить від дози, статі, віку, расової приналежності та маси тіла пацієнта. Збільшення тривалості інфузії з 5 до 15 хвилин призводить до зниження концентрації золедронової кислоти наприкінці інфузії, але не впливає на площу під кривою залежності концентрації від часу.

Оскільки золедронова кислота не метаболізується в організмі людини та виявлена ​​речовина має лише незначну активність або не має зовсім як безпосередньо діючий і / або необоротний інгібітор ферментів цитохрому Р450, Зомети навряд чи зменшувати метаболічний кліренс речовини, метаболізується через систему цитохрому P450. Золедронова кислота не має високого ступеня зв'язування з білками плазми (зв'язування становить приблизно 43-55%), і це зв'язування не залежить від концентрації.

• Лікування остеопорозу у жінок в постменопаузальному періоді та у чоловіків при підвищеному ризику переломів, включаючи осіб з щодавнім нізькотравматічнім переломом стегна.
• Лікування остеопорозу, пов'язаного з довгостроковою системної глюкокортикоїдної терапією у жінок в постменопаузальному періоді та у чоловіків при підвищеному ризику переломів.
• Лікування кісткової хвороби Педжета у дорослих.

• Підвищена чутливість до активної речовини або до будь-якого компонента препарату або підвищена чутливість до бісфосфонатів.
• Гіпокальціємія.
• Тяжке порушення функції нирок з кліренсом креатиніну <35 мл/хв.
• Період вагітності та годування груддю.

Спеціальних досліджень взаємодії лікарських засобів з Зомети не проводили. Зомети систематично не метаболізується і не впливає на ензими цитохрому Р450 людини in vitro. Зомети зв'язується з білками плазми незначне (зв'язування становить приблизно 43-55%), тому взаємодії, які відбуваються в результаті заміщення препаратів з високим ступенем зв'язування, малоймовірні.

Зомети виводиться з організму через нирки. Слід дотримуватися обережності при застосуванні Золеуму в поєднанні з препаратами, які можуть значною мірою впливати на функцію нирок (наприклад, з аміноглікозидами або діуретиками, які можуть викликати дегідратацію).

У пацієнтів з порушеннями функції нирок може підвищуватися системна експозиція одночасно введених лікарських препаратів, виводяться переважно нирками.

Застосування Золеума пацієнтам з тяжким порушенням функції нирок (кліренс креатиніну < 35 мл/хв) протипоказане з огляду на ризик відмови нирок у цієї категорії пацієнтів. Після введення золедронової кислоти спостерігалося порушення функції нирок, особливо у пацієнтів з уже існуючою нирковою дисфункцією або іншими факторами ризику, що включають літній вік, одночасний прийом нефротоксичних лікарських препаратів, одночасну терапію діуретиками або дегідратацію, що виникла після введення золедронової кислоти. Ниркова недостатність, що вимагала застосування діалізу або призвела до летального наслідку, зрідка спостерігалася у пацієнтів з уже існуючим порушенням функції нирок або з якимись з описаних вище факторів ризику.

Щоб звести до мінімуму ризик небажаних реакцій з боку нирок, слід враховувати такі застереження:

• перед кожним запровадженням Золеуму необхідно визначити кліренс креатиніну з урахуванням маси тіла, використовуючи формулу Кокрофта-Голта;
• тимчасове підвищення рівня креатиніну в сироватці крові може бути більшим у пацієнтів з уже існуючим порушенням функції нирок;
• у пацієнтів із групи ризику слід здійснювати моніторинг рівня креатиніну у сироватці крові;
• золеум слід застосовувати з обережністю при одночасному застосуванні інших лікарських засобів, які можуть впливати на функцію нирок;
• пацієнти, особливо пацієнти похилого віку та ті, хто приймає діуретики, потребують достатньої гідратації перед введенням Золеуму;
• Золеума одноразово не повинна перевищувати 5 мг, а тривалість інфузії повинна бути не менше 15 хвилин.

Посилене ремоделювання кісткової тканини характерне для хвороби Педжета з ураженням кісток. Через швидкий початок впливу золедронової кислоти на ремоделювання кісткової тканини може виникати транзиторна гіпокальціємія, подеколи з клінічними проявами, що зазвичай досягає максимуму протягом перших 10 днів після інфузії Золеума.

Остеонекроз щелепи

У постмаркетингових дослідженнях повідомляли про остеонекроз щелепи у пацієнтів, які одержують золедронову кислоту у зв’язку з остеопорозом.

Початок лікування або новий курс лікування слід відкласти для пацієнтів із незагоєними відкритими ураженнями м’яких тканин у порожнині рота. До початку лікування Золеумом для пацієнтів із супутніми факторами ризику рекомендується попередньо провести стоматологічний огляд з відповідним профілактичним стоматологічним лікуванням та індивідуальною оцінкою користі та ризику.

При оцінці ризику розвитку остеонекрозу щелепи у пацієнта слід брати до уваги таке:

• активність лікарського засобу, який пригнічує резорбцію кісткової тканини (для високоактивних сполук ризик є вищим), спосіб застосування (для парентерального введення ризик є вищим) та кумулятивну дозу терапії резорбції кісткової тканини;
• рак, супутні захворювання (такі як анемія, коагулопатії, інфекція), паління;
• супутні терапії: кортикостероїди, хіміотерапія, інгібітори ангіогенезу, променева терапія голови та шиї;
• недотримання гігієни порожнини рота, пародонтоз, зубні протези, що погано підходять, хворобу зубів в анамнезі, інвазивні стоматологічні процедури, наприклад видалення зубів.

Застосування в період вагітності та годування груддю

Золеум протипоказаний у період вагітності.

Фертильність

Потенційний небажаний вплив золедронової кислоти на фертильність вивчали на щурах батьківського та F1 поколінь. У результаті виявлено надмірно посилений фармакологічний ефект, який розглядається як пов’язаний із гальмуванням мобілізації скелетного кальцію препаратом, що зумовило розвиток перинатальної гіпокальціємії, яка є ефектом класу бісфосфонатів, дистоцію та дострокове припинення дослідження. Таким чином, результати досліджень не дають можливості зробити остаточні висновки щодо впливу золедронової кислоти на фертильність у людини.

Діти

Препарат Золеум Не рекомендується призначати дітям і підліткам (до 18 років).

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Небажані реакції, такі як запаморочення, можуть впливати на здатність керувати транспортними засобами або працювати з іншими механізмами.

Дози

Введення Золеума проводять за умови адекватної гідратації пацієнта. Це особливо важливо для пацієнтів похилого віку (≥65 років) і пацієнтів, які отримують діуретики.

У зв'язку із застосуванням препарату Золеум рекомендується адекватний прийом кальцію і вітаміну D.

Остеопороз

Лікування постменопаузного остеопорозу, остеопорозу у чоловіків, лікування остеопорозу, пов'язаного з довгостроковою системної глюкокортикоїдної терапією рекомендована доза - 1 інфузія 5 мг Золеума в рік.

Оптимальна тривалість лікування остеопорозу бісфосфонатами не встановлена. Необхідність продовження лікування слід періодично переглядати, оцінюючи користь і ризик при застосуванні препарату Золеум індивідуально для кожного пацієнта, особливо після 5 або більше років застосування препарату.

Пацієнтам з щодавнім нізькотравматічнім переломом стегна рекомендується введення препарату Золеум через два або більше тижнів після операції з приводу перелому стегна. Пацієнтам з щодавнім нізькотравматічнім переломом стегна перед першим введенням препарату Золеум рекомендується застосування вітаміну D в ударній дозі від 50000 до 125000 МО всередину або внутрішньом'язово.

Хвороба Педжета

Препарат призначають тільки лікарі з досвідом лікування хвороби Педжета з ураженням кісток. Рекомендована доза - одна інфузія 5 мг Золеума. Крім того, пацієнти з хворобою Педжета вимагають застосування кальцію додатково, принаймні 500 мг елементарного кальцію два рази на добу протягом не менше 10 діб після введення Золеума.

Повторне лікування препаратом хвороби Педжета: після початку лікування хвороби Педжета Зомети спостерігається тривалий період ремісії у пацієнтів, які відповідають на лікування. Повторне лікування включає додаткову інфузію 5 мг Золеума пацієнтам, які мали рецидив, з інтервалом 1 рік або довше після початку лікування. Дані повторного лікування хвороби Педжета обмежені.

Вивчіть відгуки та рекомендації, щоб зробити правильний вибір та переконатися у якості товару.

Клінічний досвід гострого передозування обмежений. Стан пацієнтів, які отримали дози перевищують рекомендовану, вимагає ретельного моніторингу. У разі передозування, що призводить до клінічно значущої гіпокальціємії, компенсація стану може бути досягнута додатковим застосуванням кальцію всередину і / або внутрішньовенної інфузії кальцію глюконату.

Наступні побічні реакції систематизовані за класами систем органів по MedDRA і частотою: дуже часто (³1 / 10), часто (³1 / 100, <1/10), нечасто (³1 / 1000, <1/100), рідко (³1 / 10000 , <1/1000), дуже рідко (<1/10000), частота невідома (не можна оцінити на основі наявних даних). В рамках кожної групи частоти побічних реакцій представлені в порядку зменшення проявів.

Інфекції та інвазії: частота невідома - грип, ринофарингіт.

З боку крові та лімфатичної системи: іноді - анемія.

З боку імунної системи: частота невідома ** - реакції гіперчутливості, включаючи поодинокі випадки бронхоспазму, кропив'янки та ангіоневротичногонабряку і дуже рідкісні випадки анафілактичних реакцій / шоку.

З боку метаболізму та харчування: часто - гіпокальціємія *; іноді - зниження апетиту, рідко - гіпофосфатемія.

Психічні порушення: іноді - безсоння.

З боку нервової системи: часто - головний біль, запаморочення; іноді - летаргія, парестезії, сонливість, тремор, непритомність (синкопе), порушення смаку.

З боку органів зору: часто - гіперемія очей; іноді - кон'юнктивіт, біль в очах; рідко - увеїт, епісклерит, запалення райдужної оболонки; частота невідома ** - склерит і запалення ока.

З боку органів слуху та лабіринту: не поширене - запаморочення.

З боку серцево-судинної системи: часто - фібриляція передсердь; іноді - посилене серцебиття.

З боку судинної системи: іноді - артеріальна гіпертензія, припливи; частота невідома ** - гіпотензія (у деяких пацієнтів на тлі факторів ризику).

З боку респіраторного тракту, органів грудної клітки та середостіння: іноді - кашель, задишка.

З боку шлунково-кишкового тракту: часто - нудота, блювота, діарея; іноді - диспепсія, біль в епігастрії, біль в животі, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, запор, сухість у роті, езофагіт, зубний біль, гастрит #.

З боку шкіри та підшкірної тканини: іноді - висип, гіпергідроз, свербіж, еритема.

З боку кістково-м'язової системи та сполучної тканини: часто - міалгія, артралгія, біль у кістках, біль у спині, біль у кінцівках; іноді - біль в шиї, м'язово-скелетна скутість, набряклість суглобів, спазми м'язів, біль у плечі, м'язово-скелетні болі в грудях, м'язово-скелетні болі, скутість суглобів, артрит, м'язова слабкість; рідко - атиповий підвертлюжній і діафізарний перелом стегнової кістки † (небажана реакція класу бісфосфонатів); дуже рідко - остеонекроз зовнішнього слухового проходу (несприятливі реакції, типові для бісфосфонатів); частота невідома ** - остеонекроз щелепи.

З боку сечостатевої системи: іноді - підвищення креатиніну крові, поллакиурия, протеїнурія.

# Спостерігалися у пацієнтів, які одночасно приймали глюкокортикостероїди.

* Поширені тільки при хворобі Педжета.

** На основі постмаркетингових звітів. Частота не може бути оцінена на основі наявних даних.

† Виявлені у постмаркетинговий період.

При лікуванні остеопорозу або хвороби Педжета лікар може розглянути Золеум аналоги, що містять золедронову кислоту або інші біфосфонати зі схожою дією.

Важливо! Детальніша інформація, показання, дозування та побічні дії описані в документі Золеум інструкція, який обов'язково додається до кожної упаковки.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °C в недоступному для дітей місці. Термін придатності - 2 роки.