Торендо

Склад

діюча речовина: рисперидон;

1 таблетка, вкрита оболонкою, містить 1 мг, 2 мг, 3 мг або 4 мг рисперидону;

Допоміжні речовини: целактоза (містить лактоза), целюлоза мікрокристалічна, натрію кроскармелоза, кремнію діоксид колоїдний, натрію лаурилсульфат, магнію стеарат, опадрай 03H28758 білий (містить пропіленгліколь)

додаткові інгредієнти:

таблетки, вкриті оболонкою 2 мг заліза оксид жовтий (Е172), заліза оксид червоний (Е172)

таблетки, вкриті оболонкою 3 мг хіноліновий жовтий (Е 104)

таблетки, вкриті оболонкою 4 мг хіноліновий жовтий (Е 104), індиго (Е 132).

Форма випуску

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

По 10 таблеток в блістері, по 2, 3 або 6 блістерів у картонній упаковці.

Фармакодинаміка

Рисперидон є селективним моноаминергических антагоністом з характерними властивостями. Він має велику спорідненість як до серотонінергічних рецепторів 5-НТ 2, так і в дофамінергічних рецепторів D2. Рисперидон також зв'язується з α1-адренорецепторами рецепторами та (з меншим спорідненістю) з Н 1-гістамінергічніми та α2-адренорецепторами рецепторами. Рисперидон не має спорідненості до холінергічних рецепторів. Хоча рисперидон є потужним антагоністом D2-рецепторів, завдяки чому він зменшує вираженість позитивних симптомів шизофренії, цей препарат рідше викликає пригнічення рухової активності та каталепсію, ніж класичні нейролептики. Збалансований центральний антагонізм по серотоніну і дофаміну може призводити до зниження частоти появи екстрапірамідних побічних ефектів і розширення терапевтичної активності на негативні та афективних симптомів шизофренії.

Фармакокінетика

Рисперидон метаболізується до 9-гідрокси, який надає подібну рисперидону фармакологічну дію.

Всмоктування.

Після прийому рисперидон повністю абсорбується і досягає пікових концентрацій у плазмі в межах 1-2 годин, у пацієнтів похилого віку - в межах 2-3 годин. Біодоступність після перорального застосування рисперидону становить 70% (CV = 25%). Відносна біодоступність після перорального застосування рисперидону в таблетках становить 94% (CV = 10%) у порівнянні з застосуванням у формі розчину. Їжа не впливає на абсорбцію препарату, тому рисперидон можна застосовувати незалежно від прийому їжі. Біодоступність становить 66% в швидких метаболізаторов і 82% - в повільних.

Розподіл.

Рисперидон швидко розподіляється в організмі. Обсяг розподілу становить 1-2 л/кг. У плазмі рисперидон зв'язується з альбуміном і кислим α 1 гликопротеинами. Рисперидон на 90% зв'язується з білками плазми, 9-гідрокси - на 77%. Рівноважна концентрація рисперидону в організмі у більшості пацієнтів досягається протягом 1 дня. Рівноважна концентрація 9-гідрокси досягається протягом 4-5 діб.

Метаболізм і виведення.

Рисперидон метаболізується цитохромом CYP2D6 до 9-гідрокси, яке надає аналогічну рисперидону фармакологічну дію. Рисперидон та 9-гідрокси активної антипсихотичної фракції. Цитохром CYP2D6 піддається генетичному поліморфізму. У швидких метаболізаторов CYP2D6 рисперидон швидко перетворюється в 9-гідрокси, тоді як в повільних метаболізаторов рисперидон перетворюється набагато повільніше. Хоча в швидких метаболізаторов концентрації рисперидону і 9-гідрокси нижче, ніж в повільних метаболізаторов, фармакокінетика рисперидону та 9-гідроксирисперидону в комбінації (тобто активної антипсихотичної фракції) після разової і багаторазових доз в швидких і повільних метаболізаторов цитохрому CYP2D6 схожа.

Іншим шляхом метаболізму рисперидону є N-дезалкілірування. Дослідження in vitro на мікросомах печінки людини показали, що рисперидон в клінічно значущих концентраціях не пригнічує значно метаболізм лікарських засобів, які метаболізуються ізоферментами цитохрому Р450, включаючи CYP1A2, CYP2A6, CYP2C8 / 9/10 CYP2D6, CYP2E1, CYP3A4 і CYP3A5. Через тиждень після застосування препарату 70% дози виводиться з сечею, 14% - з калом. Концентрація рисперидону і 9-гідроксирисперидону у сечі дорівнює 35-45% прийнятої дози. Іншу частину складають неактивні метаболіти. Після прийому у хворих психозом період напіввиведення становить приблизно 3:00. Період напіввиведення 9-гідроксирисперидону рисперидону досягає 24 годин, а у пацієнтів похилого віку - 34 години.

Лікування шизофренії та інших психічних розладів, в тому числі підтримуюча терапія у пацієнтів, у яких спостерігалася відповідь на терапію, з метою запобігання рецидиву хвороби;

лікування маніакальних епізодів при біполярних розладах (допоміжна терапія в поєднанні з нормотіміками як початкове лікування або в якості монотерапії на період тривалістю до 12 тижнів)

короткочасне лікування вираженої агресії або важких психічних симптомів у пацієнтів з деменцією при існуванні загрози заподіяння шкоди собі чи іншим;

симптоматичне лікування зухвалих опозиційних розладів або інших розладів соціальної поведінки у дітей, підлітків і дорослих з розумовим розвитком нижче середнього або розумовою відсталістю, які мають прояви деструктивної поведінки (імпульсивність, аутоагресія)

симптоматичне лікування аутичних розладів у дітей у віці від 5 років, у яких симптоми варіюють від гіперактивності до дратівливості (включаючи агресію, нанесення собі тілесних ушкоджень, тривожність і патологічні циклічні дії).

Гіперчутливість до активного компонента або до якої допоміжної речовини препарату.

Деменція і симптоми хвороби Паркінсона (ригідність, брадикінезія і паркинсонические порушення постави).

Деменція і підозра на деменцію з тільцями Леві (крім симптомів деменції менше двох з наступних симптомів: паркінсонізм, візуальні галюцинації, хиткість ходи).

звичайна доза

Торендо можна застосовувати 1 або 2 рази на добу. Дози більше 8 мг слід розділяти на два прийоми (вранці та ввечері).

Для досягнення дози 0,25-2,5 мг рекомендується застосовувати рисперидон в формі орального розчину.

Рекомендується поступове припинення лікування. Після раптового припинення застосування високих доз антипсихотичних препаратів дуже рідко спостерігалися гострі симптоми відміни, у тому числі нудота, блювання, підвищена пітливість, безсоння. Також може спостерігатися рецидив психотичних симптомів, повідомлялося про появу мимовільних рухів (наприклад, акатизія, дистонія і дискінезія).

шизофренія

Дорослі (у віці до 65 років)

Торендо можна призначати 1 або 2 рази на добу.

Починати прийом слід з 2 мг Торендо на добу, на другий день дозу можна збільшити до 4 мг. Після цього дозу можна підтримувати без змін або, при необхідності, продовжувати індивідуальну корекцію дози. Для більшості пацієнтів рекомендована доза становить 4-6 мг на добу. Деяким пацієнтам може бути показано поступове підвищення дози або знижена початкова доза.

Максимальна добова доза становить 10 мг.

Дози вище 10 мг на добу, не виявили високу ефективність у порівнянні з меншими дозами, але вони можуть спричиняти появу екстрапірамідних симптомів. Оскільки безпека доз, що перевищують 16 мг на добу, не вивчалася, дози вище цього рівня застосовувати не можна. У разі необхідності додаткової седації можна одночасно застосовувати бензодіазепін

Пацієнти похилого віку (старше 65 років).

Рекомендована початкова доза - 0,5 мг 2 рази на добу. У разі необхідності дозу можна збільшити до 1-2 мг 2 рази на добу шляхом підвищення на 0,5 мг 2 рази на добу.

Маніакальні епізоди при біполярних розладах (дорослі та діти старше 10 років).

Рекомендована початкова доза Торендо - 2 мг 1 раз на добу ввечері. Дозу можна індивідуально збільшити додаванням 1 мг на добу не частіше ніж через кожні 24 години. Рекомендований діапазон доз - від 2 до 6 мг на добу.

Як і при інших видах симптоматичного лікування, при тривалому застосуванні препарату Торендо необхідно періодично переглядати дози та коригувати їх протягом всієї терапії. Немає даних по ефективності Торендо при лікуванні гострої біполярної манії тривалістю понад 12 тижнів. Якщо Торендо застосовують в поєднанні з нормотіміками, терапію можна припинити раніше, оскільки початок ефекту від лікування можна очікувати в перші тижні терапії. Навіть після появи першої відповіді на лікування слід враховувати можливість повторного виникнення симптомів депресії через особливості перебігу хвороби та побічні реакції лікарських засобів, які застосовувалися для лікування, в тому числі Торендо.

Симптоми. Ознаки та симптоми передозування, що спостерігались, - це відомі побічні реакції препарату проявляються в посиленою формі: сонливість і седація, тахікардія та артеріальна гіпотензія, а також екстрапірамідні симптоми. При передозуванні повідомлялося про подовження інтервалу QT

і судоми тріпотіння-мерехтіння, асоційоване з передозуванням препарату Торендо в комбінації з пароксетином.

У разі гострого передозування слід проаналізувати можливість взаємодії декількох препаратів. Лікування. Слід забезпечити та підтримувати вільну прохідність дихальних шляхів для забезпечення адекватної вентиляції та оксигенації. Необхідно розглянути можливість промивання шлунка (після інтубації, якщо пацієнт без свідомості) і призначення активованого вугілля разом з проносним засобом не пізніше ніж за 1:00 після прийому препарату. Показано серцево-судинне моніторування, що включає безперервну реєстрацію ЕКГ для виявлення можливої аритмії. Торендо не має специфічного антидоту. Таким чином, слід виконувати відповідні підтримуючі заходи. Гіпотензії і судинний колапс слід лікувати такими заходами як внутрішньовенні вливання та / або симпатоміметичні препарати. У разі розвитку гострих екстрапірамідних симптомів слід призначати антихолінергічні препарати. Слід продовжувати постійне медичне спостереження та моніторинг до моменту, коли пацієнт одужає.

Найчастішими побічними реакціями, про які повідомляється (частота ≥ 10 %), є паркінсонізм, седація/сонливість, головний біль та безсоння. Паркінсонізм та акатизія є дозозалежними побічними реакціями.

Побічні реакції, наведені нижче, включають ті, про які повідомлялося під час клінічних випробувань та у постмаркетинговий період. Частота виникнення побічних реакцій: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100 до <1/10), нечасто (≥1/1000 до <1/100), рідко (≥1/10000 до <1/1000), дуже рідко (<1/10000) та невідомо (частоту не можна встановити з доступних даних).

У кожній групі побічні реакції представлені у порядку зменшення ступеня тяжкості.

^a Гіперпролактинемія у деяких випадках може призводити до гінекомастії, розладів менструального циклу, аменореї, ановуляції, галактореї, порушення здатності до зачаття, зниження лібідо, еректильної дисфункції.

^b Під час плацебоконтрольованих досліджень повідомлялося про цукровий діабет у 0,18 % пацієнтів, які отримували рисперидон, порівняно з 0,11 % у групі плацебо. Загальна частота у всіх клінічних випробуваннях становила 0,43 % у пацієнтів, які приймали рисперидон.

^с Не відмічалося у клінічних дослідженнях Торендо^®, однак було виявлено протягом постмаркетингового спостереження.

^d Екстрапірамідні розлади включають: паркінсонізм (гіперсекреція слини, ригідність м’язів, паркінсонізм, слинотеча, феномен «зубчатого колеса», брадикінезія, гіпокінезія, маскоподібне обличчя, напруженість м’язів, акінезія, ригідність потиличних м’язів, ригідність м’язів, паркінсонічна хода, порушення глабелярного рефлексу, паркінсонічний тремор), акатизію (акатизія, неспокій, гіперкінезія, синдром неспокійних ніг), тремор, дискінезію (дискінезія, посмикування м’язів, хореоатетоз, атетоз, міоклонус), дистонію.

Дистонія включає дистонію, гіпертонію, кривошию, мимовільні м’язові скорочення, міогенні контрактури, блефароспазм, рух очного яблука, параліч язика, тик (в ділянці обличчя), ларингоспазм, міотонію, опістотонус, ротоглотковий спазм, плевротонус, спазм язика, тризм. Включено більший перелік симптомів, що не обов’язково мають екстрапірамідне походження. Безсоння включає порушення засинання, інтрасомнічний розлад. Судоми включають великий епілептичний напад. Менструальні розлади включають нерегулярні менструації, олігоменорею. Набряк включає генералізований набряк, периферичний набряк, «точковий» набряк.

Застосування в період вагітності та годування груддю

Торендо не рекомендується застосовувати під час вагітності, крім випадків життєвої необхідності.

У разі необхідності прийому препарату годування груддю слід припинити.

Діти

Рисперидон застосовують для лікування розладів соціальної поведінки або агресивної поведінки, а також аутичних розладів дітям у віці від 5 років; для лікування маніакальних епізодів при біполярних розладах дітям у віці від 10 років.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

У процесі лікування рекомендується утримуватися від керування автотранспортом або роботи з іншими механізмами, поки не стане відомою чутливість пацієнтів до препарату.

Дослідження метаболізму in vitro показали, що розпад рисперидону до 9-гідрокси-рисперидону може придушуватися фенотіазинами, трициклічними антидепресантами та деякими бета-блокаторами, які зв'язуються з CYP 2D6. Таке придушення може призвести до збільшення концентрації рисперидону і зменшення активного метаболіту 9-гідрокси в плазмі. Хоча клінічні дані 12 пацієнтів показали, що амітриптилін не пригнічує розпад рисперидону в 9-гідрокси, аналіз даних невеликої кількості пацієнтів, які одночасно приймають ці лікарські засоби, підтверджує те, що клінічний ефект не змінюється.

Рисперидон - слабкий інгібітор CYP 2D6 in vitro. Тому очікується, що Торендо буде істотно пригнічувати виведення лікарських засобів, які метаболізуються цими ферментами.

При одночасному застосуванні лікарських засобів, які є індукторами ферментів, метаболізм рисперидону може збільшуватися. Карбамазепін знижує концентрацію активної антипсихотичної фракції в плазмі крові. Клінічні дані показали, що у пацієнтів, які одночасно приймають карбамазепін, плазмові концентрації рисперидону і 9-гідрокси були в 1,7-3,7 рази нижче. Аналогічні ефекти (зниження концентрації в плазмі активної антипсихотичної фракції) можуть спостерігатися при застосуванні інших індукторів печінкових ферментів CYP 3A4, як рифампіцин, фенітоїн та фенобарбітал. При скасуванні або відновлення прийому карбамазепіну або інших індукторів ферментів CYP 3A4 слід заново оцінити дозування Торендо. У разі необхідності - відкоригувати. У рідкісних випадках при одночасному застосуванні карбамазепіну і рисперидону спостерігалися токсичні сироваткові концентрації карбамазепіну.

Торендо може проявляти антагоністичні ефекти до леводопи та інших антагоністів допаміну. Якщо така комбінація вважається необхідним, особливо в термінальній стадії хвороби Паркінсона, слід призначати найефективніші дози кожного з препаратів.

Фенотіазини, трициклічні антидепресанти та деякі β-блокатори можуть підвищувати концентрацію рисперидону в плазмі крові, але не концентрацію антипсихотичної фракції. Циметидин у дозі 400 мг 2 рази на добу і ранітидин 150 мг 2 рази на добу збільшували AUC рисперидону (рисперидону та 9-гідроксирисперидону) на 8% і 20% відповідно, хоча це не має клінічного значення.

Було виявлено, що флуоксетин (20 мг/добу) і пароксетин (20 мг/добу) збільшують концентрацію рисперидону в плазмі в 2,5-2,8 і 3-9 разів відповідно. Флуоксетин не впливає на концентрацію 9-гідрокси в плазмі. Пароксетин в середньому знижує концентрацію 9-гідрокси в плазмі на 13%. Загалом концентрація рисперидону збільшується на 50% при одночасному застосуванні флуоксетину і пароксетину. Якщо під час терапії Торендо призначається або припиняється лікування флуоксетином і пароксетином, лікаря слід переглянути дозу Торендо. Вплив скасування лікування флуоксетином і пароксетином на фармакокінетику рисперидону або 9-гідрокси не дослідили.

Еритроміцин (інгібітор CYP 3A4) не впливає на фармакокінетику рисперидону та активної антипсихотичної фракції.

У постмаркетинговомуу періоді спостерігалися випадки клінічно значущої гіпотензії при одночасному застосуванні рисперидону та антигіпертензивних лікарських засобів.

Як і з іншими антипсихотиками, слід дотримуватися обережності при призначенні рисперидону з лікарськими засобами, які подовжують інтервал QT, наприклад з антиаритмічними препаратами класу Іа (хінідином, прокаїнамідом), антиаритмічними препаратами класу III (аміодарон, солатолом), трициклічнимиантидепресантами (амітриптилін), тетрациклічними антидепресантами (мапролітіном), деякими антигістамінними препаратами, іншими антипсихотиками, деякими протималярійними (хініном, мефлохіном), і з препаратами, що викликають електролітний ісбаланс (гіпокаліємії, гіпомагнезіємії), брадикардія, або засобами, які пригнічують печінковий метаболізм рисперидону. Даний перелік не є повним.

Інгібітори холінестерази галантамин і донезепіл не виявляють клінічно значущих ефектів на фармакокінетику рисперидону та активної антипсихотичної фракції.

Клінічне дослідження за участю 13 пацієнтів показало, що фармакокінетичні показники літію значно не змінюються, якщо нейролептик, застосовуваний одночасно, замінюється Торендо в дозі 3 мг 2 рази на добу. Сумісність рисперидону з літієм не досліджувалася. При одночасному застосуванні нейролептиків і літію спостерігалися випадки енцефалопатії, екстрапірамідних розладів і злоякісного нейролептичного синдрому. Під час клінічних досліджень більш часто повідомлялося про випадки екстрапірамідних розладів і гиперкинезии при застосуванні літію з нейролептиками, ніж окремо літію.

Торендо не мав клінічно значущих ефектів на фармакокінетику вальпроату при проведенні дослідження в паралельних групах і дигоксину при перехресного дослідження взаємодії.

Топірамат значно знижує ефективність рисперидону, проте майже не знижує ефективність рисперидону. Тому малоймовірно, що така взаємодія є клінічно важливою.

Клоназепам, габапентин, ламотриджин, метилфенидат: незважаючи на фармакокінетику рисперидону та зазначених діючих речовин, взаємодії між ними не очікується, хоча відповідних досліджень не проводилося.

Ризики застосування Торендо одночасно з іншими лікарськими засобами систематично не вивчалися. Теоретично можливі взаємодії з усіма активними речовинами, які впливають на центральну нервову систему. Поки немає даних додаткових досліджень, слід дотримуватися обережності при призначенні рисперидону одночасно з іншими лікарськими засобами.

Інформацію щодо підвищення летальних випадків при одночасному застосуванні з фуросемідом у пацієнтів похилого віку з деменцією.

Рисперидон слід з обережністю застосовувати у комбінації з іншими речовинами центральної дії, в тому числі з алкоголем, опіатами, антигістамінними засобами та бензодиазепинами, через підвищений ризик седації.

Верапаміл, інгібітор СYР ЗА4 і Р-глікопротеїну, підвищує концентрацію рисперидону в плазмі крові.

Одночасне застосування перорального Торендо з паліперидон не рекомендується, оскільки паліперидон активногометаболіту рисперидону, і їх комбінація може призвести до додаткового впливу активної антипсихотичної фракції.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 30 °C в недоступному для дітей місці. Термін придатності - 5 років.

• Державний реєстр лікарських засобів України / drlz.com.ua;
• Risperidone / medlineplus.gov;
• Risperidone / ncbi.nlm.nih.gov.