Селлсепт

Склад

діюча речовина: mycophenolic acid;

1 капсула містить мофетилу мікофенолат 250 мг

допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний; натріюкроскармелоза; повідон (К90) магнію стеарат оболонка капсули: титану діоксид (E 171) заліза оксид жовтий (E 172) заліза оксид червоний (E 172) індиго FD і C синій 2 (E 132) желатин; друкарська фарба.

Форма випуску

Капсули (по 10 капсул в блістері, 10 блістерів в картонній коробці).

Основні фізико-хімічні властивості

Тверді желатинові капсули, корпус - непрозорий, коричневого кольору, ковпачок - непрозорий, синього кольору маркування чорного кольору: "CellCept 250" - на ковпачку і "Roche" - на корпусі; вміст капсул - невеликий гранульований порошок, частково згрудкувався, від білого до майже білого кольору.

Таблетки Селлсепт не можна купити в Україні, оскільки лікарський засіб виготовляється лише у формі капсул.

Ліки Селлсепт купити можна за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1 за привабливою вартістю.
Актуальна ціна на ліки Селлсепт вказана в каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.

Препарат Селлсепт – це сучасний імунодепресант, основним активним інгредієнтом якого є мофетил мікофенолат. Його унікальний механізм дії дозволяє вибірково пригнічувати проліферацію Т- та В-лімфоцитів, що допомагає ефективно послабити імунну відповідь організму та сприяти успішному приживленню трансплантованого органу (нирки, серця чи печінки).

Як потужний селективний блокатор ферменту ІМФДГ, Селлсепт створює в клітинах імунної системи дефіцит критично важливих нуклеотидів, перешкоджаючи розвитку гострого відторгнення. У процесі лікування вкрай важливо дотримуватися режиму прийому і не перевищувати призначену лікарем дозу, оскільки інтенсивність прояву побічних реакцій, таких як лейкопенія або діарея, безпосередньо корелює з концентрацією активної речовини. Будь-який небажаний симптом під час терапії вимагає лікарського контролю для підтримки правильного співвідношення між необхідним ступенем імуносупресії та мінімізацією ризиків для здоров'я пацієнта.

У ході лікування можлива мінімізація побічних ефектів за умови правильного дотримання всіх вказівок лікаря. Згодом вираженість імунної відповіді може зменшуватися, що потребує регулярного контролю за станом пацієнта. Актуальна ціна на ліки Селлсепт 250 вказана в каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1. Селлсепт інструкція, а також інформація «Селлсепт для чого» знаходиться на сайті МІС Аптека 9-1-1.

Фармакодинаміка

Механізм дії

Мофетил мікофенолат – це 2-морфоліноетиловий ефір мікофенолової кислоти (МФК). 2-морфоліноетиловий ефір мікофенолової кислоти – потужний селективний неконкурентний та оборотний інгібітор інозинмонофосфатдегідрогенази (ІМФДГ), що пригнічує синтез гуанозинових нуклеотидів de novo без включення до ДНК. 2-морфоліноетиловий ефір мікофенолової кислоти має більш виражену цитостатичну дію на лімфоцити, ніж на інші клітини, оскільки проліферація Т- і В-лімфоцитів сильно залежить від синтезу пуринів de novo, тоді як клітини інших типів можуть переходити на обхідні шляхи метаболізму.

Фармакокінетика

всмоктування

Після прийому відбувається швидке і повне всмоктування і повний передсистемного метаболізм мікофенолату з утворенням активного метаболіту МФК (МФК). На основі супрессии гострого відторгнення трансплантата нирки імуносупресивної активність препарату Селлсепт корелює з концентрацією МФК. Середня біодоступність мікофенолату при пероральному прийомі відповідно до величини AUC _МФК (площа під кривою "концентрація-час") становить 94% від такої ж при його введенні. Прийом їжі не впливає на ступінь всмоктування мікофенолату (AUC _МФК) при його призначенні по 1,5 г два рази на добу хворим після трансплантації нирки. Однак максимальна концентрація МФК при застосуванні препарату під час їжі знижується на 40%. Після прийому концентрації мофетилу мікофенолату в плазмі крові не визначаються.

розподіл

В результаті ентерогепатичної рециркуляції препарату, як правило, через 6 - 12:00 після прийому препарату спостерігається вторинне підвищення концентрації МФК в плазмі крові. При одночасному застосуванні з холестираміном (4 г 3 рази на день) AUC _МФК знижується приблизно на 40%, що свідчить про значний ступінь печінково-кишкової рециркуляції.

У клінічно значущих концентраціях МФК на 97% зв'язується з альбуміном плазми крові.

метаболізм

МФК метаболізується в основному під дією глюкуронілтрансферази (изоформа UGT1A9) з утворенням неактивного фенольного глюкуроніду МФК. In vivo фенольний глюкуронід МФК перетворюється назад на вільну МФК шляхом ентерогепатичної рециркуляції. Також утворюється нижчий ацилглюкуроніду (AcMPAG), який є фармакологічно активним і, можливо, є причиною виникнення деяких побічних ефектів мікофенолату (діарея, лейкопенія).

висновок

Незначні кількості препарату (<1% дози) виводяться із сечею у вигляді МФК. Після прийому радіоактивно міченого мікофенолату 93% отриманої дози виділяється з сечею, а 6% - з калом. Значна частина (близько 87%) введеної дози виводиться з сечею у вигляді фенольного глюкуроніду МФК.

МФК та фенольний глюкуронід МФК в концентраціях, визначаються клінічно видаляються шляхом гемодіалізу. Однак при більш високих концентраціях фенольного глюкуроніду МФК (> 100 мкг/мл) невелика його кількість може бути видалена.

Порушення печінково-кишкової рециркуляції препарату Селлсепт, секвестранти жовчних кислот на кшталт холестираміну знижують АUC МФК (див. розділ " Передозування" ).

Профілактика гострого відторгнення органа у хворих після алогенної трансплантації нирки, серця, печінки в складі комбінованої терапії з циклоспорином і кортикостероїдами.

Препарат Селлсепт не слід застосовувати пацієнтам з гіперчутливістю до мікофенолату, МФК або до будь-якого іншого компонента препарату. При застосуванні препарату Селлсепт спостерігалися випадки реакцій гіперчутливості.

Препарат Селлсепт не слід застосовувати жінкам репродуктивного віку, які не використовують високоефективну контрацепцію.

Лікування препаратом Селлсепт не слід починати жінкам репродуктивного віку без отримання результатів тесту на вагітність, щоб виключити ненавмисне застосування під час вагітності.

Препарат Селлсепт не слід застосовувати вагітним, крім випадків, коли немає відповідного альтернативного лікування для запобігання відторгнення трансплантата.

Препарат Селлсепт не слід застосовувати годують груддю.

Перед застосуванням Селлсепт при системній склеродермії та Селлсепт при скв проконсультуйтеся з лікарем.

Лікування препаратом Селлсепт повинен призначати та контролювати спеціаліст з трансплантації з відповідною кваліфікацією.

дозування

Профілактика відторгнення нирки

дорослі

Прийом препарату необхідно починати протягом 72 годин після проведення трансплантації. Хворим з нирковими трансплантатами рекомендується прийом по 1 г двічі на добу (добова доза 2 г).

Діти у віці від 2 до 18 років

Рекомендована доза мікофенолату 600 мг / м ² всередину двічі на добу (до максимальної добової дози 2 г). Селлсепт, капсули, слід призначати тільки пацієнтам з площею поверхні тіла не менше 1,25 м ^2. Пацієнтам з площею поверхні тіла від 1,25 до 1,5 м ² Селлсепт, капсули, можна призначати в дозі 750 мг двічі на добу (добова доза - 1,5 г). Пацієнтам з площею поверхні тіла більше 1,5 м ² Селлсепт, капсули, можна призначати в дозі 1 г два рази на добу (добова доза - 2 г). Оскільки деякі побічні реакції виникають частіше у дітей і підлітків, ніж у дорослих, може виникнути необхідність у тимчасовому зниженні дози або припинення лікування Селлсепт. При цьому слід враховувати важливі клінічні фактори, в тому числі тяжкість реакції.

Діти до 2 років

Існують обмежені дані щодо безпеки та ефективності препарату для дітей до 2 років. У зв'язку з цим наявних даних недостатньо для рекомендацій щодо дозування і тому застосування препарату Селлсепт дітям до 2 років не рекомендується.

Профілактика відторгнення серця

дорослі

Прийом препарату всередину необхідно починати протягом 5 днів після трансплантації. Хворим з трансплантатом серця рекомендується прийом по 1,5 г два рази на добу (добова доза - 3 г).

діти

Даних з безпеки та ефективності препарату Селлсепт для дітей після трансплантації серця немає.

Профілактика відторгнення печінки

дорослі

Препарат Селлсепт всередину слід призначати якомога швидше в залежності від можливості пацієнта переносити препарат. Рекомендований режим дозування - по 1,5 г 2 рази на добу (добова доза - 3 г).

діти

Даних з безпеки та ефективності препарату Селлсепт для дітей після трансплантації печінки немає.

Спосіб застосування

Пероральнезастосування

Запобіжні заходи, які слід вжити до прийому даного лікарського засобу

Оскільки мофетилу мікофенолат продемонстрував тератогенну дію у щурів і кроликів, капсули препарату Селлсепт не слід відкривати або розламувати щоб уникнути вдихання порошку, що міститься в капсулах препарату Селлсепт, і його прямого потрапляння на шкіру або слизові оболонки. Якщо це сталося, потрібно ретельно промити забруднену ділянку шкіри водою з милом, а очі - тільки проточною водою.

Дані про передозування мікофенолату були отримані в ході клінічних досліджень і післяреєстраційного застосування. У багатьох з них про побічні реакції не повідомлялося. Побічні реакції, що виникають при передозуванні, співпадали з відомим профілем безпеки препарату.

Очікується, що передозування мікофенолату може призвести до надмірного пригнічення імунної системи та підвищеної чутливості до інфекцій і пригнічення кісткового мозку. У разі розвиткунейтропенії застосування препарату Селлсепт слід припинити або знизити дозу препарату.

Не слід очікувати, що клінічно значущу кількість МФК або глюкуронід 2-морфолінового ефіру МФК можна видалити з організму методом гемодіалізу. Препарати, що зв'язують жовчні кислоти, наприклад холестирамін, можуть виводити МФК з організму, зменшуючи його шлунково-печінкову рециркуляцію.

Дані клінічних досліджень

Основними побічними реакціями, пов'язаними із застосуванням препарату Селлсепт в комбінації з циклоспорином і кортикостероїдами, є діарея, лейкопенія, сепсис і блювання існують також дані про підвищення частоти деяких типів інфекцій.

злоякісні новоутворення

У пацієнтів, які отримують комбіновану імуносупресивну терапію, в тому числі препаратом Селлсепт, підвищений ризик виникнення лімфом та інших злоякісних новоутворень, зокрема шкіри. Лімфопроліферативні захворювання або лімфоми розвилися у 0,6% пацієнтів, які отримували лікування препаратом Селлсепт (в дозі 2 або 3 г на добу) в комбінації з іншими імунодепресантами в контрольованих клінічних дослідженнях у пацієнтів після трансплантації нирки (в дозі 2 г), а також після трансплантації серця і печінки та за якими проводили спостереження не менше одного року. Карцинома шкіри (за винятком меланоми) спостерігалась у 3,6% хворих, злоякісні новоутворення інших типів - у 1,1% хворих. Трирічні дані щодо безпечності щодо пацієнтів після пересадки нирки або серця не містять інформації про будь-які несподівані зміни частоти злоякісних новоутворень в порівнянні з показниками за рік. Після пересадки печінки за хворими спостерігали не менше 1 року, але менше 3 років.

опортуністичні інфекції

Ризик опортуністичних інфекцій підвищений у всіх пацієнтів; ризик зростав із збільшенням сумарної дози імунодепресантів. Частими опортуністичними інфекціями у пацієнтів, які отримували препарат Селлсепт (2 або 3 г на добу) в комбінації з іншими імунодепресантами в контрольованих клінічних дослідженнях у пацієнтів після пересадки нирки (в дозі 2 г), серця і печінки та за якими проводили спостереження протягом не менше року після пересадки нирки (в дозі 2 г), серця і печінки, були кандидоз шкіри та слизових оболонок, цитомегаловірусна віремія / ЦМВ синдром (13,5%), інфекція, викликана вірусом простого герпесу.

діти

Тип і частота побічних реакцій у клінічному дослідженні за участю 92 дітей у віці від 2 до 18 років, які отримували мофетила микофенолат в дозі 600 мг / м ² всередину двічі на день, в цілому були подібні до тих, які спостерігалися у дорослих, які отримували препарат Селлсепт в дозі 1 г два рази на добу. Однак при порівнянні з дорослими у дітей частіше спостерігалися такі побічні явища, пов'язані з лікуванням, в тому числі у віці до 6 років: діарея, сепсис, лейкопенія, анемія і інфекції.

Пацієнти літнього віку

У пацієнтів похилого віку в цілому може бути підвищений ризик побічних реакцій у зв'язку з імуносупресією. У хворих похилого віку при лікуванні препаратом Селлсепт в складі комбінованої імуносупресивної терапії ризик деяких інфекцій (включаючи тканинні інвазивні форми цитомегаловірусної інфекції), а також можливо шлунково-кишкових кровотеч і набряку легенів може бути вище, ніж у пацієнтів молодшого віку.

Інші побічні реакції

Нижче наведені побічні реакції, ймовірно або можливо були пов'язані із застосуванням препарату Селлсепт, були повідомлені в ≥ 1/10 і в ≥1 / 100 і <1/10 пацієнтів, які отримували лікування препаратом Селлсепт в комбінації з циклоспорином і ГКС в контрольованих клінічних дослідженнях після трансплантації нирки (при застосуванні препарату в дозі 2 г), серця або печінки.

Для визначення частоти побічних реакцій використовують такі категорії: дуже часто (≥1 / 10), часто (≥1 / 100 і <1/10), нечасто (≥1 / 1000 і <1/100), рідко (≥1 / 10000 і <1/1000), дуже рідко (<10000), частота невідома (не може бути розрахована з відомих даних). У кожній частотній групі побічні реакції наведені в порядку зменшення серйозності.

Інфекції та інвазії: дуже часто - сепсис, кандидоз шлунково-кишкового тракту, інфекції сечових шляхів, інфекція, викликана вірусом простого герпесу, інфекція, викликана вірусом оперізуючого герпесу; часто - пневмонія, грип, інфекція дихальних шляхів, кандидоз дихальних шляхів, інфекції шлунково-кишкового тракту, кандидоз, гастроентерит, інфекція, бронхіт, фарингіт, синусит, грибкова інфекція шкіри, кандидоз шкіри, вагінальний кандидоз, риніт.

Доброякісні та злоякісні новоутворення (включаючи кісти та поліпи): часто - рак шкіри, доброякісне новоутворення шкіри.

З боку системи крові та лімфатичної системи: дуже часто - лейкопенія, тромбоцитопенія, анемія (в тому числі гіпохромна анемія), екхімози; часто - панцитопенія, лейкоцитоз, поліцитемія, петехії, збільшення протромбінового та тромбопластинового часу.

Порушення обміну речовин, метаболізму: дуже часто - білірубінемія, підвищення рівня креатиніну, гіперволемія, гіпонатріємія, збільшення маси тіла, підвищення азоту сечовини крові, порушення загоєння ран, гіпопротеїнемія; поширені - ацидоз (метаболічний або респіраторний), гіперкаліємія, гіпоглікемія, гіпокаліємія, гіперглікемія, гіпомагніємія, гіпокальціємія, гіперхолестеринемія, гіперліпідемія, гіпофосфатемія, гіперурикемія, подагра, анорексія, дегідратація, гіповолемія, гіпоксія, спрага, зменшення маси тіла, алкалоз.

Психічні розлади: часто - збудження, сплутаність свідомості, депресія, тривога, порушення мислення, безсоння.

Неврологічні розлади: дуже часто - психомоторне збудження; часто - судоми, гіпертонус, тремор, сонливість, міастенічний синдром, запаморочення, головний біль, парестезії, порушення смаку, емоційна лабільність, галюцинації, нейропатія, делірій, сухість у роті, психоз.

Кардіальні розлади: дуже часто - аритмія, брадикардія, серцева недостатність, перикардіальний випіт; часто - тахікардія, стенокардія, аритмії (суправентикулярна і шлуночковіекстрасистоли, мерехтіння і тріпотіння передсердь, суправентикулярна і шлуночкової тахікардії), зупинка серця, застійна серцева недостатність.

Судинні розлади: часто - артеріальна гіпотензія, в тому числі ортостатична, артеріальна гіпертензія, вазодилатація, тромбоз, легенева гіпертензія, втрата свідомості, вазоспазм, підвищення венозного тиску, артеріальний тромбоз.

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: дуже часто - посилення кашлю, фарингіт, пневмонія, бронхіт, бронхіальна астма, риніт, синусит, ателектаз; часто - плевральнийвипіт, задишка, кашель, набряк легенів, апное, носові кровотечі, кровохаркання, новоутворення, пневмоторакс, посилення виділення мокротиння, зміна голосу, гіпервентиляція, кандидоз дихальних шляхів, гикавка.

Шлунково-кишкові розлади: дуже часто - блювання, біль в животі, діарея, нудота, диспепсія, анорексія; часто - шлунково-кишкова кровотеча, перитоніт, кишкова непрохідність, коліт, виразка шлунка, виразка дванадцятипалої кишки, гастрит, езофагіт, стоматит, запор, диспепсія, метеоризм, відрижка, дисфагія, гінгівіт, гіперплазія ясен, гастроентерит, мелений, ураження прямої кишки, виразки в роті.

З боку травної системи: дуже часто - холангіт; поширені - гепатит, жовтяниця, гіпербілірубінемія.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: дуже часто - свербіж, підвищена пітливість; поширені - гіпертрофія шкіри, висип, акне, алопеція, грибковий дерматит, гірсутизм, гіпертрофія шкіри, шкірні виразки, крововиливи, везикуло висипання.

З боку кістково-м'язової системи та сполучної тканини: дуже часто - судоми в ногах, болі в м'язах, м'язова слабкість, часто - артралгія, остеопороз.

З боку сечовидільної системи: дуже часто - гематурія, некроз ниркових канальців, інфекції сечовивідних шляхів, олігурія; - порушення функції нирок, альбумінурія, дизурія, гідронефроз, імпотенція, пієлонефрит, часте сечовипускання, гематурія, ніктурія, ниркова недостатність, нетримання й затримка сечі, гостра ниркова недостатність, набряк мошонки.

Загальні порушення: дуже часто - грижі, перитоніт, асцит; часто - набряк, лихоманка, озноб, біль (у тому числі біль у животі, болі в спині, болі в грудній клітці), нездужання, астенія, кісти (в тому числі лімфоцеле і гідроцеле), набряки обличчя, грипоподібний синдром, кровотечі, болі в області таза, целюліт, біль в шиї, блідість шкірних покривів, абсцес.

Лабораторні показники: часто - підвищення рівня печінкових ферментів, підвищення рівня креатиніну в крові, підвищення рівня лактатдегідрогенази в крові, підвищення рівня сечовини в крові, підвищення рівня лужної фосфатази в крові, зниження маси тіла.

З боку органів чуття: дуже часто - амбліопія; часто - катаракта, кон'юнктивіт, порушення зору, глухота, біль у вухах, крововилив в око.

Ендокринні розлади: часто - цукровий діабет, захворювання паращитовидних залоз, синдром Кушинга, гіпотиреоз.

Досвід постмаркетингового застосування

Тип побічних реакцій, про які повідомлялося під час постмаркетингового застосування препарату Селлсепт, були подібними до таких, що зареєструвалися в ході контрольованих досліджень після трансплантації нирок, серця і печінки. Додаткові побічні реакції, про які повідомлялося при постмаркетинговомуу застосуванні, описані нижче (частота, якщо відома, вказана в дужках).

Шлунково-кишкові розлади.

Гіперплазія ясен (≥1 / 100 і <1/10), коліт, в тому числі ЦМВ коліт (≥1 / 100 і <1/10), панкреатит (≥1 / 100 і <1/10), атрофія кишкових ворсинок.

Розлади, пов'язані з імуносупресією.

Серйозні інфекції, що загрожують життю, в тому числі менінгіт, ендокардит, туберкульоз, атипова мікобактеріальних інфекція. У пацієнтів, які отримують імуносупресивні препарати, в тому числі препарат Селлсепт, були випадки ВК-вірусасоційованоі нефропатії, а також випадки JC-вірусасоційованоі прогресивної мультифокальної лейкоенцефалопатії. Повідомлялося про агранулоцитоз (≥1 / 1000 і <1/100) і нейтропенія. Тому рекомендується регулярний моніторинг стану пацієнтів, які отримують препарат Селлсепт. У пацієнтів, які отримували лікування препаратом Селлсепт, повідомлялося про випадки апластичної анемії і пригнічення кісткового мозку, деякі з них мали летальні наслідки.

З боку системи крові та лімфатичної системи.

Були зареєстровані випадки широкої еритроцитарної аплазії у пацієнтів, які отримували лікування препаратом Селлсепт. У пацієнтів, які отримували лікування препаратом Селлсепт, повідомлялося про окремі випадки порушення морфології нейтрофілів, в тому числі аномалія Pelger-Huet. Ці зміни не асоціювалися з порушенням функції нейтрофілів і можуть свідчити про зміщення вліво показника зрілості нейтрофілів при дослідженні крові, що може помилково сприйматися як ознака інфекції у пацієнтів з імуносупресією, таких як, наприклад, ті, хто отримує лікування Селлсепт.

Реакції гіперчутливості.

Були повідомлення про реакції гіперчутливості, в тому числі про ангіоневротичний набряк і анафілактичні реакції.

Вагітність, післяпологові та перинатальні стани

Випадки спонтанних абортів спостерігалися у пацієнток, які отримували мофетила микофенолат, в основному в першому триместрі.

Вроджені захворювання.

Вроджені вади розвитку спостерігалися під час постмаркетингового застосування у дітей, народжених від пацієнтів, які отримували препарат Селлсепт в комбінації з іншими імуносупресорами.

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння.

Повідомлялося про окремі випадки інтерстиціального захворювання легень і фіброзу легенів, іноді з летальним результатом, у пацієнтів, які отримували препарат Селлсепт в комбінації з іншими імуносупресивними засобами. Також повідомлялося про бронхоектази у дітей і дорослих (частота невідома).

Розлади імунної системи.

У пацієнтів, які отримували препарат Селлсепт в комбінації з іншими імуносупресивними засобами, повідомлялося про гіпогаммаглобулінемію (частота невідома).

Застосування в період вагітності та годування груддю

Контрацепція у чоловіків і жінок

Препарат Селлсепт протипоказаний репродуктивного віку, не застосовують високоефективну контрацепцію.

Через генотоксичної і тератогенного потенціалу препарату Селлсепт жінкам репродуктивного віку слід застосовувати два надійні способи контрацепції одночасно до початку лікування Селлсепт, під час лікування Селлсепт і протягом шести тижнів після завершення терапії препаратом Селлсепт, якщо утримання від статевих контактів не є обраним методом контрацепції.

Сексуально активним чоловікам рекомендується застосовувати презервативи під час лікування і протягом не менше 90 днів після припинення лікування. Використання презервативів рекомендується як репродуктивно активним чоловікам, так і чоловікам після вазектомії, оскільки ризики, пов'язані з передачею насінної рідини також стосуються до чоловіків, яким проводилася вазектомія. Крім того, жінкам-партнерок пацієнтів чоловічої статі, які отримували лікування препаратом Селлсепт, рекомендується застосовувати високоефективну контрацепцію під час лікування і протягом 90 днів в загальному після застосування останньої дози препарату Селлсепт партнером.

вагітність

Застосування препарату Селлсепт протипоказано при вагітності, крім випадків, коли немає відповідного альтернативного лікування для запобігання відторгнення трансплантата.

Лікування не слід починати жінкам репродуктивного віку без отримання негативних результатів тесту на вагітність, щоб виключити ненавмисне застосування під час вагітності.

Жінок і чоловіків репродуктивного віку на початку лікування слід проінформувати про підвищений ризик втрати плоду під час вагітності та вроджених вад розвитку, а також проконсультувати щодо попередження та планування вагітності.

До початку лікування препаратом Селлсепт жінкам репродуктивного віку слід пройти тест на вагітність, щоб виключити ненавмисну дію мікофенолатом на ембріон. Рекомендується проведення двох тестів на вагітність з сироваткою крові або сечею з чутливістю не менше 25 мМО / мл; другий тест слід зробити через 8 - 10 днів після першого і безпосередньо перед початком застосування мікофенолату. Тести на вагітність слід повторити, якщо це необхідно з клінічної точки зору (наприклад, після повідомлення про перерву в контрацепції). Результати всіх тестів на вагітність слід обговорити з пацієнтом. Пацієнтів слід проінструктувати про необхідність консультації з лікарем негайно після настання вагітності.

Микофенолат є сильним тератогеном для людини та характеризується підвищеним ризиком спонтанних абортів та вроджених вад розвитку при експозиції під час вагітності:

• Спонтанні аборти спостерігалися в 45 - 49% вагітних жінок, які отримували мофетила микофенолат, в порівнянні з повідомленої частотою 12 - 33% у пацієнтів після трансплантації представницького органу, які отримували лікування іншими імуносупресорами, ніж мофетила микофенолат.
• За даними наукової літератури, вроджені вади спостерігалися в 23 - 27% дітей, народжених живими, чиї матері отримували мофетила микофенолат під час вагітності (в порівнянні з 23% дітей, що народилися живими, в загальній популяції і приблизно 4 - 5% дітей, народжених живими , чиї матері після трансплантації представницького органу отримували лікування іншими імуносупресорами, ніж мофетила микофенолат).

Вроджені вади розвитку, включаючи повідомлення про множинні вроджені вади, спостерігалися в постмаркетинговомуу періоді у дітей пацієнток, які отримували препарат Селлсепт в комбінації з іншими імуносупресорами під час вагітності. Найчастіше повідомлялося про такі вроджені вади:

• аномалії вуха (наприклад, аномально сформовано або відсутній зовнішнє / середнє вухо), атрезія зовнішнього слухового проходу;
• вроджений порок серця, наприклад, дефекти міжпередсердної і міжшлуночкової перегородки;
• вроджений порок особи, наприклад, розщеплення губи, розщеплення неба, микрогнатия і гипертелоризм орбіт;
• аномалії очі (наприклад, колобома)
• вроджені вади пальців (наприклад, полідактилія, синдактилія)
• трахео-езофагеальних вроджені вади (наприклад, атрезія стравоходу)
• вроджені вади нервової системи, такі як незрощення дуг хребців
• аномалії нирок.

Крім того, були отримані окремі повідомлення про такі вроджені вади:

• микрофтальмия;
• вроджена кіста судинних сплетінь;
• Агенезія прозорою перегородки;
• Агенезія нюхового нерва.

Дослідження на тваринах продемонстрували репродуктивну токсичність.

Годування грудьми

Мофетилу микофенолат виділяється в грудне молоко лактуючих щурів. Невідомо, чи проникає ця діюча речовина в грудне молоко. З огляду на ймовірність виникнення серйозних побічних реакцій при застосуванні мікофенолату у немовлят, яких годують груддю, препарат Селлсепт протипоказаний при годуванні груддю.

Діти

Даних з безпеки та ефективності застосування препарату Селлсепт для дітей після трансплантації печінки та після трансплантації серця немає. Існують обмежені дані щодо безпеки та ефективності препарату у дітей до 2 років після трансплантації нирки.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Дослідження впливу на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з машинами та механізмами не проводилися. Профіль фармакодинамики та повідомлених побічних реакцій свідчить про те, що такий вплив є малоймовірним.

ацикловір

При призначенні мікофенолату разом з ацикловіром спостерігалися більш високі концентрації ацикловіру в плазмі крові, ніж при застосуванні ацикловіру окремо. Зміни фармакокінетики фенольного глюкуроніду МФК (збільшення на 8% для фенольного глюкуроніду МФК) були мінімальними та не вважалися клінічно значущими. Оскільки плазмова концентрація фенольного глюкуроніду МФК, як і ацикловіру, підвищується при нирковій недостатності, є ймовірність, що мофетила микофенолат і ацикловір або його пролекарства, такі як валацикловір, конкурують за канальцеву секрецію і ще більше підвищують концентрації обох лікарських засобів.

Антациди та інгібітори протонного насоса

При спільному застосуванні Селлсепт разом з антацидами (алюмінію і магнію гідроксид) і інгібіторами протонного насоса, в тому числі з лансопразолом і пантопразолом, спостерігалося зниження експозиції МФК. Чи не спостерігалося значної різниці в частоті відторгнення трансплантата у пацієнтів, які отримували препарат Селлсепт і інгібітори протонного насоса, і у пацієнтів, які отримували препарат Селлсепт і не отримували інгібітори протонного насоса. Цей результат дозволяє екстраполювати ці дані на все антациди, оскільки зниження експозиції при одночасному застосуванні Селлсепт з магнію і алюмінію гідроксиду було істотно менше, ніж при одночасному застосуванні Селлсепт з інгібіторами протонного насоса.

Холестирамін.

Після прийому разової дози 1,5 г мікофенолату здоровим добровольцям, попередньо застосовували по 4 г холестираміну 3 рази на добу протягом 4 днів, спостерігалося зменшення AUC _МФК на 40%. Необхідно дотримуватися обережності при одночасному призначенні мікофенолату і колестираміну в зв'язку з можливістю зниження ефективності препарату Селлсепт.

Лікарські засоби, що впливають на печінково-кишкову циркуляцію

Необхідно дотримуватися обережності при одночасному прийомі мікофенолату з препаратами, що впливають на печінково-кишкову циркуляцію, оскільки вони можуть зменшити ефективність мікофенолату.

Циклоспорин А.

Мофетилу микофенолат не впливає на фармакокінетику циклоспорину А. Якщо одночасне застосування циклоспорину припинено, може очікуватися збільшення площі під кривою залежності концентрації від часу приблизно на 30%. Циклоспорин впливає на печінково-кишкову рециркуляцію, що призводить до зниження експозиції МФК на 30 - 50% у пацієнтів з трансплантацією нирок, які отримували лікування препаратом Селлсепт і циклоспорином А, в порівнянні з пацієнтами, які отримували сиролімус або белатасепт і подібні дози препарату Селлсепт. І навпаки, зміни експозиції МФК слід очікувати при перекладі пацієнтів з циклоспорину А в один з імуносупресантів, який не впливає на печінково-кишкову циркуляцію.

Телмісартан.

Одночасне застосування телмісартану і препарату Селлсепт призводило до зниження концентрації МФК приблизно на 30%. Телмісартан змінює виведення МФК шляхом посилення експресії рецептора, активованого проліфератором пероксисом, гамма (PPAR gamma), що, в свою чергу, призводить до посилення експресії та активності ізоформи 1А1 уридин-дифосфат-глюкоронілтрансферази (UGT1A9). При порівнянні частоти відторгнення трансплантата або профілю побічних реакцій у пацієнтів, які отримували препарат Селлсепт з або без одночасного застосування телмісартану, не спостерігалося клінічних наслідків фармакокінетичної взаємодії між зазначеними лікарськими засобами.

Ганцикловір.

За результатами дослідження з разовим пероральним прийомом рекомендованих доз мікофенолату і введенням ганцикловіру, з урахуванням відомого впливу ниркової недостатності на фармакокінетику препарату Селлсепт і ганцикловіру, можна припустити, що одночасне застосування цих препаратів (що конкурують за механізми канальцевоїсекреції) призведе до підвищення концентрацій фенольного глюкуроніду МФК і ганцикловіру. Істотної зміни фармакокінетики МФК не очікується, тому коректувати дозу препарату Селлсепт не потрібно. Якщо препарат Селлсепт і ганцикловір або його пролекарства, наприклад, валганцикловіру, призначають одночасно хворим з нирковою недостатністю, необхідно дотримуватися рекомендованого для ганцикловіру режиму дозування і ретельно спостерігати за хворими.

оральні контрацептиви

Препарат Селлсепт не впливає на фармакокінетику і фармакодинаміку пероральних контрацептивів при одночасному застосуванні.

Рифампіцин.

У пацієнтів, які не приймають циклоспорин, одночасне застосування Селлсепт і рифампіцину супроводжувалося зниженням експозиції МФК від 18% до 70% (AUC _{0-12годін).} Рекомендується контроль за експозицією МФК і корекція дози препарату Селлсепт для підтримки клінічного ефекту при спільному застосуванні.

Севеламер.

Зниження З _макс і AUC _{(0-12 г)} МФК на 30% і 25% відповідно спостерігалося при одночасному застосуванні Селлсепт з севеламер без будь-яких клінічних наслідків (тобто без відторгнення трансплантата). Однак з метою зведення до мінімуму впливу севеламер на всмоктування МФК рекомендується приймати препарат Селлсепт мінімум за 1:00 до або через 3:00 після прийому севеламер. Немає даних щодо застосування препарату Селлсепт з іншими фосфатзвьязуючіми речовинами, крім севеламер.

Триметоприм / сульфаметоксазол

Чи не спостерігалося впливу на біодоступність МФК.

Норфлоксацин і метронідазол

У здорових добровольців не спостерігалося значущої взаємодії при одночасному призначенні препарату Селлсепт з одним із зазначених антибактеріальних препаратів. Однак, одночасне застосування Селлсепт в комбінації з норфлоксацином і метронідазолом знижує експозицію МФК приблизно на 30% після одноразового застосування препарату Селлсепт.

Ципрофлоксацин і амоксицилін з клавулоновою кислотою.

Протягом декількох днів відразу після перорального застосування ципрофлоксацину або амоксициліну з клавулоновою кислотою у пацієнтів з пересадкою нирки спостерігалося зниження предозовоі (мінімальної) концентрації МФК приблизно на 50%. Продовження антибіотикотерапії даний ефект мав тенденцію до зменшення і зникав після припинення лікування антибіотиками. Зміни предозового рівня МФК не можуть точно відображати зміни загальної експозиції МФК. Тому зміна дози препарату Селлсепт зазвичай не є необхідним з огляду на відсутність клінічних даних про дисфункції трансплантата. Однак необхідний ретельний клінічний моніторинг під час комбінованого лікування і відразу після закінчення антибіотикотерапії.

Такролімус.

При одночасному застосуванні такролімусу і препарату Селлсепт не виявлено значущого впливу на AUC і С _макс МФК, активногометаболіту препарату Селлсепт у пацієнтів після пересадки печінки. У хворих з печінковим трансплантатом AUC такролімусу після багаторазового застосування препарату Селлсепт в дозі 1,5 г два рази на добу зростала приблизно на 20%. Однак, у пацієнтів після трансплантації нирок прийом препарату Селлсепт не впливає на концентрацію такролімусу.

Інші взаємодії.

Одночасне застосування пробенециду і мофетилу мікофенолату у мавп супроводжувалося збільшенням AUC фенольного глюкуроніду МФК в плазмі крові в 3 рази. Таким чином, інші лікарські засоби, які піддаються канальцевоїсекреції в нирках, можуть конкурувати з фенольним глюкуронідом МФК, що призводить до збільшення концентрації фенольного глюкуроніду МФК чи іншого препарату в плазмі крові, який також піддається канальцевоїсекреції.

Живі вакцини.

Живі вакцини не слід вводити пацієнтам з порушеною імунною відповіддю. Антитілоутворення у відповідь на інші вакцини може бути знижено.

Діти.

Дослідження взаємодії проводилися тільки у дорослих.

Зберігати в недоступному для дітей місці. Зберігати в захищеному від світла місці при температурі не вище 30 °C.

Термін придатності - 3 роки.  Вивчіть відгуки та рекомендації, щоб зробити правильний вибір та переконатися у якості товару.