Нормопрес

склад:

діючі речовини: captopril, hydrochlorothiazide;

1 таблетка містить каптоприлу 50 мг, гідрохлортіазиду 25 мг;

допоміжні речовини: крохмаль картопляний, кислота стеаринова, лактоза, кальцію стеарат, целюлоза мікрокристалічна, повідон, тальк.

Форма випуску:

По 10 таблеток у блістерах. По 10 таблеток в блістері; по 2 блістери в пачці.

Артеріальна гіпертензія (різні форми).

Вартість препарату Нормопрес вказана в каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1, де його можна купити за найвигіднішими цінами в Україні.

• Підвищена чутливість до компонентів препарату або до інших інгібіторів АПФ;
• порушення функції нирок (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв; концентрація креатиніну в сироватці крові - більше 1,8 мг / 100 мл); стан після трансплатаціі нирки;
• стеноз артерії єдиної нирки або двосторонній стеноз ниркових артерій;
• аортальний, субаортальний, мітральний стеноз;
• тяжкі порушення функції печінки (предкоматозное стан, печінкова кома);
• первинний гіперальдостеронізм;
• гіпокаліємія, гіпонатріємія, особливо в поєднанні з гіповолемією; гіперкальціємія, подагра;
• вагітність; період годування груддю, дитячий вік до 18 років.

Нормопрес слід приймати за 1 годину до їжі, оскільки в присутності їжі всмоктуваність препарату знижується. Дози в перерахунку на каптоприл підбираються індивідуально відповідно з клінічною картиною захворювання.

Початкова доза - ½ таблетки (25 мг каптоприлу та 12,5 мг) 1 раз на добу. Надалі, при необхідності доза може бути збільшена до 1 таблетки 2 рази на добу (100 мг каптоприлу та 50 мг гідрохлоротіазиду).

Тривалість терапії визначається індивідуально. Оскільки каптоприл і гідрохлоротіазид виводяться з організму переважно нирками, то при порушенні їх функції рівень останніх може збільшуватися, тому рекомендується знизити дози або збільшити інтервали між прийомами.

При підвищеній чутливості до препарату або при застосуванні великих доз можуть спостерігатися:

з боку серцево-судинної системи: надмірна артеріальна гіпотензія (в т.ч. ортостатичнагіпотензія), відчуття серцебиття; описані випадки виникнення аритмії, порушень мозкового кровообігу за ішемічним типом; рідко - тахікардія, стенокардія, інфаркт міокарда, синдром Рейно, блідість; дуже рідко - зупинка серця, кардіогенний шок;

з боку дихальної системи: бронхіти, рідко - синусити, риніти, бронхоспазм, ларингіти, сухий кашель, диспное; в одиночних випадках - алергічний альвеоліт / еозинофільна пневмонія, пневмоніт, набряк легенів, біль в грудній клітці.

з боку сечовидільної системи та нирок: рідко - протеїнурія, глюкозурія, поліурія, олігурія, підвищена частота сечовипускання, описані випадки виникнення гострої ниркової недостатності та інтерстиціального нефриту; дуже рідко - нефротичний синдром;

з боку водно-електролітного та інших видів обміну: гіпомагніємія, гіпонатріємія, гіперкальціємія; гіперурикемія, гіперглікемія, гіперхолестеринемія, підвищення рівня тригліцеридів; дуже рідко - гіперкаліємія;

з боку шлунково-кишкового тракту і печінки: оборотне порушення смакових відчуттів, сухість у роті, нудота, відчуття дискомфорту в епігастрії, диспепсичні явища, абдомінальний біль, афтозний стоматит, гіпербілірубінемія, підвищення концентрації печінкових трансаміназ; рідко - блювота, запори, діарея, зниження апетиту; дуже рідко - холестатична жовтяниця, гепатит (включаючи некроз), панкреатит, глосит, виразкова хвороба;

з боку центральної нервової системи: сонливість, головний біль; рідко - порушення сну, судоми, запаморочення, шум у вухах, атаксія, парестезії, неспокій, порушення смаку, дуже рідко - непритомний стан, депресія, сплутаність свідомості;

з боку репродуктивної системи та молочних залоз: дуже рідко - гінекомастія, імпотенція;

з боку системи кровотворення: рідко - анемія (включаючи апластичну та гемолітичну), лейкопенія, тромбоцитопенія, еозинофілія; дуже рідко - нейтропенія, панцитопенія, агранулоцитоз;

з боку шкіри та м'яких тканин: рідко - некротичні ангіїт (васкуліти, в т. ч. шкірні);

алергічні та іммуннопатологіческіе реакції: шкірний висип, свербіж, ангіоневротичний набряк; дуже рідко - кропив'янка, мультиформна еритема, ексфоліативний дерматит, токсичний епідермальний некроліз, підвищення температури тіла, аутоімунні захворювання та / або позитивний тест на антинуклеарні антитіла, вовчакоподібний синдром, міалгії і артралгії. Повідомлялося про припливи, везикулярний або бульозних висипаннях, фоточутливості. Для полегшення клінічних симптомів можуть застосовуватися антигістамінні препарати. Хворі повинні перебувати під наглядом лікаря до зникнення симптомів. Якщо набряк охоплює язик, глотку або гортань із загрозою розвитку обструкції дихальних шляхів, слід зробити підшкірну ін'єкцію адреналіну (0,5 мл, 1: 1000);

інші: порушення чіткості зору, відчуття втоми, слабкість; рідко - сіаладеніт, ксантопсія, лімфаденопатія.

Каптоприл. Типові симптоми передозування - різке зниження артеріального тиску, тахікардія, головний біль, відсутність апетиту, порушення смакових відчуттів, шкірні алергічні реакції, нейтропенія. У важких випадках можливі шок, ступор, брадикардія, ниркова недостатність, електролітний дисбаланс. Необхідно негайно припинити прийом препарату і звернутися до лікаря. Лікування спрямоване на нормалізацію артеріального тиску і усунення інших симптомів.

Гідрохлортіазид. Симптомами передозування можуть бути слабкість, нудота, блювота, пронос, ці явища швидко зникають при зменшенні дози або відміні препарату. Важкими проявами передозування можуть бути сильні порушення водно-електролітного балансу і розвиток коматозного стану як результат безпосередньо патологічної дії гідрохлоротіазиду на ЦНС. У деяких випадках при прийомі високих доз препарату повідомлялося про можливість виникнення тахікардії, артеріальної гіпотензії, шоку, спраги, поліурії, олігурії, анурії, гіпокаліємії, гіпонатріємії, гипохлоремии, алкалоза, підвищення рівня азоту сечовини в крові (у хворих з нирковою недостатністю), сплутаності свідомості, запаморочення, спазмів м'язів, парестезії, виснаження.

У разі виникнення важких проявів передозування хворий підлягає негайній госпіталізації в спеціалізований лікувальний заклад для проведення інтенсивних детоксикаційних дій (гемодіаліз), а також усунення водно-електролітних порушень, нормалізації функції серцево-судинної, дихальної та центральної нервової систем, відновлення функції нирок.

Застосування в період вагітності або годування груддю.

Препарат не застосовують під час вагітності та в період годування груддю.

Діти.

Даних про застосування препарату дітям немає.

З обережністю призначають препарат хворим з вираженими порушеннями серцевої діяльності, з порушенням функції нирок, хворим з нирковою гіпертензією, з цукровим діабетом, пацієнтам похилого віку (старше 65 років). Призначення Нормопреса цієї категорії пацієнтів можливо тільки в умовах ретельного контролю артеріального тиску, функції нирок, стану водно-електролітного обміну.

З обережністю слід призначати Нормопрес пацієнтам з ураженням судин при колагенозах (при системний червоний вовчак, склеродермії) через збільшення ризику виникнення нейтропенії та агранулоцитозу.

Перед початком лікування препаратом необхідно зменшити або повністю припинити прийом діуретичних засобів.

На початку проведення терапії препаратом показаний регулярний контроль концентрації калію в плазмі крові, а під час лікування - вмісту сечовини та креатиніну в плазмі крові, картини периферичної крові. В період лікування слід уникати вживання алкогольних напоїв. Під час лікування препаратом показана дієта з низьким вмістом натрію.

Нормопрес може викликати псевдопозитивні реакцію при аналізі сечі на ацетон.

Хворих необхідно попереджати про необхідність інформувати лікаря у випадку появи симптомів інфекційного захворювання (підвищення температури, збільшення лімфатичних вузлів, біль в горлі).

Препарат містить лактозу, тому пацієнтам з рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, недостатністю лактази або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції не слід застосовувати препарат.

При тяжких порушеннях функції нирок гідрохлоротіазид може викликати азотемію. При порушеній функції нирок може розвинутися кумуляція препарату.

При порушеній функції печінки або при прогресуючому захворюванні печінки тіазидні діуретики можуть викликати порушення водного або електролітного балансу, що може привести до швидкого розвитку печінкової коми.

Концентрація сечової кислоти в крові може підвищуватися (гіперурикемія) при лікуванні гідрохлоротіазидом, що може викликати загострення подагри.

Під час лікування гідрохлоротіазидом можливе клінічне виявлення прихованої форми цукрового діабету. Можливе загострення системного червоного вовчака.

Антигіпертензивна дія гідрохлортіазиду може посилюватися після симпатектомії.

Гідрохлортіазид може знижувати в крові вміст тиреоглобуліну, що зв'язують йод, без ознак порушень функції щитоподібної залози.

Гідрохлортіазид знижує виділення кальцію з організму. Тому перед виконанням аналізів функції паращитовидної залози застосування препарату слід припинити.

У пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю, якщо виникає потреба в сечогінної терапії, з каптоприлом переважно застосовують петльові діуретики, наприклад, фуросемід, від комбінації каптоприл-гідрохлоротіазид слід утримуватися.

Гідрохлортіазид може підвищувати рівні холестерину і тригліцеридів, що вимагає лабораторного контролю.

Як і всі вазодилататори, інгібітори АПФ слід призначати з обережністю пацієнтам з обструкцією вихідного отвору лівого шлуночка. Під час великих хірургічних операцій або при анестезії у пацієнтів може виникнути артеріальна гіпотензія, вона коригується за допомогою збільшення об'єму рідини.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Не слід застосовувати препарат під час роботи водіям транспортних засобів і людям, професія яких пов'язана з підвищеною концентрацією уваги.

При одночасному застосуванні препарату з імунодепресантами, цитостатиками, глюкокортикоїдами, алопуринолом підвищується ризик пригнічення кровотворення.

При одночасному призначенні препаратів калію, калійзберігаючих діуретиків (спіронолактон, амілорид, триамтерен) або гепарину можливе збільшення концентрації калію в крові.

Нестероїдні протизапальні засоби (особливо індометацин, ібупрофен) зменшують антигіпертензивний ефект препарату; снодійні засоби (нітразепам), транквілізатори (алпразолам), трициклічні антидепресанти, інгібітори МАО, етанол, периферичні вазодилататори та гіпотензивні препарати збільшують антигіпертензивний ефект.

Нормопрес може зменшувати дію гіпоглікемізуючих препаратів.

Недеполяризуючі міорелаксанти, препарати для ініціювання наркозу та анестетики, що застосовуються в хірургії (наприклад, тубокурарину хлорид і галаміна тріетіодід). Дія цих препаратів може бути посилена гідрохлортіазидом. Може знадобитися коригування дози та водно-сольового обміну до проведення хірургічної операції.

При одночасному прийомі з препаратами літію може підвищуватися концентрація літію в плазмі крові та, відповідно, посилюватися ризик виникнення його побічних і токсичних ефектів.

Солі кальцію. У присутності гидрохлортиазида концентрація кальцію в крові може підвищуватися за рахунок зменшення його виведення з організму. Токсичність препаратів дигіталісу може підвищуватися на тлі гіпокаліємії, викликаної гідрохлортіазидом.

Холестирамін і колестипола гідрохлорид можуть затримувати або знижувати всмоктування гідрохлоротіазиду. Сульфонамідні діуретики слід приймати принаймні за годину до цих препаратів або через 4-6 годин після них.

Алкоголь, барбітурати та наркотичні засоби можуть підсилювати ортостатичну гіпотензію.

Пробенецид або сульфінпіразон. Можуть знадобитися підвищені дози цих препаратів у зв'язку з тим, що гідрохлоротіазид виявляє гіперурикемічну дію.

Амфотерицин В, кортикостероїди та кортикотропін (АКТГ) у поєднанні з гідрохлортіазидом можуть посилювати порушення сольового обміну, особливо гіпокаліємію.

Пероральніантикоагулянти. Може знадобитися коригування дози антикоагулянтів, оскільки гідрохлоротіазид може пригнічувати їх дію.

Препарати для лікування подагри. Може знадобитися коригування дози препаратів для лікування подагри, оскільки гідрохлоротіазид може підвищувати концентрацію сечової кислоти.

Антидіабетичні препарати (пероральні та інсулін). Гідрохлортіазид може збільшувати концентрацію глюкози в крові, тому може знадобитися коригування дози антидіабетичних препаратів.

Диазоксид підвищує гіперглікемічний, гіперурикемічну і антигіпертензивнудію при одночасному застосуванні з гідрохлортіазидом. Необхідно перевіряти вміст глюкози в крові та концентрацію сечової кислоти.

Метенамін може послаблювати дію гідрохлоротіазиду, підвищуючи лужну реакцію сечі.

Пресорні аміни (наприклад, норадреналін). Слід припинити лікування препаратом Нормопрес за тиждень до початку хірургічної операції.

Фармакодинаміка. Комбінований антигіпертензивний препарат (містить дозовану комбінацію каптоприлу і гідрохлоротіазиду). Що входить до складу препарату каптоприл - інгібітор ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ). Пригнічуючи утворення ангіотензину II, перешкоджає його судинозвужувального дії і його стимулюючого впливу на секрецію альдостерону в надниркових залозах. Знижує загальний периферичний судинний опір, артеріальний тиск, зменшує переднавантаження на міокард, знижує тиск у правому передсерді та малому колі кровообігу. Гідрохлортіазид викликає помірно виражений діуретичний ефект, збільшуючи виведення з організму іонів натрію, хлору, калію і води. Зменшує вміст іонів натрію в судинній стінці, знижуючи її чутливість до вазоконстрикторних впливів і посилюючи тим самим антигіпертензивний ефект каптоприлу.

Фармакокінетика. Каптоприл при застосуванні внутрішньо активно абсорбується з травного тракту. У системному кровотоці на 25-30% зв'язується з білками плазми крові. Час досягнення максимальної концентрації в плазмі крові становить близько 1 години. Більше 50% всмоктуваного препарату трансформується в печінці. Головними метаболітами є каптоприл-цистеїн, дисульфітний димер каптоприлу. Період напіввиведення (Т½) каптоприлу - близько 2-3 годин. 95% препарату виводиться через нирки, половина прийнятої дози препарату виводиться нирками в незміненому стані. У хворих з нирковою недостатністю виведення препарату уповільнюється.

Гідрохлортіазид всмоктується з травного тракту на 68-78%. Період напіввиведення (Т½) близько 3-4 години. Виводиться нирками 20-75% у незмінному стані.

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки круглої форми з плоскою поверхнею, зі скошеними краями та рискою, білого або слабкого жовтого кольору.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі від 15 до 25 °C. Зберігати в недоступному для дітей місці.

Термін придатності. 2 роки.