Леррекс

Есенціальна гіпертензія легкого або помірного ступеня тяжкості.

• Підвищена чутливість до лерканідипіну або до будь-якого компонента лікарського засобу.
• Обструкція вивідного відділу лівого шлуночка.
• Нелікована застійна серцева недостатність.
• Нестабільна стенокардія чи нещодавній (протягом 1 місяця) інфаркт міокарда.
• Тяжка печінкова недостатність.
• Тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну < 30 мл/хв), включаючи пацієнтів на гемодіалізі.
• Одночасне застосування з потужними інгібіторами CYP3А4, циклоспорином, грейпфрутом чи грейпфрутовим соком.

Згідно з даними клінічних досліджень та післяреєстраційного застосування побічні реакції, які зустрічалися найчастіше, — це периферичні набряки, головний біль, припливи, тахікардія і посилене серцебиття.

• Імунна система - підвищена чутливість.
• Нервова система - головний біль, запаморочення сонливість, непритомність.
• Серце - тахікардія, посилене серцебиття, стенокардія.
• Судинна система - припливи, гіпотензія
• Шлунково-кишковий тракт - диспепсія, нудота, біль у верхній частині живота блювання, діарея гіпертрофія ясен,
• помутніння перитонеального ексудату.
• Печінка та жовчовивідні шляхи - підвищення рівня трансаміназ сироватки крові.
• Шкіра та її похідні - висип, свербіж кропив’янка, набряк.
• Опорно-рухова система, сполучна тканина і кістки - міалгія.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Не рекомендовано застосовувати лерканідипін вагітним та жінкам репродуктивного віку, якщо вони не застосовують ефективну контрацепцію.

Точно невідомо, чи проникає лерканідипін або його метаболіти у грудне молоко. Тому ризик для дитини не може бути виключений. Не слід застосовувати лерканідипін під час годування грудьми.

Діти

Безпечність та ефективність застосування лікарського засобу дітям (віком до 18 років) не досліджувалися, дані щодо застосування дітям відсутні.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Вплив лерканідипіну на здатність керувати транспортним засобом або іншими механізмами незначний. Однак необхідно взяти до уваги можливість запаморочення, слабкості, підвищеної втомлюваності, рідко — сонливості.

Протягом періоду післяреєстраційного застосування повідомлялося про деякі випадки передозування (від 30–40 мг до 800 мг, у тому числі спроба суїциду).

Симптоми. За аналогією з іншими дигідропіридинами, при передозуванні лерканідипіну слід очікувати виникнення надмірної периферичної вазодилатації і явної артеріальної гіпотензії та рефлекторної тахікардії. Однак при дуже високих дозах периферична селективність може бути втрачена, що може спричинити брадикардію і негативний інотропний ефект. Найбільш поширені побічні реакції, пов’язані з передозуванням, — це гіпотензія, запаморочення, головний біль та посилене серцебиття.

Лікування. При тяжкій артеріальній гіпотензії необхідно вжити заходів активної кардіоваскулярної підтримки, включаючи ретельний моніторинг серцевої та дихальної функцій, надання пацієнту горизонтального положення з піднятими нижніми кінцівками, контроль рідини, що циркулює, та сечовипускання. З огляду на подовжену фармакологічну дію лерканідипіну у разі передозування потрібен нагляд за станом серцево-судинної системи таких пацієнтів щонайменше протягом 24 годин. Через значне зв’язування лерканідипіну з білками діаліз може бути неефективним. Пацієнти з очікуваною помірною або тяжкою інтоксикацією мають бути під наглядом в умовах інтенсивної терапії.

Протипоказано одночасне застосування

• Інгібітори CYP3A4.
• Циклоспорин.
• Грейпфрут чи грейпфрутовий сік.

Не рекомендовано одночасне застосування

• Алкоголь.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 30 ºС у недоступному для дітей місці.