Лансопрол

Препарат випускається в твердих желатинових капсулах з кришечкою і корпусом оранжевого кольору і з кришечкою зеленого і корпусом оранжевого кольору, що містять сферичні мікропелети білого або майже білого кольору.

Капсули розфасовані в блістери по 4, 7 або 14 капсул, упаковані в картонні упаковки по 1 або 2 блістери.

1 капсула Лансопрол містить по 15 або 30 мг лансопразолу.

Допоміжні речовини, що входять до складу препарату: нейтральні пелети, натрію крохмальгліколят, карбонат магнію, манітол, сахароза, полівінілпіролідон К30, полаксамер 407, гіпромелоза, тальк, триетилцитрат, емульсія симетикону, 30% дисперсія сополімеру метакрилової кислоти та етилакрилату.

Таблетки Лансопрол купити не можна, оскільки препарат виготовляється у формі капсул. Лікарський препарат можна купити за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1 за привабливою вартістю. Актуальна ціна вказана в каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.

Засоби для лікування пептичної виразки та гастроезофагеальної рефлюксної хвороби. Інгібітори протонного насосу. Код АТХ А02В С03.

Діючою речовиною Ланвсопрола є ланзопразол, гнітючий активність Н + / К + -АТФази протонної помпи клітин, розташованих у слизовій оболонці шлунка. За рахунок цього дії лансопразолу відбувається гальмування синтезу кислоти шлункового соку, що надає подразнюючу дію на слизову оболонку шлунка. Виразність цієї дії залежить від дози препарату і тривалості лікування. Застосування разової дози лансопразолу 30 мг знижує синтез кислоти шлункового соку до 70-90%. Дія препарату розвивається протягом 1-2 годин і триває протягом доби.

Абсорбція лансопразолу відбувається в кишечнику. Максимальна концентрація при вживанні 30 мг препарату в плазмі крові досягається протягом 1,5-2 годин і становить 0,75-1,15 мг/л. Рівень концентрації і біодоступність не змінюється при частому застосуванні препарату, залежить від індивідуальних особливостей організму. Зв'язування ланзопразолу з білками плазми крові досягає 98%.

У вигляді метаболітів ланзопразолсульфона і гідроксіланзопразола ланзопразол з сечею і з жовчю виводиться з організму. Протягом доби з сечею виводиться до 21% прийнятої дози препарату. Період напіввиведення становить 1,5 години. У віці понад 69 років і при порушенні функції печінки період напіввиведення збільшується. При порушенні функції нирок виведення препарату не змінюється.

Препарат застосовують при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, гастроезофагеальному рефлюксі, синдромі Золлінгера-Еллісона, в комплексному лікуванні з антибіотиками для ерадикації Helicobacter pylori, при хронічному гастриті з підвищеною кислотністю шлункового соку в стадії загострення, невиразкової диспепсії.

Лансопрол показаний при виразковому процесі в стінці шлунка, зумовленому застосуванням нестероїдних протизапальних препаратів. Препарат призначають як профілактичний засіб, що попереджає розвиток виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки пацієнтам, які приймають нестероїдні протизапальні препарати.

Препарат призначають дорослим пацієнтам всередину. Середня доза становить 30 мг 1 раз на добу за 30-40 хвилин до прийому їжі, капсули приймають внутрішньо, не розжовуючи та запиваючи 150-200 мл води. Якщо це не можливо, капсулу можна розкрити та розчинити весь її вміст в невеликому обсязі яблучного соку, що приблизно дорівнює обсягу 1 столовій ложці, і після розчинення відразу проковтнути. Таку ж процедуру слід проводити, якщо препарат необхідно вводити через назогастральний зонд.

Питання дозування і тривалості лікування вирішує лікар, враховуючи клінічну ситуацію і характер перебігу захворювання.

Максимально допустима добова доза препарату дорівнює 60 мг, для пацієнтів з порушеною функцією печінки - 30 мг. У пацієнтів з синдромом Золлінгера-Еллісона доза може бути збільшена.

При необхідності прийому двох добових доз, пацієнт повинен одну прийняти перед сніданком, а другу - перед вечерею.

Якщо пацієнт не вжив препарат в потрібний час, він повинен його по можливості швидко прийняти. Однак, якщо до прийому наступної дози залишається мало часу, пацієнт не повинен приймати пропущену дозу.

При лікуванні виразки дванадцятипалої кишки доза препарату дорівнює 30 мг 1 раз на добу протягом 2-4 тижнів. Доза для лікування виразок, викликаних прийомом нестероїдних протизапальних препаратів, дорівнює 30 мг 1 раз на добу. лікування триває 4-8 тижнів.

При доброякісної виразковій хворобі шлунка доза препарату дорівнює 30 мг 1 раз на добу протягом 8 тижнів.

При легкої і помірної стадії гастроезофагального рефлюксной хвороби рекомендується доза 30 мг 1 раз на добу протягом 4 тижнів. Якщо ерозивний езофагіт не виліковується протягом 4 тижнів, тривалість лікування може бути збільшена вдвічі. Доза для довгострокової профілактики загострення виразкового езофагіту дорівнює 30 мг 1 раз на добу. Безпека і ефективність підтримуючої терапії лансопразолом підтверджена для 12-місячного прийому.

При ерадикації Helicobacter pylori доза препарату становить 30 мг 2 рази на добу перед сніданком і перед вечерею. Пацієнт повинен приймати препарат разом з антибіотиками за затвердженими схемами протягом 1-2 тижнів.

При синдромі Золлінгера-Еллісона лікувальну дозу препарату підбирають індивідуально з урахуванням того, щоб базальна секреція не була більш 10 ммоль / год. Рекомендована початкова доза препарату 60 мг 1 раз на добу перед сніданком. Якщо пацієнт вживає дози вище, ніж 120 мг, йому необхідно приймати одну половину добової дози до сніданку, а другу половину - до вечерею. Лікування повинно тривати до припинення клінічних симптомів.

Пацієнтам з порушенням функції печінки та нирок легкого або помірного ступеня корекція лікувальної дози не потрібна. Пацієнтам з тяжкими порушеннями функції печінки слід приймати найменші ефективні дози таблетки і не більше 30 мг на добу. Літнім пацієнтам корекція дози не потрібна. Заборонено застосування дітям.

При прийомі Лансопрол можлива поява діареї, нудоти, запору, головного болю, шкірних висипань. У рідкісних випадках можуть розвиватися такі ефекти: запаморочення, підвищена стомлюваність, сухість у роті.

Під час лікування часто повідомлялося про такі побічні дії, як біль в животі, діарея, нудота, найчастіше - про діареї.

З боку організму в цілому можливий розвиток анафілактичних реакцій, збільшення живота, алергічних реакцій, астенії, кандидозу, карциноми, болі в спині та шиї, ригідність шиї, болі в грудях, болі в тазу, набряків, ознобу, задишки, підвищення температури, гриппоподобного синдрому , неприємного запаху з рота, неспецифічних інфекцій, загальної слабкості.

З боку серцево-судинної системи: стенокардія, аритмія, брадикардія, біль в серці, цереброваскулярні зміни аж до розвитку інсульту, артеріальна гіпертензія, артеріальна гіпотензія, мігрень, інфаркт міокарда, серцебиття, шок в результаті циркулярної недостатності, вазодилятация, синкопе, тахікардія.

Шлунково-кишковий тракт: анорексія, кардіоспазм, холелітіаз, запор, сухість у роті, спрага, диспепсія, дисфагія, відрижка, езофагальний стеноз, езофагальна виразка, езофагіт, зміна фарбування калу, метеоризм, шлункові поліпи, гастроентерит, ентерит, шлунково-кишкові кровотечі , носові кровотечі, збільшення апетиту, збільшення салівації, мелена, виразка ротової порожнини, тощнота, блювота, кандидоз травного тракту, ректальні кровотечі, стоматит, глосит, тенезми, виразковий коліт, порушення спорожнення, порушення перистальтики, кровоточивість ясен, зміни мови, виразковий стоматит , гепатотоксичність, панкреатит.

З боку ендокринної системи: цукровий діабет, зоб, гіпотиреоз, гіперглікемія, гіпоглікемія, авітаміноз, подагра, дегідратація, периферичні набряки, збільшення або зниження маси тіла.

З боку системи крові: анемія, гемоліз, лімфаденопатія, агранулоцитоз, апластична анемія, гемолітична анемія, лейкопенія, нейтропенія, панцитопенія, тромбоцитопенія, тромботична та тромбоцитопенічна пурпура.

З боку опорно-рухової системи та сполучної тканини: артрит і артралгія, судоми в нижніх кінцівках, зміни кісток і суглобів, м'язові болі, міастенія, птоз, синовіїт, міозит.

З боку нервової системи: порушення сну, ажитація, збудження, апатія, порушення свідомості, судоми, деменція, деперсоналізація, депресія, диплопія, емоційна лабільність, запаморочення, синкопе, галюцинації, геміплегія, гіперкінезія, гіпестезія, безсоння, зниження або підвищення лібідо, нервозність , невроз, сонливість, парестезії, порушення інтелекту, тремор.

З боку системи дихання астма, бронхіт, посилення кашлю, задишка, легеневі кровотечі, носові кровотечі, гикавка, новоутворення в гортані, фіброз легенів, фарингіт, зміни плеври, пневмонія, дихальні розлади, запалення верхніх дихальних шляхів, риніт, синусит, стридор.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: акне, алопеція, контактний дерматит, сухість шкіри, зміна волосся, нігтів, свербіж, висип, кропив'янка, макулопапулярний висипання, карцинома шкіри, збільшення потовиділення, мультиформна еритема, синдром Стівена-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз.

З боку органів чуття: порушення зору, блефарит, затуманення зору, катаракта, кон'юнктивіт, глухота, сухість в очах, розлади з боку очей і вух, біль в очах, глаукома, середній отит, паросмія, світлобоязнь, дегенерація сітківки, зміни смаку, шум в вухах, дефекти полів зору, розлади мови.

З боку сечостатевої системи: порушення менструального циклу, дисменорея, дизурія, альбумінурія, гінекомастія, глюкозурія, гематурія, імпотенція, камені в нирках, біль у нирках, лейкорея, менорагія, поліурія, біль в уретрі, часте сечовипускання, затримка сечі, вагініт, інтерстиціальний нефрит.

У поодиноких випадках при застосуванні лансопразолу можливе виникнення коліту. Тому терапію слід припинити за наявності у пацієнтів гострої чи стійкої діареї.

Препарат протипоказаний при індивідуальній чутливості до ланзопразолу або іншого компонента, що входить до складу препарату.

Застосовувати Лансопрол в II-III триместрі вагітності можливо тільки в тому винятковому випадку, якщо користь від прийому препарату перевищує можливий ризик для плоду.

Зниження під дією препарату кислотності шлункового соку може впливати на всмоктування препаратів заліза, ампіциліну, дигоксину і кетоконазолу.

Можливо прискорення виведення теофіліну, що вимагає його обережного призначення і прийому під лікарським наглядом. При необхідності прийому сукральфату одночасно з Лансопрол, рекомендується його приймати через 30 хвилин після прийому Лансопрол.

У ході досліджень одночасне застосування лансопразолу (60 мг на добу) та атазавіру (400 мг) значно знижувало експозицію атазанавіру (зниження приблизно на 90% для AUC та Cmax) у здорових добровольців.

Антацидні препарати, що знижують всмоктування ліків в шлунку, необхідно приймати за одну годину до вживання Лансопрол або через одну годину після прийому.

При використанні антибактеріальних препаратів можливий розвиток псевдомембранозного коліту, іноді небезпечного для життя. Тому важливо враховувати це явище при наявності у пацієнта діареї. Також слід враховувати перед початком застосування амоксициліну та кларитроміцину наявність в анамнезі реакцій гіперчутливості до пеніцилінів, цефалоспоринів та інших алергенів.

Інструкція повідомляє, що випадки передозування лансопразолу невідомі. При прийомі надмірної дози препарату можливе посилення побічних дій. Специфічного антидоту не існує. Проведення гемодіалізу неефективне.

У разі прийому надлишкової дози препарату показано проведення симптоматичного і підтримуючого лікування, для зниження всмоктування необхідний прийом активованого вугілля або інших ентеросорбентів.

Препарат необхідно зберігати в сухому, темному, недоступному для дітей місці при температурі не більше 25 градусів Цельсія.