Корвітол

Таблетки, що містять 50 мг активної речовини, по 10 штук в блістері, по 1, 3 або 5 блістерів в картонній упаковці.

Таблетки, що містять 100мг активного речовини, по 10 штук в блістері, по 1, 3 або 5 блістерів в картонній упаковці.

1 таблетка препарату Корвітол 50 містить:

• Метопрололу тартрату - 50мг;
• Допоміжні речовини, в тому числі лактоза.

1 таблетка препарату Корвітол 100 містить:

• Метопрололу тартрату - 100мг;
• Допоміжні речовини, в тому числі лактоза.

Купити Корвітол можна за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1 за привабливою вартістю.
Актуальна ціна на таблетки Корвітол вказана в каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.

Корвітол - лікарський препарат групи селективних блокаторів бета 1 -адренорецепторів, що містить активну речовину метопрололу тартрат. Корвітол не володіє внутрішньою активністю, має слабку мембраностабілізуючу дію. При застосуванні препарату відзначається зменшення частоти та сили серцевих скорочень, а також швидкості проведення імпульсів по атріовентрикулярному вузлу. Крім того, метопролол знижує активність реніну в плазмі крові та, за рахунок впливу на бета 2 -адренорецептори, незначно збільшує тонус гладких м'язів.

Всмоктування та розподіл.

Після перорального застосування метопролол майже повністю абсорбується із шлунково-кишкового тракту. Концентрація метопрололу у плазмі крові лінійно залежить від прийнятої дози в межах терапевтичних доз. Максимальна концентрація в плазмі (Сmax) досягається через 1,5-2 години після застосування (Tmax). Хоча концентрація в плазмі різна у різних осіб, індивідуальна відтворюваність хороша. Внаслідок важливого першого ефекту при проходженні через печінку системна біологічна доступність метопрололу після застосування однієї пероральної дози сягає приблизно 50%. Після повторного застосування вона зростає до 70%. Застосування під час їди може збільшити біологічну доступність на 30-40%. Показник поєднання метопрололу з протеїнами плазми низький (приблизно 5-10%).

Після перорального застосування метопролол добре абсорбується в шлунково-кишковому тракті. Для препарату характерний ефект першого проходження через печінку, системна біодоступність досягає 50%. Близько 12% препарату зв'язується з білками плазми. Метаболізується в печінці з утворенням фармакологічно активних метаболітів і з'єднань, що не володіють фармакологічною активністю. Пік концентрації активної речовини в плазмі крові відзначається через 1,5-2 години після перорального застосування.
Виводиться переважно нирками, як в незмінному вигляді, так і у вигляді метаболітів. Період напіввиведення досягає 3-5 годин.
У пацієнтів, які страждають на цироз печінки, відзначається збільшення плазмових концентрацій метопрололу, в зв'язку з уповільненням його метаболізму.

Препарат застосовується для терапії пацієнтів з різними захворюваннями серцево-судинної системи, в тому числі:

• Артеріальна гіпертензія, у тому числі функціональна.
• Ішемічна хвороба серця, в тому числі препарат застосовується для лікування гострого інфаркту та профілактики реінфаркту.
• Аритмії, в тому числі функціональна тахікардія і суправентрикулярна тахіаритмія.
• Крім того, препарат може застосовуватися як профілактичний засіб при мігрені.

Приймають Корвітол при тахікардії, проте перед застосуванням краще проконсультуватися з лікарем.
Купити ліки Корвітол можна за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1 за привабливою вартістю.
Актуальна ціна на препарат Корвітол вказана в каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.

Препарат приймають перорально, таблетку рекомендується ковтати цілими, не розжовуючи та не подрібнюючи, запиваючи достатньою кількістю води. У разі необхідності таблетку можна ділити. Корвітол рекомендується приймати після прийому їжі. Тривалість курсу лікування і дози препарату визначає лікар індивідуально залежно від характеру захворювання і індивідуальних особливостей пацієнта.

Пацієнтам з артеріальною гіпертензією та стенокардією зазвичай призначають по 50мг препарату 1-2 рази на добу або 100 мг препарату 1 раз на добу. У разі необхідності добову дозу препарату можна збільшити до 200 мг, розділивши її на 2 прийоми. При необхідності застосування препарату в добовій дозі 200мг слід регулярно проводити контроль артеріального тиску.

Пацієнтам з аритмією зазвичай призначають по 100мг препарату 1-2 рази на добу.
Пацієнтам з гострим інфарктом міокарда показано введення 5 мг метопрололу внутрішньовенно, після чого в залежності від переносимості метопрололу повторно вводять препарат через кожні 2 хвилини до досягнення загальної дози 15мг (але не більше 5 мг препарату за одне введення).

Якщо препарат добре переноситься пацієнтом, то через 15 хвилин після внутрішньовенного введення останньої дози призначають одноразово 50 мг метопрололу перорально (1 таблетка препарату Корвітол 50 або 1/2 таблетки препарату Корвітол 100). Далі протягом 48 годин слід приймати 50 мг препарату кожні 6 годин. При введенні внутрішньовенно загальної дози препарату менш 15мг перша пероральна доза препарату повинна становити 25 мг (1/2 таблетки препарату Корвітол 50).

Після завершення невідкладної терапії слід перейти на прийом препарату Корвітол в дозі 100мг 2 рази на добу. Терапія гострого інфаркту міокарда повинна проводитися в умовах стаціонару при постійному моніторингу артеріального тиску та ЕКГ.
Як профілактичний засіб пацієнтам, що страждають на мігрень, зазвичай призначають по 100мг препарату 1-2 рази на добу.

Максимальна добова доза препарату - 400мг.

У разі розвитку артеріальної гіпотензії, а також зниження частоти серцевих скорочень, які вимагають втручання, слід припинити прийом препарату.

Пацієнтам похилого віку, а також пацієнтам, що страждають порушенням функції нирок, корекція дози препарату не потрібна.
Пацієнтам з порушенням функції печінки необхідно коригувати дозу метопрололу.

У разі якщо прийом препарату необхідно припинити рекомендується поступово знижувати дозу метопрололу, в зв'язку з ризиком розвитку синдрому відміни.

Перед проведенням оперативних втручань слід попереджати анестезіолога про прийом препарату Корвітол.

При застосуванні препарату Корвітол у пацієнтів відзначали розвиток таких побічних ефектів:

• З боку серцево-судинної системи: артеріальна гіпотензія, ортостатична гіпотензія, порушення серцевого ритму, розвиток симптомів серцевої недостатності, синдром Рейно, кардіалгії, набряки, порушення атріовентрикулярної провідності. У пацієнтів з тяжкою формою порушень периферичного кровообігу можливий розвиток гангрени.
• З боку системи крові: тромбоцитопенія, лейкопенія.
• З боку респіраторної системи: бронхоспазм, риніт, задишка.
• З боку центральної і периферичної нервової системи: головний біль, запаморочення, зниження концентрації уваги, порушення режиму сну і неспання, нічні кошмари, емоційна лабільність, депресія, галюцинації, сплутаність свідомості, парестезії.
• З боку травної системи: нудота, блювання, біль в епігастральній ділянці, порушення стільця, сухість слизової оболонки рота.
• З боку органів чуття: порушення зору, сухість слизової оболонки очей, кон'юнктивіт, порушення слуху, шум у вухах.
• Алергічні реакції: свербіж шкіри, висип, кропив'янка, світлочутливість, оборотне облисіння.
• Крім того, при застосуванні препарату можлива зміна лабораторних показників, зокрема, підвищення активності печених трансфераз, підвищення рівня білірубіну і тригліцеридів в крові, зниження рівня ліпопротеїдів високої щільності.
• У поодиноких випадках відзначали розвиток таких побічних ефектів як гепатит, розвиток або загострення цукрового діабету, міалгія, артралгія, судоми, артрит, підвищення маси тіла, зміна лібідо, порушення потенції.

• Підвищена індивідуальна чутливість до компонентів препарату та лікарських засобів групи бета-блокаторів.
• Лактазная недостатність, синдром мальабсорбції глюкози-галактози.
• Прогресуюча серцева недостатність, гіпотензія, шокові стани, брадикардія.
• Препарат не застосовують для терапії пацієнтів з синоатріальної і атріовентрикулярною блокадою II-III ступеня, а також синдромом слабкості синусового вузла.
• Препарат протипоказаний пацієнтам, що страждають схильністю до бронхоспазму, а також метаболічний ацидоз і важкими порушеннями периферичного кровообігу.
• Препарат не призначають пацієнтам, які отримують терапію лікарськими засобами групи інгібіторів моноаміноксидази (виключення складають інгібітори МАО типу Б).
• Препарат не застосовують для терапії пацієнтів з важкими захворюваннями печінки, а також для лікування дітей віком до 16 років.
• Препарат слід з обережністю призначати пацієнтам з цукровим діабетом, атріовентрикулярною блокадою I ступеня, стенокардією Принцметала, феохромоцитомою, міастенією, депресією, порушеннями функції печінки, тяжкою нирковою недостатністю, псоріаз і важкими реакціями гіперчутливості в анамнезі. Крім того, препарат слід з обережністю призначати пацієнтам, які дотримуються суворої дієти та пацієнтам похилого віку.
• Необхідно дотримуватися обережності при призначенні препарату пацієнтам, робота яких пов'язана з управлінням потенційно небезпечними механізмами та водінням автомобіля.

Препарат може бути призначений в період вагітності лікуючим лікарем, у разі якщо очікувана користь для матері вище, ніж потенційні ризики для плода. В ході досліджень було встановлено, що метопролол може погіршувати плацентарний кровотік, внаслідок чого існує ризик розвитку вад у плода. При застосуванні інших препаратів групи бета-блокаторів відзначалися викидні, загибель плода і передчасні пологи. При застосуванні препарату в третьому триместрі вагітності можливий розвиток брадикардії, гіпоглікемії і гіпотензії у новонародженого. Рекомендується припинити прийом препарату за 2-3 дні до передбачуваної дати пологів, якщо прийом препарату не був припинений необхідно контролювати стан новонародженого протягом декількох діб.

Препарат виділяється з грудним молоком, при необхідності застосування препарату в період лактації слід вирішити питання про можливе переривання грудного вигодовування. Для того щоб зменшити концентрацію препарату в грудному молоці слід приймати препарат за 3-4 години до годування.

При одночасному застосуванні метопрололу з трициклічнимиантидепресантами, барбітуратами, фенотіазіди, діуретичними лікарськими засобами, нітрогліцерином, а також лікарськими препаратами, що володіють вазодилатирующим і гіпотензивну дію можливий розвиток гіпотензії.

При застосуванні антагоністів кальцію (типу ніфедипіну) одночасно з метопрололом можливий розвиток гіпотензії та серцевої недостатності.

При призначенні метопрололу пацієнтам, які отримують терапію серцевими глікозидами, метилдопою, резерпіном, гуанфацином, аміодароном, лікарськими засобами групи антагоністів кальцію (типу верапамілу і дилтіазему), а також іншими антиаритмічними препаратами підвищується ризик розвитку порушень серцевого ритму, гіпотензії, серцевої недостатності та зупинки серця.

Внутрішньовенне введення даних препаратів одночасно з прийомом препарату Корвітол протипоказано, крім випадків проведення інтенсивної терапії.

При необхідності одночасного застосування препарату з інсуліном та пероральними протидіабетичними препаратами слід проводити регулярний контроль рівня глюкози в крові.

При застосуванні препарату Корвітол одночасно з лікарськими засобами пригнічують CYP 2D6 можливе збільшення плазмових концентрацій метопрололу і розвиток токсичних ефектів.

При одночасному застосуванні метопрололу і клонідину прийом метопрололу слід припинити за кілька днів до відміни клонідину.

Одночасне застосування препарату з ганглиоблокаторами, інгібіторами моноамінооксидази та іншими бета-адреноблокаторами (незалежно від форми випуску) має відбуватися під ретельним контролем лікаря.

Рекомендований перерву в лікуванні між прийомом метопрололу і інгібіторів МАО - 14 днів.

Адрено- і симпатоміметики кілька знижують ефективність метопрололу при одночасному застосуванні. Індометацин та рифампіцин сприяють зменшенню плазмових концентрацій метопрололу.

Препарат порушує виведення лідокаїну.

При одночасному застосуванні препарату з йодвмісними рентгенконтрастними засобами для внутрішньовенного застосування підвищується ризик розвитку анафілактичних реакцій.

При одночасному застосуванні препарату з периферичними міорелаксантами підвищується ризик розвитку нервово-м'язової блокади.

При одночасному застосуванні препарату з наркотичними засобами відзначається посилення антигіпертензивного ефекту метопрололу і негативного інотропного дії наркотичних препаратів.

Препарат може сприяти деякому зниженню кліренсу теофіліну у курців.

Метопролол збільшує плазмові концентрації етанолу.

При застосуванні завищених доз препарату у пацієнтів відзначається розвиток тяжкої гіпотензії, брадикардії, серцевої недостатності, утруднення дихання, блювання, бронхоспазм, порушень свідомості.

При подальшому підвищенні дози можливий розвиток кардіогенного шоку, зупинки серця, судом, коматозного стану.

Лікування передозування повинно відбуватися в умовах стаціонару. Показано промивання шлунка, прийом ентеросорбентів, призначення проносних засобів.

У разі необхідності можливе призначення атропіну в дозі 0,5-2мг внутрішньовенно, глюкагону в початковій дозі 1-10мг внутрішньовенно, після чого по 2-2,5мг / год у вигляді інфузії.

Залежно від стану пацієнта призначають симпатоміметики.

При важкої брадикардії, в разі неефективності медикаментозної терапії, показано тимчасове застосування кардіостимулятора.

При бронхоспазмі призначають бета2-симпатоміметики у формі аерозолю або парентеральних лікарських форм.

При судомах можливе призначення діазепаму внутрішньовенно.

Препарат рекомендується зберігати в сухому місці далеко від прямих сонячних променів при температурі не вище 25 градусів Цельсія.
Препарат слід зберігати в недоступному для дітей.
Термін придатності - 3 роки.