Клавам

Склад

Порошок для розчину:

• діючі речовини: амоксицилін, клавулановая кислота;
• 1 флакон містить амоксициліну натрію еквівалентно амоксициліну 500 мг клавуланату калію еквівалентно клавулановоїкислоти 100 мг амоксициліну натрію еквівалентно амоксициліну 1000 мг, клавуланату калію еквівалентно клавулановоїкислоти 200 мг.

таблетки:

• діючі речовини: amoxicilline, clavulanic acid;
• 1 таблетка містить амоксициліну тригідрату еквівалентно амоксициліну 875 мг калію клавуланату з целюлозою мікрокристалічної (1: 1) еквівалентно кислоті клавуланової 125 мг;
• Допоміжні речовини: натрію кроскармелоза, кремнію діоксид колоїдний, тальк, магнію стеарат, гіпромелоза, етилцелюлоза, діетилфталат, титану діоксид (Е 171), поліетиленгліколь 6000.

Форма випуску

• Порошок для приготування розчину для ін'єкцій (порошок по 500 мг / 100 мг або по 1000 мг / 200 мг у флаконі. По 1 флакону в картонній упаковці).
• Таблетки, вкриті оболонкою (по 10 таблеток в блістері, по 1 блістеру в картонній упаковці).

Основні фізико-хімічні властивості

• Порошок: майже білого або жовтуватого кольору, легкосипких.
• Таблетки: довгасті двоопуклі таблетки, вкриті оболонкою білого кольору, гладенькі з обох боків.

Фармакологічні.

Амоксицилін - напівсинтетичний антибіотик з широким спектром антибактеріальної активності проти багатьох грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів. Амоксицилін чутливий до бета-лактамази та зазнає розпаду під її впливом, тому спектр активності амоксициліну не включає мікроорганізми, що синтезують цей фермент. Клавуланова кислота має бета-лактамних структуру, подібну структурі пеніцилінів, а також здатна інактивувати бета-лактамазні ферменти, властиві мікроорганізмам, резистентним до пеніцилінів і цефалоспоринів. Клавуланова кислота активна щодо важливих з клінічної точки зору плазмідних бета-лактамаз, які часто відповідальні за виникнення перехресної резистентності до антибіотиків. Присутність клавуланової кислоти у складі Клаваму захищає амоксицилін від розпаду під дією ферментів бета-лактамаз і розширює спектр антибактеріальної дії амоксициліну, включаючи до нього багато мікроорганізмів, загалом резистентних до амоксициліну та інших пеніцилінів і цефалоспоринів.

Фармакокінетика

Основні фармакокінетичні властивості амоксициліну та клавуланової кислоти схожі. Амоксицилін і клавуланова кислота в комбінації не впливають на фармакокінетику один одного. Пік сироваткових концентрацій після болюсної ін'єкції препарату 1,2 г становить 105,4 мг/л для амоксициліну і 28,5 мг/мл - для клавуланової кислоти. Обидва компоненти хорошим обсягом розподілу в рідинах і тканинах організму (легені, середнє вухо, секрет верхньощелепних синусів, секрет носових пазух, плевральна та перитонеальна рідини, передміхурова залоза, мигдалики, мокротиння, бронхіальний секрет, печінка, жовчний міхур, матка, яєчники, синовіальна рідина і т.д.). Проникає через гематоенцефалічний бар'єр. Пік концентрації в тканинах і рідинах організму спостерігається через годину після досягнення піку сироваткових концентрацій.

Амоксицилін і клавуланова кислота проникають через плацентарний бар'єр і в низьких концентраціях - в грудне молоко. Амоксицилін і клавуланова кислота зв'язуються з білками плазми крові на 17-20% і 22-30% відповідно.

Амоксицилін виводиться з сечею в основному в незміненому вигляді, а клавуланова кислота піддається активним метаболічним перетворенням у печінці та виводиться в основному з сечею нирками, а також частково - кишечником з фекаліями та легенями з повітрям, що видихається.

У пацієнтів з порушеною функцією нирок виведення препарату уповільнене, в зв'язку з чим необхідна корекція режиму дозування - зниження дози або збільшення інтервалу між дозуванням відповідно до ступеня порушень.

Лікування бактеріальних інфекцій, спричинених чутливими до препарату мікроорганізмами:

• важкі інфекції горла, носа і вуха (такі як мастоидит, перітонзіллярний інфекції, епіглотит і синусит з супутніми важкими системними симптомами);
• загострення хронічного бронхіту (після підтвердження діагнозу);
• позалікарняна пневмонія;
• цистит;
• пієлонефрит;
• інфекції шкіри і м'яких тканин, в т. ч. бактеріальні целюліт, укуси тварин, важкі дентоальвеолярние абсцеси з поширеним целюлітом;
• інфекції кісток і суглобів, у т. ч. остеомієліт;
• внутрішньочеревні інфекції;
• інфекції статевих органів у жінок.

Профілактика бактеріальних інфекцій при великих оперативних втручаннях в наступних зонах:

• травний тракт;
• органи малого тазу;
• голова і шия;
• жовчні шляхи.

Підвищена чутливість до діючих речовин, пеніциліну і до інших компнентов препарату.

Важка алергічна реакція негайного типу (наприклад анафілаксія) на інший бета-лактамні антибіотики (наприклад цефалоспорин, карбапенем або монобактамами) в анамнезі.

Жовтяниця / порушення функції печінки в анамнезі, було викликано амоксицилін / клавуланова кислота.

Дози наведені як зміст амоксициліну / клавуланової кислоти, якщо не вказано дозу окремого компонента.

При виборі дози Клаваму для лікування певної інфекції необхідно враховувати: очікувані збудники та їх передбачувану чутливість до антибактеріальних речовин; тяжкість і локалізацію інфекції; вік, масу тіла і стан функції нирок пацієнта, як описано далі.

У разі необхідності можна застосовувати альтернативні лікарські форми препарату (наприклад, з великими дозами амоксициліну та / або іншим співвідношенням амоксициліну і клавуланової кислоти).

Ці лікарські форми можна застосовувати в добовій дозі до 3000 мг амоксициліну і 600 мг клавуланової кислоти. У разі необхідності застосування вищої дози амоксициліну слід призначати іншу лікарську форму препарату, щоб уникнути надвисоких денних доз клавулановоїкислоти.

Тривалість лікування визначає лікар індивідуально. Деякі інфекції (наприклад остеомієліт) вимагають тривалого лікування. Тривалість лікування не повинна перевищувати 14 діб, в разі якщо не проводилося оцінки результатів застосування і клінічної картини.

Дозування для дорослих і дітей з масою тіла ≥ 40 кг

Стандартна доза 1000/200 мг кожні 8 годин.

Профілактика ускладнень при хірургічних втручаннях

При операціях тривалістю менш 1:00 рекомендована доза становить від 1000/200 мг до 2000/200 мг при введенні в наркоз (доза 2000/200 мг може бути досягнута при застосуванні іншого внутрішньовенної форми Клаваму).

При операціях тривалістю понад 1:00 рекомендована доза становить від 1000/200 мг до 2000/200 мг при введенні в наркоз дозу 1000/200 мг можна ввести 3 рази протягом 24 годин.

У разі явних клінічних ознак інфекції в післяопераційному періоді слід призначати курс лікування з внутрішньовенним або пероральним введенням препарату.

Дозування для дітей з масою тіла <40 кг

Діти у віці від 3 місяців: 25/5 мг/кг кожні 8:00.

Діти у віці до 3 місяців або масою тіла менше 4 кг: 25/5 мг/кг кожні 12 годин.

Підготовка розчину для внутрішньовенних ін'єкцій

500/100 мг розчинити вміст флакона в 10 мл води для ін'єкцій (кінцевий об'єм 10,5 мл)

1000/200 мг розчинити вміст флакона в 20 мл води для ін'єкцій (кінцевий об'єм 20,9 мл).

Під час розчинення може з'явитися тимчасовий рожеве забарвлення, що зникає.

Препарат слід вводити протягом 20 хвилин після розчинення.

Підготовка розчину для внутрішньовенної інфузії

Приготований як зазначено вище розчин 500/100 мг відразу додається до 50 мл інфузійної рідини, а розчин 1000/200 мг - до 100 мл інфузійної рідини (краще застосувати міні-контейнер або бюретку). Проводити інфузію слід протягом 30-40 хвилин. Після приготування розчин хімічно і фізично стабільний протягом 2-3 годин при температурі 25 °C або 8 годин при температурі 5 °C. З мікробіологічних позицій, приготований розчин потрібно вводити негайно.

Препарат можна розводити за допомогою різних внутрішньовенних розчинів. Задовільна концентрація антибіотика зберігається при 5 °C і при кімнатній температурі (25 °C) в рекомендованих обсягах зазначених нижче інфузійних розчинів. При розчиненні препарату та його зберіганні при кімнатній температурі інфузії потрібно проводити протягом зазначеного нижче часу.

У разі зберігання при температурі 5 °C розчини 1000/200 мг і 500/100 мг можна додавати до попередньо охолодженого розчину для інфузій (вода для ін'єкцій або 0,9% розчин натрію хлориду), отриманий препарат можна зберігати при вказаній температурі 8 годин.

Після досягнення розчином кімнатної температури його слід використовувати негайно.

Якщо готується розчин більшої концентрації, період стабільності розчину пропорційно збільшується.

Клавам менш стабільний у розчинах глюкози, декстрану та бікарбонату, тому розчини на зазначеній основі необхідно використати протягом 3-4 хвилин після розчинення.

Невикористаний розчин слід утилізувати відповідно до чинних вимог.

Передозування може супроводжуватися симптомами з боку шлунково-кишкового тракту і розладами водного та електролітного балансу. Зазначені порушення лікують симптоматично, з особливою увагою до корекції водно-електролітного балансу. У пацієнтів з нирковою недостатністю та у тих, які приймають високі дози препарату, можуть виникати судоми.

Може спостерігатися кристалурія амоксициліну, що іноді може призводити до ниркової недостатності. Є повідомлення про преципитации амоксициліну в сечовому катетері при застосуванні внутрішньовенно великих доз препарату. Слід регулярно перевіряти прохідність катетера.

Препарат виводиться з крові методом гемодіалізу.

Інфекції та інвазії: кандидоз шкіри та слизових оболонок, надмірний ріст нечутливих мікроорганізмів.

З боку крові та лімфатичної системи: еозинофілія, тромбоцитоз, лейкопенія (включаючи нейтропенію) та тромбоцитопенія, гіпоплазія кісткового мозку, оборотний агранулоцитоз і гемолітична анемія, збільшення часу кровотечі та протромбінового індексу.

З боку імунної системи: ангіоневротичний набряк анафілаксія / шок синдром, схожий на сироваткову хворобу (кропив'янка або висип, які супроводжувалися артритом, артралгії, міалгії і підвищенням температури тіла, а також бронхоспазмом), алергічний васкуліт.

З боку нервової системи: запаморочення, безсоння, головний біль, судоми, сплутаність свідомості, збудження, гіперактивність, асептичнийменінгіт. Судоми можуть виникати у пацієнтів з порушеною функцією нирок або у тих, хто отримує високі дози препарату.

З боку судинної системи: тромбофлебіт у місці введення препарату.

Шлунково-кишковий тракт: діарея, нудота, блювота, порушення травлення, біль у животі, стоматит, потемніння язика, кандидоз, антибіотикоасоційований коліт (включаючи псевдомембранозний і геморагічний коліт). Імовірність виникнення значно нижче при парентеральному введенні препарату. З боку травної системи: тимчасове підвищення рівня сироваткових трансаміназ, лактатдегідрогенази та лужної фосфатази; дисфункція печінки, холестатична жовяніця, холестатичний гепатит, гепатити. Ці реакції виникають при застосуванні інших пеніцилінів і цефалоспоринів.

Гепатити виникають переважно у чоловіків і хворих похилого віку, і їх виникнення може бути пов'язано з тривалим лікуванням. Симптоми захворювання виникають під час або відразу після лікування, але в деяких випадках можуть виникнути через декілька тижнів після закінчення лікування. Ці реакції зазвичай носять оборотний характер. Дуже рідко мають місце летальні випадки, які завжди трапляються у пацієнтів з тяжким основним захворюванням або у пацієнтів, які одночасно лікуються препаратами, які мають негативний вплив на печінку.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: шкірні висипання, свербіж, кропив'янка, поліморфна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, бульозний ексфоліативний дерматит, гострий генералізований екзантематозний пустульоз.

У разі появи будь-яких алергічного дерматиту лікування слід припинити.

З боку сечовидільної системи: інтерстиціальний нефрит, гематурія, кристалурія.

Застосування в період вагітності та годування груддю

вагітність

Дослідження не дозволяють зробити висновок про пряме або опосередкованого негативного впливу на вагітність, ембріональний / фетальний розвиток, пологи або постнатальний розвиток. Обмежені дані щодо застосування амоксициліну / клавуланової кислоти для лікування жінок у період вагітності не вказують на підвищений ризик виникнення вроджених вад у плода. Повідомлялося, що у вагітних жінок з передчасним розривом плодового міхура профілактичне застосування амоксициліну / клавуланової кислоти супроводжувалося підвищеним ризиком некротичного ентероколіту новонароджених. Застосування препарату в період вагітності слід уникати, за винятком тих випадків, коли лікар вважає це за необхідне.

Годування грудьми

Обидва компоненета препарату проникають в грудне молоко (відомостей про дії клавулановоїкислоти на дитину немає). В результаті можливі діарея і грибкова інфекція слизової оболонки немовляти при грудному годуванні, тому доводиться припиняти грудне вигодовування. Призначати / клавуланова кислота в період годування груддю слід тільки після оцінки лікарем співвідіношення користь / ризик.

Діти

Застосовувати дітям з перших днів життя.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Досліджень з вивчення здатності впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами не проводились. Однак виникнення таких побічних реакцій як алергічні реакції, запаморочення, судоми може впливати на здатність керувати автотранспортом або працювати зі складними механізмами.

Одночасно застосовувати пробенецид не рекомендується. Пробенецид зменшує ниркову канальцеву секрецію амоксициліну. Одночасне застосування Клаваму може призводити до підвищення рівня в крові амоксициліну протягом тривалого часу, але не клавуланової кислоти.

Одночасне застосування алопуринолу під час лікування амоксициліном збільшує ймовірність алергічних реакцій. Даних щодо одночасного застосування препарату та алопуринолу немає.

Як і інші антибіотики, Клавам може впливати на флору кишечника, що призводить до зменшення реабсорбції естрогенів та зниження ефективності комбінованих пероральних контрацептивів.

Існують окремі повідомлення про збільшення рівня міжнародного нормалізованого співвідношення (INR) у пацієнтів, які лікуються аценокумарол або варфарином та приймають амоксицилін. Якщо таке застосування необхідне, слід ретельно контролювати протромбіновий час або рівень міжнародного нормалізованого співвідношення, і в разі необхідності припинити лікування препаратом. Крім того, можлива корекція дози пероральних антикоагулянтів.

Пеніциліни можуть зменшувати виведення метотрексату, що може привести до зростання токсичності останнього.

У хворих, які лікуються мікофенолатом мофетилом, після початку застосування перорального амоксициліну з клавулановою кислотою може зменшитися предозова концентрація активного метаболіту мікофенольної кислоти приблизно на 50%. Ця зміна предозового рівня може не відповідати зміни загальної експозиції мікофенольної кислоти. Таким чином, зміна в дозі микофенолат мофетила зазвичай не потрібна при відсутності клінічних ознак дисфункції трансплантата. Однак, клінічний контроль повинен проводитися під час лікування і відразу після лікування антибіотиками.

Зберігати при температурі не вище 25 °C в оригінальній упаковці.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Термін придатності - 2 роки.