Імуноглобулін

Склад:

Активна речовина препарату - иммуноглобулинового фракція. Її виділили з плазми людини, а потім очистили та сконцентрували. Імуноглобулін не містить антитіла до вірусів гепатиту С і імунодефіциту людини, в ньому відсутні антибіотики. Препарат є імунологічно активною білковою фракцією, виділеною з плазми крові донорів, обстежених на відсутність поверхневого антигену вірусу гепатиту В (НBsAg), антитіл до вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ-1, ВІЛ-2), антитіл до вірусу гепатиту С, очищена та концентрована фракціонування спиртоводними осадниками, а також пройшла стадію вірусної інактивації сольвент-детергентним методом та методом нанофільтрації.

Допоміжні речовини: гліцин (глікокол, кислота амінооцтова), натрію хлорид.

Основні фізико-хімічні властивості: прозора або трохи опалесцентна, безбарвна або жовтувата рідина. У процесі зберігання можлива поява незначного осаду, що зникає під час струшування. Препарат не містить консервантів та антибіотиків.

Форма випуску:

Ліки Імуноглобулін випускається в двох формах: ліофілізований сухий порошок для інфузій (в / в введення), розчин для в / м ін'єкцій (иммуноглобулин в ампулах).

Препарат Імуноглобулін людини є імуномодулюючою і імуностимулюючий засобом. Містить в собі велику кількість нейтралізують і опсонізірующих антитіл, завдяки яким ефективно протистоїть вірусам, бактеріям і інших збудників. Також препарат заповнює число відсутніх IgG антитіл, завдяки чому знижує ризик інфекції у осіб з первинним і вторинним імунодефіцитом. Імуноглобулін ефективно заміщає і заповнює природні антитіла в сироватці пацієнта.

Сироватковий імуноглобулін дозволяє оцінити стан імунітету під час діагностики інфекційних, аутоімунних, гематологічних та онкологічних захворювань, а також імунодефіцитних станів.

Діючим компонентом препарату є антитіла, що мають специфічну активність проти різних збудників захворювань – вірусів та бактерій, у тому числі гепатиту А та В, герпесу, вітряної віспи, грипу, кору, паротиту, поліомієліту, краснухи, коклюшу, стафілококу, кишкової палички. Також має неспецифічну активність – збільшує резистентність організму.

Види імуноглобуліну:

Антистафілококовий імуноглобулін – це білкова фракція, яку одержують із плазми людини.

Антирабічний імуноглобулін - імуноглобулін, що використовується для імунізації проти сказу. Імуноглобулін проти сказу слід застосовувати якомога раніше після укусу тварини. Укол імуноглобуліну проводиться відразу після первинної обробки рани, а через 10-15 хвилин після ін'єкції вводиться антирабічна вакцина. Імуноглобулін проти герпесу людини призначений для профілактики та лікування захворювань, спричинених вірусом простого герпесу І та ІІ типу. Антигерпесний імуноглобулін (антигерпетичний імуноглобулін) допомагає знизити вміст у крові вірусу герпесу. Імуноглобулін при полінейропатії використовується для лікування хронічної запальної демієлінізуючої полінейропатії. Антихламідійний імуноглобулін застосовують для лікування хламідійної інфекції, у тому числі з ураженням урогенітальних шляхів, у тому числі сальпінгіту, сальпінгоофориту, кольпіту. Протиоклюшний імуноглобулін отриманий із сироватки крові донорів, імунізованих адсорбованим коклюшним анатоксином. Одна разова доза препарату містить не менше 2000 ОД антитоксичних протиоклюшних антитіл. Імуноглобулін проти цитомегаловірусу (цитомегаловірусний імуноглобулін) призначають для профілактики та лікування цитомегаловірусної інфекції. Протиенцефалітний імуноглобулін являє собою фракцію білка, що містить антитіла до вірусу кліщового енцефаліту. Імуноглобулін від укусу кліща – це екстрений превентивний захід. Введення препарату проводиться у перші 3 доби після укусу комахи.

Протикоровий імуноглобулін вводять для екстреної профілактики лише тим, хто має протипоказання до вакцинації, або дітям до року. Інформація про імуноглобулін при тромбоцитопенії не вказана в інструкції, потрібна консультація лікаря. Протирезусний імуноглобулін застосовується при профілактиці ізоімунізації при аборті, позаматковій вагітності, при нормальній вагітності у жінок із негативним резус-фактором (препарат запобігає резус-сенсибілізації резус-негативних жінок, що можлива внаслідок потрапляння Rh 0 (D)-позитивної крові плода в кровотік матері при народженні Rh 0 (D)-позитивних дітей), при штучному перериванні вагітності у резус-негативних жінок, також не сенсибілізованих до Rh 0 (D) антигену, при проведенні амніоцентезу, у разі травм органів черевної порожнини під час вагітності, при переливанні крові. Протисибірковий імуноглобулін містить специфічні антитіла, має антибактеріальну дію проти збудника сибірки. Імуноглобулін гепатиту являє собою захисні антитіла, які попереджають розвиток інфекції у разі можливого контакту зі збудником. Він використовується при екстреній профілактиці гепатиту, вводиться одночасно з першою дозою вакцини проти ВГВ. Інформація про імуноглобулін при розсіяному склерозі не вказана в інструкції, чи потрібна консультація лікаря. Імуноглобулін при вітрянці застосовується завдяки наявності у його складі великої кількості антитіл, здатних нейтралізувати вірус вітряної віспи. Стафілококовий імуноглобулін має спрямовану дію, він поповнює в організмі нестачу специфічних антитіл для нейтралізації стафілококової інфекції. Інформація про імуноглобулін при псоріазі не вказана в інструкції, чи потрібна консультація лікаря. Гомологічний імуноглобулін вводиться одномоментно, не реактогенний, забезпечує пасивний імунітет на 4 – 5 тижнів. В даний час загальновизнаною моделлю для отримання імунних сироваток є кінь. Спосіб отримання називається гіперімунізацією.

Імуноглобулін внутрішньовенний являють собою модулятори імунної системи і показаний сприятливий ефект від їх введення при лікуванні деяких аутоімунних захворювань, наприклад, розсіяного склерозу, міастенії, пухирчатки, поліміозиту, дерматоміозиту, грануломатозу Вегенера. Імуноглобулін для немовлят не рекомендований. В інструкції не вказана інформація про імуноглобулін у кріопротоколі.
Імуноглобулін при ковіді з'являються у крові приблизно через три тижні у разі безсимптомного перебігу коронавірусної інфекції та зникають приблизно до 14 – 16 тижнів з моменту цього контакту. За наявністю та рівнем IgM антитіл у крові, можна судити про поточну або нещодавно перенесену інфекцію.

Імуноглобулін при міастенії. При введенні внутрішньовенних імуноглобулінів у дозі 400 мг/кг 1 раз на день протягом 5 днів у 70% пацієнтів настає поліпшення через 1–2 тижні. Ефект може тривати від 1 до 2 місяців.

Імуноглобулін при пневмонії, а також імуноглобулін при бореліозі застосовується за призначенням лікаря. Імуноглобулін при грипі застосовують для лікування та профілактики грипу. Моноклональний імуноглобулін – повноцінна молекула імуноглобуліну, що складається з легких та важких ланцюгів. Найчастіше виявляється гіперсекреція імуноглобуліну IgG. Імуноглобулін людини проти вірусу епштейна барра існує у вигляді внутрішньовенних та внутрішньом'язових ін'єкцій (імуноглобулін для внутрішньом'язового введення). Імуноглобулін протиправцевий із сироватки крові людини розчин для внутрішньом'язового введення являє собою концентрований розчин очищеної фракції гамма-глобулінів, виділеної методом холодової екстракції етанолом і підданої процесу ультрафільтрації. Антитимоцитарний імуноглобулін це селективний імунодепресант із спрямованою дією щодо Т-лімфоцитів. Імуноглобулін для підвищення імунітету – це білки, що відповідають за активність антитіл в організмі, а значить – за імунітет. Імуноглобулін при астмі слід приймати лише за призначенням лікаря. Імуноглобулін при ЕКЗ, в більшості випадків, застосовують при загрозі викидня, якщо у жінки спостерігається плодове яйце, що завмерло. Імуноглобулін привич застосовують зазвичай за призначенням лікаря. Імуноглобулін при онкології - це метод лікування раку, при якому для боротьби з пухлиною задіюється імунна система. Укол імуноглобуліну дитині роблять за призначенням лікаря.

При внутрішньовенному введенні біодоступність лікарського засобу дорівнює 100%. Між позасудинним простором і плазмою людини протікає поступовий перерозподіл активної речовини препарату. Рівновага між цими середовищами досягається в середньому за 1 тиждень.

Препарат призначається для замісної терапії, якщо існує необхідність заповнення і заміщення природних антитіл.

Імунноглобулін застосовують для профілактики інфекцій при:

• агаммаглобулінемії;
• пересадці кісткового мозку;
• синдромі первинного і вторинного імунодефіциту;
• хронічному лімфолейкозі;
• варіабельний імунодефіцит, пов'язаний з агаммаглобулинемией;
• СНІД у дітей.

Також ін'єкції Імуноглобуліну застосовують при:

• тромбоцитопенічна пурпура імунного походження;
• важких бактеріальних інфекціях, таких як сепсис (в комплексі з антибіотиками);
• вірусних інфекціях;
• профілактиці різних інфекційних захворювань у недоношених немовлят;
• Синдромі Гієна-Барре;
• Синдромі Кавасакі (як правило, в комплексі зі стандартними для цього захворювання л / c);
• нейтропенії аутоімунного походження;
• хронічної деміеленізірующей полінейпропатіі;
• гемолітичної анемії аутоімунного походження;
• еритроцитарної аплазії;
• тромбоцитопенії імунного походження;
• гемофілії, викликаної синтезом антитіл до чинника Р;
• лікуванні myastenia gravis;
• профілактиці звичного викидня.

Препарати Імуноглобулінине слід застосовувати при:

• гіперчутливості до імуноглобулінів людини;
• дефіциті по IgA за рахунок наявності антитіл до нього;
• ниркової недостатності;
• загостренні алергічного процесу;
• цукровому діабеті;
• наявності тяжких алергічних реакцій на введення білкових препаратів крові людини в анамнезі;
• анафілактичний шок на препарати крові.

З обережністю препарат слід застосовувати при мігрені, вагітності та лактації, декомпенсированной хронічної серцевої недостатності. Також, якщо мають місце хвороби, в генезі яких основними є іммунопатологичеськіє механізми (нефрит, колагеноз, імунні захворювання крові), то призначати препарат потрібно з обережністю після висновку спеціаліста.

Введення препарату протипоказане резус-позитивним породіллям, а також резус-негативним породіллям, сенсибілізованим до антигену Rh 0 (D), у сироватці яких виявлено резус-антитіла.

Препарат не слід вводити при тяжкій тромбоцитопенії та інших порушеннях гемостазу.

Препарат є фармацевтичні несумісним з іншими лікарськими засобами. Не слід його змішувати з іншими препаратами, для вливання необхідно завжди використовувати окрему крапельницю. При одночасному застосуванні Імуноглобуліну із засобами активної імунізації за таких вірусних хворобах, як краснуха, вітряна віспа, кір, епідемічний паротит може знижуватися ефективність лікування. При необхідності парентерального застосування живих вірусних вакцин, їх можна використовувати після як мінімум 1 місяця після прийому Імуноглобуліну. Більш бажаний термін очікування становить 3 місяці. Якщо введена велика доза Імуноглобуліну, то його вплив може тривати протягом року. Також не можна застосовувати даний препарат спільно з кальцію глюконатом у дітей грудного віку. Є підозри, що це спричинить негативні явища. Знижує активність ослаблених живих вакцин проти кору, краснухи, епідемічного паротиту, вітряної віспи (при введенні препарату в перші два тижні після вакцинації проти кору, паротиту та щеплення краснухи вказаними вакцинами слід повторити не раніше ніж через 3 місяці). Для кору цей період може тривати до 1 року, тому необхідно встановити рівень антитіл до кору до імунізації. При необхідності використання імуноглобуліну раніше за цей термін вакцинацію проти кору або епідемічного паротиту необхідно повторити. Щеплення проти інших інфекцій можна проводити у будь-який термін до або після введення імуноглобуліну. Тимчасове підвищення вмісту антитіл у крові пацієнта після введення імуноглобуліну може обумовлювати хибно-позитивні результати серологічних проб. Препарат слід змішувати лише з 0,9% розчином хлориду натрію. Інші препарати додавати в розчин не можна, оскільки зміна концентрації електроліту або рН може спричинити денатурацію білка.

Несумісний в одному шприці з іншими лікарськими засобами. Препарат слід змішувати лише з 0,9% розчином хлориду натрію.

Пацієнтам, які страждають на алергічні захворювання або мають їх в анамнезі, у день введення імуноглобуліну та в наступну 3-тю добу рекомендують антигістамінні препарати. У разі виникнення анафілактичного шоку проводиться стандартна протишокова терапія.

Застосовувати під наглядом лікаря.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Чи не проводилося досліджень з впливу препарату на вагітних жінок. Немає інформації про шкоду Імуноглобуліну при вагітності та лактації. Але при вагітності цей препарат вводять в разі крайньої необхідності, коли користь від лікарського засобу значно перевищує можливий ризик для дитини.

З обережністю потрібно використовувати препарат при лактації: відомо, що він проникає в материнське молоко і сприяє передачі захисних антитіл немовляті.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом чи іншими механізмами

Не впливає.

Укол Імуноглобуліну вводять внутрішньом'язово. Дозування призначають строго індивідуально, з огляду на при цьому вид і тяжкість захворювання, індивідуальну переносимість хворого і стан його імунної системи.

Профілактика гепатиту А: препарат призначають одноразово.

Дорослим у дозі 3 мл. Дітям: 1-6 років – 0,75 мл; 7–10 років – 1,5 мл; старше 10 років – 3 мл.

Повторне введення імуноглобуліну можливе не раніше ніж через 2 місяці після першого застосування препарату.

Профілактика кору: препарат призначають одноразово.

Дітям віком від 3 місяців, які не хворіли на кір та не щеплені проти кору, доза препарату в залежності від стану здоров'я та часу, що пройшов з моменту контакту (не пізніше 6 діб після контакту з хворим), становить 1,5 мл або 3 мл.

Дорослим та дітям при контакті з хворими зі змішаними інфекціями препарат призначають у дозі 3 мл.

Лікування гіпо- та агамаглобулінемії у дітей.

Препарат вводять у дозі 1 мл 1 кг маси тіла; розраховану дозу можна ввести у 2–3 прийоми з інтервалом 24 години. Подальше введення імуноглобуліну проводять згідно з показаннями не раніше ніж через 1 місяць.

Підвищення резистентності організму в період реконвалесценції після гострих інфекційних захворювань із затяжним перебігом та при затяжних пневмоніях препарат вводять дорослим та дітям у разовій дозі 0,15–0,2 мл на 1 кілограм маси тіла. Кратність введень (до 4 ін'єкцій) визначає лікар, інтервал між ін'єкціями становить 2-3 доби.

Введення препарату внутрішньовенно заборонено! Після закінчення терміну застосування препарату неприпустимо.

Купити Імуноглобулін в Україні, Імуноглобулін людський, Імуноглобулін проти кліщового енцефаліту, антистафілококовий Імуноглобулін можна на сайті МІС Аптека 9-1-1 за вигідною вартістю. Ціна уколу Імуноглобуліну вказана в каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1. Ціна на Імуноглобулін в Україні може відрізнятися в залежності від регіону та аптеки.

Симптоми передозування можуть з'явитися при в / в введенні препарату - це підвищена в'язкість крові та гіперволемія. Особливо актуально для осіб в літньому віці або з порушенням діяльності нирок.

Якщо при використанні препарату дотримані всі рекомендації по введенню, дозуванні та запобіжні заходи то наявність серйозних побічних дій відзначається дуже рідко. Можливо прояв симптомів після декількох годин або навіть днів після введення. У більшості випадків побічні ефекти зникають після припинення прийому Імуноглобуліну. Основна частина побічних явищ пов'язана з великою швидкістю вливання препарату. Зниженням швидкості та тимчасовим призупиненням прийому можна домогтися зникнення основної маси ефектів. В інших випадках необхідно проводити симптоматичну терапію.

Найбільш ймовірно прояв ефектів при першому прийомі препарату: протягом першої години. Це може бути грипоподібнийсиндром - нездужання, озноб, висока температура тіла, слабкість, головний біль.

Також мають місце такі симптоми з боку:

• дихальної системи (сухий кашель і задишка);
• травної системи (нудота, діарея, блювання, біль в шлунку і підвищене слиновиділення);
• серцево-судинної системи (ціаноз, тахікардія, біль у грудній клітці, приплив крові до обличчя);
• центральної нервової системи (сонливість, слабкість, рідко симптоми асептичного менінгіту - нудота, блювота, головний біль, світлочутливість, порушення свідомості, ригідність потиличних м'язів);
• нирок (рідко гострий некроз канальців, посилення ниркової недостатності у хворих з порушеннями функції нирок).

Також можливі алергічні (свербіж, бронхоспазм, шкірний висип) і місцеві (гіперемія в місці внутрішньом'язового введення) реакції. З інших побічних ефектів відзначені: міалгія, ломота в суглобах, біль у спині, гикавка і пітливість.

Загальні порушення: грипоподібний синдром (озноб, підвищення температури тіла, головний та м'язовий біль, біль у суглобах, відчуття втоми, млявість, пітливість); нудота, блювання, запаморочення, припливи. Можливе виникнення реакцій гіперчутливості до препарату, включаючи анафілактичний шок, набряк Квінке, реакції у місці введення, а саме біль та чутливість. При шоці слід застосовувати стандартне лікування. У зв'язку з цим пацієнти повинні бути під контролем 30 хвилин після введення препарату.
З боку шкіри та підшкірної клітковини: висипання на шкірі (включаючи герпетичні), свербіж, гіперемія, набряк шкіри, кропив'янка, сухість шкіри.
Кардіальні порушення: гіпотензія, тахікардія.

У дуже рідкісних випадках спостерігався колапс, втрата свідомості та важка гіпертонія. В даних важких випадках необхідна відміна препарату. Також можливе введення антигістамінних препаратів, адреналіну і розчинів, які заміняють плазму.

Препарат необхідно зберігати в теплому, захищеному від світла, місці. Температура зберігання повинна становити 2-10 °C, заморожувати лікарський засіб не слід. Термін зберігання буде вказано на упаковці. По закінченню цього терміну препарат використовувати заборонено.