Сказ

Сказ

Сказ – смертельно небезпечне інфекційне захворювання. У 60% випадків інфікування відбувається після укусу зараженої собаки, 24% – лисиці, 10% – кішки. Решта випадків припадають переважно на укуси кажанів, вовків та інших тварин. Зараження сказом можливе як від домашньої, так і від дикої тварини. Приблизно 2/3 випадків зараження фіксуються в сільській місцевості, оскільки ймовірність контактів із хворою твариною тут значно вища, ніж у місті. За даними ВООЗ, до 40% укушених становлять діти.

Як передається сказ?

Зараження сказом відбувається при укусі хворої тварини. Вірус передається через слину, тому достатньо навіть ослинення людини без порушення цілісності шкіри. Найнебезпечнішими є укуси в ділянки шиї, голови, кистей рук, стоп – місць, де локалізовано багато нервових закінчень.

Симптоми сказу

Потрапляючи до організму людини, вірус поширюється нервовими шляхами. Це відбувається ще до того, як проявилися перші ознаки сказу. Досягнувши слинних залоз, бульбарних центрів, клітин гіпокампу та кори головного мозку, він паралізує їхню роботу. В результаті людина втрачає здатність орієнтуватися в просторі, ковтати (заважають спазми), концентрувати увагу. Судоми змінюються паралічем, зокрема дихальних центрів, який призводить до смерті.

Основні діагностичні ознаки сказу:

• гідрофобія – при спогляданні води або їжі відбуваються спазми глоткової мускулатури
• аерофобія – судоми, які виникають у відповідь на найменший вітерець
• підвищене слиновиділення, аж до витікання з рота цівки слини

Основні стадії сказу

1. Продромальна. Середня тривалість – 1–3 доби. Спостерігається субфебрильна температура тіла (до 37,3 °С). У людини порушується сон, він неспокійний, пригнічений. Місце укусу болить.
2. Стадія розпалу. Середня тривалість – 1–4 доби. Цей період характеризується надмірною чутливістю до подразнень органів чуття – пацієнт активно реагує на світло, звук, тепло, рух повітря. Через це у нього починаються судоми. Виявляється гідрофобія. Активно виділяється слина. Людина поводиться вкрай агресивно.
3. Паралічі. Через порушення роботи виличних м'язів із їхніх подальшим паралічем відвисає щелепа. Водночас хворий намагається їсти неїстівні предмети. Відбувається розпад особистості. Людина гине від паралічу дихальних м'язів.

Хвороба триває від 5–8 до 10–12 діб. Відомі атипові випадки перебігу сказу, коли захворювання проявилося тільки на останньому етапі – паралічами. Це ускладнює діагностику сказу.

Інкубаційний період у тварин триває близько 10–15 діб, у людини – 20–60 діб, у деяких випадках – до 1 року. Весь цей час тварина здатна заразити оточуючих при комбінації 2 умов:

• вірус міститься в слині;
• слина потрапила на ушкоджену шкіру або слизову оболонку іншої людини або тварини.

Повітряно-крапельним шляхом заразитися цим вірусом не можна. Його передача від людини до людини теоретично можлива, але на практиці таких випадків зареєстровано не було.

Лікування

Після укусу слід якомога швидше промити рану з господарчим милом і звернутися до лікаря. Промивання слід виконувати протягом мінімум 15 хвилин. Оскільки вірус чутливий також до етанолу і дезінфектантів, за відсутності можливості промити рану з милом можна залити її антисептиком. Вірус також чутливий до сонячних променів і УФ-опромінення. Мета постекспозиційної профілактики – не дати вірусу потрапити до центральної нервової системи.

Потім слід якомога швидше звернутися до травмпункту. Екстрена вакцинація – єдиний на сьогодні надійний спосіб не померти від сказу за умови контакту з хворою твариною. Чим раніше введено вакцину, тим більше шансів на успішне лікування. Вакцинацію має бути здійснено протягом кількох годин після укусу.

«Легендарні» 40 уколів від сказу в живіт давно пішли в минуле. З метою профілактики щеплення здійснюються за такою схемою:

• на 0-й день
• на 7-й день
• на 30-й день
• через 1 рік
• через кожні 3 роки

Така вакцинація рекомендується тим, кого тварини можуть укусити з підвищеною імовірністю, наприклад, мисливцям, працівникам зоогосподарств, ветеринарних клінік. Контролювати рівень антитіл можна, здаючи відповідний аналіз крові 1 раз на 6 місяців або 1 раз на 24 місяці. 

За необхідності використовується також антирабічний імуноглобулін.

Інші методи лікування

До 2005 року захворювання вважалося невиліковним, і лікування сказу зводилося до полегшення симптомів пацієнтів. У 2005 році з'явилася практика лікування захворювання шляхом введення пацієнта в штучну кому. Ідея методу зводиться до відключення значної частини функцій мозку на час, достатній для вироблення організмом людини необхідної для знищення вірусу кількості антитіл. Однак цей метод виявився ефективним лише в 20% випадків і найчастіше – при укусах кажанами. Тому найефективнішим методом боротьби із захворюванням залишається вакцина від сказу.

У деяких випадках уколи від сказу людям не призначають. Лікарі не поспішають із вакцинацією, якщо очевидних ознак сказу у тварини не було, ослинення було мінімальним (наприклад, укус через щільний одяг), а в пацієнта є можливість поспостерігати за собакою протягом 10–14 діб, і при цьому його стан не погіршується (рана заживає, не болить, температура не підвищується).

Профілактика

Основний профілактичний захід проти сказу – масова вакцинація бездомних тварин. Найчастіше в межах міста це собаки. Наприклад, після масової вакцинації собак у Бангладеші, проведеної у 2010–2013 рр., кількість смертей від сказу серед людей скоротилася вдвічі.

Перед поїздками в місця, де реєструється багато випадків захворювання, слід пройти профілактичну вакцинацію антирабічною вакциною.

Список використаної літератури

1. Компендіум — лікарські препарати
2. Державний реєстр лікарських засобів
3. JAMA

Поширені запитання про Сказ

Чи можна вилікувати людину від сказу?

Якщо ознаки сказу в людини вже проявилися, вилікувати її неможливо. Лікарі можуть тільки симптоматично полегшити її стан. Тому для збереження здоров'я найважливішим після укусу тварини є недопущення потрапляння вірусу до нервової тканини – ретельне промивання рани водою з милом і швидка вакцинація антирабічною вакциною.

Звідки з'являється вірус сказу?

Переносниками є хворі тварини.

Як діє вірус сказу?

Потрапляючи до організму, вірус розмножується в нервових клітинах. Він пересувається аксонами нейронів із середньою швидкістю 3 мм/год, досягаючи спинного і головного мозку. Він викликає запальні та некротичні зміни нервової тканини, що проявляється паралічами всіх груп м'язів, судомами, розладами свідомості, ковтання, підвищеним слиновиділенням. Коли параліч досягає серцево-судинної і дихальної систем, людина гине.

Чи можна заразитися сказом від кішки?

Так, якщо кішка є носієм захворювання.