Фрелсі

Склад

діюча речовина: фондапарінукс натрію;

1 шприц (0,5 мл) містить: фондапаринукса натрію - 2,5 мг;

допоміжні речовини: натрію хлорид, 1 М розчин кислоти хлористоводневої, 1 М розчин натрію гідроксиду, вода для ін'єкцій.

Форма випуску

Розчин для ін'єкцій. За 2 шприца по 0,5 мл в блістері. По 1 або 5 блістерів зі шприцами в пачці.

Фармакодинаміка

Фондапаринукс є синтетичним селективним інгібітором активованого фактора Х (Ха). Антитромботична активність фондапаринуксу є результатом селективного пригнічення фактора Ха, опосередкованого антитромбіном III (АТ ІІІ). Вибірково зв'язуючись з АТ III, фондапаринукс потенціює (приблизно в 300 разів) вихідну нейтралізацію фактора Ха антитромбіном III. Нейтралізація фактора Ха перериває ланцюг коагуляції в крові та інгібує як створення тромбіну, так і формуванню тромбів. Препарат не інактивує тромбін (активований фактор II) і не діє на тромбоцити.

У дозі 2,5 мг фондапарінукс не впливає на результати звичайних коагуляційних тестів, таких як активований частковий тромбопластиновий час (АЧТЧ), активований час згортання (АВС) або протромбіновий час (ПВ) / міжнародне нормалізоване відношення (МНО) в плазмі крові, а також не змінює час кровотечі або фібринолітичну активність. Однак були отримані поодинокі повідомлення про збільшення АЧТЧ.

Фондапаринукс не вступає в перехресні реакції з сироваткою у хворих з індукованою гепарином тромбоцитопенією.

Фармакокінетика

Всмоктування.

Після підшкірного введення засіб швидко і повністю всмоктується (абсолютна біодоступність - 100%). При одноразовому підшкірному введенні 2,5 мг фондапаринуксу молодим здоровим добровольцям максимальна концентрація в плазмі крові (середня максимальна концентрація = 0,34 мг/л) досягалася через 2 години після введення дози. Концентрація в плазмі крові, яка становить половину вищевказаної максимальної концентрації, досягалася через 25 хвилин після введення дози.

У здорових добровольців літнього віку фармакокінетика фондапаринуксу лінійна в діапазоні доз 2-8 мг підшкірно. При введенні 1 раз на добу підшкірно стійка рівноважна концентрація в плазмі крові досягається через 3-4 дні при збільшенні в 1,3 рази значень Сmax і AUC (площі під кривою).

Середні (коефіцієнт варіації - КВ,%) фармакокінетичні параметри фондапаринуксу в стані рівноваги у хворих, які перенесли операції на тазостегновому суглобі та застосовували фондапаринукс у дозі 2,5 мг 1 раз на добу, були: Сmax - 0,39 мг/л (31% ), Тmax - 2,8 години (18%) і Сmin - 0,14 мг/л (56%). У хворих похилого віку, які перенесли операції, пов'язані з переломом стегна, рівноважні концентрації фондапаринуксу були: С max - 0,50 мг/л (32%), Сmin - 0,19 мг/л (58%).

Розподіл.

Обсяг розподілу обмежений і становить 7-11 л. In vitro фондапаринукс в значній мірі та специфічно зв'язується з білком АТ III, ступінь зв'язування залежить від концентрації препарату в плазмі крові (від 98,6 до 97,0% в діапазоні концентрацій від 0,5 до 2 мг/л). Зв'язування фондапаринуксу з іншими білками плазми крові, в тому числі з тромбоцитарним фактором IV, незначне.

Оскільки фондапарінукс не зв'язується в значній мірі з іншими білками плазми крові, крім антитромбіну III, взаємодії з іншими лікарськими засобами шляхом витіснення із зв'язку з білками не очікується.

Метаболізм.

Хоча повна оцінка не виконана, ознаки метаболізму фондапаринуксу і, зокрема, утворення активних метаболітів відсутні.

Фондапаринукс не пригнічує ферменти системи цитохрому CYP450s (CYP1A2, CYP2A6, CYP2C9, CYP2C19, CYP2D6, CYP2E1 або CYP3A4) in vitro. Таким чином, не очікується взаємодія фондапаринукса з іншими лікарськими засобами на рівні пригнічення метаболізму, опосередкованого системою CYP, in vivo.

Виведення.

Фондапаринукс виводиться головним чином нирками в незміненому вигляді, у здорових добровольців - 64-77%. Період напіввиведення (Т1 / 2) становить приблизно 17 годин у молодих здорових добровольців і близько 21 годин - у здорових добровольців літнього віку.

Порушення функції печінки.

Згідно з даними фармакокінетики, очікується, що концентрація незв'язаного фондапаринуксу залишиться незмінною у пацієнтів з печінковою недостатністю легкого та помірного ступеня, і тому змінювати дозу не потрібно. Після одноразового підшкірного введення фондапаринуксу у хворих з помірною печінковою недостатністю (шкала Чайлда-П'ю, клас В) C max і AUC загального (зв'язаного і незв'язаного) фондапаринуксу зменшувалися на 22% і 39% відповідно в порівнянні з пацієнтами з нормальною функцією печінки.

Маса тіла.

Кліренс фондапаринуксу з плазми зростає зі збільшенням маси тіла (на 9% на кожні 10 кг маси тіла).

Профілактика венозних тромбоемболій у пацієнтів після великих ортопедичних операцій на нижніх кінцівках, в тому числі при переломі стегна (включаючи подовжену профілактику), та операціях ендопротезування кульшового та колінного суглобів.

Профілактика венозних тромбоемболій у пацієнтів після операцій на органах черевної порожнини, які мають високий ризик тромбоемболічних ускладнень, наприклад у пацієнтів після операції на черевній порожнині в зв'язку з онкологічним захворюванням.

Профілактика венозних тромбоемболій у пацієнтів з високим ризиком виникнення таких ускладнень у зв'язку з тривалим обмеженням рухливості в період гострої фази захворювання, такий як серцева недостатність і / або гострі респіраторні порушення, і / або гострі інфекційні або запальні захворювання.

Лікування нестабільної стенокардії або інфаркту міокарда без підйому сегмента ST у пацієнтів, яким не показано невідкладне (<120 хв) інвазивне втручання (черезшкірне коронарне втручання - ЧКВ).

Лікування інфаркту міокарда з підйомом сегмента ST у пацієнтів, які лікуються тромболітиками, або у тих, хто спочатку не отримував інших форм реперфузійної терапії.

Встановлена алергія до діючої речовини або до будь-якого з допоміжних речовин препарату. Активне клінічно значиме кровотеча. Гострий бактеріальний ендокардит. Тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну <20 мл/хв).

Препарати, які можуть підвищувати ризик кровотечі, не слід застосовувати одночасно з препаратом Фрелсі, за винятком антагоністів вітаміну К, що застосовуються для лікування венозної тромбоемболії. Якщо таке спільне застосування необхідно, його слід проводити під ретельним контролем.

В результаті клінічних досліджень фондапаринуксу було доведено, що його спільне застосування з пероральними антикоагулянтами (варфарином), антиагрегантами (ацетилсаліциловою кислотою), нестероїдними протизапальними препаратами (піроксикамом) і серцевими глікозидами (дигоксином) суттєво не впливає на фармакокінетику фондапаринукса. Доза фондапаринукса (10 мг), яку застосовували в дослідженнях взаємодії, перевищувала дозу, рекомендовану для застосування за поточними показниками.

Крім того, препарат не впливав ні на антикоагулянтну активність варфарину (з міжнародного нормалізованого співвідношення - МНО), ні на час кровотечі під час лікування ацетилсаліциловою кислотою або піроксикамом, ні на фармакокінетику дигоксину в рівноважному стані.

Подальша терапія іншими антикоагулянтами. Якщо необхідно почати подальше лікування гепарином або низькомолекулярним гепарином, першу ін'єкцію, як правило, слід робити через 1 день після останньої ін'єкції фондапаринукса.

Якщо необхідно подальше лікування антагоністом вітаміну К, терапію фондапаринуксом слід продовжувати до досягнення цільового значення МНО.

Фрелсі не слід застосовувати внутрішньом’язово.

Черезшкірне коронарне втручання та ризик виникнення тромбозу напрямного катетера.

Для лікування пацієнтів з інфарктом міокарда з підйомом сегмента ST, яким проводиться первинне черезшкірне коронарне втручання (ЧКВ), застосовувати Фрелсі до та під час процедури не рекомендується. Для лікування хворих з нестабільною стенокардією/інфарктом міокарда без підйому сегмента ST із загрозливими для життя станами, що потребують термінової реваскуляризації, і яким проводиться непервинне черезшкірне коронарне втручання, застосовувати Фрелсі як самостійний антикоагулянт до та під час цього втручання не рекомендується.

Тому під час непервинного черезшкірного коронарного втручання слід додатково застосовувати нефракціонований гепарин згідно зі стандартною практикою.

Профілактика венозних тромбоемболій.

Препарати, що можуть підвищувати ризик виникнення кровотечі, не слід застосовувати сумісно із фондапаринуксом. До цих засобів належать дезирудин, фібринолітичні засоби, антагоністи рецепторів GP IІb/IIIa, гепарин, гепариноїди, низькомолекулярний гепарин (НМГ). Препарати, що можуть збільшувати ризик кровотечі, не слід застосовувати одночасно з Фрелсі, за винятком антагоністів вітаміну К, які застосовують для лікування венозних тромбоемболій.

Епідуральна анестезія/люмбальна пункція.

При застосуванні Фрелсі одночасно з проведенням епідуральної анестезії або люмбальної пункції у пацієнтів, яким показана обширна ортопедична операція, є ризик виникнення епідуральних або спінальних гематом, що можуть спричинити тривалий або остаточний параліч. Ризик цих поодиноких явищ збільшується при застосуванні після операції постійних епідуральних катетерів або при одночасному введенні інших лікарських засобів, які впливають на гемостаз.

Пацієнти літнього віку.

Ризик виникнення кровотечі у пацієнтів літнього віку вищий, ніж в інших хворих. Оскільки функція нирок зазвичай знижується з віком, у пацієнтів літнього віку виведення фондапаринуксу може бути знижене та експозиція препарату збільшена. Тому Фрелсі слід застосовувати з обережністю хворим літнього віку.

Тяжка печінкова недостатність.

Профілактика венозних тромбоемболій і лікування нестабільної стенокардії/інфаркту міокарда без підйому сегмента ST та інфаркту міокарда із підйомом сегмента ST. Коригувати дозу фондапаринуксу немає необхідності. Однак препарат слід застосовувати з обережністю, зважаючи на збільшений ризик кровотечі у зв’язку з недостатністю факторів коагуляції у хворих із тяжким ступенем печінкової недостатності.

Застосування в період вагітності та годування груддю

Вагітність.

Клінічний досвід застосування препарату вагітним жінкам на даний час обмежений. Досліджень на тваринах недостатньо для визначення впливу на перебіг вагітності, ембріофетальної розвиток, пологи та постнатальний розвиток через обмежену експозиції. Тому Фрелсі не слід призначати вагітним жінкам, за винятком випадків, коли очікувана користь від застосування буде перевищувати потенційний ризик для плоду.

Годування грудьми.

Фондапаринукс екскретується в молоко щурів, але невідомо, чи проникає препарат у грудне молоко жінки. Під час лікування препаратом годування груддю не рекомендується. Однак пероральне всмоктування препарату в організм дитини малоймовірно.

Фертильність.

Немає даних щодо впливу фондапаринуксу на фертильність людини. У дослідженнях на тваринах вплив на фертильність не виявлений.

Діти

Безпека і ефективність застосування фондапаринуксу дітям не встановлені.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Дослідження впливу препарату на здатність керувати автомобілем і виконувати роботи, що потребують підвищеної уваги, не проводили, але слід враховувати можливість розвитку побічних реакцій з боку нервової системи.

Метод застосування.

Фрелсі призначений для підшкірної або внутрішньовенної ін'єкції. Не застосовувати внутрішньом'язово.

Підшкірна ін'єкція.

Під час застосування Фрелсі в формі глибокої підшкірної ін'єкції пацієнт повинен перебувати в положенні лежачи. Місцями введення повинні бути поперемінно ліва та права антеролатеральна або ліва і права постеролатеральна стінка живота. Щоб уникнути втрати препарату, не слід видаляти пухирець повітря з попередньо наповненого шприца перед ін'єкцією. Голку слід вводити на всю довжину перпендикулярно в складку шкіри, затиснуту між великим і вказівним пальцем; протягом введення складку шкіри необхідно тримати затиснутою.

Фрелсі призначений тільки для застосування під контролем лікаря.

Підшкірну ін'єкцію вводити так само, як і в разі застосування класичного шприца.

Внутрішньовенна ін'єкція (лише перша доза при лікуванні хворих з інфарктом міокарда з підйомом сегмента ST).

Вводити внутрішньовенно через наявну внутрішньовенну систему безпосередньо без розведення або з розведенням в невеликому обсязі (25 або 50 мл) 0,9% натрію хлориду. Щоб уникнути втрати препарату, не слід видаляти пухирець повітря з попередньо наповненого шприца перед ін'єкцією. Систему або катетер після ін'єкції слід добре промити 0,9% розчином натрію хлориду для того, щоб переконатися, що лікарський засіб було введено повністю. При розведенні Фрелсі 0,9% розчином натрію хлориду введення слід проводити протягом 1-2 хвилин.

Нестабільна стенокардія/інфаркт міокарда без підйому сегмента ST.

Рекомендована доза Фрелсі становить 2,5 мг 1 раз на добу у вигляді підшкірної ін’єкції. Лікування слід розпочинати якнайшвидше після встановлення діагнозу і продовжувати щонайбільше 8 діб або до виписки пацієнта із лікарні, якщо це відбудеться раніше. Час відновлення підшкірного застосування Фрелсі після видалення катетера визначати на основі клінічного стану пацієнта. У клінічному дослідженні з нестабільної стенокардії/інфаркту міокарда без підйому сегмента ST відновлення лікування Фрелсі було розпочато не раніше ніж через 2 години після видалення катетера.

Пацієнти, яким призначено коронарне шунтування (КШ).

Пацієнтам з інфарктом міокарда із підйомом сегмента ST або пацієнтам із нестабільною стенокардією/інфарктом міокарда без підйому сегмента ST, яким призначено коронарне шунтування (КШ), по можливості не слід застосовувати фондапаринукс протягом 24 годин до хірургічного втручання, а поновити його введення можна через 48 годин після операції.

Перед застосуванням розчин для ін'єкцій необхідно візуально контролювати щодо відсутності видимих частинок і зміни забарвлення.

Будь-який невикористаний препарат або матеріал необхідно утилізувати згідно з законодавчими нормами.

Купити Фрелсі можна за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1 за привабливою вартістю. Актуальна ціна на медикамент вказана у каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.

Вивчіть відгуки та рекомендації, щоб зробити правильний вибір та переконатися у якості товару.

Перевищення рекомендованих доз препарату Фрелсі може привести до підвищеного ризику виникнення кровотечі. Відомого антидоту до фондапаринуксу немає.

У разі передозування, яка супроводжується геморагічними ускладненнями, слід припинити лікування і з'ясувати основну причину кровотечі. Слід розглянути питання про призначення відповідної терапії, такої як хірургічний гемостаз, поповнення крововтрати, переливання свіжої плазми крові, плазмаферез.

Найбільш часто реєструються серйозні небажані реакції при застосуванні фондапаринуксу - це геморагічні ускладнення (в різних ділянках, включаючи поодинокі випадки внутрішньочерепного / внутрімозкового і ретроперитонеального кровотечі) і анемія. Фондапаринукс слід з обережністю застосовувати пацієнтам з підвищеним ризиком виникнення кровотечі.

Інфекції та інвазії

• Поодинокі: післяопераційні ранові інфекції.

Кров і лімфатична система

• Часто: післяопераційний кровотеча, анемія.
• Нечасто: кровотеча (носова кровотеча, шлунково-кишкова кровотеча, кровохаркання, гематурія, гематома), тромбоцитопенія, пурпура, тромбоцитемія, поява аномальних тромбоцитів, порушення коагуляції.
• Часто: кровотеча (гематома, гематурія, кровохаркання, кровотеча з ясен).
• Нечасто: анемія.

Імунна система

• Поодинокі: алергічні реакції (включаючи поодинокі повідомлення про ангіоневротичний набряк, анафілактоїдні / анафілактичні реакцію).
• Поодинокі: алергічні реакції (включаючи поодинокі повідомлення про ангіоневротичний набряк, анафілактоїдні / анафілактичні реакції).

Метаболізм і розлади травлення

• Поодинокі: гіпокаліємія.

Нервова система

• Поодинокі: тривожність, сонливість, вертиго, запаморочення, головний біль, сплутаність свідомості.

Серцево-судинна система

• Поодинокі: артеріальна гіпотензія.

Дихальна система та органи грудної клітки

• Поодинокі: задишка, кашель.
• Нечасто: задишка.

Травний тракт

• Нечасто: нудота, блювота.
• Поодинокі: абдомінальний біль, диспепсія, гастрит, запор, діарея.

Гепатобіліарна система

• Нечасто: підвищення рівня печінкових ферментів, порушення функції печінки тестів.
• Поодинокі: збільшення рівня білірубіну в сироватці крові.

Шкіра та підшкірні тканини

• Нечасто: висип, свербіж.

Загальні порушення і порушення в місці введення

• Нечасто: набряк, периферичний набряк, лихоманка, виділення з рани.
• Поодинокі: біль у грудях, підвищена стомлюваність, гіперемія, біль в ногах, набряк геніталій, припливи, непритомність.

Профіль небажаних явищ, зареєстрований у програмі досліджень лікування гострого коронарного синдрому, узгоджується з небажаними реакціями на препарат, виявленими при застосуванні засобу для профілактики венозних тромбоемболій.

У досліджені нестабільної стенокардії/інфаркту міокарда без підйому сегмента ST найчастіше зареєстрованими негеморагічними небажаними явищами (зареєстрованими щонайменше в 1 % учасників групи фондапаринуксу) були головний біль, біль у грудях і фібриляція передсердь.

У досліджені з участю пацієнтів з інфарктом міокарда із підйомом сегмента ST найчастіше зареєстрованими негеморагічними небажаними явищами (зареєстрованими щонайменше в 1 % учасників групи фондапаринуксу) були фібриляція передсердь, пірексія, біль у грудях, головний біль, шлуночкова тахікардія, блювання та артеріальна гіпотензія.

При профілактиці венозних тромбоемболій лікар може призначити Фрелсі аналоги, що містять фондапаринукс і мають селективну антикоагулянтну дію.

Важливо! Детальніша інформація, показання, дозування та побічні дії описані в документі Фрелсі інструкція, який обов'язково додається до кожної упаковки.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °C в недоступному для дітей місці.

Чи не заморожувати.

Термін придатності - 2 роки.