| Торгівельна назва | Допегіт |
| Діючі речовини | Метилдопа |
| Кількість діючої речовини | 250 мг |
| Форма випуску | таблетки для внутрішнього застосування |
| Кількість в упаковці | 50 таблеток |
| Первинна упаковка | флакон |
| Спосіб застосування | Орально |
| Взаємодія з їжею | До |
| Температура зберігання | від 5°C до 25°C |
| Чутливість до світла | Не чутливий |
| Ознака | Імпортний |
| Походження | Хімічний |
| Ринковий статус | Брендований дженерик |
| Виробник | ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ ЗАВОД ЕГІС ЗАТ |
| Країна виробництва | Угорщина |
| Заявник | Egis |
| Умови відпуску | За рецептом |
| Код АТС |
C Препарати для лікування захворювань серцево-судинної системи C02 Засоби для лікування гіпертонічної хвороби C02A Антиадренергічні засоби з центральним механізмом дії C02AB Метилдопа C02AB01 Метилдопа (лівообертаюча) |
Фармакологічні властивості
Препарат, що діє на центральні механізми регуляції пекло. проникає через гематоенцефалічний бар'єр; метаболізується з утворенням альфа-метилнорадреналин, стимулюючого в ЦНС постсинаптические α-адренорецептори нейронів стовбура мозку, що призводить до пригнічення судинного центру. гіпотензивний ефект при тривалому прийомі препарату пов'язаний в основному із зниженням ОПСС, хвилинний об'єм крові при цьому не змінюється. підвищує швидкість клубочкової фільтрації і нирковий кровообіг, знижує рівень реніну в плазмі крові. викликає також помірне зменшення серцевого викиду і ЧСС. дія препарату проявляється через 2 години після застосування і триває 24-48 год.
Після прийому всередину в шлунково-кишковому тракті абсорбується близько 50% препарату. Зв'язування з білками - до 20%. До 10% прийнятої дози метаболізується з утворенням альфа-метилдофи та альфа-метилнорадреналин. Виділяється в основному нирками. Близько 70% абсорбованого препарату виводиться з сечею у вигляді метилдопи та його сульфокон'югатов.
При тривалому прийомі препарат може кумулировать в організмі. Період напіввиведення не більше 8 год; при нирковій недостатності - збільшується. Після прийому всередину повна елімінація препарату відбувається через 36 ч. Видаляється при гемодіалізі, перитонеальний діаліз.
Показання
Легка і помірна аг, аг у вагітних.
Застосування
Дозу встановлюють індивідуально. як правило, початкова доза метилдопи для дорослих - 250 мг (1 таблетка) 2-3 рази на добу протягом перших 2 днів.
Потім добову дозу підвищують на 250 мг (1 таблетка) послідовно кожні 2 дні до досягнення адекватного рівня зниження АТ. При необхідності підвищують дозу до 1-1,5 г/добу. Максимальна добова доза для дорослих - 3 г (12 таблеток).
Дітям при необхідності призначають Допегит, починаючи з дози 10 мг/кг маси тіла (в 2-4 прийоми), в подальшому дозу підбирають індивідуально, залежно від отриманого ефекту. Максимальна добова доза для дітей - 65 мг/кг маси тіла.
Протипоказання
Таблетки допегит не слід застосовувати в разі:
• алергії на будь-який компонент, що входить до складу препарату;
• активної форми гепатиту та / або печінкової недостатності, цирозу печінки;
• аутоімунної гемолітичної анемії;
• феохромоцитоми;
• гіперпролактинемії;
• порфірії;
• депресії.
Побічні ефекти
З боку серцево-судинної системи: периферичні набряки, ортостатична гіпотензія, брадикардія.
З боку центральної нервової системи: головний біль, запаморочення, слабкість, сонливість, рідко - синдром паркінсонізму, галюцинації.
З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, блювання, сухість у роті, діарея, запор, панкреатит, порушення функції печінки, жовтяниця, коліт.
З боку системи кровотворення: рідко - лейкопенія і тромбоцитопенія, аутоімунна гемолітична анемія.
З боку ендокринної системи: гінекомастія, галакторея, зниження лібідо, імпотенція.
Алергічні реакції: висип.
Рідко - лихоманка, біль у м'язах, артралгії, вовчаковий синдром.
Особливі вказівки
З особливою обережністю слід застосовувати препарат у хворих з порушенням мозкового кровообігу; депресією в анамнезі; хворобою Паркінсона (можливе загострення).
При захворюванні нирок перед застосуванням допегита слід провести обстеження з метою визначення наявності ниркової недостатності.
Протягом перших 1-3 місяців лікування рекомендується періодично проводити контроль гемограми, рівня печінкових трансаміназ у сироватці крові.
Після перших 6-10 тижнів лікування необхідно виключити можливість аутоімунної гемолітичної анемії (проведення тесту Кумбса), який при тривалому лікуванні необхідно повторювати через кожні 6 міс-1 рік.
При лікуванні метилдопою можлива поява позитивного катехоламінових тесту, яке свідчить про можливість розвитку феохромоцитоми.
Введення допегита в дозі ≥750 мг/добу також може привести до появи позитивного порфобіліногенового тесту. У зв'язку з впливом препарату на водний баланс можлива поява периферичних набряків, що іноді вимагає призначення діуретиків. Оскільки набряки - найбільш частий побічний ефект при застосуванні препарату Допегит, в період лікування необхідно забезпечити контроль маси тіла хворих, питної і дієтичний режим.
При загальній анестезії може посилюватися наркотичний ефект.
У період вагітності у жінок, які приймають Допегит, припиняти його прийом не обов'язково. Застосування допегита в цьому випадку має бути ретельно зважено з урахуванням співвідношення користі для матері з потенційним ризиком для дитини.
Метилдопа проникає в грудне молоко, тому при призначенні допегита пацієнтці необхідно припинити годування груддю.
В період лікування слід уникати вживання алкогольних напоїв.
Необхідно утриматися від потенційно небезпечних видів діяльності, що вимагають концентрації уваги, в тому числі керування транспортними засобами.
Взаємодії
Слід дотримуватися обережності при прийомі допегита в комбінації з будь-яким із зазначених нижче препаратів:
• леводопа, левадопа / кардідопа - можливе посилення антигіпертензивної дії;
• препарати, що належать до групи інгібіторів МАО (наприклад фенельзін, транціпромін) - можливе посилення гіпотензії або гіпертензії з психомоторним збудженням;
• препарати для лікування пацієнтів з депресією (наприклад трициклічні антидепресанти) - зниження антигіпертензивного ефекту, поява тахікардії, збудження, головного болю;
• діуретики, апрессин, антагоністи кальцію, інгібітори АПФ, блокатори β-адренорецепторів, блокатори α-адреноблокатори або інші антигіпертензивні препарати, а також анестетики підсилюють ефект допегита;
• дигоксин - можлива поява брадикардії, асистолія;
• препарати заліза послаблюють ефект допегита;
• індометацин та інші нестероїдні протизапальні засоби знижують антигіпертензивну дію допегита;
• літій - можливе посилення токсичності літію;
• алкоголь і препарати, що викликають пригнічення ЦНС, підвищують депресивний ефект;
• антикоагулянти похідні кумарину, індадіону підвищують антикоагулянтний ефект;
• анорексигенні препарати послаблюють ефект допегита;
• симпатомиметики допамін, мезатон посилюють ефект допегита.
Комбінація допегита з транквілізаторами обумовлює посилення антигіпертензивного еффекта.Прі алкілізаціі сечі підвищується концентрація допегита в крові, при ацідолізаціі - ефект знижується.
Застосування допегита сумісно з будь-яким із зазначених препаратів може змінити їх дію на організм або небезпеки для організму.
Передозування
Симптоми: виражена артеріальна гіпотензія, тремор, брадикардія, атонія шлунка, блювота, психічна загальмованість.
Лікування: промивання шлунка (якщо препарат був прийнятий нещодавно); якщо детоксикацію проводять зі значним запізненням, більш ефективний контроль гемодіалізу, ніж методу форсованого діурезу. За свідченнями призначають плазмозамещающие розчини, адреноміметики (наприклад адреналін). У разі передозування таблеток допегита слід негайно звернутися до лікаря до найближчого відділення швидкої допомоги або в лікарню.
Умови зберігання
При температурі 15-25 °C.
Опис товару завірено виробником Егіс.
Зверніть увагу!
Опис препарату Допегіт табл. 250мг №50 на цій сторінці — спрощена авторська версія сайту apteka911, створена на підставі інструкції/ій по застосуванню. Перед придбанням або використанням препарату ви повинні проконсультуватися з лікарем і ознайомитися з оригінальною інструкцією виробника (додається до кожної упаковки препарату).
Інформація про препарат надана виключно з ознайомлювальною метою і не має бути використана як керівництво до самолікування. Тільки лікар може прийняти рішення про призначення препарату, а також визначити дози та способи його застосування.
