АСК

Склад

Діюча речовина: acetylsalicylic acid;

1 таблетка містить кислоти ацетилсаліцилової 75 мг або 100 мг;
допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна (тип 102), крохмаль кукурудзяний, кремнію діоксид колоїдний безводний, кислота стеаринова;

оболонка: метакрилатного сополімеру дисперсія, полісорбат 80, натрію лаурилсульфат, триетилцитрат, тальк.

Лікарська форма

Таблетки кишковорозчинні.

Основні фізико-хімічні властивості:

• таблетки по 75 мг: білі, овальні, двоопуклі, кишковорозчинні таблетки, з розмірами 9,2×5,2 мм;
• таблетки по 100 мг: білі, круглі, двоопуклі, кишковорозчинні таблетки, 7,2 мм в діаметрі.

• Фармакотерапевтична група

Антитромботичні засоби. Код АТХ В01А С06.

Фармакодинаміка

Ацетилсаліцилова кислота (АСК) пригнічує агрегацію тромбоцитів шляхом блокування синтезу тромбоксану А2. Механізм її дії полягає у необоротній інактивації ферменту циклооксигенази (ЦОГ-1). Зазначений інгібуючий ефект особливо виражений для тромбоцитів, оскільки вони не здатні до ресинтезу вказаного ферменту. Визнають також, що ацетилсаліцилова кислота виявляє й інші інгібуючі впливи на тромбоцити, завдяки яким її застосовують при багатьох васкулярних захворюваннях.

Повторне застосування доз 20-325 мг призводить до пригнічення ферментативної активності від 30 до 95%.

У зв’язку з необоротним характером зв’язування ефект зберігається протягом тривалості життя тромбоцитів (7-10 днів). Інгібуюча дія не припиняється протягом тривалого періоду лікування та ферментативна активність поступово починається знову після відновлення тромбоцитів протягом 24-48 годин після припинення лікування препаратом.

Ацетилсаліцилова кислота збільшує час кровотечі в середньому на 50-100%, але слід враховувати індивідуальні відмінності.
Експериментальні дані дають підстави вважати, що ібупрофен може пригнічувати дію низьких доз ацетилсаліцилової кислоти на агрегацію тромбоцитів при їх одночасному застосуванні.

В одному дослідженні, коли однократну дозу ібупрофену 400 мг приймали упродовж 8 годин до або упродовж 30 хвилин після застосування ацетилсаліцилової кислоти (81 мг) з негайним вивільненням, вплив ацетилсаліцилової кислоти на формування тромбоксану або агрегацію тромбоцитів знижувався. Однак через обмеженість цих даних і невпевненість відносно екстраполяції даних ex vivo на клінічну ситуацію не можна зробити чітких висновків відносно регулярного застосування ібупрофену, а при використанні ібупрофену зрідка виникнення клінічно релевантних ефектів є малоймовірним.

Ацетилсаліцилова кислота належить до групи нестероїдних протизапальних лікарських засобів (НПЗЗ) з аналгетичними, жарознижувальними і протизапальними властивостями. Перорально у більш високих дозах ацетилсаліцилову кислоту застосовують для полегшення болю та при легких фебрильних станах, таких як застуда та грип, для зниження температури і послаблення болю в суглобах і м’язах, при гострих та хронічних запальних захворюваннях, таких як ревматоїдний артрит, остеоартрит та анкілозуючий спондиліт.

Фармакокінетика

Абсорбція

Після прийому внутрішньо кислота ацетилсаліцилова швидко і повністю всмоктується зі шлунково-кишкового тракту. Основним місцем абсорбції ацетилсаліцилової кислоти (кишковорозчинних таблеток) є проксимальний відділ тонкого кишечнику. Проте значна частина АСК гідролізується до саліцилової кислоти уже в стінці кишечнику в процесі абсорбції. Ступінь гідролізу залежить від швидкості абсорбції.

Максимальна концентрація кислоти ацетилсаліцилової та кислоти саліцилової в плазмі крові досягається відповідно через 5 та 6 годин після застосування натще. Якщо таблетки приймають разом з їжею, максимальна концентрація кислоти ацетилсаліцилової та кислоти саліцилової в плазмі крові досягається на 3 години пізніше, ніж після застосування натще.

Розподіл

Ацетилсаліцилова кислота, як і головний метаболіт – саліцилова кислота значною мірою зв’язуються з білками плазми крові, переважно альбуміном, і швидко розподіляються в організмі. Об’єм розподілу ацетилсаліцилової кислоти – приблизно 0,16 л/кг маси тіла. Саліцилова кислота повільно дифундує у синовіальну рідину, проникає крізь плаценту і екскретується у грудне молоко.

Біотрансформація

Ацетилсаліцилова кислота швидко метаболізується до саліцилової кислоти, період напіввиведення становить 15-30 хвилин. Метаболітами саліцилової кислоти є саліцилсечова кислота, фенольний та ацильний глюкуроніди саліцилової кислоти, гентизинова кислота і гентизинсечова кислота.

Кінетика виведення саліцилової кислоти залежить від дози, оскільки метаболізм обмежений активністю ферментів печінки. Період напіввиведення залежить від дози і зростає від 2-3 годин при застосуванні низьких доз, до 12 годин – при застосуванні звичайних аналгезуючих доз та до 15-30 годин – після застосування високих терапевтичних або токсичних доз.

Виведення

Саліцилова кислота та її метаболіти виводяться з організму переважно нирками.

АСК-Тева від чого призначається?

Для зниження ризику:

• смерті у пацієнтів з підозрою на гострий інфаркт міокарда;
• захворюваності і смерті у пацієнтів, які перенесли інфаркт міокарда;
• транзиторних ішемічних атак (ТІА) та інсульту у пацієнтів з ТІА;
• захворюваності і смерті при стабільній і нестабільній стенокардії;
• інфаркту міокарда у пацієнтів з високим ризиком розвитку серцево-судинних ускладнень (цукровий діабет, контрольована артеріальна гіпертензія) та у пацієнтів із багатофакторним ризиком серцево-судинних захворювань (гіперліпідемія, ожиріння, тютюнопаління, літній вік).

Для профілактики:

• тромбозів і емболій після операцій на судинах (черезшкірна транслюмінарна катетерна ангіопластика (РТСА), ендартеректомія сонної артерії, аортокоронарне шунтування (CABG), артеріовенозне шунтування);
• тромбозу глибоких вен і емболії легеневої артерії після довготривалої іммобілізації (після хірургічних операцій);
• інсультів (як вторинна профілактика).

• Гіперчутливість до ацетилсаліцилової кислоти, інших саліцилатів або інгібіторів простагландинсинтетази та до будь-якого компонента лікарського засобу.
• Астма або ангіоневротичний набряк в анамнезі, спричинені застосуванням саліцилатів або речовин з подібною дією, особливо НПЗЗ.
• Гострі пептичні виразки та рецидиви пептичної виразки, в тому числі в анамнезі, та/або шлункові/кишкові кровотечі або інші види кровотечі, такі як цереброваскулярні.
• Геморагічний діатез, розлади коагуляції, такі як гемофілія та тромбоцитопенія.
• Тяжка печінкова недостатність, цироз печінки.
• Тяжка ниркова недостатність (швидкість клубочкової фільтрації <30 мл/год).
• Тяжка серцева недостатність.
• ІІІ триместр вагітності.
• Комбінація з метотрексатом у дозуванні 15 мг/тиждень або більше

Протипоказані комбінації:

Метотрексат (>15 мг/тиждень): підвищується гематологічна токсичність через зниження ниркового кліренсу та витіснення з білків плазми.

Не рекомендовані комбінації:

Урикозуричні засоби (пробенецид, сульфінпіразон): знижується виведення сечової кислоти (ризик розвитку подагри).

Застосовувати з обережністю (основні групи):

Антикоагулянти (кумарин, гепарин, варфарин), антиагреганти, СІЗЗС, алкоголь: підвищений ризик кровотеч і пошкодження ШКТ.

Ібупрофен: послаблює кардіопротекторне (необоротне) інгібування тромбоцитів ацетилсаліциловою кислотою.

Метамізол: може зменшувати вплив ацетилсаліцилової кислоти на агрегацію тромбоцитів.

Антидіабетичні засоби: посилення гіпоглікемічного ефекту.

Діуретики, антигіпертензивні засоби, інгібітори АПФ / антагоністи ангіотензину II: зниження ефективності тиску/сечогінних; ризик гострої ниркової недостатності (особенно у літніх/зневоднених).

Дигоксин, літій, барбітурати, натрію вальпроат, фенітоїн: підвищення концентрації та побічних ефектів у плазмі.

Кортикостероїди, інші НПЗЗ: підвищений ризик виразок та ШКТ-кровотеч.

Циклоспорин, такролімус: підвищення нефротоксичності.

Метотрексат (<15 мг/тиждень): гематологічна токсичність (необхідний щотижневий аналіз крові на початку).

Інші: інгібітори карбоангідрази (ризик ацидозу/нейротоксичності), сульфонаміди, трийодтиронін, пеніцилін.

Призначення: не використовується як анальгетик, антипіретик чи протизапальний засіб; призначена переважно для дорослих.

Діти та синдром Рея: застосування дітям при ГРВІ, грипі (A, B) або вітряній віспі підвищує ризик вкрай небезпечного для життя синдрому Рея (особливо при появі постійного блювання). Призначається виключно лікарем, коли інші заходи недостатні.

Кровотечі та хірургія: інгібування тромбоцитів зберігається кілька днів після прийому, тому перед будь-якими операціями (включно зі стоматологією) потрібна обережність (можлива тимчасова відміна). Не рекомендується при менорагії (посилює менструальні кровотечі). Регулярне застосування погіршує прогноз при крововиливі в мозок (ризик вище при гіпертонії чи схильності до носових кровотеч).

Шлунково-кишковий тракт (ШКТ): з обережністю при виразках, кровотечах в анамнезі, диспепсії або одночасному прийомі антикоагулянтів, НПЗЗ, стероїдів, СІЗЗС, деферасіроксу. При появі шлунково-кишкової кровотечі лікування припиняють.

Нирки та печінка: з обережністю при помірній нирковій чи печінковій недостатності, серцево-судинних порушеннях, зневодненні (ризик гострої ниркової недостатності). Важкі ступені недостатності — протипоказані. При печінковій недостатності легкого/помірного ступеня необхідні регулярні проби.

Гіперчутливість та дихальна система: з обережністю при бронхіальній астмі, носових поліпах, сінній лихоманці чи алергії на анальгетики/протизапальні засоби (ризик бронхоспазму чи шкірних реакцій). При перших проявах висипу чи уражень слизових — припинити прийом.

Інші стани та особливі групи:

Глюкозо-6-фосфатдегідрогеназа: з обережністю при тяжкій недостатності (ризик гемолізу/анемії).

Пацієнти літнього віку: підвищений ризик летальних ШКТ-кровотеч та перфорацій (потребують регулярних медоглядів при тривалій терапії).

Ібупрофен: може послаблювати кардіопротекторний ефект аспірину (потребує консультації лікаря).

Сечова кислота та діабет: малі дози можуть знижувати виведення сечової кислоти (ризик подагри); великі дози потенціюють інсулін/сульфонілсечовину (ризик гіпоглікемії).

Фертильність: може порушувати жіночу фертильність (не рекомендується жіноцтву, яке планує вагітність або обстежується через безпліддя).

Застосування у період вагітності або годування груддю

Слід з обережністю застосовувати саліцилати під час першого і другого триместрів вагітності. Застосування саліцилатів протипоказане під час третього триместру вагітності.

Пригнічення синтезу простагландинів може негативно вплинути на вагітність та/або ембріональний/внутрішньоутробний розвиток. Наявні дані епідеміологічних досліджень вказують на ризик викидня та вад розвитку плода (вади серця та гастрошизис) після застосування інгібіторів синтезу простагландинів на початку вагітності. Ризик підвищується залежно від збільшення дози та тривалості терапії.

Під час вимушеного застосування за показанням під час лактації слід припинити годування груддю у разі регулярного застосування високих доз (>300 мг/день).

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Досліджень не проводилося.

Для перорального застосування.

Таблетки слід ковтати цілими, запиваючи достатньою кількістю рідини (1/2 склянки води). Таблетки не слід подрібнювати, розрізати або розжовувати, оскільки кишковорозчинна оболонка таблетки забезпечує запобігання подразнюючому впливу препарату на кишечник.

Для зниження ризику смерті пацієнтам із підозрою на гострий інфаркт міокарда застосовувати препарат у дозі 75-300 мг на добу. Упродовж 30 днів після інфаркту продовжувати приймати підтримуючу дозу 75-300 мг на добу. Через 30 днів слід розглянути питання про подальшу профілактику рецидиву інфаркту міокарда.

Якщо для цього показання застосовується таблетка, вкрита кишковорозчинною оболонкою, то початкову дозу необхідно розжувати для досягнення швидкої абсорбції.

Для зниження ризику захворюваності і смерті пацієнтам, які перенесли інфаркт міокарда, застосовувати 75-300 мг на добу.
Для вторинної профілактики інсульту застосовувати препарат у дозі 75-300 мг на добу.

Для зниження ризику ТІА та інсульту пацієнтам з ТІА застосовувати 75-300 мг на добу.

Для зниження ризику розвитку захворювання і смерті пацієнтам зі стабільною і нестабільною стенокардією застосовувати 75-300 мг на добу.

Для профілактики тромбоемболій після операцій на судинах (черезшкірна транслюмінарна катетерна ангіопластика (РТСА), ендартеректомія сонної артерії, аортокоронарне шунтування (CABG), артеріовенозне шунтування) застосовувати препарат в дозі 75-150 мг на добу кожного дня або 300 мг на добу через день.

Для профілактики тромбозу глибоких вен і емболії легеневої артерії після довготривалого стану іммобілізації (після хірургічних операцій) – 75-150 мг на добу або 300 мг на добу через день.
Для зниження ризику інфаркту міокарда у пацієнтів з високим ризиком розвитку серцево-судинних ускладнень (цукровий діабет, контрольована артеріальна гіпертензія) та пацієнтам із багатофакторним ризиком серцево-судинних захворювань (гіперліпідемія, ожиріння, тютюнопаління, літній вік) застосовувати 75 мг на добу або 300 мг на добу через день.

Пацієнти літнього віку

В основному пацієнти літнього віку більш схильні до розвитку побічних реакцій, тому даній категорії пацієнтів ацетилсаліцилову кислоту необхідно застосовувати з обережністю. У разі відсутності ниркової або печінкової недостатності тяжкого ступеня препарат застосовують у звичайних дозах, рекомендованих для дорослих. Регулярно слід проводити перегляд лікування (див. розділ «Особливості застосування»).

Діти

Лікарський засіб не призначений для застосування дітям. Застосування ацетилсаліцилової кислоти дітям віком до 16 років може спричинити тяжкі побічні ефекти.

Симптоми тяжкого отруєння можуть розвиватися повільно, наприклад протягом 12-24 годин після застосування. Після перорального застосування дози АСК до 150 мг/кг маси тіла можливий розвиток інтоксикації середнього ступеня, а при застосуванні дози >300 мг/кг маси тіла – тяжкого ступеня.

Хронічне отруєння саліцилатами може мати прихований характер, оскільки симптоми його неспецифічні. Помірна хронічна інтоксикація спостерігається, як правило, тільки після повторних прийомів великих доз.

Про гостру інтоксикацію свідчить виражена зміна кислотно-лужного балансу, який може відрізнятися залежно від віку пацієнта і тяжкості інтоксикації. Найчастішим його проявом у дітей є метаболічний ацидоз. Тяжкість стану не може бути оцінена лише на підставі концентрації саліцилатів у плазмі крові. Абсорбція ацетилсаліцилової кислоти може уповільнюватися у зв’язку із затримкою шлункового вивільнення, формуванням конкрементів у шлунку або в разі прийому препарату у формі таблеток, вкритих кишковорозчинною оболонкою.

Застереження

Локальні ознаки подразнення, що зазвичай домінують при передозуванні АСК, такі як нудота, блювання та біль у шлунку, можуть бути відсутніми оскільки дана лікарська форма АСК має кишковорозчинну оболонку і резорбція відбувається тільки у тонкому кишечнику.

Симптоми

Головний біль, нудота, гіпокальціємія, гіпокаліємія, гіпер-/гіпоглікемія, шкірний висип, запаморочення, шлунково-кишкові кровотечі, пригнічення тромбоутворення до коагулопатії, серцево-судинні розлади (від аритмії, артеріальної гіпотензії до зупинки серця), тиніт, порушення зору та слуху, тремор, сплутаність свідомості, гіпертермія, посилене потовиділення, гіпервентиляція, порушення кислотно-лужної рівноваги та електролітний дисбаланс, зневоднення, судоми, рабдоміоліз, набряк легенів, кома та дихальна недостатність.
Дзвін у вухах можливий при концентрації саліцилатів у плазмі крові понад 150-300 мкг/мл. Серйозніші побічні реакції спостерігаються при концентрації саліцилатів у плазмі крові вище 300 мкг/мл.

Терапія

Специфічного антидоту немає. Через загрозливі для життя стани внаслідок тяжкої інтоксикації слід негайно вжити усіх необхідних запобіжних заходів: профілактика або зниження ресорбції, промивання шлунка на ранніх стадіях (до однієї години після прийому), активоване вугілля, контроль та відповідна корекція електролітів, водного балансу, корекція терморегуляції, підтримання дихання. Застосування глюкози. Бікарбонат натрію для корекції ацидозу і для прискорення виведення (pH сечі >8). Гліцин: початкова доза – 8 г перорально, потім – 4 г кожні 2 години протягом 16 годин. Можлива гемоперфузія або гемодіаліз (необхідність застосування може бути встановлена у токсикологічному центрі).

Кров і лімфатична система: подовження часу кровотечі; рідко — тромбоцитопенія, агранулоцитоз, панцитопенія, лейкопенія, апластична анемія. Ризик кровотеч (періопераційні, гематоми, носові, урогенітальні, ясенні) триває 4–8 днів після припинення прийому. Рідко/дуже рідко — серйозні кровотечі (ШКТ, геморагічний інсульт, що загрожують життю, особливо при гіпертензії чи з антикоагулянтами). Приховані мікрокровотечі можуть викликати постгеморагічну/залізодефіцитну анемію (астенія, блідість, гіпоперфузія). У пацієнтів з тяжкою недостатністю глюкозо-6-фосфатдегідрогенази — гемоліз та гемолітична анемія.

Імунна система та алергія: нечасто — астма; поодинокі — реакції гіперчутливості (еритематозні/екзематозні висипання, кропив’янка, риніт, закладеність носа, бронхоспазм, ангіоневротичний набряк, алергічний набряк, анафілактичні реакції, зниження артеріального тиску до шоку); дуже рідко — тяжкі шкірні реакції (ексудативна мультиформна еритема, синдром Стівенса–Джонсона, токсичний епідермальний некроліз).

Шлунково-кишковий тракт (ШКТ): часті — мікрокровотечі (70%), шлункові симптоми, біль у животі, печія; нечасті — диспепсія, нудота, блювання, діарея; поодинокі — ШКТ-кровотечі, виразки (у дуже рідкісних випадках з перфорацією). Можливі ерозивно-виразкові ураження та запалення ШКТ.

Метаболізм та харчування: рідкісні — гіпоглікемія, залізодефіцитна анемія, порушення кислотно-лужної рівноваги; частота невідома — гіперурикемія.

Нервова система та органи чуття: поодинокі — головний біль, запаморочення, вертиго, тиніт (дзвін у вухах), порушення зору і слуху, сплутаність свідомості.

Дихальна система: нечасті — риніт, диспное.

Судинна система: рідкісні — геморагічний васкуліт.

Шкіра та підшкірна клітковина: рідкісні — пурпура, вузликова еритема.

Репродуктивна система: рідкісні — менорагія.

Печінка та нирки: поодинокі — печінкова дисфункція (підвищення трансаміназ), частота невідома — печінкова недостатність; порушення функції нирок та гостра ниркова недостатність.

Інші: рідкісні — синдром Рея.

Зберігати при температурі не вище 25^°С. Зберігати в недоступному для дітей місці.

• Державний реєстр лікарських засобів України / drlz.com.ua;
• Aspirin / pubchem.ncbi.nlm.nih.gov;
• Aspirin / drugbank.com.