Апоніл

Склад

Діюча речовина: nimesulide;

1 таблетка містить німесуліду 100 мг;

допоміжні речовини: натрію докузат; гідроксипропілцелюлоза; лактоза, моногідрат; натрію крохмальгліколят (тип А); целюлоза мікрокристалічна; олія рослинна гідрогенізована; магнію стеарат.

Лікарська форма

Таблетки.

Основні фізико-хімічні властивості: плоскі круглі таблетки світло-жовтого кольору діаметром приблизно 10,5 мм з рискою з одного боку.

Фармакотерапевтична група

Нестероїдні протизапальні та протиревматичні препарати. Код АТХ М01А Х17.

Фармакодинаміка

Німесулід — нестероїдний протизапальний засіб (НПЗЗ) зі знеболювальними та жарознижувальними властивостями, який діє як інгібітор ферменту циклооксигенази, що відповідає за синтез простагландинів.

Фармакокінетика

Німесулід добре всмоктується при пероральному прийомі. Після застосування одноразової дози, що становить 100 мг німесуліду, у дорослих максимальна концентрація у плазмі крові досягається через 2–3 години і складає 3–4 мг/л. Площа під кривою «концентрація — час» (AUC) становить 20–35 мг×год/л. Не було відзначено жодної статистично значущої різниці між цими показниками і такими показниками після прийому 100 мг німесуліду двічі на добу протягом 7 днів. До 97,5 % німесуліду зв’язується з білками плазми.

Німесулід активно метаболізується у печінці різними шляхами, зокрема за участю ізоферменту цитохрому Р450 CYP2C9. Тому існує загроза виникнення лікарської взаємодії у разі його одночасного застосування з лікарськими засобами, що метаболізуються за участю CYP2C9 (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). Основним метаболітом є парагідроксипохідна, яка також є фармакологічно активною. Час до виявлення цього метаболіту в циркулюючій крові є коротким (близько 0,8 години), але константа реакції його утворення невисока і значно менша, ніж коефіцієнт абсорбції німесуліду. Гідроксинімесулід є єдиним метаболітом, що виявляється у плазмі крові та майже повністю перебуває у зв’язаній формі. Період напіввиведення становить від 3,2 до 6 годин.

Німесулід виводиться в основному з сечею (близько 50 % від прийнятої дози). Лише 1–3 % виводиться в незміненому вигляді. Гідроксинімесулід — основний метаболіт, що виявляється виключно у вигляді глюкуронату. Близько 29 % від прийнятої дози виводиться з калом у метаболізованому вигляді. Фармакокінетичний профіль німесуліду в осіб літнього віку при одноразовому та повторному прийомі не змінюється. У короткостроковому експериментальному дослідженні, що проводилося за участю пацієнтів із порушенням функції нирок легкого або середнього ступеня тяжкості (кліренс креатиніну 30–80 мл/хв) і здорових добровольців, максимальна концентрація німесуліду та його основного метаболіту в плазмі хворих була не вища, ніж концентрація у здорових добровольців. AUC і період напіввиведення у пацієнтів із порушенням функції нирок були на 50 % більші, але завжди знаходилися в межах діапазону фармакокінетичних показників, що спостерігалися у здорових добровольців, які приймали німесулід. Повторне застосування не призводило до кумуляції. Німесулід протипоказаний пацієнтам із порушенням функції печінки 

• Лікування гострого болю. Лікування первинної дисменореї.
• Німесулід слід застосовувати тільки як препарат другої лінії.
• Рішення про призначення німесуліду повинно прийматися на основі оцінки усіх ризиків для конкретного пацієнта.

• Підвищена чутливість до німесуліду або до будь-якого компонента препарату.
• Прояви гіперчутливості (наприклад: бронхоспазм, риніт, кропив’янка, поліпи в носі) в анамнезі, зокрема реакції на прийом ацетилсаліцилової кислоти чи інших нестероїдних протизапальних препаратів.
• Гепатотоксичні реакції на прийом німесуліду в анамнезі.
• Супутнє застосування інших потенційно гепатотоксичних речовин.
• Алкоголізм, наркотична залежність.
• Шлунково-кишкові кровотечі або перфорації в анамнезі, пов’язані з попереднім застосуванням нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ).
• Пептична виразка / кровотеча у фазі загострення чи в анамнезі (щонайменше два різних епізоди підтвердженого виразкового ураження або кровотечі).
• Цереброваскулярна кровотеча або інші крововиливи, а також  захворювання, що супроводжуються кровоточивістю.
• Тяжкі порушення згортання крові.
• Тяжка серцева недостатність.
• Тяжкі порушення функції нирок.
• Порушення функції печінки.
• Гарячка та/або грипоподібні симптоми.
• Дитячий вік до 12 років.
• Третій триместр вагітності та період годування груддю.

Для того, щоб мінімізувати можливі небажані побічні ефекти треба застосовувати мінімальну ефективну дозу протягом найкоротшого часу.

Максимальна тривалість курсу лікування – 15 днів.

Дорослі. Рекомендована доза становить 100 мг  2 рази на добу після їди, запиваючи достатньою кількістю рідини.

Особи літнього віку. Корекція дози не потрібна.

Діти віком від 12  років. Корекція дози не потрібна.

Пацієнти з порушенням функції нирок. Пацієнтам із легким або помірним ступенем порушення функції нирок (кліренс креатиніну 30 – 80 мл/хв) корекція дози не потрібна. При тяжкій нирковій недостатності (кліренс креатиніну < 30 мл/хв) застосування препарату протипоказане.

Хворі з порушеною функцією печінки. Застосування німесуліду для лікування хворих з  порушенням функції печінки протипоказано (див. «Протипоказання»).

Діти

Препарат протипоказаний дітям віком до 12 років.

Побічні ефекти за системами органів

Шлунково-кишковий тракт (найчастіше):

• Часто: діарея, нудота, блювання.
• Нечасто: запор, метеоризм, гастрит, кровотечі, виразки/перфорації.
• Дуже рідко: біль у животі, диспепсія, стоматит, випорожнення чорного кольору.
• Шкіра:

Часто: свербіж, висипання, підвищена пітливість.

• Рідко: еритема, дерматит.
• Дуже рідко: кропив’янка, ангіоневротичний набряк, синдром Стівенса — Джонсона, токсичний епідермальний некроліз.
• Невідомо: фіксований медикаментозний висип.

Печінка та метаболізм:

• Часто: підвищення рівня печінкових ферментів.
• Рідко: гіперкаліємія.
• Дуже рідко: гепатит (включно з фульмінантним із летальним наслідком), жовтяниця, холестаз.

Нервова система та психіка:

• Нечасто: запаморочення.
• Рідко: тривога, нервозність, нічні жахи, нечіткий зір.
• Дуже рідко: головний біль, сонливість, енцефалопатія (синдром Рейє), порушення зору, вертиго.

Серцево-судинна система:

• Нечасто: артеріальна гіпертензія, набряки.
• Рідко: тахікардія, геморагія, коливання АТ, припливи.

Система крові та імунітет:

• Рідко: анемія, еозинофілія, реакції підвищеної чутливості.
• Дуже рідко: тромбоцитопенія, панцитопенія, пурпура, анафілаксія.

Дихальна та сечовидільна системи:

• Нечасто: задишка.
• Рідко: дизурія, гематурія.
• Дуже рідко: астма, бронхоспазм, затримка сечі, ниркова недостатність, інтерстиціальний нефрит.

Загальні порушення:

• Рідко: нездужання, астенія.
• Дуже рідко: гіпотермія.

Загальні ризики при застосуванні НПЗЗ

ШКТ-ускладнення: Найчастіші (нудота, виразки, кровотечі, перфорації), особливо небезпечні для літніх людей. Можливе загострення колітів та хвороби Крона.

Серцево-судинні ризики: Можливі набряки, артеріальна гіпертензія та серцева недостатність. Тривале застосування високих доз підвищує ризик тромботичних ускладнень (інфаркт, інсульт).

Шкірні реакції: У вкрай рідкісних випадках — пухирі, синдром Стівенса — Джонсона, токсичний епідермальний некроліз.

З обережністю слід призначати Апоніл таблетки при артеріальній гіпертензії, серцевої недостатності та цукровому діабеті типу 2.

З обережністю і в низьких дозах призначають знеболювальне Апоніл при порушеннях функції нирок, при порушенні функції печінки, виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки в анамнезі, системний червоний вовчак, при одночасному застосуванні діуретиків, антикоагулянтів і в осіб похилого віку.

Для зниження ризику побічних ефектів необхідно застосовувати найменшу ефективну дозу протягом найкоротшого часу, необхідного для контролю симптомів. При відсутності ефективності терапію препаратом слід припинити.

Вплив на шлунково-кишковий тракт. При застосуванні всіх НПЗЗ повідомлялося про кровотечу або виразку/перфорацію в травному тракті (з симптомами-провісниками або без, при наявності або відсутності в анамнезі серйозних явищ з боку шлунково-кишкового тракту), які могли мати летальний наслідок і виникати в будь-який час протягом лікування. Ризик шлунково-кишкової кровотечі, виразки або перфорації збільшується зі збільшенням доз НПЗЗ у хворих з виразкою в анамнезі, особливо коли вона ускладнена кровотечею або перфорацією, і у пацієнтів літнього віку. Таким хворим лікування слід починати з мінімальної можливої дози. Для цих пацієнтів, а також для тих, хто потребує одночасного застосування низьких доз ацетилсаліцилової кислоти або інших препаратів, що збільшують ризик виникнення ускладнень з боку травного тракту, слід розглянути можливість комбінованої терапії із захисними речовинами, наприклад мізопростолом або інгібіторами протонної помпи, особливо на початкових стадіях лікування. Поява кровотечі або виразки/перфорації в травному тракті можлива в будь-який час протягом лікування, з або без симптомів провісників або наявності в анамнезі явищ з боку шлунково-кишкового тракту. При появі кровотечі або виразки в шлунково-кишковому тракті застосування німесуліду слід припинити.

Пацієнти літнього віку. У пацієнтів літнього віку вища частота побічних реакцій на НПЗЗ, особливо кровотеч і перфорацій у травному тракті, в деяких випадках навіть із летальним результатом, а також порушення функції нирок, серця і печінки, тому рекомендується відповідне клінічне спостереження.

Вплив на серцево-судинну та цереброваскулярну системи. Хворі з артеріальною гіпертензією та/або застійною серцевою недостатністю легкого або середнього ступеня тяжкості в анамнезі потребують відповідного спостереження та консультації лікаря, оскільки повідомлялося про затримку рідини та набряки в результаті терапії НПЗЗ. Клінічні дослідження та епідеміологічні дані дозволяють зробити висновок, що застосування деяких НПЗЗ, особливо у високих дозах і при тривалому лікуванні, може бути пов'язане з незначним збільшенням ризику артеріальних тромботичних ускладнень, наприклад інфаркту міокарда або інсульту. Для виключення такого ризику при застосуванні німесуліду даних недостатньо. Хворим з неконтрольованою артеріальною гіпертензією, гострою серцевою недостатністю, встановленою ішемічною хворобою серця, захворюваннями периферичних артерій та/або цереброваскулярними захворюваннями німесулід слід призначати після ретельної оцінки стану. Подібну оцінку слід проводити перед початком тривалого лікування хворих з факторами ризику розвитку серцево-судинних захворювань, наприклад при артеріальній гіпертензії, гіперліпідемії, цукровому діабеті, курінні. Оскільки німесулід може впливати на функцію тромбоцитів, його слід з обережністю застосовувати пацієнтам з геморагічним діатезом. Однак німесулід не може замінити ацетилсаліцилову кислоту в профілактиці серцево-судинних захворювань.

Вплив на нирки. Застосування нестероїдних протизапальних засобів може маскувати підвищення температури тіла, пов'язане з фоновою бактеріальною інфекцією. Були повідомлення про рідкісні випадки тяжких шкірних реакцій при застосуванні НПЗЗ, деякі з них можуть бути смертельно небезпечними, наприклад ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса – Джонсона, токсичний епідермальний некроліз. У хворих дуже високий ризик таких реакцій, якщо раніше під час лікування реакція виникала протягом першого місяця лікування. Апоніл слід відмінити в разі появи перших ознак шкірного висипу, ураження слизових оболонок та інших алергічних проявів.

Німесулід може порушувати жіночу фертильність і не рекомендується жінкам, які планують завагітніти. Жінкам, які не можуть завагітніти або проходять обстеження з приводу безпліддя, не рекомендується призначати німесулід.

Препарат містить лактозу, тому не слід застосовувати пацієнтам з рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, недостатністю лактази Лаппа або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції. Якщо у Вас встановлена непереносимість деяких цукрів, проконсультуйтеся з лікарем, перш ніж приймати цей лікарський засіб.

Застосування в період вагітності або годування груддю

Вагітність. Застосування німесуліду протипоказано в останньому триместрі вагітності. Пригнічення синтезу простагландину може несприятливо вплинути на вагітність та/або розвиток плода. Дані, отримані в ході епідеміологічних досліджень, дозволяють зробити висновок про те, що на ранніх термінах вагітності застосування препаратів, що пригнічують синтез простагландину, збільшує ризик самовільного аборту, виникнення у плода вад серця і гастрошизису. Абсолютний ризик розвитку аномалії серцево-судинної системи підвищується з менш ніж на 1% до приблизно 1,5%. Вважається, що ризик збільшується при збільшенні дози і тривалості застосування. У разі застосування препарату жінкам, які намагаються завагітніти, або під час I і II триместрів вагітності слід призначати найменшу дозу і найменшу тривалість лікування.

Годування груддю. Оскільки невідомо, чи проникає німесулід у грудне молоко, застосування препарату протипоказано в період годування груддю.

Фертильність. Німесулід може погіршити фертильну функцію у жінок, тому його не рекомендується застосовувати жінкам, які намагаються завагітніти. Жінки, які не можуть завагітніти, або жінки, яким проводиться обстеження на безпліддя, повинні розглянути питання про можливість припинення застосування німесуліду. Якщо вагітність встановлена при застосуванні німесуліду, лікар повинен бути про це поінформований.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Вплив німесуліду на здатність керувати автомобілем і виконувати роботи, що вимагають підвищеної уваги, не вивчався. Однак пацієнтам, які після застосування німесуліду відчувають запаморочення або сонливість, слід утриматися від керування автомобілем і роботи, що вимагає підвищеної уваги.

Зберігати в сухому, захищеному від світла місці, при температурі не вище 25 °C.

Термін придатності - 3 роки.

• Державний реєстр лікарських засобів України / drlz.com.ua;
• Nimesulide / pubchem.ncbi.nlm.nih.gov;
• Nimesulide / drugbank.com.