Кахексія

Кахексія

Кахексія — значне виснаження на тлі тяжкої хвороби. Стан проявляється у формі слабкості, втрати ваги, зниження активності фізіологічних і психологічних процесів. Хвороба може призвести до нерухомості пацієнта, пов'язаної з цілковитою відсутністю сил.

Кахексія є супутньою патологією онкологічних, імунних та інших тяжких захворювань або може бути наслідком специфічних розладів психіки. Патологія дуже ускладнює перебіг основного захворювання.

Причини кахексії

Кахексія — часта супутниця останніх стадій небезпечних захворювань. Патологія розвивається на тлі зменшення раціону харчування, що часто буває пов'язано з відсутністю у хворого апетиту, нудотою, блюванням або з порушеннями харчової поведінки.

У разі яких хвороб може розвинутися кахексія:

• ракові пухлини;
• тривале голодування, суворі дієти;
• збої в роботі ендокринної системи;
• серцева недостатність;
• інсульти;
• гнійні процеси в організмі, інтоксикація;
• порушення метаболізму;
• гострі та хронічні інфекційні захворювання;
• захворювання ШКТ;
• психоемоційне напруження;
• тривале приймання лікарських препаратів;
• анорексія, булімія;
• СНІД.

Різновиди патології

Захворювання класифікують залежно від патогенезу й особливостей розвитку.

Розрізняють такі різновиди патології:

• ракова кахексія — розвивається на тлі зростання злоякісного новоутворення, яке забирає ресурси організму;
• термінальна форма — пов'язана з недостатнім надходженням поживних речовин, супроводжується інфекційними ураженнями та м'язовою слабкістю;
• гіпофізарна — пов'язана з порушенням функцій залози;
• церебральна форма — виникає на тлі перенесеного інсульту;
• аліментарний тип — патологія, що виникає у пацієнтів, які намагаються надто швидко схуднути;
• серцева кахексія виникає, коли серцевий м'яз погано справляється з функцією кровообігу, через що неможливе нормальне живлення тканин;
• сенільна форма — ознака старіння організму;
• кахетинова кахексія виникає у пацієнтів з онкозахворюванням або туберкульозом;
• гіпоталамічна форма — наслідок порушення білкового обміну.

Симптоматика захворювання не залежить від причини та проявляється однаково.

Симптоми та стадії

Патологія проявляється у вигляді зниження обсягів м'язової та жирової тканин. Діагноз ставлять за умови втрати 50% нормальної ваги.

Також до симптомів патологічного стану відносять такі ознаки:

• зневоднення;
• порушення сну;
• міастенія, міопатія;
• знижений тиск;
• погіршення стану тканин, які містять колаген;
• стоматити;
• погіршення роботи органів і систем;
• психічні розлади.

Розрізняють три стадії хвороби:

1. Прекахексія — стан, за якого втрати ваги не перевищують 5% за пів року. Стан супроводжується відразою до їжі, підвищенням температури тіла до 38 градусів або її падінням нижче 36 градусів та іншими ознаками обширного запального процесу.
2. Виражена кахексія діагностується, якщо втрата ваги перевищує 5% за 6 місяців спостереження.
3. Рефрактерна стадія — у такому стані хворий припиняє реагувати на лікування, і дуже часто це означає, що йому залишилося жити орієнтовно 3–4 місяці.

Хто найчастіше хворіє

До групи ризику потрапляють пацієнти, які безвідповідально ставляться до лікування та не виконують рекомендації свого лікаря.

Від хвороби можуть постраждати молоді дівчата, які прагнуть набути ідеальних, на їхню думку, форм. Брак психологічної підтримки й байдужість рідних можуть призвести до незворотних наслідків.

Діагностика кахексії

Первинний діагноз визначають на основі даних огляду й опитування. Підтвердити діагноз і визначити ступінь тяжкості захворювання можна за допомогою медичних досліджень.

Пацієнта можуть спрямувати на такі процедури:

• загальний і розгорнутий аналіз крові;
• аналіз сечі;
• колоноскопія;
• рентген;
• флюорографія;
• томографія;
• ЕКГ.

Як лікувати

Терапія стану вимагає комплексного підходу. Насамперед хворому треба забезпечити надходження потрібних поживних речовин. Паралельно здійснюється лікування основного захворювання.

Кахексію треба лікувати в умовах стаціонару.

Медичні препарати під час кахексії

Основна мета медикаментозної терапії — поліпшення харчування. Для цього використовують препарати, що підвищують апетит, протиблювотні засоби, харчові добавки з ферментами, які поліпшують засвоюваність їжі: Панкреатин, Мезим, Креон, Фестал, Панзинорм.

Для лікування основного захворювання використовують антибіотики, імуностимулятори, протигрибкові засоби.

Для поліпшення стану показані дезінтоксикаційні препарати, наприклад краплі Галіум Хеель, а також гормональна терапія.

Пацієнтам, у яких діагностовано психічні порушення, призначають антидепресанти.

Харчування

Пацієнтові треба забезпечити висококалорійне харчування, у разі потреби — зондове. Якщо у хворого кахексія шлунку, потрібні крапельниці з глюкозою, амінокислотами, електролітами, вітамінні ін'єкції.

Допоміжні методики

Якщо кахексія розвинулася на тлі психічного розладу, пацієнту будуть корисні бесіди з психологом або психотерапевтом.

Профілактичні заходи

Єдиний спосіб уникнути кахексії — своєчасно лікувати основне захворювання. Пацієнтам, які мають проблеми з харчовою поведінкою, треба звертатися до психолога або психотерапевта.

Які можуть бути ускладнення

Хвороба загрожує життю пацієнта. У разі кахексії неможливе нормальне загоєння ран, порізів, післяопераційних швів, збільшується ризик приєднання вторинної інфекції.

Ігнорування проблеми призводить до летального наслідку. Згідно зі статистикою, майже 20% пацієнтів помирають не від основного захворювання, а від виснаження й неможливості підтримувати функції органів і систем.

Список використаної літератури

1. Мала медична енциклопедія. — М.: Медична енциклопедія. 1991–1996 рр.
2. Е. Р. Силіна, А. Л. Верткін. Кахексія. Посібник для практичних лікарів, 160 с.

Запитання-відповідь