Цефодокс

Цефодокс — антибактеріальний препарат із групи бета-лактамних напівсинтетичних цефалоспоринових антибіотиків 3-го покоління. Широко використовується у клінічній практиці, у тому числі педіатричній.

Має широкий спектр дії, активний щодо грам+ та грам- бактерій, анаеробних та аеробних мікроорганізмів.

Діюча речовина препарату всмоктується у тонкому кишечнику та гідролізується до активного метаболіту цефподоксиму. Показники максимальної концентрації в плазмі досягаються через 2-4 годин після прийому разової дози. Цефподоксим зв'язується з білками плазми (переважно з альбумінами), зв'язок з ненасиченим типом. Мінімальна інгібуюча концентрація (МІК) цефподоксиму по більшості збудників спостерігається в паренхімі легень, слизовій оболонці бронхів, плевральній рідині, мигдаликах, інтерстиціальній рідині та секреті передміхурової залози. Добре проникає у тканини нирок. В рамках 12:00 після прийому разової дози досягається МІК90 по більшості збудників інфекцій нирок та сечовивідних шляхів. Виводиться переважно із сечею, період напіввиведення становить приблизно 2,4 години.

Спектр дії цефподоксиму охоплює такі мікроорганізми:

Чутливі грампозитивні бактерії - Streptococcus pneumoniae, стрептококи групи A (S. pyogenes), групи B (S. agalactiae), груп C, F і G, а також S. mitis, S. Sanguis, S. Salivarius та Corynebacterium diphtheriae;

Чутливі грамнегативні бактерії - Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae, Moraxella (Branhamella) catarrhalis (штами, що продукують та не продукують бета-лактамазу), Neisseria meningitidis, Esisseria gonorrhoeae. (K. pneumoniae; K. oxytoca), Proteus mirabilis;

Помірно чутливі бактерії - метицилінчутливі стафілококи, штами, що продукують і не продукують пеніциліназ (S. aureus і S. epidermidis).

До цефподоксиму, як і в інших цефалоспоринів, стійкі такі бактерії: ентерококи, метицилін-стійкі стафілококи (S. aureus та S. epidermidis), Staphylococcus saprophyticus, Pseudomonas aeruginosa та Pseudomonas spp. , Clostridium difficile, Bacteroides fragilis.

Купити таблетки Цефодокс можна за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1 за привабливою вартістю.
Актуальна ціна на Цефодокс у таблетках вказана в каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.

Цефодокс – це антибіотик, який широко використовується для лікування різних інфекцій у дітей та дорослих. Він ефективний при лікуванні ангіни, бронхіту, гаймориту, отиту та пневмонії. Діюча речовина ліків — цефподоксим. Найефективніше знищує такі види мікроорганізмів:

1. Грампозитивні:
   • стрептококи групи А, В, С, G, F;
   • Streptococcus pneumoniae;
   • St. Salivarius;
   • St. mitis;
   • St. Sanguis;
   • дифтерійна паличка.
2. Грамнегативні:
   • гемофільна паличка;
   • мораксела;
   • менінгокок;
   • гонокок;
   • ешерихія колі;
   • клебсієла;
   • протей мірабіліс.
3. Окрема група — бактерії, які виявляють помірну чутливість до препарату Цефодокс:
   • золотистий стафілокок та епідермальний;
   • інші стафілококи, чутливі до метициліну.

Але при цьому на цефподоксим у більшості випадків не реагують:

• ентерококи;
• стафілокок сапрофітний;
• синьогнійна паличка;
• клостридія;
• бактероїди фрагіліс.

Випускають засіб у кількох формах випуску:

• таблетки по 100 мг та 200 мг, вкриті оболонкою, по 10 штук в упаковці;
• порошок для приготування суспензії у флаконі (дитяча форма випуску) у дозі 50 мг або 100 мг у 5 мл.

Ліки призначають при інфекційних захворюваннях, які були викликані збудниками, чутливими до Цефодоксу. Його використовують для лікування інфекцій:

• верхніх дихальних шляхів та ЛОР-органів: бронхіоліт, пневмонія, синусити, отити, тонзиліт, ларингіт, фарингіт, бронхіт, трахеїт тощо;
• сечостатевої системи: неускладнені пієлонефрит, цистит тощо;
• шкіри та підшкірно-жирової клітковини: абсцеси, фурункули, карбункули, целюліт, різні рани, виразкові дефекти;
• гонококовий уретрит при неускладненому перебігу.

Цефодокс для дітей є безпечним і ефективним способом боротьби з інфекціями. Цефодокс дітям часто призначається для лікування бактеріальних інфекцій, таких як ангіна, бронхіт, гайморит та отит. Цефодокс для дорослих також є ефективним засобом боротьби з інфекціями. Цефодокс при ангіні допомагає знищити бактерії, що викликають запалення гланд, що призводить до швидкого полегшення симптомів та одужання. Цефодокс при бронхіті допомагає усунути бактеріальну інфекцію в дихальних шляхах, що призводить до зниження запалення та покращення загального стану пацієнта. Цефодокс при гаймориті допомагає усунути бактерії, що викликають запалення слизової оболонки носа та навколоносових пазух, що призводить до зниження набряку та полегшення дихання. Цефодокс при отиті допомагає знищити бактерії, що викликають запалення вуха, що призводить до зниження болю та покращення загального стану пацієнта. Цефодокс при пневмонії допомагає усунути бактерії, що викликають запалення легень, що призводить до покращення дихання та загального стану пацієнта.
Загалом, Цефодокс є ефективним та безпечним антибіотиком для лікування різних інфекцій у дітей та дорослих. Однак перед початком прийому ліків необхідно проконсультуватися з лікарем, щоб отримати правильне призначення та дозування залежно від індивідуальних особливостей організму.

Наведені вище показання до застосування є умовними, правильніше призначати цефподоксим на основі результатів бактеріологічного дослідження щодо чутливості антибіотика до мікроорганізмів. Винятком є гострі стани та висока клініко-лабораторна активність захворювання. У такому разі ліки призначають емпірично, тобто передбачають їхню ефективність на основі етіології хвороби.

Купити препарат Цефодокс можна за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1 за привабливою вартістю.
Актуальна ціна на антибіотики Цефодокс вказана в каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.

Таблетки дорослим пацієнтам рекомендується пити під час їди.

Таблиця доз для дітей від 12 років і дорослих:

Тривалість терапії залежить від важкості стану, перебігу хвороби та відповіді на лікування. Призначати антибіотик Цефодокс може лише лікар.

Немає потреби коригувати дозування в пацієнтів похилого віку, а також в осіб із кліренсом креатиніну більш ніж 40 мл/хвилину. Якщо кліренс креатиніну від 10 до 39, то разову дозу приймають кожні 24 години (½ стандартного дорослого дозування). Якщо менш ніж 10, тоді кожні 48 годин (½ стандартного дорослого дозування). Пацієнтам на діалізі разову дозу слід приймати після кожного сеансу.

Пацієнти похилого віку

Немає необхідності змінювати дозу пацієнтам похилого віку із нормальною функцією нирок.

Для дітей виробник випускає окрему форму випуску — порошок у флаконі, який розводять у воді до утворення суспензії. Використовувати ліки, згідно з інструкцією, можна від 5 місяців. Дозування на добу розраховують з урахуванням 10 мг активної речовини на 1 кг ваги. Максимальна доза на 24 години — 400 мг, а максимальна разова при бронхіті та інш. захворюваннях — 200 мг.

Перед приготуванням потрібно струснути флакон із порошком, щоб розпушити його. Потім додати всередину охолоджену кип’ячену воду. Доводити до мітки потрібно за два-три заходи, після додавання кожної порції води суміш слід струшувати до формування однорідної суспензії. Об’єм готової рідини повинен відповідати мітці на флаконі.

Приймати готові ліки можна не раніше ніж через 5 хвилин після приготування. Приготовлений розчин потрібно зберігати в холодильнику, не довше ніж 14 днів. Перед кожним прийомом флакон обов’язково струшувати, оскільки порошок осідає на дно.

Інструкція попереджує, що не рекомендується поєднувати антибіотик із блокаторами Н2-гістамінових рецепторів та антацидними засобами.

Спільне призначення високих доз антацидних препаратів (натрію бікарбонату та гідроксиду алюмінію) або блокаторів Н2-рецепторів призводить до зниження ступеня абсорбції на 27-32%, а максимальна концентрація – на 24-42%. Пероральні антихолінестразні засоби збільшують Тmax на 47%, але не впливають на ступінь всмоктування. При необхідності застосування разом з ранітидином препарат слід приймати через 2-3 години після прийому ранітидину.

Знижує контрацептивну дію естрогену. Підвищує антикоагулянтну ефективність кумаринів. На тлі прийому цефалоспоринових лікарських засобів можлива поява позитивної реакції Кумбса.

Застосування цефподоксиму з петлевими діуретиками теоретично може збільшити нефротоксичність.

Прийом пробенециду підвищує концентрацію Цефодоксу у крові.

Не застосовують препарат у випадках високої чутливості до цефалоспоринів, пеніцилінів або інших компонентів складу. Суспензію не призначають при вродженій непереносимості фруктози чи недостатності ферменту сахарази-ізомальтази.

Серед небажаних реакцій найчастіше виникають:

1. Загальні побічні: слабкість, біль у грудях та спині, алергія, набряк обличчя, абсцес, озноб тощо.
2. Серцево-судинна система: підвищення чи зниження артеріального тиску, серцева недостатність, мігренозні болі тощо.
3. Шлунково-кишковий тракт: нудота, диспепсія, біль у животі, діарея, біль при дефекації, погіршення апетиту, біль у зубах, грибковий стоматит, запор, гастрит, виразки в ротовій порожнині тощо.
4. Кров: анемії, тромбоцитоз, зниження рівня нейтрофілів, позитивна реакція Кумбса, гемолітична анемія тощо.
5. М’язи: болі.
6. Нервова система: головний біль, хиткість ходи, неврози, безсоння, порушення сну, парестезії тощо.
7. Дихальна система: астма, риніт, кашель, бронхоспазм тощо.
8. Шкіра: почервоніння, кропив’янка, висип, грибковий дерматит.
9. Органи чуття: зміна смаку, дзвін у вухах, почервоніння та печіння очей.
10. Сечостатева система: дизурія, кандидоз, протеїнурія, збільшення рівня креатиніну та сечовини в сечі.

При лікуванні цефподоксимом можлива поява позитивної реакції Кумбса та дуже рідко – гемолітичної анемії. При цих реакціях існує перехресна резистентність між цефалоспоринами та пеніцилінами.

Зміни функції нирок спостерігалися при одночасному застосуванні з аміноглікозидами або сильними діуретиками, у такому разі необхідний моніторинг функції нирок.

Приблизно у 5-10% хворих на алергію на пеніцилін спостерігається перехресна реакція на цефалоспорини, тому перед призначенням цефалоспоринів необхідно з'ясувати можливу наявність у пацієнта алергії на пеніцилін та забезпечити суворий медичний контроль з першого дня застосування цефподоксиму. За перших ознак анафілактичної реакції слід припинити застосування препарату.

При застосуванні препарату можливі побічні реакції з боку травного тракту, включаючи нудоту, блювання, біль у животі, тому цефподоксим слід обережно призначати хворим, які мають в анамнезі шлунково-кишкові захворювання, особливо коліт.

Немає переконливих даних щодо безпеки ліків у жінок, які годують груддю, та вагітних. Приймати ліки в цей час потрібно виходячи зі співвідношення ризик/користь. Цефподоксим проникає у грудне молоко, тому, за потреби, його прийом може бути відкладений.

З таким самим складом в аптеках можна знайти медикаменти під назвою Цефма, Цедоксим.

Порівняно з аналогами виграє Цефодокс ціною та різноманітністю форм випуску. Завдяки цьому його можна застосовувати в педіатричній практиці.

1. Компендіум — лікарські препарати;
2. Державний реєстр лікарських засобів;
3. JAMA.