Темпофен

Симптоматичне лікування легкого та помірного болю при мігрені, головного болю, болю у спині, менструального болю, зубного болю, ревматичного та м’язового болю, болю при легких формах артриту, ознак застуди та грипу, болю в горлі та гарячки. Цей препарат є особливо придатним для лікування болю, що вимагає сильнішої знеболювальної дії, ніж дія ібупрофену або парацетамолу, застосованих окремо.

Лікарський засіб Темпофен Дуо протипоказаний:

• пацієнтам з відомою індивідуальною підвищеною чутливістю до ібупрофену, парацетамолу або до інших компонентів препарату;
• при одночасному застосуванні з іншими препаратами, які містять парацетамол, через підвищений ризик появи серйозних побічних реакцій;
• пацієнтам з наявністю в анамнезі реакцій підвищеної чутливості (наприклад, бронхоспазму, ангіоневротичного набряку, бронхіальної астми, риніту або кропив’янки) після прийому ібупрофену, ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ);
• пацієнтам, які мають в анамнезі шлунково-кишкову кровотечу або перфорацію, пов’язану із застосуванням НПЗЗ;
• при виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки/кровотечі в активній формі або рецидивах в анамнезі (два і більше виражених епізоди виразкової хвороби чи кровотечі);
• пацієнтам із порушеннями згортання крові;
• пацієнтам з тяжкою печінковою, нирковою або серцевою недостатністю (клас IV за класифікацією NYHA);
• при одночасному застосуванні інших препаратів, які містять НПЗЗ, включаючи інгібітори ЦОГ-2 та ацетилсаліцилову кислоту в добовій дозі більше 75 мг, у зв’язку з підвищеним ризиком побічних реакцій;
• протягом останнього триместру вагітності.

З боку системи крові та лімфатичної системи: дуже рідко: розлади системи кровотворення.

З боку імунної системи: нечасто: реакції гіперчутливості, що включають кропив’янку та свербіж; дуже рідко: тяжкі реакції гіперчутливості. Симптоми можуть включати набряк обличчя, язика та гортані, задишку, тахікардію та артеріальну гіпотензію (анафілаксія, ангіоневротичний набряк або тяжкий шок)2.

Психічні розлади: дуже рідко: сплутаність свідомості, депресія та галюцинації.

З боку нервової системи: нечасто: головний біль та запаморочення; рідко: парестезія; дуже рідко: асептичний менінгіт3, неврит зорового нерва та сонливість.

З боку органів зору: дуже рідко: порушення зору.

З боку органів слуху і лабіринту: дуже рідко: шум у вухах та вертиго.

З боку серця: часто: набряк; дуже рідко: серцева недостатність4.

З боку судин: дуже рідко: артеріальна гіпертензія4.

З боку дихальної системи та органів середостіння: дуже рідко: респіраторна чутливість, у тому числі астма, загострення астми, бронхоспазм та задишка.

З боку шлунково-кишкового тракту: часто: біль у животі, блювання, діарея, нудота, диспепсія та шлунково-кишковий дискомфорт; нечасто: пептична виразка, шлунково-кишкова перфорація або шлунково-кишкова кровотеча, мелена, гематемезис, виразки в ротовій порожнині, загострення коліту і хвороби Крона, гастрит, панкреатит, метеоризм та запор.

З боку гепатобіліарної системи: дуже рідко: порушення функції печінки, гепатит та жовтяниця8.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Відсутній досвід застосування препарату вагітним жінкам.

Під час першого та другого триместрів вагітності, а також під час пологів слід уникати застосування препарату. Темпофен Дуо протипоказаний протягом третього триместру вагітності.

Тому немає необхідності у припиненні грудного вигодовування під час короткострокової терапії цим препаратом у рекомендованих дозах.

Діти

Не застосовується дітям (віком до 18 років).

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Можливі такі побічні реакції як запаморочення, сонливість, втома та порушення зору після прийому НПЗЗ. Пацієнти при розвитку таких побічних реакцій не повинні керувати автомобілем або іншими механізмами.

Ураження печінки можливе у дорослих, які застосували 10 г (що еквівалентно 20 таблеткам) або більше парацетамолу. Застосування 5 г (що еквівалентно 10 таблеткам) або більше парацетамолу може призвести до ураження печінки, якщо:

• пацієнт тривалий час застосовує карбамазепін, фенобарбітон, фенітоїн, примідон, рифампіцин, звіробій або препарати, що індукують ферменти печінки;
• пацієнт регулярно вживає алкоголь;
• пацієнт, імовірно, має нестачу глутатіону, наприклад має фіброзно-кістозну дегенерацію, ВІЛ-інфекцію, кахексію або голодує.

Симптоми. Симптомами передозування парацетамолу протягом перших 24 годин є блідість, нудота, блювання, відраза до їжі та біль у животі. Ураження печінки може проявлятися через 12-48 годин після передозування, що виражається у відхиленні функціональних проб печінки. Можуть виникати порушення метаболізму глюкози та метаболічний ацидоз. При тяжкому отруєнні печінкова недостатність може прогресувати в енцефалопатію, крововиливи, гіпоглікемію, кому та мати летальний наслідок. Гостра ниркова недостатність із гострим некрозом канальців може проявлятися сильним поперековим болем, гематурією, протеїнурією та розвинутися навіть при відсутності тяжкого ураження печінки. Відзначалися також серцева аритмія та панкреатит.

Лікування. При передозуванні парацетамолом необхідна швидка медична допомога. Пацієнта слід негайно доставити у лікарню для медичного огляду, навіть якщо відсутні ранні симптоми передозування. Симптоми можуть бути обмежені нудотою та блюванням та можуть не відображати тяжкості передозування чи ризику ураження органів. Лікування слід проводити відповідно до встановлених рекомендацій щодо лікування.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Для лікарського засобу не потрібні спеціальні умови зберігання.