Револад

Склад

діюча речовина: ельтромбопаг;

1 таблетка містить 25 або 50 мг ельтромбопагу (в формі ельтромбопагу оламін)

допоміжні речовини: магнію стеарат, манить (E 421), целюлоза мікрокристалічна, повідон K30, натрію крохмалю (тип А); оболонка Opadry White YS-1-7706-G: гіпромелоза, макрогол 400, титану діоксид (Е 171), полісорбат 80 (для таблеток по 25 мг) оболонка Opadry Brown 03B26716: гіпромелоза, титану діоксид (Е 171), макрогол 400, заліза оксид жовтий (Е172), заліза оксид червоний (Е172) (для таблеток по 50 мг).

Форма випуску

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою (по 7 таблеток у блістері з поліаміду / алюмінієвої фольги / полівінілхлориду. По 4 блістери (для таблеток по 25 мг) або по 2 блістери (для таблеток по 50 мг) в картонній коробці).

Основні фізико-хімічні властивості

таблетки:

• по 25 мг: круглі, двоопуклі, вкриті плівковою оболонкою таблетки білого кольору з маркуванням GS NX3 і 25 з одного боку;
• по 50 мг: круглі, двоопуклі, вкриті плівковою оболонкою таблетки коричневого кольору з маркуванням GS UFU і 50 з одного боку.

Фармакодинаміка

Ельтромбопаг відрізняється від тромбопоетину за впливом на агрегацію тромбоцитів. На відміну від тромбопоетину, Ельтромбопаг не посилює агрегації нормальних тромбоцитів людини, індукованої аденозиндифосфатом (АДФ), або індукує P-селективну експресію. Ельтромбопаг не є антагоністом агрегації тромбоцитів, індукованої АДФ або колагеном. Ельтромбопаг взаємодіє з трансмембранним доменом рецепторів тромбопоетину людини і ініціює каскад сигналів, схожих, але не ідентичних з ендогенним тромбопоетином, що запускаються, індукуючи проліферацію і диференціацію мегакаріоцитів з клітин-попередників.

Дослідження за участю пацієнтів з хронічною імунною (ідіопатичною) тромбоцитопенією (ІТП). Два рандомізованих подвійно сліпих плацебо-контрольованих дослідження фази ІІІ RAISE (TRA102537) і TRA100773B та два відкриті дослідження REPEAT (TRA108057) і EXTEND (TRA105325) оцінювали безпеку та ефективність застосування ельтромбопагу дорослим пацієнтам з попередньо лікованою хронічною ІТП.

Клінічне дослідження, яке б порівнювало ельтромбопаг з іншими варіантами лікування (наприклад спленектомією), не проводилось. До початку терапії слід розглянути питання довгострокової безпеки ельтромбопагу.

Тяжка апластична анемія. Ельтромбопаг вивчали в одноцентровому відкритому випробуванні в одній групі за участю 43 пацієнтів з тяжкою апластичною анемією та рефрактерною тромбоцитопенією після щонайменше одного курсу імуносупресивної терапії (ІСТ), які мали кількість тромбоцитів ≤30 000/м.

Під час лікування ельтромбопагом 59% (23/39) пацієнтів досягли незалежності від переливань тромбоцитів (28 днів без переливання), а 27% (10/37) досягли незалежності від переливань еритроцитів (56 днів без переливання). Найдовший період незалежності від переливань тромбоцитів для тих, хто не дав відповіді, дорівнював 27 дням (медіана). Найтриваліший період незалежності від переливань тромбоцитів для тих, хто відповів, дорівнював 287 дням (медіана). Найдовший період незалежності від переливань еритроцитів для тих, хто не дав відповіді, дорівнював 29 дням (медіана). Найдовший період незалежності від переливань еритроцитів для тих, хто відповів, дорівнював 266 дням (медіана).

Фармакокінетика

Фармакокінетичніпараметри ельтромбопагу при застосуванні цього препарату для лікування дорослих, хворих ідіопатична тромбоцитопенічна пурпура (ІТП), такі: при застосуванні препарату в дозі 50 мг 1 раз на день максимальна концентрація (С _max) становить 8,01 мкг/мл (6, 73; 9,53), а площа під кривою «концентрація / час» (AUC) - 108 мкг / год / мл (88, 134). При застосуванні препарату в дозі 75 мг 1 раз на день З _max становить 12,7 мкг/мл (11,0; 14,5), а AUC - 168 мкг / год / мл (143, 198).

Абсорбція і біодоступність. Пік концентрації ельтромбопагу досягається через 2-6 годин після перорального застосування. Спільне застосування з антацидами та іншими речовинами, що містять полівалентні катіони, такі як молочні продукти та мінеральні добавки, істотно зменшує концентрацію ельтромбопагу. У дослідженні відносної біодоступності у дорослих застосування ельтромбопага у формі порошку для приготування пероральної суспензії дозволило досягти значення AUC(0-¥) на 22% вище, ніж при застосуванні таблеток. Біодоступність ельтромбопагу при призначенні людині не встановлена. Грунтуючись на екскреції з сечею і виведенні метаболітів з калом, пероральна абсорбція речовин, пов'язаних з препаратом, після прийому разової дози 75 мг ельтромбопагу приблизно становить 52%.

Розподіл. Ельтромбопаг великій мірі зв'язується з білками плазми (> 99,9%), переважно з альбуміном. Ельтромбопаг є субстратом білка резистентності раку молочної залози, але не є субстратом Р-глікопротеїну і транспортних поліпептидів органічних аніонів.

Метаболізм. Ельтромбопаг первинно метаболізується шляхом розщеплення, окислення і кон'югації з глюкуроновою кислотою, глютатіоном або цистеїном. Під час радіологічного дослідження Ельтромбопаг відповідав приблизно в 64% AUC плазмового радіоактивного вуглецю. Незначні метаболіти, отримані в результаті глюкуронування і окислення, кожен з яких відповідає менш ніж 10% плазмової радіоактивності, також були виявлені. Грунтуючись на даних дослідження застосування людині міченого радіоактивного ельтромбопагу, очікується, що приблизно 20% метаболізується шляхом окислення. За даними дослідження in vitro було ідентифіковано, що ізоензими CYP1A2 і CYP2C8 відповідальні за метаболізм шляхом окислення, ізоензими урідіндіфосфоглюкуронілтрансферази UGT1A1 і UGT1A3 відповідальні за печінкові, а бактерії з нижніх відділів шлунково-кишкового тракту можуть бути відповідальними за процес розщеплення препарату.

Виведення. Абсорбований Ельтромбопаг інтенсивно метаболізується. Виводиться Ельтромбопаг переважно з фекаліями (59%), 31% дози виявляється в сечі у вигляді метаболітів. Незміненому ельтромбопагу в сечі не виявлено. Незмінений ельтромбопаг, що виводиться з фекаліями, становить приблизно 20% дози. Період напіввиведення ельтромбопагу з плазми становить приблизно 21-32 години.

Ниркова недостатність. Фармакокінетика ельтромбопагу вивчалась після застосування цього препарату дорослим пацієнтам з нирковою недостатністю. Після прийому разової дози 50 мг AUC ельтромбопагу зменшувалася на 32 % у хворих з легкою нирковою недостатністю, на 36 % – у хворих з помірною нирковою недостатністю та на 60 % – у хворих із тяжкою нирковою недостатністю порівняно зі здоровими добровольцями. Хоча зазвичай у пацієнтів з нирковою недостатністю зменшується плазмова концентрація ельтромбопагу, існує суттєва варіабельність показників експозиції при порівнянні пацієнтів з нирковою недостатністю та здорових добровольців. Пацієнтам з нирковою недостатністю необхідно застосовувати ельтромбопаг з обережністю і за умови постійного спостереження, наприклад шляхом вимірювання сироваткового креатиніну та/або проведення аналізу сечі. Ефективність та безпека ельтромбопагу у пацієнтів з помірною або тяжкою нирковою недостатністю та порушеннями функції печінки не встановлені.

Расова приналежність. Вплив східноазіатського походження пацієнта на фармакокінетику ельтромбопага оцінювали з використанням аналізу популяційної фармакокінетики у 111 здорових дорослих (31 людина східноазіатського походження) та 88 пацієнтів з ІТП (18 осіб східноазіатського походження). За даними аналізу популяційної фармакокінетики у пацієнтів з ІТП східноазіатського походження значення AUC ельтромбопага виявилося приблизно на 49% вище, ніж у пацієнтів інших рас, головним чином представників європеоїдної раси.

Лікування дорослих пацієнтів з хронічною ідіопатичною тромбоцитопенічна пурпура (ІТП), яким була проведена спленектомія і не піддаються лікуванню іншими лікарськими засобами (наприклад кортикостероїдами, імуноглобулінами). Як препарат другої лінії для лікування дорослих пацієнтів, яким не була проведена спленектомія у зв'язку з протипоказаннями до хірургічного втручання.

Лікування тромбоцитопенії у дорослих пацієнтів з хронічним вірусним гепатитом С (ВГС) для можливості проведення і оптимізації противірусної терапії, включаючи інтерферон.

Купити Револад в Україні можна за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1.

Гіперчутливість до ельтромбопагу або будь-якого іншого компонента препарату.

Ельтромбопаг призначений для перорального застосування. Препарат слід застосовувати не менше ніж за 2 години до або через 4 години після прийому таких препаратів, як антациди, молочні продукти або мінеральні добавки, що містять полівалентні катіони (наприклад алюміній, кальцій, залізо, магній, селен, цинк).

Лікування ельтромбопагом потрібно починати та проводити під наглядом лікаря, який має досвід лікування гематологічних захворювань або хронічного гепатиту С і його ускладнень.

Режим дозування є індивідуальним і базується на кількості тромбоцитів у кожного пацієнта. Метою лікування ельтромбопагом є не нормалізація кількості тромбоцитів.

У більшості пацієнтів помірне збільшення кількості тромбоцитів спостерігається через 1-2 тижні.

Лікування пацієнтів з хронічною ідіопатичною тромбоцитопенічна пурпура (ІТП).

Для досягнення і підтримки кількості тромбоцитів ≥ 50000 / мкл необхідно застосовувати мінімальну ефективну дозу ельтромбопагу. Не слід використовувати Ельтромбопаг для нормалізації кількості тромбоцитів. У клінічних дослідженнях збільшення кількості тромбоцитів спостерігалося протягом 1-2 тижнів після початку терапії ельтромбопагом і зменшення їх кількості спостерігалося протягом 1-2 тижнів після припинення прийому препарату.

Рекомендована початкова доза препарату 50 мг 1 раз на добу. Лікування пацієнтів восточноазиатского походження слід розпочинати зі зменшеної дози Револад 25 мг 1 раз на добу.

Моніторинг і корекція дози.

Після початку лікування ельтромбопагом дозу потрібно коригувати так, щоб досягти рівня тромбоцитів ≥ 50000 / мкл і підтримувати його для зменшення ризику виникнення кровотеч. Не слід перевищувати дозу 75 мг на добу.

Застосовується найефективніша доза для підтримання необхідного рівня тромбоцитів.

Ельтромбопаг можна застосовувати додатково до інших лікарських засобів для лікування ІТП. Згідно клінічного стану слід коригувати дозу супутніх лікарських засобів для лікування ІТП щоб уникнути надмірного збільшення кількості тромбоцитів в ході лікування ельтромбопагом.

Перед кожним новим коригуванням дози слід почекати не менше 2 тижні після попереднього коригування дози для того, щоб побачити відповідь тромбоцитів пацієнта на лікування.

Стандартною кількістю ельтромбопагу для збільшення або зменшення добової дози становить 25 мг на добу. Однак деяким пацієнтам може знадобитися комбіноване застосування різних доз препарату в різні дні або не так часте застосування.

Припинення лікування.

Застосування ельтромбопагу слід припинити, якщо рівень тромбоцитів НЕ підвищився до рівня, достатнього для запобігання клінічно значущої кровотечі, після 4 тижнів лікування ельтромбопагом в дозі 75 мг 1 раз на добу.

Періодично потрібно проводити клінічне обстеження пацієнта і приймати рішення про продовження лікування на індивідуальній основі. Після припинення лікування можливе повторне поява тромбоцитопенії.

Лікування тромбоцитопенії у дорослих пацієнтів з хронічним вірусним гепатитом С (ВГС).

При застосуванні ельтромбопагу в поєднанні з противірусними препаратами слід звернутися до інструкції для медичного застосування цих препаратів.

У клінічних дослідженнях збільшення кількості тромбоцитів в загальному спостерігалося протягом 1 тижня після початку лікування ельтромбопагом. Метою лікування повинно бути досягнення мінімально необхідної кількості тромбоцитів для початку противірусної терапії. В ході противірусної терапії метою лікування повинна бути підтримка кількості тромбоцитів на рівні, попереджає ризик кровотеч, зазвичай це 50000-75000 / мкл. Рівня тромбоцитів> 75000 / мкл слід уникати. Застосовується найменша ефективна доза ельтромбопагу для досягнення і підтримки кількості тромбоцитів, необхідної для початку і оптимізації противірусної терапії. Підбір доз базується на відновленні кількості тромбоцитів.

Початкова доза.

Початкова доза становить 25 мг 1 раз на добу. Не потрібно змінювати дозу пацієнтам восточноазиатского походження або пацієнтам з легким порушенням функції печінки.

Моніторинг та коригування дози.

Дозу ельтромбопагу збільшують на 25 мг кожні 2 тижні до досягнення кількості тромбоцитів, оптимальної для початку противірусної терапії. Кількість тромбоцитів слід перевіряти щотижня перед початком противірусної терапії. У період початку противірусної терапії кількість тромбоцитів може зменшитися, тому негайно коригувати дозу не слід.

В ході противірусної терапії слід коригувати дозу ельтромбопагу таким чином, щоб уникнути зменшення дози пегінтерферону, оскільки зменшення кількості тромбоцитів збільшує ризик кровотеч у пацієнтів. Кількість тромбоцитів слід контролювати щотижня до досягнення їх стабільного рівня, зазвичай це 50000-75000 / мкл. Надалі щомісяця необхідно проводити моніторинг загального аналізу крові, включаючи кількість тромбоцитів і мазок периферичної крові.

Слід розглянути можливість щодобового зменшення дози на 25 мг, якщо кількість тромбоцитів перевищує необхідний рівень. Через 2 тижні слід оцінити ефект нової дози та прийняти рішення про подальшу корекції дози.

Не слід перевищувати дозу 100 мг на добу.

Припинення лікування.

Якщо після 2-тижневої терапії ельтромбопагом в дозі 100 мг не було досягнуто необхідного рівня тромбоцитів для початку противірусної терапії, застосування ельтромбопагу слід припинити.

Терапію ельтромбопагом слід припинити, якщо припиняється противірусна терапія. Надмірний рівень тромбоцитів або серйозні порушення печінкових тестів також вимагають припинення лікування.

Револад купити можна як у мережі аптек-партнерів, так і на сайті МІС Аптека 9-1-1 за привабливою вартістю. Актуальна на Револад ціна вказана в каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.

симптоми

Під час клінічних досліджень за участю хворих на ІТП спостерігався один випадок передозування, коли хворий прийняв 5000 мг ельтромбопагу. Повідомлення про побічну реакцію включали помірне висипання, транзиторну брадикардію, втома і підвищення рівня трансаміназ. Рівень печінкових ферментів, вимірювався між 2-м і 18-м днем ​​після передозування, підвищився в 1,6 рази вище верхньої межі норми АСТ, в 3,9 рази - для АЛТ і в 2,4 рази - для загального білірубіну. Кількість тромбоцитів становила 672 000 / мкл на 18-й день після передозування, максимальний рівень тромбоцитів становив 929 000 / мкл. Всі побічні реакції пройшли після лікування без ускладнень.

лікування

В результаті передозування кількість тромбоцитів може надмірно зрости та викликати тромботические / тромбоемболічні ускладнення. При передозуванні слід прийняти всередину препарати металів, що містять катіони, такі як кальцій, алюміній або магній, для утворення хелатних комбінацій з ельтромбопагом і обмеження абсорбції. Слід ретельно контролювати рівень тромбоцитів. Повторно ініціювати лікування ельтромбопагом можна згідно з наведеними рекомендаціями.

Оскільки Ельтромбопаг не виводиться нирками у великій кількості та багато в чому пов'язується з білками плазми, гемодіаліз не буде ефективним методом елімінації ельтромбопагу.

Безпеку препарату Револад під час ТАА оцінювали під час проведення неконтрольованого відкритого дослідження за участю 43 пацієнтів, у якому 11 пацієнтів (26%) лікувалися протягом >6 міс, а 7 пацієнтів (16%) лікувалися протягом >1 року. Найбільш серйозними побічними реакціями були фебрильна нейтропенія та сепсис/інфекція. Найчастіші побічні реакції, які виникали щонайменше у 10% пацієнтів, включали головний біль, запаморочення, безсоння, кашель, задишку, біль у ротоглотці, ринорею, нудоту, діарею, біль у животі, підвищений рівень трансамінази, екхімоз, артралгію, м'язовий спазм, біль у кінцівках, стомлюваність, фебрильну нейтропенію та пірексію. Наступні побічні реакції систематизована за органами та системами залежно від частоти виникнення: дуже часто (³1 / 10), часто (³1 / 100 та <1/10), нечасто (³1 / 1000 та <1/100), рідко (³1 / 10000 і <1/1000) та дуже рідко (<1/10000), невідомо (за наявними даними частоту визначити неможливо).

При лікуванні ІТП.

Інфекції та інвазії. Нечасто: фарингіти, інфекції сечовивідних шляхів, грип, оральний герпес, пневмонія, синусит, тонзиліт, інфекції дихальних шляхів. Новоутворення доброякісні, злоякісні та неідентифіковані (включаючи кісти та поліпи). Нечасто ректосігмоідного рак.

З боку системи крові та лімфатичної системи. Нечасто: анемія, анізоцитоз, еозинофілія, гемолітична анемія, лейкоцитоз, міелоцітоз, тромбоцитопенія, підвищення рівня гемоглобіну, збільшення рівня паличкоядерних нейтрофілів, зниження рівня гемоглобіну, наявність мієлоцитів, тромбоцитоз, зниження рівня лейкоцитів.

З боку імунної системи. Нечасто: гіперчутливість.

З боку обміну речовин і харчування. Нечасто: анорексія, гіпокаліємія, зниження апетиту, подагра, гіпокальціємія, підвищення рівня сечової кислоти в крові.

З боку психіки, психічні розлади. Нечасто: порушення сну, депресія, апатія, зміни настрою, плаксивість.

З боку нервової системи. Часто: парестезії. Нечасто: гипостезия, сонливість, головний біль, тремор, порушення балансу, дизестезия, геміпарез, мігрень з аурою, периферична нейропатія, периферична сенсорна нейропатія, порушення мови, токсична нейропатія, судинний головний біль.

З боку органів зору. Часто: сухість очей, крововилив у сітківці. Нечасто: нечіткість зору, лентікулярние помутніння, астигматизм, кортикальна катаракта, біль в очах, підвищена сльозотеча, ретинальні геморагії, ретинальна пігментна епітеліопатія, зниження гостроти зору, погіршення зору, порушення тестів з гостроти зору, блефарит і сухий кератокон'юнктивіт.

З боку органів слуху. Нечасто: біль у вухах, вертиго.

З боку серцево-судинної системи. Нечасто: тахікардія, гострий інфаркт міокарда, кардіоваскулярні порушення, ціаноз, синусова тахікардія, подовження інтервалу QT на ЕКГ, тромбоз глибоких вен, емболія, приливи жару, тромбофлебіт поверхневих вен, почервоніння обличчя, гематома.

З боку дихальної системи, грудної клітки та середостіння. Нечасто: легенева емболія, інфаркт легенів, неприємні відчуття в порожнині носа, поява бульбашок і біль в ротоглотці, ускладнення з боку назальних синусів, синдром нічного апное.

З боку шлунково-кишкового тракту. Часто: нудота, діарея. Нечасто: сухість у роті, блювота, біль у шлунку, глосодінія, кровотеча в порожнині рота, болючість живота, знебарвлення стільця, здуття, харчове отруєння, часта дефекація, гематемезис, дискомфорт у роті, виразковий стоматит.

З боку печінки та жовчовивідних шляхів. Часто: підвищення рівня АЛТ, АСТ та білірубіну крові, порушення функції печінки. Нечасто: холестаз, ураження печінки, гепатит. Підвищення рівня аланінамінотрансферази та аспартатамінотрансферази можуть виникати одночасно, хоча і з меншою частотою.

З боку шкіри та підшкірної тканини. Часто: висип, алопеція, шкірні ураження. Нечасто: гіпергідроз, генералізований свербіж, кропив'янка, дерматоз, петехії, холодний піт, еритема, меланоз, порушення пігментації (гіперпігментація), знебарвлення шкіри, лущення шкіри.

З боку скелетно-м'язової системи та сполучної тканини. Часто: біль у м'язах, судоми м'язів, біль в кістках, біль у спині, кістково-м'язовий біль. Нечасто: м'язова слабкість.

З боку нирок та сечовивідних шляхів. Часто: протеїнурія, підвищення рівня креатиніну в крові, тромбоцитарна мікроангіопатія з нирковою недостатністю. Нечасто: ниркова недостатність, лейкоцитурія, вовчаковий нефрит, ніктурія, підвищення рівня сечовини в крові, збільшення співвідношення білок/креатинін у сечі.

З боку сечовидільної системи. Нечасто: ниркова недостатність, лейкоцитурія, вовчаковий нефрит, ніктурія, протеїнурія, підвищення рівня сечовини та креатиніну в крові, збільшення співвідношення протеїн / креатинін в сечі.

З боку репродуктивної системи. Часто: меноррагии.

Загальні порушення. Дуже часто: пірексія, стомлюваність. Нечасто: біль в грудях, відчуття жару, геморагії в місці пункції судин, астенія, відчуття тривоги, запалення ран, нездужання, пірексія, відчуття чужорідного тіла.

Лабораторні дані. Нечасто: підвищення рівня альбуміну крові, підвищення рівня лужної фосфатази крові, нейтропения, збільшення загального рівня білків, зниження рівня альбуміну крові, підвищення рівня рН сечі.

Інші. Нечасто: сонячні опіки.

При лікуванні ВГС (разом з противірусним лікуванням інтерфероном і рибавірином).

Інфекції та інвазії. Часто: інфекції сечовивідних шляхів, інфекції верхніх дихальних шляхів, бронхіт, назофарингіт, грип, оральний герпес, гастроентерит, фарингіт. Новоутворення доброякісні, злоякісні та неідентифіковані (включаючи кісти та поліпи). Часто: злоякісні новоутворення печінки.

З боку системи крові та лімфатичної системи. Дуже часто: анемія. Часто: лимфопения, гемолітична анемія.

З боку метаболізму та порушень харчування. Дуже часто: знижений апетит. Часто: гіперглікемія, надмірна втрата маси тіла.

З боку психіки. Дуже часто: безсоння. Часто: депресія, неспокій, порушення сну, порушення свідомості, збудження.

З боку нервової системи. Дуже часто: головний біль. Часто: запаморочення, порушення уваги, зміна смакових відчуттів, печінкова енцефалопатія, летаргія, порушення пам'яті, парестезії.

З боку органів зору. Часто: катаракта, ексудати сітківки, сухість очей, жовтяниця очей, геморагії сітківки.

З боку органів слуху. Часто: вертиго.

З боку серцево-судинної системи. Часто: посилене серцебиття.

З боку дихальної системи. Дуже часто: кашель. Часто: задишка, біль в ротоглотці, задишка при фізичному навантаженні, кашель з мокротою.

З боку шлунково-кишкового тракту. Дуже часто: нудота, діарея. Часто: блювота, асцит, болі в животі, біль у верхній частині живота, диспепсія, сухість у роті, запори, здуття живота, зубний біль, стоматит, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, геморой, дискомфорт у животі, гастрит, варикоз стравоходу, атрофічний стоматит, геморагії варикозного стравоходу.

З боку печінки та жовчовивідних шляхів. Часто: підвищення рівня білірубіну крові, жовтяниця, тромбоз портальної вени, порушення функції печінки.

З боку шкіри та підшкірної тканини. Дуже часто: свербіж, алопеція. Часто: висипання, сухість шкіри, екзема, свербіж з висипаннями, еритема, гіпергідроз, генералізований свербіж, нічні потовиділення, ураження шкіри.

З боку кістково-м'язової системи та сполучної тканини. Дуже часто: біль у м'язах. Часто: артралгія, судоми м'язів, біль у спині, біль у кінцівках, скелетно-м'язовий біль, біль в кістках.

З боку сечовидільної системи. Нечасто: дизурія.

Загальні порушення. Дуже часто: гіпертермія, втома, грипоподібні захворювання, астенія, озноб, периферичні набряки. Часто: дратівливість, біль, нездужання, біль у грудях не серцево-судинного походження, набряк, дискомфорт у грудях.

Збільшення рівня ретикуліну у кістковому мозку. За даними клінічних досліджень, не було виявлено ознак клінічно значущих порушень кісткового мозку або клінічних ознак, які б свідчили про порушення функції кісткового мозку. У 1 пацієнта лікування ельтромбопагом було припинено у зв’язку з появою ретикуліну у кістковому мозку.

У хворих на хронічний ВГС з тромбоцитопенією та хронічним захворюванням печінки пізньої стадії існує підвищений ризик розвитку побічних реакцій, у тому числі потенційно летальної печінкової недостатності та тромбоемболічних ускладнень. Підвищений ризик визначається за низьким рівнем альбуміну ≤ 35 г/л або при значенні показника моделі термінальної стадії захворювання печінки (MELD) ≥ 10 під час лікування ельтромбопагом у поєднанні з терапією інтерфероном. Крім того, переваги лікування з точки зору досягнення стійкої вірусологічної відповіді (СВВ) в порівнянні з плацебо у цих пацієнтів були незначними (особливо у пацієнтів з базовим рівнем альбуміну ≤35 г/л). Лікування ельтромбопагом цих хворих повинні розпочинати лише лікарі, що мають досвід ведення пацієнтів з хронічним ВГС на пізній стадії, і тільки тоді, коли є ризик розвитку тромбоцитопенії або підтримка противірусної терапії вимагає втручання. Якщо лікування є клінічно обумовленим, потрібен ретельний моніторинг стану цих хворих.

Тромботичні/тромбоемболічні ускладнення. Під час контрольованих досліджень за участю пацієнтів із тромбоцитопенією, хворих на ВГС, які отримували терапію інтерфероном (n = 1439), у 38 із 955 пацієнтів (4%), які приймали ельтромбопаг, та у 6 із 484 (1%) пацієнтів групи плацебо виникли тромбоемболічні ускладнення (ТЕО).

Цитогенетичні дефекти та прогресування до МДС/ГМЛ у пацієнтів з ТАА. Відомо, що у пацієнтів з ТАА виникають цитогенетичні дефекти. Невідомо, чи ельтромбопаг підвищує ризик цитогенетичних дефектів у пацієнтів з ТАА. У клінічному випробуванні фази II ельтромбопагу у початковій дозі 50 мг/добу (з підвищенням дози кожні 2 тижні до максимальної дози 150 мг/добу) (ELT112523) у пацієнтів з рефрактерною ТАА виникнення нових цитогенетичних патологій спостерігалось у 17,1% дорослих пацієнтів [7/41 (у 4 з яких були зміни в хромосомі 7)]. Медіана часу до появи цитогенетичної патології дорівнювала 2,9 місяця.

Застосування в період вагітності та годування груддю

вагітність

Немає достатніх даних щодо застосування ельтромбопагу вагітним. За даними досліджень на тваринах було виявлено репродуктивна токсичність препарату. Потенційний ризик для людини невідомий.

Таблетки Револад не рекомендується застосовувати в період вагітності.

Жінки репродуктивного віку

Револад не рекомендується для лікування жінок репродуктивного віку, які не користуються засобами контрацепції.

Годування грудьми

Невідомо, чи проникає Ельтромбопаг або його метаболіти в грудне молоко. За даними досліджень на тваринах, Ельтромбопаг проникає в грудне молоко, тому не можна виключити ризик для немовляти. Слід вирішити питання про припинення годування груддю або припинення лікування Револадом, враховуючи очікувану користь від лікування для матері та потенційний ризик для дитини.

фертильність

Репродуктивна функція самок і самців щурів при застосуванні їм дозах, порівнянних з дозами ельтромбопагу для людини, не зазнала впливу. Однак ризик для людини не може бути повністю виключений.

Діти

Препарат не рекомендується для лікування дітей в зв'язку з недостатністю даних щодо ефективності та безпеки препарату для цієї категорії хворих.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Ельтромбопаг має незначний вплив на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або при роботі з іншими механізмами. Клінічний стан пацієнта і профіль побічних реакцій ельтромбопагу, в тому числі запаморочення і відсутність пильності, слід мати на увазі при розгляді здатності пацієнта виконувати завдання, які вимагають концентрації уваги та швидкої реакції.

Субстрати Р450. Дослідження з використанням печінкових мікросом людини показали, що Ельтромбопаг (в дозі до 100 мкм) in vitro не гальмує CYP450 ензими 1А2, 2А6, 2C19, 2D6, 2E1, 4A4 / 5 і 4A9 / 11 і гальмує CYP2C8 і CYP2C9, якщо при вимірюванні використовувати паклітаксел і диклофенак як тестові субстрати. Застосування 75 мг ельтромбопагу 24 здоровим чоловікам-добровольцям не гальмували або индуцировало метаболізм тестових субстратів для 1А2 (кофеїну), 2С19 (омепразолу), 2С9 (флурбіпрофен) або ЗА4 (мідазоламу). При спільному застосуванні ельтромбопагу і субстратів СYP450 клінічно значущої взаємодії не очікується.

Інгібітори протеази ВГС. Коригування дози не потрібно, якщо Ельтромбопаг застосовують спільно з телапревір або боцепревір. Спільне застосування разової дози ельтромбопагу 200 мг з 750 мг телапревір кожні 8:00 не змінює концентрації телапревір в плазмі.

Спільне призначення разової дози ельтромбопагу 200 мг з 800 мг боцепревір кожні 8:00 не змінює AUC _(0-t), але збільшує C _max на 20% і знижує C _min на 32%. Клінічну значимість зниження C _min не було встановлено, рекомендується ретельний клінічний і лабораторний контроль супрессии ВГС.

Вплив інших лікарських засобів на ельтромбопаг

Полівалентні катіони (хелатні сполуки). Ельтромбопаг вступає в хелатній повідомлення з полівалентними катіонами, такими як алюміній, кальцій, залізо, магній, селен і цинк. Призначення ельтромбопагу разовій дозі 75 мг з полівалентним антациди, що містять катіони (1524 мг гідроксиду алюмінію і 1425 мг карбонату магнію), зменшило AUC _0-¥ ельтромбопагу в плазмі крові на 70% і C _max на 70%. Антациди, молочні продукти та інші речовини, що містять полівалентні катіони, такі як мінеральні добавки, слід приймати не менше ніж за 2:00 до або через 4:00 після застосування ельтромбопагу, щоб запобігти значному зменшенню абсорбції ельтромбопагу за рахунок хелатного з'єднання.

Взаємодія з їжею. Прийом однієї дози Револаду 50 мг разом зі стандартним висококалорійним сніданком з високим вмістом жиру, включаючи молочні продукти, зменшує плазмову концентрацію ельтромбопагу AUC ₀ на 59% і максимальну концентрацію С _max - на 65%. Їжа з низьким вмістом кальцію (менше 50 мг кальцію), включаючи фрукти, пісне шинку, яловичину і неконцентрований (без добавок кальцію, магнію і заліза) фруктовий сік, неуважність соєве молоко і хлібні злаки, істотно не впливає на плазмову концентрацію ельтромбопагу незалежно від змісту жиру і калорій.

Циклоспорин. Дослідження in vitro показали, що ельтромбопаг є субстратом та інгібітором білка резистентності раку молочної залози. Зниження впливу ельтромбопагу спостерігалося при сумісному застосуванні 200 мг та 600 мг циклоспорину (інгібітору BCRP). Одночасне застосування 200 мг циклоспорину зменшувало Cmax та AUC0-¥ ельтромбопагу на 25 % та 18 % відповідно. Одночасне застосування 600 мг циклоспорину зменшувало Cmax та AUC0-¥ ельтромбопагу на 39% та 24% відповідно. Коригування дози ельтромбопагу під час лікування здійснюється на підставі кількості тромбоцитів пацієнта. Кількість тромбоцитів слід контролювати принаймні раз на тиждень протягом 2 – 3 тижнів після призначення спільного застосування ельтромбопагу з циклоспорином. Може потребуватися збільшення дози ельтромбопагу відповідно до кількості тромбоцитів.

Лопінавір / ритонавір. Спільне застосування ельтромбопагу з лопінавір / ритонавіром (ЛПВ / РТВ) може зменшувати концентрацію ельтромбопагу. Дослідження, проведене за участю 40 здорових добровольців, показало, що спільне призначення єдиної дози ельтромбопагу 100 мг з ЛПВ / РТВ 400/100 мг двічі на добу призвело до зниження AUC _(0-¥) ельтромбопагу плазми крові на 17%. Тому застосовувати Ельтромбопаг разом з лопінавір / ритонавіром слід з обережністю. Для правильного визначення дози ельтромбопагу необхідно ретельно перевіряти кількість тромбоцитів у разі супутнього початку або припинення лікування лопінавір / ритонавіром.

Інгібітори та індуктори CYP1A2 і CYP2C8. Ельтромбопаг метаболізується декількома шляхами, включаючи CYP1A2, CYP2C8, UGT1A1 і UGT1A3. Лікарські засоби, що впливають на пригнічення або індукцію одного ферменту, навряд чи можуть проявляти істотний вплив на концентрації ельтромбопагу в плазмі; тоді як лікарські засоби, що впливають на пригнічення або індукцію декількох ферментів, мають потенціал для збільшення (наприклад флувоксамін) або зменшення (наприклад рифампіцин) концентрацій ельтромбопагу.

Інгібітори протеази ВГС. Результати дослідження взаємодії фармакокінетики двох лікарських засобів показують, що спільне введення з однією дозою ельтромбопагу 200 мг повторних доз боцепревір 800 мг кожні 8:00 або телапревір 750 мг кожні 8:00 не змінює концентрації ельтромбопагу в плазмі клінічно значущого ступеня.

Лікарські засоби для лікування ІТП. Лікарські засоби, що застосовуються в поєднанні з ельтромбопагом в клінічних дослідженнях для лікування ІТП, включають кортикостероїди, даназол і / або азатіоприн, введення імуноглобуліну та анти-D-імуноглобуліну. При спільному застосуванні ельтромбопагу з іншими лікарськими засобами для лікування ІТП слід контролювати кількість тромбоцитів, щоб уникнути її виходу за межі рекомендованого діапазону.

Зберігати при температурі нижче 30 °C. Зберігати в недоступному для дітей місці. Термін придатності - 4 роки.