Оксапін

• табл. п / о 300 мг, № 30
• Окскарбазепін 300 мг

Оксапін - це протиепілептичні ліки, що застосовуються для лікування парціальних нападів з або без вторинної генералізації тоніко-клонічних судом у дорослих та дітей віком від 6 років. Препарат може діяти як у режимі монотерапії, так і у складі комплексного підходу – у комбінації з іншими протисудомними засобами.

Активна речовина Оксапіна допомагає пригнічувати надмірну нейронну активність, знижуючи частоту та вираженість нападів. У складі препарату також можуть бути допоміжні речовини, що поліпшують його засвоєння і стабільність.

Підбір дозування здійснюється індивідуально, з урахуванням віку пацієнта, тяжкості захворювання та наявності інших факторів, таких як супутні захворювання або нестача відповіді на попереднє лікування. Рішення про призначення препарату має приймати лише фахівець.

Під час вигодовування (грудного) жінкам слід проконсультуватися з лікарем, оскільки дані щодо безпеки застосування Оксапіну в цей період обмежені, і можливий ризик для дитини. Оксапін інструкція знаходиться на сайті МІС Аптека 9-1-1.

Фармакодинамика

Фармакологічна активність препарату Оксапін обумовлена, в першу чергу, дією його метаболіту - моногідроксіпроізводного (МГП). Механізм дії окскарбазепіну і його МГП пов'язаний в основному з блокадою потенціал-залежних натрієвих каналів, що призводить до стабілізації перезбуджених мембран нейронів, пригнічення виникнення серійних нейрональних розрядів і зниження синаптичного проведення імпульсів.

Реалізації протисудомної дії препарату сприяє підвищення провідності іонів калію і модуляція потенціалзалежні кальцієвих каналів. Не відмічено значної взаємодії з нейромедиаторами мозку або зв'язування з рецепторами. Окскарбазепін і МГП мають виражену протисудомну дію. Ефективність препарату Оксапін при парціальних (фокальних) епілептичних нападах (простих, складних; парціальних нападах з вторинною генералізацією або без неї) і при генералізованих тоніко-клонічних нападах продемонстрована як при монотерапії, так і при його застосуванні в складі комбінованої терапії.

Фармакокінетика

Всмоктування. Після прийому всередину окскарбазепін повністю всмоктується і в значній мірі метаболізується з утворенням фармакологічно активного метаболіту 10-МГП.

Після одноразового застосування препарату Оксапін в формі таблеток, вкритих оболонкою, в дозі 600 мг у здорових добровольців натщесерце Cmax МГП в плазмі крові становить 34 мкмоль/л, Тmax ≈ 4,5 ч. У фармакокінетичних дослідженнях показано, що в плазмі крові визначається 2% окскарбазепіну і 70% - МГП; інша частина припадає на вторинні метаболіти, які швидко виводяться з плазми крові.

Прийом їжі не впливає на швидкість і ступінь всмоктування.

Розподіл. Уявний об'єм розподілу (Vd) МГП становить 49 л.

Приблизно 40% МГП зв'язується з білками сировотки крові, в основному альбуміном. У терапевтичному діапазоні ступінь зв'язування не залежить від концентрації препарату в плазмі крові. Окскарбазепін і МГП не пов'язує з α1-кислим глікопротеїном. Рівноважна концентрація МГП в плазмі крові досягається на 2-3-й день при прийомі препарату Оксапін 2 рази на добу. У рівноважному стані фармакокінетичні параметри МГП лінійні та дозозалежні в діапазоні добових доз 300-2400 мг.

Метаболізм. Окскарбазепін швидко метаболізується цитозольними ферментами печінки до фармакологічно активного метаболіту МГП, який піддається подальшій глюкуронізації. Мінімальна кількість препарату (приблизно 4% дози) гідроксилюється з утворенням неактивного метаболіту - 10, 11-гідроксипохідних, ДГП.

Виведення. Окскарбазепін виділяється у вигляді метаболітів переважно нирками (95%), менше 1% виводиться в незміненому вигляді. Приблизно 80% виводяться метаболітів становить МГП, з них 49% - глюкуроніди та 27% - незмінений МГП. 10, 11-гідроксипохідних виводиться в незміненому вигляді (близько 3%), кон'югати окскарбазепіну складають 13%. Приблизно 4% дози виводиться з калом. Окскарбазепін швидко виводиться з плазми крові, передбачуваний Т½ становить 1,3-2,3 год. Передбачуваний Т½ МГП становить в середньому 9,3 ± 1,8 год. У пацієнтів, які приймали препарат 2 рази на добу, стійкі плазмові концентрації МГП досягнуті в протягом 2-3 діб. Фармакокінетика МГП є лінійно пропорційною дозі в діапазоні 300-2400 мг/добу.

Фармакокінетика в особливих клінічних випадках. Пацієнти з порушеною функцією печінки. Фармакокінетичніпараметри окскарбазепіну після одноразового прийому всередину 900 мг препарату оцінювали у добровольців з порушеною функцією печінки. Порушення функції печінки слабкого і помірного ступеня не впливали на фармакокінетику окскарбазепіну і МГП. Фармакокінетику при тяжких порушеннях функцій печінки не вивчали.

Пацієнти з порушенням функції нирок. Існує лінійна залежність ниркового кліренсу МГП від кліренсу креатиніну. Якщо кліренс креатиніну <30 мл/хв після одноразового прийому 300 мг окскарбазепіну Т½ МГП збільшується до 19 год, а AUC збільшується в 2 рази.

Діти. Кліренс МГП, корегований по масі тіла, знижується у дітей зі збільшенням віку і маси тіла, наближаючись до кліренсу дорослих. Кліренс, корегований по масі тіла у дітей у віці від 6 до 12 років, в середньому на 40% вище, ніж у дорослих. Передбачувана AUC МГП у дітей цієї вікової групи становить ⅔ від такої у дорослих при застосуванні в однакових дозах (при корекції за масою тіла). Передбачається, що у дітей у віці від 13 років за рахунок збільшення маси тіла кліренс МГП, корегований по масі тіла, відповідає кліренсу МГП у дорослих.

Пацієнти похилого віку. Після прийому препарату одноразово (в дозі 300 мг) і повторно (в дозі 600 мг/добу) у добровольців у віці 60-82 років Сmax в плазмі крові та значення AUC для МГП були на 30-60% вище в порівнянні з молодими добровольцями ( 18-32 роки), що пов'язано з віковим зниженням кліренсу креатиніну.

Не спостерігалося жодного відмінності у фармакокінетичних параметрах залежно від статі в дитячому, дорослому чи у осіб в похилому віці.

Оксапін для чого призначається? Показанням до застосування є лікування парціальних нападів з або без вторинної генералізації тоніко-клонічних судом в якості монотерапії або додаткової терапії у дорослих і дітей віком старше 6 років з епілепсією.

Підвищена чутливість до окскарбазепіном, карбамазепіну або будь-якого іншого компоненту препарату.

Інгібітори ферментів. Окскарбазепін і його фармакокінетично активний метаболіт МГП є інгібіторами цитохрому 2С19. Таким чином, одночасне призначення у високих дозах Оксапіна і препаратів, які метаболізуються 2С19 (фенобарбітал, фенітоїн), може привести до взаємодії. Для деяких пацієнтів може бути необхідне зниження дози препаратів - субстратів 2С19. Продемонстровано, що окскарбазепін і МГП слабо або зовсім не взаємодіють з наступними мікросомальними ізоферментами: CYP 1A2, CYP 2A6, CYP 2D9, CYP 2E1, CYP 4A4 і CYP 4C11.

Індуктори ферментів. Будучи індукторами CYP 3A4 і CYP 3A5, окскарбазепін і МГП знижують плазмові концентрації препаратів, які метаболізуються даними ферментами: імунодепресанти (циклоспорин, такролімус), дигідропіридинові антагоністи кальцію, пероральні контрацептиви та ПЕП (наприклад карбамазепін). Новий рівень індукції досягається протягом 2-3 тижнів після початку терапії препаратом або зміни дози.

Вальпроєва кислота і ламотриджин. In vitro МГП є слабким індуктором УДФ-глюкуронілтрансферази. З урахуванням навіть слабкою індукційної здатності окскарбазепіну і МГП може бути необхідне підвищення доз супутніх препаратів, які метаболізуються системою CYP 3A4 або УДФ-глюкуронілтрансферази. У разі відміни препарату Оксапін може бути необхідне зниження доз цих препаратів і остаточна корекція дози протягом 2-3 тижнів (можливе зниження індукції).

ПЕП

Можливі взаємодії препарату Оксапін та інших ПЕП

* Результати попередніх досліджень показали, що окскарбазепін може знижувати концентрацію ламотриджину, що важливо при застосуванні у дітей, проте потенціал взаємодії окскарбазепіну нижче, ніж з індукторами ферментів (карбамазепін, фенобарбітал, фенітоїн).

Концентрація фенітоїну в плазмі крові підвищується до 40% при одночасному призначенні Оксапіна в дозі 1200 мг/добу і вище. Тому при застосуванні препарату Оксапін в дозі> 1200 мг/добу може бути необхідне зниження дози фенітоїну. Підвищення плазмової концентрації фенобарбіталу становить приблизно 15% при одночасному призначенні з препаратом Оксапін.

Одночасне призначення сильних індукторів ізоферментів цитохрому P450 (тобто карбамазепіну, фенітоїну і фенобарбіталу) призводить до зниження концентрації МГП в плазмі крові (на 29-40%).

У віці 6-12 років при одночасному призначенні одного з ПЕП - індукторів ферментів кліренс МГП підвищився на 35% в порівнянні з монотерапією.

Одночасне застосування Оксапіна і ламотриджину супроводжувалося підвищеним ризиком виникнення побічних реакцій (нудота, сонливість, запаморочення і головний біль). При одночасному застосуванні декількох ПЕП необхідна корекція дози та моніторинг концентрації в плазмі крові, особливо в педіатричній практиці у пацієнтів, які отримують препарат разом з ламотриджином.

У препарату Оксапін не вивчались явища аутоіндукції.

Гормональні контрацептиви. Відзначено взаємодія Оксапіна з етинілестрадіолом і левоноргестрелом. Середні значення AUC для них зменшилися на 48-52 і 35-52% відповідно. Немає даних щодо інших пероральних або імплантують контрацептивів. Одночасне призначення препарату Оксапін і гормональних контрацептивів може негативно вплинути на останніх.

Блокатори кальцієвих каналів. Одночасне застосування з верапамілом може знижувати плазмові концентрації МГП на 20% (зниження плазмових концентрацій МГП клінічно значно).

Циметидин, еритроміцин, декстропропоксифен не впливають на фармакокінетичні параметри МГП.

Вілоксазін незначно впливає на концентрацію МГП в плазмі крові (концентрація МГП підвищується на 10% після повторного поєднаного застосування).

Не спостерігалося жодного взаємодії з варфарином при застосуванні Оксапіна як в одноразовою, так і повторних дозах.

Оксапін може посилювати седативний ефект етанолу.

In vitro дослідження підтвердили слабку індукторні здатність окскарбазепіну і МГП щодо ізоферментів підсистем ферментів CYP 2B і CYP 3A4. Індукторні вплив окскарбазепіну і МГП на інші ізоферменти CYP невідомо.

Інгібітори МАО. Взаємодія окскарбазепіну з інгібіторами МАО є теоретично можливим через структурного взаємодії окскарбазепіну і трициклічних антидепресантів.

У пацієнтів, які отримували трициклічніантидепресанти, клінічно значущої взаємодії з окскарбазепіном не відзначено.

Літій. Одночасне застосування літію і окскарбазепіну може викликати нейротоксичность.

Реакції гіперчутливості можуть виникати у пацієнтів без гіперчутливості до карбамазепіну в анамнезі. При розвитку реакції підвищеної чутливості можливе ураження кровоносної та лімфатичної систем (еозинофілія, тромбоцитопенія, лімфаденопатія, спленомегалія), м'язів і суглобів (міалгія, набряки в області суглобів, артралгія), нервової системи (енцефалопатія), нирок (протеїнурія, інтерстиціальний нефрит, ниркова недостатність ), легких (задишка, набряк легенів, бронхоспазм, інтерстиціальний запалення), відхилення від норми показників функції печінки, ангіоневротичний набряк, анафілактичні реакції. При розвитку реакції підвищеної чутливості необхідно припинити застосування препарату Оксапін і провести відповідну терапію.

При застосуванні препарату (у 2,7% пацієнтів) відзначали гипонатриемию (концентрація натрію в плазмі крові <125 ммоль / л), яка зазвичай не супроводжувалася клінічними проявами та не вимагала корекції терапії. Концентрація натрію нормалізувалася при скасуванні (зниженні дози) препарату Оксапін або консервативному лікуванні (обмеження споживання рідини). У пацієнтів, які вже мають порушення функції нирок і низьку концентрацію натрію в плазмі крові, або у пацієнтів, які отримують супутнє лікування препаратами, що сприяють виведенню натрію з організму (діуретики, препарати, що впливають на секрецію антидіуретичного гормону), до початку терапії Оксапіном слід визначити концентрацію натрію в плазмі крові. Необхідно контролювати концентрацію натрію в плазмі крові через 2 тижні після початку терапії і в подальшому щомісячно протягом 3 місяців або в міру необхідності. З особливою увагою до даних факторів ризику слід ставитися пацієнтам похилого віку. При необхідності призначення діуретиків та інших препаратів, що знижують концентрацію натрію в плазмі крові, пацієнтам, які отримують терапію препаратом Оксапін, слід дотримуватися тих же рекомендацій. При розвитку клінічних симптомів, які дозволяють запідозрити гіпонатріємію, слід визначати концентрацію натрію в плазмі крові. Для інших пацієнтів вимірювання концентрації натрію в плазмі крові може здійснюватися під час проведення періодичних аналізів крові.

Алель НLА-В*1502 – у китайських, тайських та інших азіатських популяціях. Було показано, що наявність людського лейкоцитарного антигену (НLА)-В*1502 в осіб китайського та тайського походження тісно пов’язано із ризиком розвитку таких тяжких шкірних реакцій, як синдром Стівенса — Джонсона (ССД) та токсичний епідермальний некроліз (ТЕН), при лікуванні карбамазепіном. Оскільки хімічна структура окскарбазепіну подібна до карбамазепіну, не виключено, що пацієнти із наявністю (НLА)-В*1502-алеля також мають ризик виникнення ССД/TЕН при лікуванні окскарбазепіном. Якщо результати тестування пацієнтів китайського та тайського походження вказують на наявність (НLА)-В*1502-аллель, застосування окскарбазепіну можливе лише в тому випадку, якщо користь перевищує ризик.

Обмеження генетичного скринінгу. Результати генетичного скринінгу не заміщають належного моніторингу стану та лікування пацієнта. У багатьох пацієнтів азіатського походження з наявністю HLA-B*1502, які отримують лікування окскарбазепіном, не розвивається ССД/ТЕН, а у пацієнтів з відсутністю HLA-B*1502 будь-якої етнічної групи все одно може розвинутися ССД/ТЕН. Ситуація є подібною для носіїв алеля HLA-A*3101, щодо ризику ССД, ТЕН, DRESS, AGEP або макулопапульозного висипу. Розвиток цих серйозних шкірних реакцій та пов’язана з ними захворюваність може підвищуватися внаслідок впливу інших можливих факторів таких як доза, дотримання режиму, супутні препарати, супутні захворювання та рівень дерматологічного моніторингу не вивчалися.

Необхідний контроль маси тіла у всіх пацієнтів з серцевою недостатністю для своєчасного визначення затримки рідини. У разі затримки рідини або при прогресуванні симптомів серцевої недостатності слід встановити концентрацію натрію в плазмі крові. У разі виникнення гіпонатріємії рекомендується обмежити кількість споживаної рідини. Оскільки при застосуванні окскарбазепіну в дуже рідкісних випадках можливе порушення серцевої провідності, необхідно ретельне спостереження за пацієнтами з попередніми порушеннями провідності (AV-блокада, аритмія), які отримують Оксапін.

При лікуванні препаратом Оксапін у пацієнтів дуже рідко повідомлялося про розвиток агранулоцитозу, апластичної анемії і панцитопенії. При виникненні симптомів вираженого пригнічення кістковомозкового кровотворення необхідно розглянути питання про відміну препарату.

Гіпотиреоз. Гіпотиреоз –побічна реакція, що виникає нечасто при застосуванні окскарбазепіну. Зважаючи на важливість гормонів щитовидної залози для дитячого розвитку після народження, доцільно проводити тест на функцію щитовидної залози перед початком терапії окскарбазепіном у педіатричній популяції.

Функція нирок. У пацієнтів з порушенням функції нирок (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв) терапію окскарбазепіном рекомендується проводити з обережністю, особливо на початку лікування та при титруванні дози. Може бути потрібним проведення моніторингу рівня МГП у плазмі крові.

Є повідомлення про дуже рідкі випадки розвитку гепатиту, які в основному вирішувалися успішно. При підозрі на гепатит необхідно розглянути питання про відміну препарату.

Жінки дітородного віку, які приймають оральні контрацептиви, повинні бути попереджені про те, що одночасне застосування Оксапіна може привести до зниження ефективності гормональних контрацептивів. Даній категорії пацієнток, які отримують Оксапін, рекомендовано застосування негормональних засобів контрацепції.

Застосування ПЕП викликає підвищення ризику виникнення суїцидальних думок і поведінки. Тому пацієнтів слід перевірити на наявність ознак суїцидальних думок і поведінки та призначити відповідне лікування.

Одночасне застосування Оксапіна і вживання алкоголю посилює седативний ефект препарату.

Як і будь-які інші ПЕП, Оксапін слід відміняти поступово через ризик виникнення судомних нападів.

Дефіцит вітаміну В12. Необхідно виключити чи лікувати дефіцит вітаміну B12.

Алкоголь. Вживання алкогольних напоїв на тлі терапії окскарбазепіном може спричинити кумулятивний седативний ефект.

Застосування в період вагітності та годування груддю

Жінки репродуктивного віку та протизаплідні заходи. Окскарбазепін може призвести до порушення терапевтичного ефекту пероральних контрацептивів, що містять етинілестрадіол та левоноргестрел. Під час лікування окскарбазепіном жінкам із збереженим репродуктивним потенціалом слід рекомендувати застосовувати високоефективні засоби контрацепції (перевагу слід віддавати негормональним засобам контрацепції, наприклад, внутрішньоматковим імплантам).

Ризик, пов'язаний із окскарбазепіном. Клінічних даних про вплив окскарбазепіну під час вагітності недостатньо, щоб оцінити його тератогенний потенціал. Окскарбазепін і МГП проникають через плацентарний бар'єр. При застосуванні препарату в токсичних дозах відзначали підвищення ембріональної смертності, затримку і порушення розвитку і росту плода.

Якщо пацієнтка планує завагітніти або завагітніла під час застосування препарату, а також при виникненні питання про призначення Оксапіна під час вагітності необхідно ретельно зіставити очікувану перевагу терапії і можливий ризик для плоду. Під час вагітності слід застосовувати препарат в мінімальних ефективних дозах. Пацієнтка повинна бути попереджена про можливі порушення розвитку плоду.

Загальний ризик, пов'язаний з епілепсією та протиепілептичними лікарськими засобами. Збільшений ризик уроджених вад розвитку був відзначений у жінок, які отримували політерапію протиепілептичними засобами, особливо у випадках, коли до її складу входили вальпроати. Однак під час вагітності не слід переривати ефективне протиепілептичне лікування, оскільки загострення хвороби може мати негативний вплив на матір і плід.

Відомо, що під час вагітності розвивається дефіцит фолієвої кислоти. Протиепілептичні засоби можуть посилювати цей дефіцит, який є однією з можливих причин порушень розвитку плода, тому рекомендується додатковий прийом фолієвої кислоти.

Застосування ПЕП під час вагітності може призвести до підвищення ризику кровотеч у новонароджених. Як застереження рекомендується призначення вітаміну К в останні кілька тижнів вагітності, а також новонародженим, матері яких отримували Оксапін.

Окскарбазепін і МГП виділяються в грудне молоко. Тому при необхідності застосування препарату Оксапін в період лактації слід припинити годування груддю.

Фертильність. Немає даних щодо впливу на фертильність у людей. Дослідження на тваринах не показали порушення фертильності, але негативно вплинули на параметри репродукційної функції жінок, тобто не можна виключити ризик погіршення жіночої фертильності.

Діти. Безпека і ефективність застосування препарату у дітей віком до 6 років не вивчені в достатній мірі, тому його не слід призначати дітям даної вікової категорії.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами

З огляду на можливість виникнення запаморочення, сонливості або інших порушень з боку ЦНС при застосуванні препарату Оксапін рекомендується утримуватися від керування автотранспортом або роботи з іншими механізмами.

Застосовують всередину, незалежно від прийому їжі. Оксапін можна призначати як у вигляді монотерапії, так і в комбінації з іншими протиепілептичними препаратами (ПЕП). В обох випадках курс лікування починається з клінічно ефективної дози, розділеної на 2 прийоми. Доза може бути збільшена залежно від ефекту лікування. У разі заміни іншого ПЕП на Оксапін на початку прийому Оксапіна необхідно поступово знижувати дозу замінного препарату. При застосуванні препарату Оксапін в складі комбінованої терапії можливе зниження дози супутніх ПЕП і / або більш поступове підвищення дози Оксапіна.

Наведені нижче рекомендації стосуються пацієнтів з нормальною функцією нирок. Для цієї категорії пацієнтів немає необхідності контролювати концентрації активної речовини в плазмі крові при проведенні терапії препаратом Оксапін.

На таблетках є рисочки, тому таблетки можна ламати на 2 частини для полегшення ковтання.

Дорослі

Монотерапія. Початкова доза препарату становить 600 мг/добу (8-10 мг/кг маси тіла на добу) в 2 прийоми. При необхідності можливе поступове підвищення дози. Дозу підвищують не більше ніж на 600 мг/добу з інтервалом в 1 тиждень до досягнення бажаного терапевтичного ефекту. Терапевтичний ефект спостерігається в діапазоні доз 600-2400 мг/добу. У стаціонарних умовах, при забезпеченні адекватного контролю за станом пацієнта, є досвід швидкого підвищення дози до 2400 мг/добу протягом 48 год.

Комбінована терапія. При призначенні в складі комбінованої терапії початкова доза становить 600 мг/добу (8-10 мг/кілограм маси тіла на добу) в 2 прийоми. При необхідності можливе поступове підвищення дози. Дозу підвищують не більше ніж на 600 мг/добу з інтервалом в 1 тиждень, до досягнення бажаного терапевтичного ефекту. Терапевтичний ефект спостерігається в діапазоні доз 600-2400 мг/добу. Більшість пацієнтів погано переносили дозу 2400 мг/добу без зниження дози інших ПЕП, які брали одночасно, що було пов'язано з виникненням побічних реакцій з боку центральної нервової системи.

Не вивчали застосування препарату Оксапін в добовій дозі вище 2400 мг.

Діти. Застосовують у дітей віком старше 6 років. Рекомендована початкова доза для дітей становить 8-10 мг/кг маси тіла на добу в 2 прийоми як при монотерапії, так і при застосуванні Оксапіна в складі комбінованої терапії. При необхідності для досягнення бажаного терапевтичного ефекту можливе поступове підвищення дози: з інтервалом приблизно в 1 тиждень дозу підвищують максимум на 10 мг/кг маси тіла на добу до максимальної добової дози з розрахунку 46 мг/кг маси тіла на добу. При застосуванні препарату в складі комбінованої терапії в педіатричній практиці у дітей у віці старше 6 років середня доза препарату становила 30 мг/кг маси тіла на добу. Дані щодо застосування препарату у дітей з порушенням функції нирок відсутні.

У всіх категорій пацієнтів при необхідності можуть застосовувати препарат в нижчих дозах.

Чи не потрібна корекція режиму дозування у пацієнтів з легкими та помірними порушеннями функції печінки. Дані про застосування препарату у пацієнтів з тяжкими порушеннями функції печінки відсутні, тому не рекомендується призначати Оксапін цієї категорії хворих.

Для пацієнтів з порушенням функції нирок (кліренс креатиніну <30 мл/хв) рекомендована початкова доза становить 300 мг/добу з повільним збільшенням дози (з інтервалом не менше 1 тижня) до досягнення бажаного терапевтичного ефекту.

Купити Оксапін таблетки можна за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1 за вигідною вартістю. Актуальна ціна на Оксапін 300 вказана в каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.

Вивчіть відгуки та рекомендації, щоб зробити правильний вибір та переконатися у якості товару.

Є поодинокі повідомлення про передозування препарату; максимальна доза, описана в повідомленнях, становила 24 м

Симптоми: сонливість, запаморочення, нудота, блювота, гіперкінезія, гіпонатріємія, атаксія, ністагм.

Лікування: специфічного антидоту не існує. Проводять симптоматичне і підтримуюче лікування. У разі недавнього прийому препарату (протягом останніх 2 ч) рекомендується промивання шлунка і прийом активованого вугілля для зниження абсорбції.

Частіше повідомлялося про наступні побічні ефекти: сонливість, головний біль, запаморочення, диплопія, нудота, блювота, стомлюваність (більш ніж у 10% пацієнтів).

Наведені нижче побічні реакції класифіковані в наступні групи згідно з частотою виникнення: дуже часто (> 10%), часто (1-10%), нечасто (0,1-1%), рідко (0,01-0,1%), дуже рідко (<0,01%), включаючи окремі повідомлення.

З боку системи кровотворення: рідко - лейкопенія; дуже рідко - пригнічення кістково-мозкового кровотворення, агранулоцитоз, апластична анемія, нейтропенія, панцитопенія, тромбоцитопенія.

З боку імунної системи: дуже рідко - реакції підвищеної чутливості, які супроводжуються лихоманкою і висипанням (в тому числі поліорганні порушення). При розвитку реакцій підвищеної чутливості можливе ураження кровоносної та лімфатичної систем (еозинофілія, тромбоцитопенія, лімфаденопатія, спленомегалія), м'язів і суглобів (міалгія, набряки в області суглобів, артралгія), нервової системи (енцефалопатія), нирок (протеїнурія, інтерстиціальний нефрит, ниркова недостатність ), легких (задишка, набряк легенів, бронхоспазм, інтерстиціальний запалення), відхилення від норми показників функції печінки, ангіоневротичний набряк; окремі повідомлення - анафілактичні реакції.

З боку обміну речовин: часто - гіпонатріємія; дуже рідко - клінічно значуща гіпонатріємія (концентрація натрію <125 ммоль / л), що призводить до розвитку таких явищ і симптомів, як судомні напади, сплутаність свідомості, зниження рівня свідомості, енцефалопатія, порушення зору (в тому числі затуманення зору), нудота, блювота (така гіпонатріємія виникає, як правило, протягом перших 3 місяців лікування препаратом, у деяких пацієнтів - більш ніж через 1 рік після початку лікування препаратом Оксапін), також можливий розвиток дефіциту фолієвої кислоти; окремі повідомлення - гипотиреоидизм.

З боку центральної нервової системи: дуже часто - сонливість, головний біль, запаморочення; часто - сплутаність свідомості, депресія, апатія, ажитація, емоційна лабільність, атаксія, тремор, ністагм, порушення уваги, амнезія.

З боку органів чуття: дуже часто - диплопія; часто - порушення зору, затуманення зору, вертиго.

З боку серцево-судинної системи: дуже рідко - аритмії, AV-блокада; окремі повідомлення - АГ.

З боку травної системи: дуже часто - нудота, блювота; часто - діарея, запор, біль в животі; дуже рідко - підвищення активності ферментів печінки, ЛФ; дуже рідко - панкреатит і / або підвищення рівня ліпази та / або амілази, гепатит.

З боку кістково-м'язової системи та сполучної тканини: системний червоний вовчак, порушення метаболізму кісток (зниження мінеральної щільності кісток, остеопенія, остеопороз, переломи).

З боку шкіри: часто - висип, алопеція, акне; рідко - кропив'янка; дуже рідко - ангіоневротичний набряк, синдром Стівенса - Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), мультиформна еритема.

Інші: дуже часто - відчуття втоми; часто - астенія; дуже рідко - системний червоний вовчак.

Лабораторні показники: підвищення рівня печінкових ферментів, ЛФ; окремі повідомлення - зниження рівня тироксину Т4 (клінічне значення невідоме).

При температурі не вище 25 °C в сухому, захищеному від світла місці.