Марвелон

діючі речовини: desogestrel, ethinylestradiol;

1 таблетка містить 0,150 мг дезогестрелу та 0,030 мг етинілестрадіолу;

допоміжні речовини: крохмаль картопляний; кремнію діоксид колоїдний безводний; альфа-токоферол; кислота стеаринова; повідон; лактоза, моногідрат.

Таблетки.

Основні фізико-хімічні властивості: круглі, двоопуклі таблетки білого кольору, з одного боку відтиснено слово ORGANON*, з іншого – напис TR/5.

Сечостатева система та статеві гормони. Статеві гормони і модулятори статевої системи. Гормональні контрацептиви для системного застосування. Естрогени і гестагени у фіксованих комбінаціях. Код АТХ G03A A09.

Фармакодинаміка

Марвелон – це комбінований пероральний контрацептивний засіб, що містить 150 мкг дезогестрелу і 30 мкг етинілестрадіолу.

Етинілестрадіол – добре відомий синтетичний естроген.

Дезогестрел – це синтетичний прогестаген. Після перорального застосування чинить потужну дію, спрямовану на інгібування овуляції, виявляє потужну прогестагенну та антиестрогенну активність, не виявляє естрогенної активності, демонструє дуже слабку андрогенну/анаболічну активність.

Фармакокінетика

Фармакокінетика дезогестрелу.

Всмоктування. Дезогестрел, прийнятий перорально, швидко та повністю всмоктується та перетворюється на етоногестрел. Пікова концентрація у сироватці на рівні майже 2 нг/мл досягається приблизно через 1,5 години після застосування разової дози. Біодоступність становить 62 – 81 %.

Розподіл. Етоногестрел зв’язується із сироватковим альбуміном та глобуліном, що зв’язує статеві гормони (ГЗСГ). Тільки 2 – 4 % загальної концентрації лікарського засобу в сироватці крові присутні у вигляді вільного стероїду, а 40 – 70 % специфічно зв’язані з ГЗСГ. Спричинене етинілестрадіолом збільшення ГЗСГ впливає на розподіл між білками сироватки крові, тим самим спричиняє збільшення ГЗСГ - зв’язаної фракції та зменшення зв’язаної з альбуміном. Очікуваний об’єм розподілу дезогестрелу – 1,5 л/кг.

Метаболізм. Етоногестрел повністю метаболізується відомими шляхами метаболізму стероїдів. Швидкість виведення метаболітів із сироватки крові становить приблизно 2 мл/хв/кг. Взаємодії з етинілестрадіолом, що приймається супутньо, не виявлено.

Виведення. Рівні етоногестрелу в сироватці крові зменшуються у два етапи. Кінцевий етап виведення характеризується часом напіввиведення приблизно 30 годин. Дезогестрел та його метаболіти виводяться разом із сечею і жовчю у співвідношенні приблизно 6:4.

Стан рівноваги. Рівень ГЗСГ, що зростає втричі під дією етинілестрадіолу, впливає на фармакокінетику етоногестрелу. Після щоденного застосування рівень речовини в сироватці крові зростає приблизно в 2 – 3 рази, досягаючи стабільної концентрації у другій половині циклу застосування лікарського засобу.

Фармакокінетика етинілестрадіолу.

Всмоктування. Після перорального застосування етинілестрадіол швидко і повністю всмоктується. Максимальна концентрація в сироватці крові на рівні приблизно 80 пг/мл досягається протягом 1 – 2 годин. Абсолютна біодоступність внаслідок пресистемної кон’югації і першого етапу метаболізму становить майже 60 %.

Розподіл. Етинілестрадіол характеризується сильним, але неспецифічним зв’язуванням із сироватковим альбуміном (приблизно 98,5 %) і спричиняє підвищення сироваткової концентрації ГЗСГ. Визначено, що очікуваний об’єм розподілу – 5 л/кг.

Метаболізм. Пресистемне кон’югування етинілестрадіолу відбувається як у слизовій тонкого кишечнику, так і в печінці. Етинілестрадіол спочатку метаболізується шляхом ароматичного гідроксилювання з утворенням великої кількості гідроксильованих і метильованих метаболітів, які присутні як вільні метаболіти і як сполуки з глюкуронідами та сульфатами. Швидкість метаболічного кліренсу – приблизно 5 мл/хв/кг.

Виведення. Рівень етинілестрадіолу в плазмі крові зменшується у два етапи, кінцевий етап виведення характеризується часом напіввиведення приблизно 24 години. У незміненому вигляді етинілестрадіол не виводиться; виведення метаболітів етинілестрадіолу відбувається разом із сечею і жовчю у співвідношенні 4:6. Період напіввиведення метаболітів – приблизно 1 доба.

Стан рівноваги. Рівноважні концентрації досягаються через 3 – 4 дні, коли рівень у сироватці на 30 – 40 % перевищує концентрацію після одноразової дози.

Марвелон для чого призначається? Пероральна контрацепція.

При розгляді питання про призначення лікарського засобу Марвелон слід брати до уваги індивідуальні ризики у кожної окремої жінки, особливо ризик розвитку венозного тромбоемболізму (ВТЕ), а також порівняти ризик розвитку ВТЕ при застосуванні лікарського засобу Марвелон та інших комбінованих гормональних контрацептивів (див. розділи «Протипоказання» та «Особливості застосування»).

Комбіновані гормональні контрацептиви (КГК) не можна застосовувати за наявності будь-яких перелічених нижче станів. Якщо під час використання КГК вперше з'являються будь-які з перелічених нижче станів, застосування засобу слід негайно припинити.

Наявність або ризик розвитку венозного тромбоемболізму (ВТЕ).

• Венозний тромбоемболізм – наявність ВТЕ нині (проводиться лікування антикоагулянтами) або в анамнезі (наприклад тромбоз глибоких вен (ТГВ) або емболія легеневих судин (ЕЛС)).
• Відомі набуті або спадкові фактори ризику розвитку венозного тромбоемболізму, такі як резистентність до активованого протеїну С (включаючи V фактор Лейдена), дефіцит антитромбіну ІІІ, дефіцит протеїну С, дефіцит протеїну S.
• Обширне хірургічне втручання із тривалою іммобілізацією (див. розділ «Особливості застосування»).
• Високий ризик розвитку венозного тромбоемболізму внаслідок наявності множинних факторів ризику (див. розділ «Особливості застосування»).

Наявність або ризик розвитку артеріального тромбоемболізму (АТЕ)

Артеріальний тромбоемболізм – наявність артеріального тромбоемболізму нині або в анамнезі (наприклад інфаркт міокарда) або продромального стану (наприклад стенокардія). Цереброваскулярне захворювання – наявність інсульту, в анамнезі – інсульт або продромальний стан (наприклад транзиторне ішемічне порушення мозкового кровообігу). Відома спадкова або набута схильність до розвитку артеріального тромбоемболізму, наприклад гіпергомоцистеїнемія і антитіла до антифософоліпідів (антитіла до антикардіоліпінів, вовчаковий антикоагулянт). Мігрень в анамнезі з фокальними неврологічними симптомами. Високий ризик розвитку артеріального тромбоемболізму внаслідок наявності множинних факторів ризику (див. розділ «Особливості застосування») або одного серйозного фактора ризику:

• цукровий діабет із судинними ускладненнями;
• тяжка форма артеріальної гіпертензії;
• тяжка форма дисліпопротеїнемії.

Панкреатит або раніше перенесений панкреатит, який асоціюється з високою гіпертригліцеридемією.

Наявність на даний час або в анамнезі тяжких захворювань печінки (доки показники функції печінки не повернуться до норми).

Наявність на даний час або в анамнезі пухлин печінки (доброякісних або злоякісних).

Встановлені або підозрювані естрогензалежні пухлини (див. розділ «Особливості застосування»).

Гіперплазія ендометрія.

Вагінальна кровотеча невстановленої етіології.

Встановлена або можлива вагітність.

Підвищена чутливість до будь-якого активного або допоміжного інгредієнта.

Марвелон протипоказано застосовувати з комбінованою схемою лікування гепатиту С, яка містить омбітасвір/паритапревір/ритонавір з дасабувіром або без нього або препарати, що включають глекапревір / пібрентасвір (див. розділ «Особливості застосування»).

Марвелон при кисті яєчника і Марвелон при ендометріозі не використовується для лікування патологій.

Застереження. Необхідно уважно прочитати інструкцію для медичного застосування супутнього лікарського засобу для встановлення можливих взаємодій.

Взаємодії між пероральними контрацептивами та іншими лікарськими засобами можуть призвести до проривної кровотечі та/або неефективності перорального контрацептиву. Про нижчезазначені взаємодії повідомляється в літературних джерелах.

Метаболізм у печінці. Можлива взаємодія з лікарськими або рослинними засобами, які індукують мікросомальні ферменти, зокрема ферменти Р450 (CYP), що призводить до підвищеного кліренсу статевих гормонів і може знизити ефективність комбінованих пероральних контрацептивів, в тому числі лікарського засобу Марвелон. До таких лікарських засобів належать фенітоїн, фенобарбітал, примідон, босентан, карбамазепін, рифампіцин та, можливо, окскарбазепін, топірамат, фельбамат, гризеофульвін, деякі інгібітори протеази ВІЛ (наприклад ритонавір) і ненуклеозидні інгібітори зворотної транскриптази (наприклад ефавіренз) та лікарські засоби, що містять рослинний компонент звіробій.

Індукція ферментів може спостерігатися через кілька днів лікування. Максимальна індукція ферментів зазвичай спостерігається протягом декількох тижнів. Після припинення застосування лікарського засобу індукція ферментів може тривати протягом приблизно 28 днів.

При супутньому застосуванні з гормональними контрацептивами багато інгібіторів протеази ВІЛ (наприклад нелфінавір) і ненуклеозидних інгібіторів зворотної транскриптази (наприклад невірапін) та/або лікарські засоби проти вірусу гепатиту С (ВГС) (наприклад боцепревір, телапревір) можуть збільшувати або зменшувати плазмові концентрації прогестину, в тому числі етоногестрелу, активного метаболіту дезогестрелу, або естрогенів. Чистий ефект цих змін в деяких випадках може бути клінічно значущим.

Жінкам, які приймають будь-який із цих лікарських або рослинних засобів, що індукують ферменти печінки, слід мати на увазі, що ефективність лікарського засобу Марвелону може бути зменшена. Під час прийому засобів, що стимулюють мікросомальні ферменти, слід застосовувати бар’єрний метод контрацепції як доповнення до лікарського засобу Марвелон протягом усього терміну застосування лікарського засобу, що стимулює мікросомальні ферменти, та протягом 28 днів після припинення застосування такого лікарського засобу.

Якщо період прийому супутнього лікарського засобу поширюється за межі прийому активних таблеток з упаковки КПК, наступну упаковку слід починати без звичайної перерви у застосуванні таблеток. У разі тривалого лікування ферментостимулюючими засобами слід розглянути альтернативний метод контрацепції, на який не впливають лікарські засоби, що стимулюють мікросомальні ферменти.

Одночасне застосування з потужними (наприклад кетоконазол, ітраконазол, кларитроміцин) або помірними (наприклад флуконазол, дилтіазем, еритроміцин) інгібіторами CYP3A4 може призвести до підвищення сироваткових концентрацій естрогенів або прогестинів, в тому числі етоногестрелу, активного метаболіту дезогестрелу.

Пероральні контрацептиви можуть впливати на метаболізм інших лікарських засобів. Відповідно, у плазмі крові та в тканинах концентрації таких лікарських засобів можуть підвищуватися (наприклад циклоспорину) чи знижуватися (наприклад ламотриджину).

В ході клінічних досліджень комбінованої схеми лікування гепатиту С, яка містить омбітасвір/паритапревір/ритонавір з дасабувіром або без нього, підвищення рівнів АЛТ більше ніж в 5 разів вище верхньої межі норми (ВМН) достовірно частіше зустрічалося у жінок, що застосовували засоби, які містять етинілестрадіол (КГК). Застосування Марвелону слід припинити до початку комбінованого лікування гепатиту С, яке містить омбітасвір/паритапревір/ритонавір з дасабувіром або без нього (див. розділи «Протипоказання» та «Особливості застосування»). Поновлювати застосування Марвелону слід приблизно через 2 тижні після завершення комбінованого лікування.

Лабораторні аналізи. Використання контрацептивних стероїдів може вплинути на результати певних лабораторних тестів, включаючи біохімічні показники функцій печінки, нирок, щитовидної залози, надниркових залоз, рівень білків (переносників) в сироватці крові, наприклад глобуліну, що зв’язує кортикостероїди та/або ліпідну/ліпопротеїнову фракції, показники вуглеводного обміну, коагуляції та фібринолізу. Зміни зазвичай залишаються в межах норми.

За наявності будь-якого із зазначених нижче станів/факторів ризику призначення терапії лікарським засобом Марвелон слід обговорити з жінкою. У разі загострення, посилення або першої появи будь-якого із цих станів жінка має звернутись до лікаря. Лікар повинен визначити, чи потрібно припинити застосування КГК.

Порушення кровообігу.

Ризик розвитку венозного тромбоемболізму (ВТЕ)

Застосування будь-якого КГК підвищує ризик розвитку венозного тромбоемболізму (в порівнянні з ризиком, коли КГК не застосовуються). Лікарські засоби, що містять левоногестрел, норгестимат або норетистерон, асоційовані з мінімальним ризиком розвитку ВТЕ. Інші лікарські засоби, такі як препарат Марвелон, можуть підвищувати ризик в 2 рази. Рішення про застосування будь-якого контрацептиву, який не є лікарським засобом з мінімальним ризиком розвитку ВТЕ, можна приймати тільки після обговорення з жінкою ризиків розвитку ВТЕ при застосуванні лікарського засобу Марвелон, впливу її індивідуальних факторів на цей ризик, а також того, що ризик розвитку ВТЕ є максимальним упродовж першого року застосування лікарського засобу. Також ризик підвищується при відновленні застосування КГК, якщо перерва становила 4 тижні або більше.

Серед жінок, які не застосовують КГК і не вагітні, у двох із 10 000 розвиватиметься ВТЕ упродовж першого року. Проте у кожної окремої жінки ризик може бути набагато вищий, залежно від основних чинників ризику.

Встановлено¹, що з 10 000 жінок, які застосовують КГК, що містить дезогестрел, у 9 – 12 жінок через 1 рік розвиватиметься ВТЕ; для порівняння при застосуванні КГК, що містять левоногестрел, ВТЕ виникатиме у 6² жінок.

В обох випадках кількість випадків ВТЕ в рік менша, ніж очікувана кількість при вагітності і в післяпологовий період.

¹ Частота встановлена за даними епідеміологічного дослідження з використанням відносних ризиків для різних лікарських засобів в порівнянні з КГК, що містять левоногестрел.

² Середній діапазон від 5 до 7 на 10 000 жінок-років встановлено за відносним ризиком при застосуванні КГК, що містять левоногестрел, в порівнянні з незастосуванням засобу - від 2,3 до 3,6.

Пухлини

Певні дослідження показали підвищений ризик раку шийки матки у жінок, які протягом тривалого часу застосовують КПК, проте, як і раніше, існує невизначеність щодо ступеня застережень захворювання супутніми ефектами, наприклад відмінностями в сексуальній поведінці або іншими факторами, як інфікування вірусом папіломи людини ( ВПЛ).

• Мета-аналіз 54 епідеміологічних досліджень показав, що існує незначне збільшення відносного ризику (ОР = 1,24); виявлення раку молочної залози у жінок, які на даний момент застосовують комбіновані пероральні контрацептиви (КПК). Випадки раку молочної залози, що діагностують у жінок, які приймають КПК зараз або застосовували КПК в останні десять років, більш ймовірно локалізуватися в молочній залозі, ніж діагностовані випадки раку у жінок, які ніколи не приймали КПК.
• Рак молочної залози рідко виникає у жінок до 40 років, незалежно від того, чи застосовують вони КПК. Оскільки цей фоновий ризик зростає з віком, додаткова кількість випадків раку молочної залози у тих жінок, що застосовують КПК тепер або застосовували їх раніше, є малою у порівнянні із загальним ризиком розвитку раку молочної залози (див. графік).
• Найважливішим фактором ризику раку молочної залози у тих, хто застосовує КПК, є вік, в якому жінка припиняє приймати КПК; чим старша жінка при припиненні застосування, тим вища вірогідність діагностування раку молочної залози. Тривалість застосування менш важлива, і підвищений ризик поступово зникає протягом 10 років після припинення застосування КПК настільки, що через 10 років ризик вже не перевищує звичайний.

Повідомлялося про виникнення або погіршення таких станів при вагітності і при застосуванні КПК: жовтяниця та/або свербіж, пов’язані з холестазом; утворення каменів у жовчному міхурі; порфірія; системний червоний вовчак; гемолітико-уремічний синдром; хорея Сиденгама; герпес вагітних; втрата слуху, пов’язана з отосклерозом.

Хлоазма може періодично виникати, особливо у жінок з наявністю в анамнезі хлоазми вагітних. Жінкам зі схильністю до хлоазми рекомендується під час застосування даного лікарського засобу уникати перебування на сонці або під дією ультрафіолетового випромінювання.

Хвороба Крона і неспецифічний виразковій коліт пов’язані з прийомом КПК.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Вагітність

Вагітність є протипоказанням для застосування лікарського засобу Марвелон. Якщо жінка завагітніла під час застосування лікарського засобу Марвелон, подальше застосування слід припинити. Однак, розширені епідеміологічні дослідження не виявили ні підвищення ризику патологій у дітей, матері яких приймали КПК до вагітності, ні тератогенних ефектів КПК, які ненавмисно застосовували на початку вагітності.

Слід пам’ятати про підвищений ризик ВТЕ в післяпологовий період при поновленні застосування лікарського засобу Марвелон (див. розділи «Спосіб застосування та дози» та «Особливості застосування»).

Годування груддю

КПК можуть впливати на годування груддю, оскільки вони можуть зменшити кількість і змінити склад грудного молока. Таким чином, застосування КПК зазвичай не рекомендується до повного закінчення періоду годування груддю. З грудним молоком можуть виділятися малі кількості контрацептивних стероїдів та/або їх метаболітів, але немає жодних доказів, що це негативно впливає на здоров’я немовляти.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Лікарський засіб не впливає на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Препарат застосовують починаючи з 1-го дня менструального циклу протягом 21 дня по 1 таблетці в день в один і той же час. Після цього курсу необхідний 7-денну перерву, під час якої з'являється кровотеча типу менструації. Наступний 21-денний курс прийому препарату починають відразу після 7-денної перерви (навіть в тому випадку, якщо під час перерви прийому кровотеча не наступила), бажано в той же день тижня.

Ризик виникнення серцево-судинних ускладнень підвищується при курінні (особливо після 35 років). Перед початком прийому препарату, а також регулярно на тлі його застосування необхідні консультації гінеколога. Прийом препарату негайно припиняється в разі появи таких симптомів: ранні ознаки флебітів (запалення стінки вен), тромбозів (закупорки судин згустком крові), емболії (порушення прохідності судин) - здуття вен, незвичні болі в ногах, болі в грудній клітці при диханні або кашлі , відчуття стиснення в грудях; вперше з'явилися мігрені-подібні головні болі, раптові порушення слуху і зору, рухові порушення. Прийом препарату припиняється за 6 тижнів до запланованих хірургічних операцій. Ризик виникнення тромбозів підвищується при високому артеріальному тиску.

Протизаплідні Марвелон відміняють при гепатиті, жовтяниці, свербінні, холестазі (застої жовчі в жовчних протоках), почастішання нападів епілепсії, первинному або вторинному появі порфірії (захворювання, пов'язаного з порушенням обміну порфіринів / пігментів /). При одночасному застосуванні з барбітуратами, рифампіцином, ампіциліном, гризеофульвіном, бутадієном, протиепілептичними засобами ефективність препарату знижується. При прийомі препарату на тлі протидіабетичної терапії можлива зміна толерантності до глюкози (переносимості глюкози).

Блювота або пронос можуть приводити до виведення прийнятого препарату з організму, тому в тих випадках, коли ці симптоми проходять протягом 1 дня, пігулку необхідно прийняти повторно. При більш тривалому збереженні вказаних симптомів тимчасово слід вдаватися до інших методів попередження вагітності.

Перехід з лікарських засобів, у яких міститься лише прогестаген (міні-пілі, ін’єкція або імплантат), або з внутрішньоматкової системи (ВМС), що вивільняє прогестаген.

Жінка може починати застосування лікарського засобу Марвелон у будь-який день після припинення застосування міні-пілі (у разі імплантату або ВМС – у день його/її видалення, у разі ін’єкції – в день наступної ін’єкції). У всіх зазначених випадках жінка має використовувати додатково бар’єрний метод контрацепції протягом перших 7 днів застосування таблеток.

Після аборту в першому триместрі

Жінка може починати застосування лікарського засобу одразу після аборту. У такому випадку немає необхідності застосовувати додаткові засоби контрацепції.

Після пологів або аборту в другому триместрі

Застосування лікарського засобу під час годування груддю (див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю»).

Жінкам рекомендується починати застосування з 21-го або 28-го дня після пологів або аборту у другому триместрі. Якщо розпочати застосовувати лікарський засіб пізніше, рекомендується додатково використовувати бар’єрний метод протягом перших 7 днів застосування таблеток. У будь-якому разі, якщо в цей період уже були статеві контакти, то перед початком застосування КПК треба виключити вагітність або почекати до першої менструації.

Як слід чинити у разі пропуску прийому таблеток

Якщо жінка спізнилася з застосуванням наступної таблетки менше ніж на 12 годин, протизаплідна дія лікарського засобу не зменшується. Жінка повинна прийняти таблетку, як тільки згадає про неї, і далі продовжувати застосування у звичайний час.

Якщо жінка спізнилася з застосуванням наступної таблетки більше ніж на 12 годин, контрацептивний захист може зменшуватися. У цьому випадку діють два основні правила:

• Не припиняти застосування таблеток більше ніж на 7 днів.
• Після початку застосування таблеток адекватне гальмування осі гіпоталамус – гіпофіз – яєчники досягається за 7 днів безперервного застосування.

Рекомендації у разі шлунково-кишкових розладів.

У разі тяжкого шлунково-кишкового порушення всмоктування лікарського засобу може бути неповним, тому потрібно вживати додаткових заходів контрацепції. Якщо блювання трапилося протягом 3 – 4 годин після застосування таблетки, слід дотримуватися рекомендацій щодо пропущених таблеток (див. «Як слід чинити у разі пропуску прийому таблеток»).

Купити протизаплідні пігулки Марвелон можна за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1 за привабливою вартістю. Актуальна ціна на гормональні таблетки Марвелон вказано у каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.

Вивчіть відгуки та рекомендації, щоб зробити правильний вибір та переконатися у якості товару.

Про серйозні і небезпечні ускладнення при передозуванні не повідомлялося. При передозуванні можуть виникати такі симптоми: нудота, блювання, у дівчат – незначні кров’янисті виділення з піхви. Антидотів не існує, лікування передозування повинно бути симптоматичним.

Марвелон побічні ефекти представлені системами органів і частотою: часто (≥ 1/100), нечасто (≥ 1/1000, <1/0 невідомо (не можна оцінити за наявними даними).

З боку імунної системи: рідко - підвищена чутливість; невідомо - загострення симптомів спадкового та набутого ангіоневротичного набряку.

З боку метаболізму та харчування: нечасто - затримка рідини.

Психічні розлади: часто - депресивний настрій, зміна настрою; нечасто - зниження лібідо; рідко - підвищення лібідо.

З боку нервової системи: часто - головний біль; нечасто - мігрень.

З боку органів зору: рідко - непереносимість контактних лінз.

З боку судин: рідко – венозний тромбоемболізм ¹, артеріальний тромбоемболізм ¹.

З боку травного тракту: часто - нудота, біль у животі;нечасто - діарея, блювання.

З боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто - висип, кропив'янка;рідко - вузлова еритема, мультиформна еритема.

З боку репродуктивної системи та молочних залоз: часто – біль у молочних залозах, болючість молочних залоз; нечасто – гіпертрофія молочних залоз; рідко – виділення з піхви, виділення із молочних залоз.

¹ Частота спостережень у когортних дослідженнях від ≥ 1/10000 до 1/1000 жінок-років.

Важливо! Детальніша інформація, показання, дозування та побічні дії описані в документі Марвелон інструкція, який обов'язково додається до кожної упаковки.

Список Б. У захищеному від світла місці.