Лефлоцин

Розчин для інфузій Лефлоцин по 50, 100 або 200 мл у скляних флаконах.

Розчин для інфузій Лефлоцин по 100 або 200 мл у контейнерах з полімерних матеріалів.

1 мл розчину для інфузій Лефлоцин містить:

• Левофлоксацину - 5 мг;
• Додаткові речовини.

Лефлоцин - протимікробний лікарський препарат групи фторхінолонів. Активний компонент - левофлоксацин - лікарська речовина з широким спектром бактерицидної дії. Механізм дії левофлоксацину заснований на його здатності пригнічувати ДНК-гіразу, внаслідок чого порушується процес реплікації ДНК бактерій.

Препарат ефективний відносно штамів грампозитивних і грамнегативнихаеробних бактерій і внутрішньоклітинних мікроорганізмів, в тому числі Salmonella spp., Shigella spp., Е. cоli, Proteus spp., Enterobacter spp., Yersinia spp., Klebsiella spp., Serratia spp., Pseudomonas spp., Neisseria spp., Haemophilus influenzae, Citrobaсter spp., Providencia spp., Hafnia spp., Streptococcos spp., Staphilococcus spp., Vibrio spp., Brucella spp., Chlamidia spp., Aeromonas spp., Campylobaсter spp. і Plesiomonas spp.

Левофлоксацин ефективний відносно мікроорганізмів продукують бета-лактамази, в тому числі неферментуючих бактерій. До дії препарату Лефлоцин чутливі штами Mycoplasma pneumoniae, Ureаplasma spp., Chlamydia trahomatis, Chlamydia pneumoniae, Legionella pneumophila, а також Helicobacter pylori і мікобактерії.

До дії препарату нечутлива Treponema pallidum. Активний компонент препарату створює високі концентрації в тканинах легенів, жовчного міхура, передміхурової залози, а також шкірі та кістках. Високий рівень левофлоксацина відзначається в жовчі, сечі, слині, бронхіальному секреті та мокротинні.

Порядку 30-40% левофлоксацину зв'язується з білками плазми. Активний компонент препарату Лефлоцин виводиться переважно нирками в незмінному вигляді. Період напіввиведення левофлоксацину досягає 6-8 годин.

Лефлоцин застосовують для терапії пацієнтів з інфекційними захворюваннями різної локалізації, що спричинені мікроорганізмами, чутливими до дії левофлоксацину, в тому числі:

• Інфекції ЛОР-органів і дихальних шляхів;
• Інфекції шкіри та м'яких тканин, а також органів черевної порожнини;
• Інфекції органів сечовидільної системи;
• Гінекологічні інфекції.

Крім того, Лефлоцин застосовують при септицемії, менінгіті, гонореї, сальмонельозі, остеомієліті та дизентерії. Розчин для інфузій Лефлоцин також застосовують як профілактичний засіб при проведенні оперативних втручань.

Лефлоцин призначений для інфузійного (внутрішньовенного крапельного) введення. Швидкість введення препарату повинна складати не більше 100 мл на годину. Залежно від тяжкості та характеру захворювання через кілька днів після початку терапії препаратом Лефлоцин крапельниця пацієнта переводять на пероральний прийом левофлоксацину, зберігаючи добову дозу. Тривалість терапії препаратом Лефлоцин визначає лікуючий лікар, рекомендується застосовувати левофлоксацин протягом не менше 2 днів після зникнення клінічних проявів захворювання.

Якщо добова доза левофлоксацину не перевищує 500мг, то її слід призначати на одне введення. Якщо добова доза препарату перевищує 500мг, то за рішенням лікуючого лікаря добова доза може бути розділена на 2 введення.

Дози левофлоксацина рекомендовані для пацієнтів з нормальною функцією нирок:

• При позалікарняної пневмонії зазвичай рекомендується призначення 500-1000мг левофлоксацина на добу.
• При ускладнених інфекційних захворюваннях сечовидільної системи зазвичай рекомендується призначення 250мг левофлоксацину на добу. У разі тяжких інфекцій лікуючий лікар може збільшити добову дозу левофлоксацину.
• При інфекціях шкіри та м'яких тканин, а також септицемії або бактеріємії зазвичай рекомендується призначення 500-1000мг левофлоксацина на добу. Мінімальна тривалість терапії левофлоксацином при бактеріємії і септицемії становить 10 днів.
• При інтраабдомінальних інфекціях препарат Лефлоцин призначають сочетано з іншими протимікробними засобами, активними по відношенню до анаеробних мікроорганізмів. Рекомендована доза левофлоксацину при інтраабдомінальних інфекціях становить 500мг на добу.
• Мінімальна рекомендована тривалість терапії звичайно становить 7 днів.
• Максимальна рекомендована тривалість терапії препаратом Лефлоцин становить 14 днів.
• Пацієнтам з порушенням функції нирок дозу левофлоксацину слід коригувати, враховуючи кліренс креатиніну.
• Пацієнтам з кліренсом креатиніну від 20 до 50мл / хв зазвичай рекомендується призначення 250мг левофлоксацину на добу, з другого дня терапії переходять на введення 125мг левофлоксацину на добу. При важких інфекціях першу дозу левофлоксацину збільшують до 500мг на добу, після чого переходять на введення 250мг левофлоксацину 1 раз в 12-24 години.
• Пацієнтам з кліренсом креатиніну від 10 до 19мл / хв зазвичай рекомендується призначення 250мг левофлоксацину на добу, з другого дня терапії переходять на введення 125мг левофлоксацину 1 раз в 48 годин. При важких інфекціях першу дозу левофлоксацину збільшують до 500мг на добу, після чого переходять на введення 125мг левофлоксацину 1 раз в 12-24 години.
• Пацієнтам з кліренсом креатиніну менше 10 мл/хв, в тому числі пацієнтам, які перебувають на гемодіалізі, зазвичай рекомендується призначення 250мг левофлоксацину, з другого дня терапії переходять на введення 125мг левофлоксацину 1 раз в 48 годин. При важких інфекціях дозу препарату збільшують до 500 мг в перший день терапії, після чого переходять на введення 125мг левофлоксацину 1 раз в 24 години.
• Пацієнтам, які знаходяться на гемодіалізі або перитонеальному діалізі введення додаткової дози після сеансу діалізу.
• Пацієнтам з порушенням функції печінки, а також пацієнтам похилого віку з нормальною функцією нирок корекція дози левофлоксацину не потрібно.

Антибіотик можна купити за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1. Актуальна вартість на ліки вказана у каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.

У період терапії препаратом Лефлоцин у пацієнтів можуть відзначатися такі небажані ефекти:

• З боку центральної і периферичної нервової системи: підвищена стомлюваність, головний біль, безпричинна тривога, депресивні стани, порушення режиму сну і неспання, нічні кошмари, запаморочення, судоми, гіперкінезія, порушення слуху, нюху і смакових відчуттів.
• З боку серця, судин і системи кровотворення: тахікардія, артеріальна гіпотензія, лейкопенія, тромбоцитопенія, еозинофілія, агранулоцитоз, гемолітична анемія, панцитопенія.
• З боку шлунково-кишкового тракту і печінки: порушення стільця, нудота, блювота, анорексія, біль в епігастральній ділянці, мелена, гіпербілірубінемія, підвищення активності печінкових ферментів, гепатит. У поодиноких випадках відзначали розвиток псевдомембранозного коліту.
• Алергічні реакції: кропив'янка, свербіж шкіри, світлочутливість, набряк Квінке.
• Інші: біль у м'язах і суглобах, нефротичний синдром, гостра ниркова недостатність, зниження гостроти зору, гіпоглікемія, суперінфекція. Крім того, можлива біль і гіперемія в місці ін'єкції.

Лефлоцин не призначають пацієнтам з індивідуальною непереносимістю левофлоксацину та інших протимікробних засобів групи хінолонів.
Розчин для інфузій не застосовують дітям віком молодше 18 років, а також вагітних і годуючих жінок, у зв'язку з можливими порушеннями розвитку хрящової тканини, які може викликати левофлоксацин.
Протипоказано призначення препарату Лефлоцин пацієнтам, що страждають на епілепсію і захворюваннями, які супроводжуються збільшенням інтервалу QT.
Не слід призначати левофлоксацин пацієнтам з порфірією і дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази.

Обережність необхідно дотримувати, призначаючи розчин для інфузій пацієнтам похилого віку (особливо пацієнтам, які отримують терапію глюкокортикостероїдами), а також пацієнтам з атеросклеротичними ураженнями церебральних судин, порушенням церебрального кровотоку, захворюваннями нирок, хронічним алкоголізмом.

Не рекомендується займатися діяльністю, що вимагає підвищеної уваги, в період терапії препаратом Лефлоцин. Заборонено тривалий час знаходиться на сонці, а також відвідувати солярій в період терапії левофлоксацином.

Інструкція забороняє застосування препарату в період вагітності. Перед призначенням левофлоксацина жінкам репродуктивного віку слід виключити вагітність. Лефлоцин може викликати порушення розвитку суглобової тканини дітей, тому заборонено його використання в період вагітності, лактації, а також у період зростання.

Якщо необхідне застосування препарату Лефлоцин в період лактації слід відмінити грудне вигодовування.

Обережність необхідно дотримувати при призначенні препарату Лефлоцин пацієнтам, які отримують терапію лікарськими засобами, які знижують судомний поріг, в тому числі нестероїдними протизапальними препаратами та теофіліном.
Циметидин і пробенецид при одночасному застосуванні уповільнюють виведення левофлоксацину з організму.

Етиловий спирт при одночасному застосуванні з препаратом Лефлоцин флакон підсилює гальмівну дію левофлоксацину на центральну нервову систему.

Препарат допускається вводити одночасно з 0,9% розчином натрію хлориду для інфузій, розчином Рінгера, а також розчином 5% глюкози для інфузій і розчинами амінокислот.

Заборонено змішування препарату Лефлоцин з гепарином і інфузійними розчинами, що мають лужну реакцію.

Застосування високих доз препарату Лефлоцин може викликати у пацієнтів розвиток запаморочення, сплутаність свідомості, психічних розладів і судом. При подальшому збільшенні дози можливе збільшення інтервалу QT.

Специфічного антидоту немає. При передозуванні проводять симптоматичне лікування і заходи спрямовані на підтримку функції серця.

При передозуванні пацієнт повинен знаходитися під контролем медичного персоналу, в тому числі слід проводити моніторинг ЕКГ.
Проведення гемодіалізу та перитонеального діалізу при інтоксикації левофлоксацином неефективно.

Лефлоцин слід зберігати в захищеному від світла місці.

Розчин для інфузій придатний протягом 2 років при зберіганні в темних приміщеннях з температурою, яка не перевищує 25 градусів Цельсія.

Заборонено заморожувати розчин.

У незахищеному від світла місці препарат придатний протягом 3 днів.