Лантус

1 мл розчину для ін'єкцій Лантус містить:

• Інсуліну гларгіну - 3,6378 мг (еквівалентно 100 Од. Інсуліну гларгіну);
• Додаткові інгредієнти.

3 мл (1 картридж) розчину для ін'єкцій Лантус містять:

• Інсуліну гларгіну - 300 Од .;
• Додаткові інгредієнти.

Розчин для ін'єкцій Лантус випускається по 3 мл у картриджі, в блістерну упаковку вкладають 5 картриджів, в картонній пачці 1 блістер. Придбати Лантус шприц ручка можна за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1 за вигідною вартістю.

Лантус СолоСтар – це ін'єкційний препарат інсуліну тривалої дії, який широко використовується для лікування цукрового діабету 1 та 2 типу. Він містить інсулін гларгін та відрізняється стабільним профілем дії протягом доби. У порівнянні з НПХ-інсуліном, Лантус дозволяє зменшити ризик гіпоглікемії та знизити добові коливання рівня глюкози.

Фармакодинаміка

Інсулін гларгін розроблений як аналог інсуліну людини, який має низьку розчинність у нейтральному середовищі. У препараті Лантус® СолоСтар® він є повністю розчинним завдяки кислому середовищу розчину для ін’єкцій (рН 4). Після введення у підшкірні тканини кислий розчин нейтралізується, що призводить до виникнення мікропреципітатів, з яких постійно вивільняється невелика кількість інсуліну гларгіну, що забезпечує плавний (без піків) та передбачуваний профіль кривої залежності «концентрація-час», а також більш тривалу дію препарату.

Інсулін гларгін метаболізується до 2 активних метаболітів - M1 та M2.

Зв’язування з інсуліновим рецептором:

Результати досліджень in vitro свідчать про те, що афінність інсуліну гларгіну та його метаболітів M1 і M2 до інсулінового рецептора людини подібна до афінності людського інсуліну.

Препарат не можна використовувати в екстрених ситуаціях при кетоацидозі. Також важливо не міняти схему лікування без консультації з лікарем, оскільки це може спричинити небезпечні наслідки. У випадках серцевої недостатності, при захворюванні кінцевих органів та в період годування груддю, приймати Лантус слід з обережністю та під медичним наглядом.

Інсулін Лантус діє повільно, рівномірно і не має вираженого піку, тому помилкове застосування може залишитися непоміченим і особливо небезпечним. Щоб попередити такі ситуації, рекомендується чітко дотримуватись інструкції та досліджувати рівень цукру в крові регулярно.

Комбінація Лантуса з іншими протидіабетичними засобами повинна бути підібрана індивідуально, особливо якщо пацієнту потрібний ін'єкційний інсулін на додаток до пероральних препаратів.

Пацієнтам необхідно ставитися до лікування відповідально та дивитися за будь-якими змінами у стані. Клінічні дані показали, що Лантус ефективний у тривалій терапії, при цьому можливі побічні реакції потребують уважного контролю. Актуальна ціна на Лантус інсулін вказана в каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.

Ліки Лантус - гіпоглікемічний препарат інсуліну. Лантус містить інсулін гларгин - аналог інсуліну людини, що володіє низькою розчинністю в нейтральному середовищі. Інсулін гларгин в розчині Лантус повністю розчинений за рахунок кислого середовища, однак при введенні в підшкірні тканини кислота нейтралізується і утворюються мікропреціпітати, з яких постійно вивільняється невелика кількість інсуліну гларгіну. Таким чином, досягається плавний профіль залежності «концентрація-час» інсуліну в плазмі без різких піків і спадів.

Крім того, освіта мікропреціпітатов забезпечує пролонговану дію препарату Лантус.
Афінність активного компонента препарату Лантус до інсуліновим рецепторам подібна до такої людського інсуліну. Зв'язування з рецептором ІФР-1 інсуліну гларгіну в 5-8 разів вище, ніж людського інсуліну, а його метаболітів трохи нижче, ніж людського інсуліну.

Загальна терапевтична концентрація інсуліну (активного компонента і його метаболітів), що визначається у пацієнтів з цукровим діабетом першого типу, була значно нижчою за ту, яка необхідна для напівмаксимального зв'язування з рецепторами ІФР-1 і подальшої активації мітогеном-проліферативного механізму, що запускається даними рецептором.
Ендогенний ІФР-1 в нормі може активувати мітогеном-проліферативний механізм, але терапевтичні концентрації інсуліну, які використовуються при інсулінотерапії, значно нижче фармакологічних концентрацій, необхідних для активації механізму, опосередкованого ІФР-1.
Основною функцією інсуліну, в тому числі інсуліну гларгіну, є регуляція вуглеводного обміну (метаболізму глюкози). При цьому препарат Лантус знижує рівень глюкози в плазмі (внаслідок підвищення споживання глюкози периферійними тканинами: жирової і м'язової тканинами), а також пригнічує утворення глюкози в печінці. Інсулін пригнічує процес ліполізу в адипоцитах, протеоліз, одночасно активуючи процес синтезу білка.
В ході клініко-фармакологічних досліджень доведена еквівалентність однакових доз людського інсуліну та інсуліну гларгіну після внутрішньовенного введення.

На характер дії в часі інсуліну гларгіну, як і інших інсулінів, впливає фізична активність та інші фактори.
Повільна абсорбція після підшкірного введення дозволяє застосовувати препарат Лантус один раз на добу. Слід враховувати значну міжіндивідуальну варіабельність характеру дії інсуліну в часі.
В ході досліджень не було виявлено значних відмінностей в динаміці діабетичної ретинопатії при застосуванні інсуліну гларгіну і НПХ інсуліну.
У дітей і підлітків при застосуванні препарату Лантус рідше відзначали розвиток нічної гіпоглікемії (в порівнянні з групою, що одержувала НПХ інсулін).

Дослідження ORIGIN (Outcome Reduction with Initial Glargine INtervention, «Зниження ризику несприятливих клінічних наслідків при первинному призначенні гларгіну») було багатоцентровим, рандомізованим дослідженням з факторіальним дизайном 2 x 2, що проводилося за участю 12 537 пацієнтів з високим серцево-судинним (СС) ризиком, у яких спостерігалася порушена глікемія натще (ПГН) або порушена толерантність до глюкози (ПТГ) (12% учасників) чи цукровий діабет ІІ типу, з приводу якого вони отримували ≤1 перорального протидіабетичного препарату (88% учасників). Учасники дослідження були рандомізовані (1:1) для отримання або інсуліну гларгіну (n=6264), доза якого титрувалася до досягнення рівня глюкози в плазмі крові натще ≤95 мг/дл (5,3 ммоль/л), або стандартної терапії (n=6273).

Першим показником у складі комбінованої первинної кінцевої точки був час до першого настання смерті з СС причин, нелетального інфаркту міокарда (ІМ) або нелетального інсульту, а другим показником у складі комбінованої первинної кінцевої точки був час до першого настання будь-якої з цих подій комбінованої первинної кінцевої точки або проведення процедури реваскуляризації (коронарних, сонних або периферичних судин), або госпіталізації з приводу серцевої недостатності.

До вторинних кінцевих точок належали смертність з усіх причин і комбінована кінцева точка мікроваскулярних подій.

Інсулін гларгін не змінював відносний ризик СС захворювань і смерті з СС причин у порівнянні зі стандартною терапією. Не було відмічено різниці між інсуліном гларгіном і стандартною терапією за обома показниками у складі комбінованої первинної кінцевої точки; за жодною складовою кінцевої точки, що включає ці несприятливі клінічні наслідки; за смертністю з усіх причин; або за комбінованою кінцевою точкою мікроваскулярних подій.

Інсулін гларгин абсорбується повільно і не створює піку активності після підшкірної ін'єкції (в порівнянні з НПХ інсуліном). При введенні інсуліну гларгіну один раз на добу рівноважні концентрації досягаються на 2-4 день терапії.

При внутрішньовенному введенні період напіввиведення інсуліну гларгіну відповідав такому людського інсуліну.

Інсулін гларгин метаболізується з утворенням двох активних похідних (М1 і М2). Ефект підшкірної ін'єкції препарату Лантус пов'язаний в основному з експозицією М1, при цьому інсулін гларгин і М2 у більшості учасників дослідження не виявляли.

Немає різниці між ефективністю препарату Лантус у різних груп пацієнтів, в ході досліджень у підгруп, сформованих за віком і статтю, не було виявлено різниці з основний популяцією в показниках ефективності та безпеки.

У дітей і підлітків фармакокінетичні дослідження не проводилися.

Діти та підлітки

Під час рандомізованого контрольованого клінічного дослідження діти (віком від 6 до 15 років), хворі на цукровий діабет І типу (n = 349) упродовж 28 тижнів отримували інсулінотерапію у базально-болюсному режимі, при якому перед кожним прийомом їжі вводився звичайний людський інсулін. Інсулін гларгін вводили 1 раз на ніч, а НПХ інсулін вводився один або два рази на день. У обох групах вплив на рівень глікозильованого гемоглобіну та на частоту виникнення гіпоглікемії, що супроводжувалася клінічними проявами, був аналогічним, проте зниження рівня глюкози у плазмі крові натще порівняно з початковим показником було більшим у групі, яка отримувала інсулін гларгін, порівняно із групою, що отримувала НПХ. Також у групі, що отримувала інсулін гларгін, тяжкість гіпоглікемії була меншою. 143 пацієнти із тих, які отримували інсулін гларгін під час цього дослідження, продовжили лікування інсуліном гларгіном у межах неконтрольованого продовження цього дослідження, середня тривалість подальшого спостереження у якому становила 2 роки. При продовженні лікування інсуліном гларгіном жодних нових сигналів, які б свідчили про небезпеку, не було отримано.

Доклінічні дані з безпеки

Доклінічні дані, отримані у рамках стандартних досліджень з фармакологічної безпеки, токсичності при багатократному застосуванні препарату, генотоксичності, канцерогенного потенціалу і токсичності для репродуктивної функції, не виявили особливої небезпеки для людини.

Лантус застосовується для лікування дорослих і дітей старше 6 років, які страждають на інсулінозалежний діабет.

Шприц ручка Лантус СолоСтар призначена для підшкірного введення. Заборонено вводити препарат Лантус внутрішньовенно. Пролонговану дію препарату Лантус обумовлено його введенням в підшкірно-жирову тканину. Слід враховувати, що внутрішньовенне введення звичайної дози препарату Лантус може привести до розвитку тяжкої гіпоглікемії.
У період терапії препаратом Лантус важливо дотримуватися певного способу життя і правильно проводити введення препарату.
Немає клінічно значущої різниці при введенні інсуліну гларгіну в черевній ділянку, ділянку дельтоподібного м'яза або стегна. При кожній ін'єкції рекомендується змінювати місце введення, в межах рекомендованих ділянок.

Лантус® СолоСтар® не можна змішувати з будь-яким іншим інсуліном або розводити. При змішуванні або розведенні може змінитися профіль дії препарату у часі. Крім цього, змішування з іншими інсулінами може призвести до утворення осаду.

Будівництво шприц-ручки
Важлива інформація щодо використання шприц-ручки Lantus SoloStar.
• Для кожної ін'єкції слід використовувати нову голку, сумісну лише зі шприц-ручкою Лантус® СолоСтар® .
• Тест безпеки слід виконувати перед кожною ін'єкцією.
• Шприц-ручка призначена Вам і не слід передавати її іншим особам.
• Якщо ін'єкцію проводить інша особа, ця особа повинна вжити спеціальних заходів безпеки, щоб уникнути нещасних випадків, пов'язаних із застосуванням голки та перенесенням інфекції.
• Не використовуйте шприц-ручку Лантус® СолоСтар® у разі її пошкодження або сумніву щодо правильності її функціонування.
• Завжди необхідно мати запасну шприц-ручку Лантус® СолоСтар® на випадок втрати або пошкодження.

Стадія 1. Контроль інсуліну.
A. Уважно прочитайте етикетку на вашому екземплярі шприц-ручки, щоб переконатися у відповідності введеного інсуліну. Шприц ручка Лантус СолоСтар сірого кольору з фіолетовою кнопкою для ін'єкції.
B. Зніміть ковпачок шприца.
C. Проконтролюйте зовнішній вигляд інсуліну. Лантус є прозорим інсуліном. Не використовуйте шприц-ручку Лантус® СолоСтар®, якщо в інсуліні будуть утримуватися сторонні частинки, інсулін буде мутний або пофарбований.
Стадія 2. Приєднання голки.
Для кожної ін'єкції завжди використовуйте нову стерильну голку. Це допоможе запобігти забрудненню, а також можливе засмічення голки.
А. Зняти захисну етикетку із контейнера голки.
В. Встановити голку на одній лінії зі шприц-ручкою, а потім утримувати на одній прямій до приєднання (нагвинчують або насаджують залежно від типу голки).
· Якщо голка не знаходиться на одній лінії зі шприц-ручкою в момент приєднання, це може призвести до порушення ізолюючого шару гуми і викликати витік рідини або перелом голки.
Стадія 3. Тест безпеки.
У всіх випадках виконуйте тест на безпеку перед кожною ін'єкцією, що забезпечить отримання точної дози за допомогою наступного:
· гарантії того, що шприц-ручка та голка функціонують нормально;
· Видалення бульбашок повітря.
A. Відміряти дозу, що дорівнює 2 одиницям, повертаючи дозований селектор.
B. Зняти зовнішній ковпачок голки та зберігати, щоб потім помістити в нього використану після введення ін'єкції голку. Зняти внутрішній ковпачок голки та викинути його.
C. Розмістити шприц-ручку голкою вгору.
D. Кінцями пальців обережно постукати по ємності для інсуліну, щоб усі бульбашки повітря піднялися вгору до голки.
E. Натисніть кнопку введення ін'єкції до упору. Перевірте, чи інсулін з'являється на кінчику голки.
Ви можете провести тест на безпеку кілька разів, доки не з'явиться інсулін.
· Якщо інсулін не з'явився, перевірити наявність бульбашок повітря та повторно провести тест безпеки ще двічі до їх видалення.
· Якщо появи інсуліну не спостерігається, це може бути ознакою засмічення голки. Замінити голку та повторити тест.
· Якщо поява інсуліну не спостерігається після заміни голки, це може бути ознакою того, що Ваша шприц-ручка зіпсована. Не використовуйте його.
Стадія 4. Вибір дози.
Можна встановити дозу з точністю до однієї одиниці (від мінімальної дози 1 одиниця до максимальної дози 80 одиниць). Якщо необхідно ввести дозу понад 80 одиниць, необхідно провести 2 або більше ін'єкцій.
A. Перевірте, щоб вікно дозування показувало 0 після завершення тесту на безпеку.
B. Вибрати потрібну дозу (на наступному прикладі обрана доза становить 30 одиниць). Якщо Ви встановили дозу, що перевищує необхідну, слід повернути селектор дози у вихідне положення.
· Не натискайте кнопку введення ін'єкції під час обертання селектора, інакше інсулін випливе.
· Ви не зможете повернути дозувальний селектор до одиниць, що перевищує кількість, що залишилася в шприц-ручці. Не намагайтеся повернути селектор дозування. У цьому випадку слід або ввести залишок інсуліну гларгіну і доповнити необхідну дозу з нової шприц-ручки, або використовувати новий Лантус® СолоСтар® для введення повної дози.
Стадія 5. Техніка ін'єкції.
А. Дотримуйтесь техніки введення ін'єкції, з якою Вас ознайомить лікар.
В. Ввести голку у шкіру.
С. Ввести дозу за допомогою натискання кнопки введення ін'єкції до упору. Після введення ін'єкції у вікні дозування має бути встановлено «0».
D. Залишити кнопку введення ін'єкції в положенні. Повільно рахувати до 10 перед вилученням голки зі шкіри. У цьому забезпечується введення повної дози.
Стадія 6. Видалення та викид голки.
У всіх випадках видалити голку після кожної ін'єкції та зберігати шприц-ручку без прикріпленої голки. Цим забезпечується профілактика:
· Забруднення та/або потрапляння інфекції;
· попадання повітря в ємність для інсуліну та витік інсуліну, що може призвести до неправильного дозування.
A. Надіти зовнішній ковпачок голки назад на голку і використовувати його для згвинчування голки зі шприц-ручки. Для зниження ризику нещасних випадків, пов'язаних з використанням голки, ніколи не одягайте внутрішній ковпачок голки.
· Якщо ін'єкцію проводила інша особа, вона повинна вжити спеціальних запобіжних заходів при видаленні та викиданні голки (наприклад, техніка закривання ковпачка однією рукою) для зниження ризику нещасних випадків, пов'язаних з використанням голки, а також перенесення інфекційних захворювань.
B. Обережно викинути голку (згідно з встановленими інструкціями).
C. У всіх випадках закривати ковпачком шприц-ручку та зберігати шприц-ручку до наступної ін'єкції.

Дозування

Лантус містить інсулін тривалої дії. Препарат дозувати 1 раз в день в один і той же час доби. Режим дозування, в тому числі дозу інсуліну і час введення, підбирають індивідуально. Допускається призначення препарату Лантус пацієнтам з цукровим діабетом другого типу сочетано з протидіабетичними засобами.
Слід враховувати, що одиниці дії препарату Лантус відрізняються від одиниць дії інших інсулінів.
У пацієнтів похилого віку у зв'язку з прогресуючим порушенням функції нирок можливо постійне зниження потреби в інсуліні.
У пацієнтів з порушеннями функції нирок потреба в інсуліні може бути нижче, ніж у пацієнтів з нормальною функцією нирок.
У пацієнтів з порушенням функцій печінки можливе зниження потреби в інсуліні (в зв'язку зі зниженням глюконеогенезу та уповільненням метаболізму інсуліну).

Перехід на препарат Лантус з інших видів інсуліну

При переході з інсулінів середньої і високої тривалості дії на препарат Лантус може виникнути потреба в корекції дози базального інсуліну, а також супутньої терапії. Для зниження ризику гіпоглікемії в ранкові та нічні години пацієнтам, яким змінюють режим застосування базального інсуліну з дворазового введення (НПХ інсулін) на одноразове введення (препарат Лантус) необхідно зменшувати дозу базального інсуліну на 20-30% протягом перших тижнів терапії. При цьому слід передбачити поступове збільшення дози інсуліну, який вводиться у зв'язку з прийомом їжі. Через 2-3 тижні дозу коригують індивідуально.
У пацієнтів з наявністю антитіл до людського інсуліну при застосуванні препарату Лантус відзначається зміна відповіді організму на введення інсуліну, яке може вимагати корекції дози.
Корекція дози також необхідна при зміні маси тіла, способу життя та інших факторів, які впливають на характер дії інсуліну.

Вступ

Шприц-ручка
Препарат Лантус слід застосовувати тільки з використанням шприц-ручок КлікСТАР і ОптіПен Про1. Перед використанням рекомендується ознайомитися з інструкцією до шприц-ручки та чітко дотримуватись рекомендацій виробника.

При несправності шприц-ручки необхідно утилізувати її і використовувати нову. При необхідності розчин з картриджа можна набрати в шприц, призначений для введення інсуліну (зі шкалою 100 Ед / мл) і провести ін'єкцію.

картридж
Перед закріпленням картриджа в шприц-ручці рекомендується протягом декількох годин витримати його при кімнатній температурі. Допускається використовувати тільки картриджі, розчин в яких не має осаду і змін кольору або прозорості.

Перед ін'єкцією необхідно видалити з картриджа пухирці повітря (згідно з інструкцією до шприц-ручки). Заборонено повторне наповнення картриджів.
Перед кожною ін'єкцією рекомендується перевіряти етикетку інсуліну, щоб уникнути випадкового введення інших інсулінів замість інсуліну гларгіну.

Лантус не призначають пацієнтам з непереносимістю активного компонента або допоміжних речовин, що входять до складу розчину.

Лантус протипоказаний пацієнтам з гіпоглікемією.

У педіатричній практиці препарат Лантус можна застосовувати тільки для лікування дітей старше 6 років.

Лантус не є препаратом вибору для терапії діабетичного кетоацидозу.

Слід дотримуватися обережності при застосуванні препарату Лантус пацієнтам, які мають підвищену небезпеку для здоров'я при епізоди гіпоглікемії, в тому числі пацієнтам зі звуженням коронарних і церебральних судин, проліферативну ретинопатію.

Особливу обережність слід дотримуватися пацієнтам, у яких симптоми гіпоглікемії можуть маскуватися, в тому числі при поступовому розвитку гіпоглікемії, вегетативної нейропатії, тривалому перебігу діабету, психічних розладах, а також пацієнтам похилого віку і пацієнтам, які перейшли з інсуліну тваринного походження на людський інсулін.

При застосуванні препарату Лантус обережність слід дотримуватися пацієнтам з ризиком розвитку тяжкої гіпоглікемії, в тому числі при підвищенні чутливості до інсуліну (в тому числі при усуненні стресових факторів), важких фізичних навантаженнях, супутніх захворюваннях (в тому числі проносі та блювоті), нераціональному харчуванні ( включаючи пропуск прийому їжі), вживанні алкоголю і одночасному прийомі деяких лікарських препаратів.

Слід уникати діяльності, яка потребує підвищеної уваги, тому що при розвитку гіпо- чи гіперглікемії можливе зниження гостроти зору і здатності до концентрації уваги.

Супутні захворювання

Наявність супутнього захворювання вимагає посилення контролю за метаболічними показниками. У багатьох випадках показане проведення аналізу сечі на присутність кетонових тіл та часто виникає необхідність у корекції дози інсуліну. Потреба в інсуліні нерідко може зростати. Пацієнтам, хворим на цукровий діабет І типу, необхідно продовжувати регулярно споживати хоча б невелику кількість вуглеводів, навіть якщо вони здатні приймати лише незначну кількість їжі або зовсім не можуть приймати їжу, або у них виникає блювання. Вони ніколи не повинні припиняти застосування інсуліну повністю.

Клінічні дослідження препарату Лантус у вагітних жінок не проводилися. Дані отримані в постмаркетинговомуу періоді (близько 300-1000 випадків) вказують на відсутність негативного впливу інсуліну гларгіну на перебіг вагітності та розвиток плоду.
У дослідах на тваринах не було виявлено токсичного дії інсуліну гларгіну на плід.
Лантус не робить негативного впливу на репродуктивну функцію.
При необхідності Лантус може бути призначений лікарем жінкам в період вагітності. Необхідно ретельно контролювати рівень глюкози в плазмі, а також загальний стан пацієнтки під час вагітності. Можливе зниження потреби в інсуліні в першому триместрі вагітності, і зростання потреби в інсуліні у другому і третьому триместрі вагітності. Відразу після пологів потреба в інсуліні різко знижується і виникає ризик розвитку гіпоглікемії.

В період лактації допускається застосування препарату Лантус за умови ретельного контролю дози інсуліну. При попаданні в травний тракт інсулін гларгин розпадається на амінокислоти та не може завдати шкоди новонародженому, що знаходиться на грудному вигодовуванні. Немає даних про проникнення інсуліну гларгіну в грудне молоко.

Існує ряд речовин, які впливають на метаболізм глюкози, а отже, їх застосування може вимагати корекції дози інсуліну гларгіну.

До речовин, які можуть посилювати гіпоглікемічний ефект інсуліну та збільшувати схильність до виникнення гіпоглікемії, належать пероральні протидіабетичні лікарські засоби, інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ), дизопірамід, фібрати, флуоксетин, інгібітори моноаміноксидази (МАО), пентоксифілін, пропоксифен, саліцилати та сульфаніламідні протимікробні засоби.

До речовин, які можуть послаблювати гіпоглікемічний ефект інсуліну, належать кортикостероїди, даназол, діазоксид, сечогінні засоби, глюкагон, ізоніазид, естрогени та прогестогени, похідні фенотіазину, соматропін, препарати-симпатоміметики (епінефрин (адреналін), сальбутамол, тербуталін), гормони щитовидної залози, атипові антипсихотичні лікарські засоби (наприклад клозапін та оланзапін) та інгібітори протеаз.

Бета-блокатори, клонідин, солі літію або алкоголь можуть як посилювати, так і послаблювати гіпоглікемічний ефект інсуліну. Пентамідин може викликати гіпоглікемію, після якої іноді настає гіперглікемія.

Крім того, під дією симпатолітичних засобів, таких як бета-блокатори, клонідин, гуанетидин та резерпін, ознаки адренергічної контррегуляції можуть слабшати або зовсім зникати.

Застосування завищених доз препарату Лантус може привести до розвитку тривалої і тяжкої гіпоглікемії, небезпечною для життя пацієнта.
Слабо виражені випадки передозування купіруються прийомом вуглеводів. Необхідно провести корекцію дози та способу життя пацієнта при регулярному розвитку гіпоглікемії.
Важкі епізоди гіпоглікемії, в тому числі ті, які супроводжуються судомами, неврологічними порушеннями та комою, вимагають внутрішньом'язового або підшкірного введення глюкагону або внутрішньовенного введення концентрованого розчину глюкози.

З огляду на пролонговану дію препарату Лантус навіть після поліпшення стану пацієнта необхідний тривалий прийом вуглеводів і контроль стану пацієнта.

• При застосуванні препарату Лантус у пацієнтів найбільш частим небажаним ефектом була гіпоглікемія (даний ефект розвивається при введенні інсуліну в дозі, що перевищує потребу пацієнта).
• Крім того, при застосуванні препарату Лантус також можливий розвиток таких побічних ефектів, обумовлених інсуліну ГЛАРГИН:
• З боку нервової системи та органів чуття: зниження гостроти зору, дисгевзія, ретинопатія.
• З боку шкіри та підшкірної клітковини: ліпоатрофія, ліпогіпертрофія.
• Метаболічні порушення: гіпоглікемія.
• Алергічні реакції: гіперемія в місці ін'єкції, кропив'янка, набряк у місці введення, бронхоспазм, анафілактичний шок, набряк Квінке.
• Інші: біль у м'язах, затримка натрію в організмі.

Слід враховувати, що важкі випадки гіпоглікемії (особливо при частому розвитку) можуть викликати розвиток уражень нервової системи. Виражена і тривала гіпоглікемія створює загрозу життю пацієнта.
При проведенні інсулінотерапії можлива поява антитіл до інсуліну.
В ході постмаркетингових досліджень у дітей і підлітків відзначалися такі небажані ефекти препарату Лантус: біль в місці ін'єкції, алергічні реакції, біль у м'язах. В цілому профіль безпеки препарату Лантус у дітей і дорослих не відрізняється.

У багатьох пацієнтів появі симптомів, що свідчать про недостатнє надходження глюкози в тканини головного мозку (нейроглікопенія), передують ознаки адренергічної контррегуляції. Як правило, чим більше та швидше знижується рівень цукру в крові, тим більше виражена адренергічна контррегуляція та інтенсивніше виявляються характерні симптоми.

Введення препаратів інсуліну може спричинити утворення антитіл до нього. Під час клінічних випробувань у груп пацієнтів, які отримували лікування НПХ інсуліном та інсуліном гларгіном, утворення антитіл, які перехресно реагували з людським інсуліном, спостерігалося з однаковою частотою. У поодиноких випадках через наявність антитіл до інсуліну може виникати потреба в корекції дози, щоб запобігти виникненню гіпо- або гіперглікемії.

Ризик прогресування діабетичної ретинопатії зменшується при досягненні тривалої нормалізації рівня глюкози у крові. Однак інтенсифікація інсулінотерапії з раптовим покращенням глікемічного контролю може супроводжуватись тимчасовим погіршенням діабетичної ретинопатії. У хворих на проліферативну ретинопатію, особливо у тих, кому не проводилася фотокоагуляція, епізоди тяжкої гіпоглікемії можуть призвести до тимчасової втрати зору.

Картридж Лантус слід зберігати не більше 3 років після виготовлення в приміщеннях, де підтримується температурний режим від 2 до 8 градусів Цельсія. Заборонено заморожувати розчин.
Після початку використання картриджа слід зберігати його в приміщеннях з температурним режимом від 15 до 25 градусів Цельсія протягом не більше 4 тижнів.

Вивчіть відгуки та рекомендації, щоб зробити правильний вибір і переконатися в якості товару.