Кардазин

Склад

1 таблетка містить триметазидину дигідрохлориду (в перерахунку на 100% речовину) - 20 мг;

допоміжні речовини: лактоза, целюлоза мікрокристалічна, крохмаль картопляний, полівінілпіролідон низькомолекулярний медичний або повідон, магнію стеарат, аеросил, тальк, титану діоксид, кандурин (срібний блиск), гіпромелоза (гідроксипропілметилцелюлоза), барвник "Сепісперс сухий червоний А».

Форма випуску

Таблетки №10х3, № 30, №30х2 в блістері.

Основні фізико-хімічні властивості

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою, від червонувато-рожевого до рожево-червоного кольору з перламутровим відтінком.

Фармакодинаміка

Кардазин діє на клітинному рівні, нормалізує енергетичний баланс у клітинах при гіпоксії, запобігаючи зниженню внутрішньоклітинного вмісту АТФ. Підтримує клітинний гомеостаз, забезпечуючи нормальне функціонування іонних каналів мембрани та трансмембранний транспорт іонів калію. Втручаючись в метаболічні процеси та оптимізуючи використання кисню при ішемії міокарда, препарат зберігає енергетичний потенціал, перешкоджаючи зниженню енергетичних резервів АТФ у клітинах міокарда. Препарат селективно інгібує мітохондріальний фермент - длінноцепочеч-ву 3-кетоацил-КоА-тіолазу (3-КАТ), що призводить до зниження окислення жирних кислот і відновленню сполучення гліколізу з окислювальним фосфорилюванням. Результатом цих процесів є підвищення стійкості міокарда до ішемії за рахунок більш раціонального використання кисню.

Препарат також сприяє збереженню рівня АТФ і цАМФ в клітинах мозку, підтримує функціональну активність мітохондрій гепатоцитів, а також перешкоджає несприятливому впливу вільних радикалів шляхом зниження інтенсивності перекисного окислення ліпідів і підвищення потенціалу системи антиоксидантного захисту.

У хворих на стенокардію Кардазин підвищує толерантність до фізичних навантажень, не впливаючи на ЧСС, знижує частоту нападів стенокардії.

В оториноларингологічній практиці Кардазин покращує переносимість вестибулярних проб, підвищує гостроту слуху, усуває шум у вухах, ефективно знижує ступінь, тривалість і частоту нападів запаморочення при хворобі Меньєра та запаморочення судинного походження. При перцептивній глухоті забезпечує збільшення діапазону сприймання в децибелах і зменшує проблеми зі слухом.

У хворих з хоріоретинальними судинними порушеннями препарат сприяє відновленню функціональної активності сітківки, що проявляється нормалізацією показників електроретинограми, покращує гостроту зору та поле зору, що пов'язане зі сприятливими анатомічними змінами. Це призводить до ослаблення функціональних симптомів патології сітківки, особливо при старечій дегенерації жовтої плями.

Фармакокінетика

Кардазин повністю і швидко абсорбується з травного тракту. Максимальна концентрація в плазмі крові досягається менш ніж за 2 години та становить 55 мг/мл після одноразового прийому в дозі 20 мг. Біодоступність більше 85%. Стабільна концентрація встановлюється приблизно через 24-36 годин після повторних прийомів і залишається такою протягом всього періоду лікування.

З білками in vitro зв'язується приблизно 16%. Добре розподіляється в тканинах. Обсяг розподілу становить 4,8 л/кг.

Виводиться в основному нирками, 51% препарату - у незміненому вигляді. Період напіввиведення - близько 6 годин для здорових людей і 12 годин для осіб старше 65 років.

Прийом їжі не впливає на фармакокінетичні параметри.

Кардіологія: профілактика нападів стенокардії (монотерапія або в комбінації з антиангінальними препаратами).

Оториноларингологія: лікування кохлеарно-вестибулярних порушень ішемічного походження, таких як запаморочення, шум у вухах, зниження слуху.

Офтальмологія: хоріоретинальні розлади, спричинені ішемією.

Підвищена індивідуальна чутливість до препарату. Вагітність і годування груддю. Досвід застосування препарату у пацієнтів дитячого віку відсутня.

Кардазин призначають всередину по 1 таблетці 2 - 3 рази на добу під час їжі, запиваючи склянкою води. Добова доза 40 - 60 мг. Тривалість лікування визначає лікар залежно від тяжкості та перебігу захворювання. Застосування препарату в осіб літнього віку не потребує зміни дозування.

Випадки передозування невідомі.

З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, блювання;

Алергічні реакції: може бути шкірний висип, свербіж.

Застосування в період вагітності та годування груддю

Дані щодо застосування триметазидину вагітним жінкам відсутні. Дослідження на тваринах не проявляють прямого або непрямого небезпечного токсичного впливу на репродуктивну систему. Для запобігання будь-якого ризику застосування триметазидину в період вагітності не рекомендується.

Невідомо, чи проникає триметазидин або його метаболіти в грудне молоко. Для запобігання будь-якого ризику для новонароджених / немовлят застосування препарату не рекомендується в період годування груддю.

Діти

Безпека і ефективність триметазидину для дітей (у віці до 18 років) не встановлені. Дані відсутні.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Триметазидин не впливає на гемодинаміку, проте були зафіксовані випадки запаморочення та сонливості, які можуть вплинути на здатність керувати автомобілем і працювати з механізмами.

Чи не описано.

У сухому, захищеному від світла місці при температурі від 15 °C до 25 °C. Зберігати в недоступному для дітей місці.

Термін придатності - 2 роки.