Капевіста

Діюча речовина: капецитабін;

1 таблетка, покрита плівковою оболонкою, містить капецитабіну 150 мг або 500 мг;

допоміжні речовини: натрію кроскармелоза, целюлоза мікрокристалічна PH 101, целюлоза мікрокристалічна PH 200, гіпромелоза 5сР, кремній колоїдний безводний (Е 551), магнію стеарат (Е 470b);

склад оболонки: гіпромелоза 5сР, титану діоксид (Е 171), тальк (Е 553b), макрогол 400, заліза оксид червоний (Е 172), заліза оксид жовтий (Е 172).

Пігулки, покриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки, вкриті плівковою оболонкою, овальної форми, світло-персикового кольору, з гравіюванням "150" з одного боку. Приблизні розміри 114 мм х 59 мм; таблетки, вкриті плівковою оболонкою, довгастої форми, персикового кольору, з гравіюванням "500" з одного боку. Приблизні розміри 17,1 мм x 8,1 мм.

Антинеопластичні засоби. Антиметаболіти. Структурні аналоги піримідину. Код ATX L01B С06.

Фармакодинаміка.

Капецитабін – нецитотоксична похідна фторпіримідину карбамат, пероральний попередник цитотоксичної сполуки 5-фторурацилу (5-ФУ). Капецитабін активується на кілька ферментних етапів. Фінальне перетворення на 5-ФУ відбувається під дією тимідинфосфорілази у тканині пухлини, а також у здорових тканинах організму, проте, як правило, на низькому рівні. На моделях ракових ксенотрансплантатів людини капецитабін продемонстрував синергічний ефект у комбінації з доцетакселем, що може бути пов'язане з підвищенням активності тимідинфосфорілази доцетакселем.

Докази свідчать, що метаболізм 5-ФУ анаболічним шляхом блокує реакцію метилювання дезоксиуридилової кислоти до тимідилової кислоти, таким чином перешкоджаючи синтезу дезоксирибонуклеїнової кислоти (ДНК). Вбудовування 5-ФУ також інгібує синтез РНК та протеїнів. Оскільки ДНК та РНК необхідні для поділу та росту клітин, 5-ФУ може викликати дефіцит тимідину, що сприяє незбалансованому росту та загибелі клітин. Вплив на ДНК та РНК більш виражений у клітинах з більш інтенсивною проліферацією та з більш високим рівнем метаболізму 5-ФУ.

Фармакокінетика.

Фармакокінетика капецитабіну була визначена в діапазоні доз 502-3514 мг/м2/добу. Параметри капецитабіну, 5'-дезокси-5-фторцитидину (5'-ДФЦТ) і 5'-дезокси-5-фторуридину (5'-ДФУР) в день 1-й та 14-й були подібними. У день 14-й показник AUC 5-ФУ був на 30–35% вищим. Зниження дози капецитабіну призводило до зниження експозиції 5-ФУ більш ніж пропорційно дозі внаслідок нелінійної фармакокінетики активного метаболіту.

Всмоктування.

Після перорального прийому капецитабін швидко та повністю всмоктується, після чого біотрансформується у метаболіти 5'-дезокси-5-фторцитидин (5'-ДФЦТ) та 5'-ДФУР. Прийом їжі зменшує швидкість всмоктування капецитабіну, проте не має значного впливу на величину площі під кривою «концентрація-час» (AUC) 5'-ДФУР та подальшого метаболіту 5-ФУ. При призначенні препарату в дозі 1250 мг/м 2 після їди на 14-й день максимальні концентрації С mах капецитабіну, 5'-ДФЦР, 5'-ДФУР, 5-ФУ та ФБАЛ становили відповідно 4,67, 3,05, 12,1, 5,6. Час досягнення максимальної концентрації Т mах дорівнює 1,50, 2,00, 2,00, 2,00 та 3,34 години, а AUC - 7,75, 7,24, 24,6, 2,03 та 36,3 мкг × ч/мл відповідно.

Розподіл.

Дослідження плазми людини in vitro продемонстрували, що для капецитабіну, 5'-ДФЦТ, 5'-ДФУР та 5-ФУ зв'язок з білками крові (в основному з альбуміном) становить відповідно 54%, 10%, 62% та 10%.

Метаболізм.

Метаболізується в печінці під дією карбоксилестерази до метаболіту 5'-ДФЦТ, який потім трансформується в 5'-ДФУР під дією цитидиндезаміназ, що знаходиться в основному в печінці та пухлинних тканинах. Наступна каталітична активація 5'-ДФУР відбувається за рахунок тимідинфосфорілази. Ферменти, залучені в каталітичну активацію, перебувають як у пухлинних тканинах, і у нормальних тканинах, але зазвичай нижчому рівні. Наступна ферментна біотрасформація капецитабіну до 5-ФУ призводить до більш високих концентрацій у пухлинних тканинах. У разі колоректальних пухлин значна частина 5-ФУ локалізується у стромальних клітинах пухлини. Після перорального застосування капецитабіну пацієнтами з колоректальним раком відношення концентрації 5-ФУ у колоректальних пухлинах до концентрації у прилеглих тканинах становило 3,2 (діапазон від 0,9 до 8,0). Ставлення концентрації 5-ФУ в пухлини до концентрації в плазмі крові становило 21,4 (діапазон від 3,9 до 59,9, N=8), тоді як відношення концентрації у здорових тканинах до концентрації в плазмі крові становило 8,9 (діапазон від 3,0 до 25,8, N=8). При вимірі активність тимідинфосфорілази була в 4 рази вищою у первинній колоректальній пухлині порівняно з прилеглими нормальними тканинами. За даними імуногістохімічних досліджень, велика частина тимідинфосфорілази локалізується в стромальних клітинах пухлини.

Потім 5-ФУ катаболізується дигідропіримідиндегідрогенази (ДПД) з утворенням менш токсичного дигідро-5-фторурацилу (ФУН 2 ). Дигідропіримідиназ розщеплює піримідинове кільце з утворенням 5-фторуреідопропіонової кислоти (ФУПК). Кінцевою реакцією є розщеплення β-уреїдопропіоназою ФУПК до α-фтор-β-аланіну (ФБАЛ), що виявляється в сечі. Активність дигідропіримідиндегідрогенази обмежує швидкість реакції. Дефіцит ДПД може спричинити зростання токсичності капецитабіну.

Висновок.

Період напіввиведення (Т 1/2 ) капецитабіну, 5'-ДФЦР, 5'-ДФУР, 5-ФУ та ФБАЛ становить відповідно 0,85, 1,11, 0,66, 0,76 та 3,23 години. Капецитабін та метаболіти капецитабіну в основному виводяться із сечею. Екскреція із сечею – 95,5%, з калом – 2,6%. Основним метаболітом у сечі є ФБАЛ, який становить 57% прийнятої дози. Приблизно 3% прийнятої дози виводиться із сечею у незміненому стані.

Комбінована терапія.

Не було виявлено вплив капецитабіну на фармакокінетику доцетакселу та паклітакселу (C max та AUC) та впливу доцетакселу та паклітакселу на фармакокінетику капецитабіну та 5'-ДФУР.

Фармакокінетика у спеціальних клінічних групах.

Популяційний фармакокінетичний аналіз був виконаний після лікування капецитабіном у дозі 1250 мг/м 2 двічі на добу 505 пацієнтів із колоректальним раком. Стать, наявність або відсутність метастазів у печінку до початку лікування, індекс загального стану пацієнта по Карновськи, концентрація загального білірубіну, сироваткового альбуміну, активність АЛТ та ACT не чинили достовірного впливу на фармакокінетику 5'-ДФУР, 5-ФУ та ФБАЛ. Пацієнти з метастатичним ураженням печінки. Згідно з даними фармакокінетичних досліджень у пацієнтів з легким та помірним ступенем порушення функції печінки, зумовленим метастазами, біодоступність капецитабіну та експозиція 5-ФУ можуть підвищуватися порівняно з такою у пацієнтів без порушень функції печінки. Дані фармакокінетики щодо пацієнтів із тяжким порушенням функції печінки відсутні. Пацієнти з порушенням функції нирок. При різному ступені (від легкої до тяжкої) ниркової недостатності в онкохворих фармакокінетика незміненого препарату та 5-ФУ не залежить від кліренсу креатиніну (КК). КК впливає на величину AUC 5'-ДФУР (збільшення AUC на 35% при зниженні КК на 50%) та ФБАЛ (збільшення AUC на 114% при зниженні КК на 50%). ФБАЛ – метаболіт, який не має антипроліферативної активності.

Літній вік. Грунтуючись на даних популяційного фармакокінетичного аналізу, що включав пацієнтів широкого вікового діапазону (27-86 років), з яких 234 пацієнти (46%) були віком від 65 років, вік не впливає на фармакокінетику 5'-ДФУР та 5-ФУ. AUC ФБАЛ збільшується із віком (збільшення віку на 20% супроводжувалося збільшенням AUC ФБАЛ на 15%), що, ймовірно, обумовлено зміною функції нирок.

Етнічні чинники. Після перорального застосування 825 мг/м 2 капецитабіну двічі на добу протягом 14 днів у пацієнтів японської національності (N=18) Cmax капецитабіну була нижчою на 36%, а AUC — на 24% порівняно з такою у пацієнтів європеоїдної раси (N=22). А також для ФБАЛ, пацієнти японської національності мали Cmax капецитабіну нижче на 25% та AUC нижче на 34% порівняно з пацієнтами європеоїдної раси. Клінічна значимість цієї різниці невідома. Не спостерігається суттєвої різниці в експозиції інших метаболітів (5'-ДФЦТ, 5'-ДФУР та 5-ФУ).

Рак ободової кишки, колоректальний рак:

• рак ободової кишки, в ад’ювантній терапії після хірургічного лікування раку ІІІ стадії (стадія С за Дьюком);
• метастатичний колоректальний рак.

Рак шлунка:

• препарат для першої лінії лікування розповсюдженого раку шлунка, у комбінації з препаратами на основі платини.

Рак молочної залози:

• місцевий розповсюджений або метастатичний рак молочної залози, у поєднанні з доцетакселом після неефективної хіміотерапії, що включає препарати антрациклінового ряду;
• місцевий розповсюджений або метастатичний рак молочної залози, як монотерапія після неефективної хіміотерапії, що включає таксани і препарати антрациклінового ряду, або при наявності протипоказання до терапії антрациклінами.

Купити препарат можна за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1 за привабливою вартістю. Актуальна ціна на лікарський засіб вказана в каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.

Тяжкі, у тому числі неочікувані реакції на лікування фторпіримідином в анамнезі. Гіперчутливість до капецитабіну або до будь-якого компонента препарату, або фторурацилу. Відома повна відсутність активності дигідропіримідиндегідрогенази (ДПД).

Період вагітності або годування груддю.

Тяжка лейкопенія, нейтропенія, тромбоцитопенія.

Тяжкі порушення функції печінки.

Таблетки Капевіста 500 може призначати лише кваліфікований лікар, який має досвід застосування антинеопластичних лікарських засобів. Всім пацієнтам рекомендується ретельний моніторинг протягом першого циклу лікування. Лікування слід відмінити при прогресуванні захворювання чи розвитку неприйнятної токсичності. Препарат КАПЕВІСТА у таблетках приймати перорально цілими, не пізніше ніж через 30 хвилин після їди, запиваючи водою. Таблетки препарату не слід подрібнювати або розрізати.

Особливі запобіжні заходи при утилізації та інші особливості поводження з препаратом Слід дотримуватися процедур безпечного поводження з цитотоксичними лікарськими засобами.

Монотерапія.

Рак ободової кишки, колоректальний рак та рак молочної залози. Рекомендована початкова добова доза КАПЕВІСТА як ад'ювантна терапія становить 2500 мг/м 2 поверхні тіла. Застосовувати у вигляді тритижневих циклів: приймати щодня протягом 2 тижнів, після чого робити тижневу перерву. Сумарну добову дозу капецитабіну розподіляють на 2 прийоми (по 1250 мг/м 2 поверхні тіла вранці та ввечері). Рекомендована загальна тривалість ад'ювантної терапії у пацієнтів із раком ободової кишки ІІІ стадії становить 6 місяців.

Комбінована терапія.

Рак молочної залози. У комбінації з доцетакселом рекомендована початкова доза для лікування метастатичного раку молочної залози становить по 1250 мг/м 2 2 рази на добу протягом 2 тижнів з наступною тижневою перервою (у поєднанні з доцетакселом 75 мг/м 2 1 раз на 3 тижні) у вигляді внутрішньовенної. Премедикацію пероральними кортикостероїдами, такими як дексаметазон, проводити перед введенням доцетакселу відповідно до інструкції щодо застосування доцетакселу пацієнтам, які отримують комбінацію капецитабін плюс доцетаксел.

Рак ободової кишки, колоректальний рак, рак шлунка. У режимі комбінованого лікування початкову дозу капецитабіну необхідно зменшити до 800–1000 мг/м 2 2 рази на добу протягом 2 тижнів з наступною тижневою перервою або до 625 мг/м 2 2 рази на добу при безперервному застосуванні. При комбінації з іринотеканом (200 мг/м 2 на день 1) початкова доза, що рекомендується, становить 800 мг/м 2 2 рази на добу протягом 2 тижнів з наступною тижневою перервою. Включення бевацизумабу до схеми комбінованого лікування не впливає на початкову дозу капецитабіну.

Препарати та премедикацію для забезпечення адекватної гідратації призначають пацієнтам, які отримують терапію капецитабіном у комбінації з цисплатином або оксаліплатином перед введенням цисплатину відповідно до інструкції щодо застосування цисплатину та оксаліплатину. Загальна рекомендована тривалість ад'ювантної терапії у пацієнтів із раком ободової кишки ІІІ стадії становить 6 місяців. Дозу препарату КАПЕВІСТА розраховувати в залежності від площі поверхні тіла. У таблицях 1, 2 наведено розрахунки стандартної та зниженої початкової дози препарату КАПЕВІСТА 1250 мг/м 2 або 1000 мг/м 2 .

Пацієнти із порушенням функції печінки.

Даних щодо безпеки та ефективності для пацієнтів з порушенням функції печінки недостатньо для надання рекомендацій щодо корекції дози. Немає інформації про порушення функції печінки внаслідок цирозу чи гепатиту.

Пацієнти із порушенням функції нирок.

Капецитабін протипоказаний пацієнтам з порушенням функції нирок тяжкого ступеня (кліренс креатиніну нижче 30 мл/хв Кокрофт-Голту на початковому рівні). Частота побічних реакцій 3 або 4 ступенів у пацієнтів з помірним порушенням функції нирок (кліренс креатиніну 30-50 мл/хв на початковому рівні) підвищується порівняно з таким у загальній популяції. Для пацієнтів із початковою помірною нирковою недостатністю рекомендується зменшити початкову дозу до 75% стандартної (1250 мг/м 2 ). Для пацієнтів з початковою помірною нирковою недостатністю зниження початкової дози 1000 мг/м 2 не потрібне. Пацієнтам з нирковою недостатністю легкого ступеня тяжкості (кліренс креатиніну 51-80 мл/хв) корекція початкової дози не потрібна. Рекомендується ретельний моніторинг та негайне переривання лікування при побічних явищах 2, 3 або 4 ступенів, а також подальше коригування дози відповідно до таблиці 3. При зниженні рівня креатиніну менше 30 мл/хв терапію капецитабіном слід припинити. Рекомендації щодо корекції дози при помірній нирковій недостатності однакові як при монотерапії капецитабіном, так і при комбінованій терапії.

Пацієнти похилого віку.

Коригування початкової дози при монотерапії капецитабіном не потрібне. Однак у пацієнтів старше 60 років побічні реакції 3 та 4 ступенів, пов'язані з лікуванням, розвивалися частіше, ніж у молодших пацієнтів.

При застосуванні капецитабіну в комбінації з іншими лікарськими засобами у пацієнтів похилого віку (≥ 65 років) відзначалася велика частота побічних реакцій 3 та 4 ступенів токсичності, які призвели до відміни лікування порівняно з молодшими пацієнтами. Рекомендується ретельний моніторинг стану пацієнтів віком 60 років.

При лікуванні препаратом КАПЕВІСТА у комбінації з доцетакселом у пацієнтів віком від 60 років відзначалося збільшення частоти побічних реакцій 3 та 4 ступенів токсичності. Пацієнтам цієї вікової категорії при комбінованій терапії капецитабіном та доцетакселом рекомендується знизити початкову дозу препарату КАПЕВІСТА до 75% (950 мг/м 2 двічі на добу). За відсутності явищ токсичності при лікуванні пацієнтів віком ≥60 років зниженою початковою дозою капецитабіну в комбінації з доцетакселом дозу капецитабіну можна поступово збільшити до 1250 мг/м 2 двічі на добу.

Діти.

Безпека та ефективність капецитабіну для дітей не вивчали.

Інфекції та інвазії: герпес (вірусна інфекція), назофарингіт, інфекції нижніх дихальних шляхів, сепсис, інфекції сечових шляхів, целюліт.

Доброякісні, злоякісні та неуточнені новоутворення: ліпома.

З боку системи крові та лімфатичної системи: анемія, нейтропенія, фебрильна нейтропенія, панцитопенія, гранулоцитопенія, тромбоцитопенія, лейкопенія, гемолітична анемія.

З боку імунної системи: реакції підвищеної чутливості.

Токсична дія, що залежить від дози.

Токсична дія, що залежить від дози, виражається у діареї, болю у животі, нудоті, стоматиті, долонно-підошовному синдромі (долонно-підошовні шкірні реакції, долонно-підошовна еритродизестезія). Більшість побічних реакцій оборотні і не потребують повної відміни препарату, хоча може виникнути необхідність у корекції дози або тимчасовій відміні препарату.

Застосування в період вагітності або годування груддю

Заборонено застосовувати в період вагітності та годування груддю.

Діти

Не застосовується.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

З обережністю.

Симптоми гострого передозування: нудота, блювання, діарея, мукозит, подразнення шлунково-кишкового тракту та кровотечі, а також пригнічення кісткового мозку. Лікування повинно включати стандартні терапевтичні та підтримуючі заходи з метою корекції клінічних проявів та запобігання можливих ускладнень.

Описана клінічно значима взаємодія між бривудином та фторпіримідинами (наприклад, капецитабіном, 5-фторурацилом, тегафуром) у результаті пригнічення дигідропіримідин-дегідрогенази бривудином. Ця взаємодія, що спричиняє підвищення токсичності фторпіримідину, потенційно може призвести до летального наслідку. Таким чином, бривудин не можна застосовувати одночасно з капецитабіном.

Зберігати при температурі не вище 30ºС у недоступному для дітей місці.

Вивчіть відгуки та рекомендації, щоб зробити правильний вибір та переконатися у якості товару.