Еутирокс

Еутирокс - гормональний препарат, антитиреоїдний лікарський засіб німецької компанії «Мерк КГаА». До його складу входить речовина левотироксин, що є лівообертаючим ізомером тироксину (Т4). Еутирокс має дію, ідентичну дії гормону, який виділяє щитоподібна залоза. У тканинах левотироксин перетворюється на трийодтиронін (Т3).

Еутирокс після прийому всмоктується (до 80%). Максимальна концентрація речовини в сироватці крові спостерігається через 5–6 годин після застосування.

До складу гормонів, які продукує щитоподібна залоза, входить йод - дуже важливий мікроелемент для здоров'я людини. Для профілактики порушень щитоподібної залози слід приймати продукти, збагачені йодом.

Фармакодинаміка. Синтетичний левотироксин, який міститься у препараті Еутирокс, виявляє ефекти, ідентичні тим, які має гормон, що секретується щитоподібною залозою. Перетворюється у Т3 (трийодтиронін) у периферичних органах, і як ендогенний гормон впливає на Т3-рецептори. Немає різниці між функціями ендогенного гормону і екзогенного левотироксину.

Фармакокінетика. Після прийому внутрішньо левотироксин майже повністю всмоктується у верхньому відділі тонкого кишечнику. Залежно від галенової форми препарату всмоктується до 80 % прийнятої дози. Максимальної концентрації (Тmax) досягає приблизно через 5-6 годин. Клінічна дія препарату проявляється через 3-5 днів після прийому внутрішньо. Левотироксин швидко зв’язується зі специфічними транспортними білками крові (до 99,97 %). Зв’язок з білками не є ковалентним, таким чином, зв’язаний гормон, який знаходиться у плазмі, здатний постійно та швидко обмінюватися з фракціями вільного гормону. Завдяки високому рівню зв’язування з білками левотироксин не піддається ні гемодіалізу, ні гемоперфузії. Період напіввиведення препарату становить 7 днів.

• Еутирокс таблетки 25 мкг №100.
• Еутирокс таб. 50 мкг №100.
• Еутирокс таб. 75 мкг №100.
• Еутирокс таб. 100 мкг №100.
• Еутирокс таб. 125 мкг №100.
• Еутирокс таб. 150 мкг №100.

• Терапія еутиреоїдного зоба.
• Гіпотиреоз.
• Рак щитоподібної залози.
• Замісна терапія для профілактики рецидиву зоба після резекції щитоподібної залози.
• Дифузний токсичний зоб.
• Лікарський препарат використовують, як діагностичний засіб при супресивній пробі.

Вартість препарату вказана в каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1, де купити Еутірокс можна за найвигіднішими цінами в Україні.

Перед початком застосування препарату слід виключити або провести лікування таких захворювань, як стенокардія, гостра коронарна недостатність, гіпертензія, атеросклероз, недостатність гіпофіза або надниркових залоз.

Добову дозу підбирають індивідуально і залежить від показань і підбирається лікарем індивідуально кожному пацієнту в залежності від його стану.

Лікарський засіб приймають 1 раз на добу, за 30 хв. до прийому їжі, натщесерце, запиваючи достатньою кількістю води.

Таблетки від зоба Еутирокс призначають у дозуванні від 75 до 200 мкг/добу. Прийом препарату має тривати від 6 міс. до 2 років. Для профілактики рецидиву зоба після оперативного втручання дозування таке ж — 75–200 мкг/добу.

У супресивній терапії при раку щитоподібної залози лікарський засіб рекомендовано в дозуванні 150–300 мкг/добу.

Еутирокс використовують для проведення тесту тиреоїдної супресії. Для цього таблетки приймають за 4 тижні до тесту в дозуванні 75 мкг, далі за 3 тижні — 75 мкг, за 2 тижні — 150–200 мкг/добу, за 1 тиждень — 150–200 мкг.

Таблетки від щитовидки Еутирокс у терапії тиреотоксикозу застосовують по 50–100 мкг/добу.

При використанні Еутироксу в замісній терапії при гіпотиреозі спочатку його приймають по 25–50 мкг/добу, далі підтримуюча доза становить 100–200 мкг/добу. Препарат при такому захворюванні п'ють довічно. Якщо гіпотиреоз вроджений, у такому випадку дітям протягом 3 місяців після народження призначають Еутирокс у дозі 10–15 мкг/кг маси тіла. Після 3 місяців прийому лікар коригує дозування.

• Сприйнятливість до речовин, які входять до складу Еутироксу.
• Не лікований раніше тиреотоксикоз.
• Інфаркт міокарда, міокардит.
• Не лікована раніше недостатність надниркових залоз і гіпофізарна недостатність.

Еутирокс під час вагітності призначається для корекції тиреотропного гормону (ТТГ), а якщо він був призначений при гіпотиреозі, слід продовжувати прийом, можливо, буде потрібно збільшення дози.

Протипоказано під час вагітності використовувати левотироксин разом із тиреостатиками, оскільки вони, на відміну від левотироксину, можуть проникати через плаценту і спровокувати гіпотиреоз у плода.

Під час грудного вигодовування Еутирокс застосовувати можна, але тільки під наглядом лікаря і в строго призначеному дозуванні.

• Розвиток алергічних реакцій.
• Тахікардія.
• Стенокардія.
• Підвищення температури.
• Збій менструального циклу.
• Розлад кишечника - діарея, блювання.
• Зниження маси тіла.

При передозуванні Еутироксом пришвидшується метаболізм і з'являються ознаки гіпертиреозу. Симптоми: стенокардія, аритмія, тахікардія, почервоніння обличчя, безсоння, зниження ваги, занепокоєння, тремор, діарея. У такому випадку потрібно відмінити прийом препарату і провести лабораторні аналізи.

Еутирокс при застосуванні разом із антикоагулянтами та трициклічними антидепресантами посилює їхній ефект.

Препарат знижує ефективність серцевих глікозидів.

Еутирокс може підвищувати потребу в інсуліні.

Прийом оральних контрацептивів, які містять естроген, у деяких пацієнтів збільшує потребу в левотироксині.

Інгібітори протеази при спільному застосуванні з Еутироксом можуть впливати на його дію. Може виникнути потреба у корегуванні дозування.

Сертралін, прогуанін послаблюють дію левотироксину і збільшують ТТГ у плазмі крові при лабораторних аналізах. Слід регулярно проводити лабораторний контроль показників коагуляції, контролювати зміни показників функції щитоподібної залози на початку та під час спільної терапії та за необхідності коригувати дозу антикоагулянтів препаратів.

Даних про тератогенність та/або фетотоксичність при прийомі препарату під час вагітності в рекомендованих терапевтичних дозах немає.

Перед початком лікування тиреоїдними гормонами або проведенням проб на тиреоїдну супресію слід виключити наявність або попередньо провести лікування таких захворювань, як коронарна недостатність, стенокардія, атеросклероз, артеріальна гіпертензія, гіпофізарна недостатність. Також слід виключити функціональну автономію щитоподібної залози або попередньо провести лікування цього захворювання до початку проведення терапії тиреоїдними гормонами.

У разі адренокортикальної дисфункції перед початком терапії левотироксином слід провести відповідне замісне лікування для запобігання гострій недостатності надниркових залоз (див. розділ «Протипоказання»).

Терапію левотироксином у пацієнтів з ризиком розвитку психотичних розладів слід розпочинати з низьких доз препарату, поступово збільшуючи дозування на початку терапії. Рекомендується спостерігати за станом пацієнта. У разі розвитку психотичних розладів слід розглянути можливість коригування дози левотироксину.

Слід уникати можливості навіть незначних проявів гіпертиреозу, спричиненого застосуванням препарату, у пацієнтів з коронарною недостатністю, серцевою недостатністю, тахіаритмією. При лікуванні таких пацієнтів необхідно регулярно контролювати рівень тиреоїдних гормонів.

У разі розвитку вторинного гіпотиреозу причину слід виявити до призначення замісної терапії. При необхідності слід провести курс замісної терапії для компенсації недостатності кори надниркових залоз.

При підозрі на функціональну автономію щитоподібної залози слід визначити рівень ТТГ або провести тиреосцинтиграфію до початку лікування препаратом.

Коли терапію левотироксином починають у недоношених новонароджених з дуже низькою масою тіла, необхідно контролювати гемодинамічні параметри, оскільки порушення кровообігу може виникнути через незрілу функцію надниркових залоз.

Жінкам у постклімактеричному періоді, які страждають на гіпотиреоз, в умовах підвищеного ризику розвитку остеопорозу слід уникати дуже високого рівня левотироксину у сироватці крові, який перевищує фізіологічний рівень. Тому необхідно ретельно контролювати лабораторні показники функції щитоподібної залози.

Не слід призначати левотироксин пацієнтам з гіпертиреоїдним станом, коли проводиться терапія антитиреоїдними препаратами для лікування гіпертиреозу.

Тиреоїдні гормони не можна застосовувати для зниження маси тіла. Призначення доз левотироксину не призводить до зниження маси тіла у пацієнтів з еутиреоїдним станом. Більш високі дози можуть призводити до виникнення серйозних або навіть життєво небезпечних побічних реакцій. Застосування левотироксину у високих дозах не слід поєднувати із застосуванням певних речовин, призначених для зниження маси тіла (наприклад симпатоміметиків) (див. розділ «Передозування»).

У разі необхідності переходу з одного препарату на інший, що містить левотироксин, необхідно провести ретельний моніторинг, включаючи клінічний і біологічний моніторинг протягом перехідного періоду, через потенційний ризик порушення функції щитовидної залози. Деяким пацієнтам може бути потрібне коригування дози.

Сумісне застосування орлістату та левотироксину може спричинити розвиток гіпотиреозу та/або погіршення контролю гіпотиреозу (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). Пацієнтам, які приймають левотироксин, слід проконсультуватись з лікарем перед початком, припиненням або зміною в лікуванні орлістатом, оскільки орлістат та левотироксин необхідно приймати у різний час, а також коригувати дозу левотироксину. Надалі рекомендується проводити моніторинг рівня гормонів у сироватці крові пацієнтів.

З обережністю застосовувати препарат пацієнтам з цукровим діабетом та пацієнтам, які приймають антикоагулянтні препарати (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Вплив на лабораторні дослідження

Біотин може перешкоджати імунологічним аналізам щитовидної залози, які базуються на взаємодії біотин/стрептавідин, що призводить до хибно знижених або хибно підвищених результатів досліджень. Ризик перешкод зростає з більш високими дозами біотину.

При інтерпретації результатів лабораторних тестів досліджень слід враховувати можливу взаємодію біотину, особливо якщо спостерігається відсутність узгодженості з клінічною картиною.

Пацієнтам, які приймають продукти, що містять біотин, слід повідомити персонал лабораторії, коли потрібно провести дослідження на функцію щитовидної залози. Повинні бути використані альтернативні дослідження, нечутливі до впливу біотину, якщо доступно (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Цей лікарський засіб містить менше 1 ммоль натрію (23 мг) на таблетку, тобто практично є безнатрієвим.

Застосування у період вагітності або годування груддю

У період вагітності або годування груддю лікування препаратом, призначеним при гіпотиреозі, слід продовжувати. У період вагітності може виникнути потреба у збільшенні дози препарату. Оскільки підвищення рівня ТТГ в сироватці може відбутися вже на 4 тижні вагітності, вагітним жінкам, які приймають левотироксин, слід перевіряти рівні ТТГ під час кожного триместру. Сироваткові рівні ТТГ у вагітних жінок мають бути у відповідних межах, встановлених для кожного триместру. Для корекції підвищених рівнів ТТГ в сироватці крові слід збільшити дозу левотироксину. Оскільки постнатальні рівні ТТГ відповідають значенням, наявним до моменту запліднення, відразу після пологів дозу левотироксину слід відкоригувати відповідно до дози перед настанням вагітності. Необхідний рівень ТТГ в сироватці має встановитися через 6-8 тижнів після пологів.

Вагітність

Даних щодо тератогенності та/або фетотоксичності при прийомі препарату у рекомендованих терапевтичних дозах немає. Прийом дуже високих доз левотироксину у період вагітності може негативно вплинути на плід і постнатальний розвиток дитини.

Комбіновану терапію левотироксином та антитиреоїдними засобами у період вагітності не призначають для лікування гіпертиреозу, оскільки дана комбінація препаратів потребує призначення більш високих доз антитиреоїдних засобів, які здатні проходити крізь плаценту та можуть спричинити розвиток гіпотиреозу у немовляти. Тест на тиреоїдну супресію не проводиться у період вагітності, оскільки застосування радіоактивних речовин протипоказане у період вагітності.

Годування груддю

Левотироксин проникає у грудне молоко, однак при застосуванні препарату у рекомендованих терапевтичних дозах рівень концентрації препарату у грудному молоці недостатній для розвитку гіпертиреозу або пригнічення секреції ТТГ у немовляти.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Даних щодо можливого впливу на здатність керувати автотранспортом або працювати зі складними механізмами немає. Однак оскільки левотироксин за своєю дією є ідентичним природному гормону щитоподібної залози, впливу препарату Еутирокс на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами не очікується.

1. Компендіум — лікарські препарати;
2. Державний реєстр лікарських засобів.

Де можна купити таблетки Еутирокс?

Купити препарат можна за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1 за найдоступнішими цінами в Україні. Ми намагаємось підтримувати найнижчі ціни на популярні лікарські препарати та їх аналоги.

Еутирокс для чого препарат?

Препарат призначають при захворюваннях щитоподібної залози: лікування еутиреоїдного зоба, в терапії гіпотиреозу, в супресивній терапії раку щитовидки.

Алергія на Еутирокс, що робити?

При появі алергічних реакцій на Еутирокс препарат слід відмінити і вирішити з лікарем можливість подальшого застосування препарату.

Як правильно приймати Еутирокс?

Еутирокс приймають натщесерце, приблизно за 30 хв. до їди, запиваючи водою. Добова доза призначається лікарем індивідуально, залежно від тяжкості захворювання.

Як приймати Еутирокс для схуднення?

Еутирокс не може рекомендуватися для зниження маси тіла. Високі дози препарату, особливо в поєднанні із засобами для схуднення, можуть спровокувати небезпечні для організму ефекти.