Гіпотереоз

Гіпотиреоз

Гіпотиреозом називають специфічний стан, пов'язаний із дефіцитом гормонів, що виробляються щитоподібною залозою (T4 — тироксину і Т3 — трийодтироніну). У нормі ці гормони підтримують адекватний енергетичний статус організму, і їхній дефіцит проявляється занепадом сил та уповільненням процесів життєдіяльності, включаючи такі патології розвитку нервової системи, як кретинізм, якщо хворобу не лікували в ранньому дитинстві.

Причини гіпотиреозу

Первинний гіпотиреоз щитоподібної залози пов'язаний із дисфункцією самої залози і виникає з таких причин:

• запалення;
• автоімунні реакції;
• опромінення;
• лікування радіоактивним йодом;
• аплазія або гіпоплазія залози;
• спадкові порушення синтезу гормонів;
• тиреоідектомія;
• прийом деяких препаратів (літій, бета-адреноблокатори, передозування вітаміну А та ін.);
• дефіцит йоду.

Відзначаються підвищення ТТГ (тиреотропного гормону) і зниження T4 у 95% випадків.

Вторинне захворювання виникає через патології гіпофізу, що виробляє ТТГ, який контролює вироблення T4 щитоподібною залозою. Рівень обох гормонів у такому випадку знижений.

Третинний процес пов'язаний із порушеннями в гіпоталамусі, який впливає на продукцію ТТГ гіпофізом шляхом зміни рівня тиреоліберину.

Порушення в роботі гіпоталамо-гіпофізарної системи виявляються в 5% випадків і пов'язані з оперативним втручанням, пухлинами, травмами, опроміненням або крововиливами.

Менше 1% випадків гіпотиреозу пов'язано з порушеннями транспорту гормонів і резистентністю тканин. Рівень гормонів при цьому може бути нормальним.

Симптоматика хвороби

Стан гіпотиреозу характеризується вкрай розмитою симптоматикою, що викликає труднощі в постановці діагнозу на початкових етапах розвитку патології. Занепад сил, сонливість, погіршення пам'яті можуть навести на думку про нервову природу хвороби. Часто також на цьому тлі гостро проявляється один або кілька інших, теж неспецифічних симптомів:

• набряклість обличчя і кінцівок;
• метеоризм і закрепи;
• анемії різної природи (при дефіциті заліза, вітаміну B12 та ін.);
• мерзлякуватість, знижена температура;
• брадикардія, зниження артеріального тиску;
• ожиріння при слабкому апетиті;
• порушення статевої сфери, зниження лібідо;
• сухість шкірних покривів, випадіння волосся, ламкість нігтів.

Мнестичні здібності різко знижуються, виникають проблеми з концентрацією уваги, запам'ятовуванням інформації. Змінюються сухожильні рефлекси. Нерідко розвиваються депресивні стани.

За відсутності адекватного лікування, особливо у літніх пацієнтів, симптоматика поступово наростає, призводячи до мікседематозної коми. Без вчасно наданої допомоги все закінчується смертю в 90% випадків.

Групи ризику

Гіпотиреоз щитоподібної залози часто проявляється в літньому віці у жінок після 65 років. Однак від нього ніхто не застрахований. Особливо небезпечним він є під час вагітності, оскільки нерідко викликає порушення внутрішньоутробного розвитку у плода.

Гіпотиреоз у дітей

Діагностику захворювання у новонароджених ускладнено через вкрай неспецифічну симптоматику. Тому важливо звернути увагу молодих батьків на проведення скринінгових тестів на 4–5 добу життя малюка. Раннє виявлення проблеми та своєчасно розпочате лікування дають змогу уникнути важких наслідків, які хвороба може викликати в розумовому і фізичному розвитку дитини, нерідко призводячи до крайнього ступеня інтелектуальної дисфункції — кретинізму.

Діагностичні процедури

В основі діагнозу «гіпотиреоз щитоподібної залози» лежать лабораторні аналізи крові на гормони T4 і ТТГ:

• підвищення ТТГ може на початковому етапі не викликати жодних симптомів, але свідчити про субклінічне захворювання;
• підвищення ТТГ при одночасному зниженні T4 — типова картина при первинному маніфестному гіпотиреозі, що супроводжується клінічними проявами;
• зниження ТТГ і T4, як правило, свідчить про вторинну або третинну природу хвороби.

Крім аналізів, лікар здійснює детальне опитування пацієнта, виявляючи характерну симптоматику, і тільки після цього ставить діагноз.

Для його уточнення призначають додаткові обстеження щитоподібної залози:

• УЗД;
• сцинтиграфія із радіоактивним йодом;
• біопсія.

Оскільки гіпотиреоз може не виявлятися на ранніх етапах, для своєчасного виявлення цієї недуги проводяться скринінгові тести на ТТГ серед осіб після 60 років і новонароджених на 4–5 добу життя.

Лікування гіпотиреозу препаратами

Стан гіпотиреозу легко усувається замісною терапією штучно синтезованими гормонами L-T4 (препарати L-Тироксин, Левотироксин, Тиро-4, Еутирокс, Л-Тирок та ін.). Протипоказаннями є тиреотоксикоз, недостатність кори надниркових залоз, алергія на гормональні препарати, гострий інфаркт міокарда.

Одночасно призначають засоби, що знижують холестерин, проводять терапію анемії (за наявності), виписують ліки, що сприяють нормалізації серцево-судинної діяльності.

Крім основних препаратів, для лікування гіпотиреозу за показаннями ендокринолога проводиться терапія, спрямована на усунення причин, які призвели до дефіциту тиреоїдних гормонів. Наприклад, можуть призначатися препарати, що містять йод та інші мікроелементи.

Гіпотиреоз і вагітність

Серед симптомів у жінок репродуктивного віку нерідко спостерігається дисфункція яєчників (менорагія, аменорея і навіть безпліддя). Тому завагітніти за відсутності лікування буває проблематично.

Однак, приймаючи ліки, жінка з такою хворобою здатна виносити і народити здорову дитину. За підбором доз і прийомом ліків під час гіпотиреозу при вагітності потрібно стежити особливо ретельно, регулярно здаючи аналізи. В разі порушення графіка прийому медикаментів можлива поява ускладнень під час розвитку плода.

Таким чином, вагітність при гіпертиреозі — це ризик. Але, якщо дисципліновано приймати таблетки, він мінімальний і цілком виправданий, якщо жінка довго чекала і хотіла народити дитину.

Профілактичні заходи

Специфічної профілактики цього захворювання не існує. Можна лише рекомендувати підтримувати повноцінний раціон і забезпечити достатнє надходження йоду з їжею. Для раннього виявлення і початку лікування корисно проводити скринінгові тести, регулярно відвідувати профілактичні огляди, а також проходити диспансеризацію.

Список використаної літератури

Список використаної літератури

1. Компендіум — лікарські препарати;
2. Державний реєстр лікарських засобів;
3. JAMA;
4. Касьянова Н.А., Свиріденко Н.Ю. Субклінічний гіпотиреоз // Лікуючий лікар. - 2006. - № 10. - С. 58-61.

Поширені запитання про гіпотиреоз

Які симптоми виникають при гіпотиреозі?

Симптоми гіпотиреозу щитоподібної залози нерідко можна сплутати з іншими захворюваннями. Це пов'язано з тим, що гормони залози беруть участь у безлічі процесів в організмі, безпосередньо впливаючи на його енергетичний баланс.

Виникає складний комплекс симптомів: набряки обличчя і кінцівок, анемія, метеоризм, закрепи, низький артеріальний тиск, проблеми з лібідо, знижена температура, брадикардія, сухість шкіри, ламкість нігтів і волосся.

Тлом для подібної симптоматики виступають загальна слабкість, апатія, сповільненість реакцій, сонливість та ін.

Які ліки приймати при гіпотиреозі?

Лікування гіпотиреозу препаратами левотироксину натрію сприяє швидкому згасанню симптомів і нормалізації обмінних процесів в організмі. Це такі засоби, як L-Тироксин, Левотироксин, Тиро-4, Еутирокс, Л-Тирок та ін. Метою прийому штучно синтезованих гормонів щитоподібної залози є підтримка ТТГ на рівні 0,5–1,5 мМО/л. Ці показники підлягають обов'язковому контролю у процесі лікування.

Які продукти можна їсти при гіпотиреозі?

При гіпотиреозі показана дієта зі вживанням нежирних сортів м'яса, особливо «білого» м'яса курки, а також морської риби (тріска, пікша, скумбрія та ін.).

Бажано вживати такі фрукти з високим вмістом йоду, як ківі, хурма, фейхоа та ін.

Показані овочі та зелень, за винятком рослин родини Хрестоцвітих. Салати і вінегрет бажано заправляти рослинною олією. На ньому ж і готувати їжу.

Можна їсти будь-які каші, нежирне молоко, м'який сир, нежирні ковбаси, білкові омлети (жовтки яєць — обережно).

Особливо важливо включати до раціону морепродукти, багаті на йод і різні мікроелементи.

Чи можна вилікуватися від гіпотиреозу?

Лікування первинного гіпотиреозу зазвичай дає позитивний ефект. У результаті прийому левотироксину натрію поліпшення настає уже через кілька тижнів. Для повного зникнення симптомів при запущених випадках потрібно приймати препарат протягом трьох-шести місяців.

Якщо в результаті проведеного лікування функції щитоподібної залози не вдається повністю відновити, ліки потрібно приймати довічно. При цьому пацієнт не відчуває жодних інших незручностей, крім необхідності своєчасно пити таблетки.